Рішення № 11786694, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2010Справа №2-24/4383-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство - 545» (95053, м. Сімферополь, Київський район, вул. Мате Залки, б. 5-Б, кв. 47).

До відповідача – Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційне об’єднання Желєзнодорожного района м. Сімферополя» (95006, м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13).

Про стягнення 6369,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Варвус А. С. – представник, довіреність б/н від 01.09.2010р., паспорт.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство - 545» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційне об’єднання Желєзнодорожного района м. Сімферополя» про стягнення заборгованості в сумі 6369,00 грн., з яких 6000,00 грн. – сума основного боргу, 264,00 грн. – індекс інфляції та 3% річних в сумі 105,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №6 від 14.12.2009р. на капітальний ремонт ліфтів, в частині зобов’язання з повної та своєчасної оплати виконаних ТОВ «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство - 545» відповідно до актів приймання – передачі виконаних робіт, на підставі чого у Комунального підприємства «Житлово – експлуатаційне об’єднання Желєзнодорожного района м. Сімферополя» сформувалась заборгованість у розмірі 6000,00 грн.

ТОВ «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство - 545» вважає, що в зв’язку з порушенням відповідачем умов оплати виконаних робіт, у нього виникло право для нарахування штрафних санкцій, а саме індексу інфляції в сумі 264,00 грн. та 3% річних в розмірі 105,00 грн., які останній і заявляє до стягнення з відповідача.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03 вересня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство - 545» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

20 вересня 2010р. до суду також надійшла заява ТОВ «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство - 545» від 20.09.2010р. за вих. №90 згідно якої останнє посилається на те, що 17.09.2010р. відповідачем погашена сума основного боргу в розмірі 6000,00 грн., в зв’язку з чим позивач просить зменшити суму позову та стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 264,00 грн. та 3% річних в розмірі 105,00 грн., а також державне мито в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення в сумі 236,00 грн.

Також, позивач надав суду докази оплати відповідачем 6000,00 грн., а саме копію банківської виписки із рахунку.

Суд долучив до матеріалів справи зазначені документи та заяви позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається з наведеної норми, зменшення розміру позовних вимог це право позивача, а не прерогатива суду, тому підстави просити суд зменшити розмір позовних вимог у позивача відсутні. В даному випадку, позивач має право звернутися до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог та з проханням прийняти зазначену заяви до розгляду.

Позивач в судовому засіданні, що відбулося 12.10.2010 р., заяву про зменшення позовних вимог не надав, однак просив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 264,00 грн. та 3% річних в розмірі 105,00 грн.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

14.12.2009 р. між відповідачем по справі ( Замовник ) та позивачем по справі (Підрядник ) був укладений договір №6 на капітальний ремонт ліфтів.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору замовник здає, а підрядник приймає на себе організацію і здійснення робіт по капітальному ремонту ліфтів по вул. Ларіонова, 42а в м. Сімферополь.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору роботи виконуються на протязі одного місяця з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору по завершенню робіт підрядник здає, а замовник приймає виконані підрядні роботи по акту приймання по ф. КБ – 2Б.

Відповідно до п. 4 вказаного договору вартість робіт, виконаних по даному договору, складає 6000 грн., визначається підрядником відповідно до доданого до договору кошторису.

Відповідно до п. 9 вказаного договору строк його дії визначено з моменту підписання і до 31.12.2009 р.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

При цьому форма договору підряду може бути як усною так і письмовою, і визначається відповідно до положень ст. ст. 205, 207 - 209 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Судом встановлено, що позивачем по справі було виконано взяті на себе зобов’язання щодо здійснення капітального ремонту ліфтів по вул. Ларіонова, 42а в м. Сімферополь, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ -2 за грудень 2009р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 14 -15 ).

Відповідно до вказаного акту вартість виконаних підрядних робіт склала 6000 грн. Той факт, що вартість виконаних робіт склала саме 6000 грн. підтверджується також наявним в матеріалах справи звідним кошторисним розрахунком вартості будівництва та локальним кошторисом №2-1-1.

Однак відповідач взяті на себе зобов’язання щодо сплати виконаних робіт не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 6000 грн. та спонукало позивача звернутися до суду з вказаним позовом.

Однак відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки ( а. с. 22 ) вбачається, що відповідачем 17.09.2010 р. заборгованість у розмірі 6000 грн. була сплачена.

Відповідно до п. 1 – 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Враховуючи той факт, що відповідачем заборгованість у розмірі 6000 грн. була сплачена після звернення до суду позивача з вказаним позовом, суд вважає за необхідне провадження по справі у даній частині припинити на підставі п. 1 – 1 ст. 80 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 264,00 грн. та 3% річних в розмірі 105,00 грн.

З вказаного суд вважає за необхідне вказати наