Рішення № 11786695, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2010Справа №2-24/3950-2010 За позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "НАДРА" м. Київ,

в особі Запорізького регіонального управління філії ВАТ КБ "Надра" ( 69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, б. 4, ідентифікаційний код 26530617)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керчхолод" (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Цементна Слободка, б. 49, ідентифікаційний код 05397189)

про стягнення 10 862 990,54 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Ломач Н.О. – представник, довіреність № 1-11-2106 від 08.02.2010р.

Від відповідача – Дунський М. С., представник; довіреність б/н від 03.07.2009р.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "НАДРА" в особі Запорізького регіонального управління філії ВАТ КБ "Надра" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Керчхолод" про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "НАДРА" суми заборгованості у розмірі 10862990,54 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статтей 15,16,509,525,526,625,629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193,230 Господарського кодексу України та мотивовані порушенням відповідачем умов кредитного договору № 16/2007/0021/Ютф, на підставі чого, за думкою позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Керчхолод" сформувалась заборгованість у розмірі 10 862 990,54 грн., де : заборгованість за кредитом - 7023383,23 грн., заборгованість за відсотками - 3 094 767,86 грн., сума пені за прострочення сплати відсотків - 50 111,50 грн. , сума пені за прострочення сплати кредиту - 68 922,21 грн., сума інфляційної складової за відсотками - 239 177,82 грн. , сума інфляційної складової за кредитом - 313 527,52 грн., витрати, пов'язані з нотаріальними послугами - 39 497,00 грн., витрати за проведення незалежної оцінки комплексу виробничих приміщень 21600,00 грн., витрати, пов'язані з продажем майна - 12 003,40 грн.

Таким чином, вважаючи, що його право порушено Товариством з обмеженою відповідальністю "Керчхолод", позивач, посилаючись на норми чинного законодавства та умови кредитного договору № 16/2007/0021/Ютф, просить стягнути з відповідача суму у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06 серпня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "НАДРА" прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

20 серпня 2010 року від Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "НАДРА" надійшла заява №3/3/03-554 від 17.08.2010 р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом - 7176691,23 грн., заборгованість за відсотками - 3223150,90 грн., сума пені за прострочення сплати відсотків – 118578,33 грн., сума пені за прострочення сплати кредиту – 68922,21 грн., сума інфляційної складової за відсотками – 632349,46 грн., сума інфляційної складової за кредитом - 313 527,52 грн., витрати, пов'язані з нотаріальними послугами - 39 497,00 грн., витрати за проведення незалежної оцінки комплексу виробничих приміщень 21600,00 грн., витрати, пов'язані з продажем майна - 12 003,40 грн., витрати пов’язані з поданням позову, а також позивач доповнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача штраф згідно п. 4.3 кредитного договору – 717,67 грн., штраф згідно п. 5.6 договору застави – 93084,80 грн., штрафна санкція згідно п.3.3.15 кредитного договору – 542472,54 грн.

Із заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що позивач керуючись наданим йому ст. 22 ГПК України правом, збільшив розмір позовних вимог в частині заборгованості за кредитом - 7176691,23 грн., заборгованості за відсотками - 3223150,90 грн., суму пені за прострочення сплати відсотків – 118578,33 грн., суму пені за прострочення сплати кредиту – 68922,21 грн., суму інфляційної складової за відсотками – 632349,46 грн., суму інфляційної складової за кредитом - 313 527,52 грн., що повністю кореспондується із нормами ст.. 22 ГПК України, в зв’язку з чим суд прийняв до розгляду збільшення позивачем розміру позовних вимог в цій частині.

Що стосується вимоги позивача про стягнення штрафу згідно п. 4.3 кредитного договору – 717,67 грн., штрафу згідно п. 5.6 договору застави – 93084,80 грн., штрафної санкції згідно п.3.3.15 кредитного договору – 542472,54 грн., то вони є новими позовними вимогами, які раніше позивачем не заявлялися та по суті є зміною предмета та підстав позову одночасно, тому суд ухвалою від 07.09.2010 р. не прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу згідно п. 4.3 кредитного договору – 717,67 грн., штрафу згідно п. 5.6 договору застави – 93084,80 грн., штрафної санкції згідно п.3.3.15 кредитного договору – 542472,54 грн.

Позивач в судовому засіданні, що відбулося 28.09.2010 р., представив заяву про збільшення розміру позовних вимог від 24.08.2010р. за вих. №3/3/03-0632, згідно якої просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керчхолод" на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "НАДРА" суму заборгованості у розмірі 12532581,93 грн., з яких як вбачається із даної заяви:

заборгованість за кредитом - 7176691,23 грн.,

заборгованість за відсотками – 3374044,58 грн.,

сума пені за прострочення сплати відсотків – 118578,33 грн.,

сума пені за прострочення сплати кредиту – 68922,21 грн.,

сума інфляційної складової за відсотками – 751598,65 грн.,

сума інфляційної складової за кредитом - 313 527,52 грн.,

витрати пов’язані з поданням позову 25736,00 грн.

штраф згідно п. 4.3 кредитного договору – 717,67 грн.,

штраф згідно п. 5.6 договору застави – 93084,80 грн.,

штрафна санкція згідно п.3.3.15 кредитного договору – 565996,09 грн.

Із заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що позивач керуючись наданим йому наведеною статтею правом, збільшив розмір позовних вимог в частині заборгованості за відсотками - 3374044,58 грн., суму пені за прострочення сплати відсотків – 118578,33 грн., суму інфляційної складової за відсотками – 751598,65 грн., що повністю кореспондується із нормами ст.. 22 ГПК України, в зв’язку з чим суд приймає до розгляду збільшення позивачем розміру позовних вимог в цій частині.

Що стосується вимоги позивача про стягнення штрафу згідно п. 4.3 кредитного договору – 717,67 грн., штрафу згідно п. 5.6 договору застави – 93084,80 грн., штрафної санкції згідно п.3.3.15 кредитного договору – 565996,09 грн., то суд повторно ухвалою від 28.09.2010 р. не прийняв до розгляду заяву позивача у цій частині.

Позивач заявою від 12.10.2010 р., в порядку ст.. 22 ГПК України, знов уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11872783,37 грн., що складається із: заборгованості по кредиту у розмірі 7176691,23 грн.; заборгованості по відсоткам у розмірі 3374044,58 грн.; пені за прострочення сплати відсотків у розмірі 118578,33 грн.; пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 68922,21 грн.; інфляційні втрати по відсоткам у розмірі 751598,65 грн.; інфляційні втрати за кредитом у розмірі 357211,87 грн.; витрати, пов’язанні з поданням позову, у розмірі 25736,00 грн.

Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Також у вказаній заяві позивач, з посиланням на ст. 22 ГПК України, зазначив на те, що вимоги в частині стягнення витрат, пов’язаних з нотаріальними послугами, у розмірі 39497,00 грн., витрати за проведення незалежної оцінки у розмірі 21600 грн. та витрати, пов’язані з продажем майна, у розмірі 12003,40 грн. в загальну суму позовних вимог не входять та вимог щодо стягнення вказаних витрат позивач не заявляє, оскільки зазначені витрати були помилково включені до позовної заяви первоначально. На сьогоднішній день реалізація заставного майна не проводиться.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що вказана заява є заявою про зменшення позовних вимог у цій частині. З урахуванням викладеного суд прийняв до розгляду зменшення позовних вимог у частині стягнення витрат, пов’язаних з нотаріальними послугами, у розмірі 39497,00 грн., витрат за проведення незалежної оцінки у розмірі 21600 грн. та витрат, пов’язаних з продажем майна, у розмірі 12003,40 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні повідомив про те, що не згоден з нарахуванням позивачем інфляційних втрат, оскілки вказане укладеним між ними договором не передбачено.

Також відповідачем було представлено розрахунок зобов’язань відповідача перед позивачем по кредитному договору №16/2007/0021/Ютф від 12.07.2007 р., який було долучено до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою ГС АР Крим від 28.09.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 17.10.2010 р., на підставі клопотання відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

12.07.2007 р. між відкритим акціонерним товариством комерційного банку "НАДРА" в особі Запорізького регіонального управління філії ВАТ КБ "Надра" ( Банк ) і товариством з обмеженою відповідальністю "Керчхолод" (Позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування №16/2007/0021/Ютф.

Відповідно до глави 1 вказаного Договору предметом цього договору є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів в межах кредитної лінії на наступних умовах:

Банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 7330000,00 грн., з яких:

-          3330000 грн. для ремонту морозильно – холодильного комплексу, розташованого за адресою: Ар Крим, м. Керч, вул.. Цементна слободка, 49;

-          4000000 грн. для рефінансування кредиту ТОВ «Торгово – промислова компанія «Одеса – Промхолод» в АБ «Металург» ( кредитний договір №32-11-05/0098 – К від 23.09.2005 р. ).

Термін користування кредитною лінією встановлюється з 12.07.2007 р. по 11.07.2012 р. включно.

Відповідно до п. п. 1.1.3 вказаного договору відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 18,5 % річних.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами в валюті ліміту після подачі позичальником письмових заявок на видачу траншу відповідно до п. 3.2 цього договору. Отримання траншів можливе:

-          4000000 грн. лише після надання банку в іпотеку нежилого приміщення, вказаного у розділі 2.1 вказаного договору;

-          3330000 грн. лише після надання банку в забезпечення обладнання ( 22 одиниці ), а також майнових прав по договору підряду на проведення будівельних та ремонтних робіт, вказаних у розділі 2.1 вказаного договору.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору транши в межах кредитної лінії надаються на строк до 11.07.2012 р.

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору банк встановлює графік зниження ліміту по кредитної лінії, починаючи з серпня місяця 2008 р. відповідно до Додатку №1 до вказаного договору.

Відповідно до п. п. 3.2.3 вказаного договору позичальник зобов’язався здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії в валюті траншу в строк до п’ятого числа місяця, наступного за звітним ( якщо п’яте число припадає на вихідний ( святковий ) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за цим вихідним днем ), шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до п. п. 3.2.4 вказаного договору позичальник зобов’язався здійснювати погашення отриманих траншів в межах кредитної лінії відповідно до п.п. 2.3 і 2.4 вказаного договору в валюті траншу шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.10.2008 р. до вказаного кредитного договору сторони дійшли згоди про викладення п. п. 1.1.3 розділу 1 вищевказаного кредитного договору у наступній редакції:

«П. п. 1.1.3 відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 23% річних».

Інші положення вищевказаного кредитного договору були залишені без змін.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 01.06.2009 р. до вказаного кредитного договору сторони дійшли згоди про викладення п. 1.1.1 розділу 1 вказаного договору у наступній редакції:

«П. п. 1.1.1 Банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 7176691,23 грн.».

Інші положення вищевказаного кредитного договору були залишені без змін.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З вказаним кореспондується п. п. 3.3.8 вищевказаного кредитного договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди про те, що позивач має право вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах кредитної лінії і нарахованих відсотків за них у випадку хоча б одноразового порушення позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредитку ( його частини ), а також у разі порушення позичальником будь – яких інших умов цього договору та договорів, що забезпечують виконання зобов’язань позичальника за цим договором.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені строки кредит і проценти не сплатив. Станом на 28.09.2010 р. прострочена заборгованість відповідача перед позивачем складає 10550 735,81 грн., у тому числі: по кредиту – 7176691,23 грн. і по процентам 3374 044,58 грн. Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та відповідачем по справі не заперечується.

Тому вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 7176691,23 грн. і по процентам у розмірі 3374 044,58 грн. підлягають задоволенню.

Відповідачем належних доказів сплати заборгованості суду представлено не було.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 4.1 вказаного кредитного договору №16/2007/0021/Ютф сторони дійшли згоди про те, що за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею в тому числі, пред’явлених до дострокового погашення, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі діючої за період прострочення подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати процентів по кредиту, суд з ним погодився та вважає, що за період з 06.10.2008 р. по 05.04.2009 р. розмір пені за прострочення сплати процентів складає 118 578,83 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати кредиту, суд дійшов висновку, що за період з 06.09.2008 р. по 05.03.2009 р. розмір пені за прострочення сплати кредиту складає 62 929,28 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 5992,93 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат по відсоткам у розмірі 751598,65 грн. і суму інфляційних втрат за кредитом у розмірі 357211,87 грн.

Відповідач у судовому засіданні повідомив про те, що не згоден з нарахуванням позивачем інфляційних втрат, оскілки вказане укладеним між ними кредитним договором не передбачено.

Суд не може погодитися з вказаним в зв’язку з наступним.

Як вже вказувалося вище, відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно здійснювати погашення отриманих траншів в межах кредитної лінії, а також зобов’язання здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії і вказані зобов’язання є грошовими, оскільки змістом вказаних зобов’язань є сплата відповідачем грошей. Факт невиконання відповідачем взятого на себе грошового зобов’язання вже встановлено судом.

Як вже вказувалося вище, статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено те, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищевказана норма визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Відповідно до вказаній норми боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

При таких обставинах, право позивача вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції передбачено законом і не є обов’язковим зазначати таке право у договорі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат по відсотках за період з 06.09.2008 р. по 31.08.2010 р., суд встановив, що їх розмір складає 664275,69 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат по відсотках у розмірі 87322,96 грн. необхідно відмовити.

Також перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за кредитом за період з 06.09.2008 р. по 31.08.2010 р., суд встановив, що їх розмір складає 328989,18 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат по кредиту у розмірі 28222,69 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не було представлено доказів відсутності заборгованості, а равно і доказів її сплати.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що 18.10.2010 р. рішення буде складено у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Керчхолод" (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Цементна Слободка, б. 49, ідентифікаційний код 05397189) на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "НАДРА" м. Київ, в особі Запорізького регіонального управління філії ВАТ КБ "Надра" ( 69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, б. 4, ідентифікаційний код 26530617) заборгованість по кредиту у розмірі 7176691,23 грн.; заборгованості по відсоткам у розмірі 3374044,58 грн.; пені за прострочення сплати відсотків у розмірі 118578,33 грн.; пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 62 929,28 грн.; інфляційні втрати по відсоткам у розмірі 664275,69 грн. ; інфляційні втрати за кредитом у розмірі 328989,18 грн., а також судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 25183,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233,07 грн.

3.          В частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 5992,93 грн., інфляційних втрат по відсотках у розмірі 87322,96 грн. та стягнення інфляційних втрат по кредиту у розмірі 28222,69 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.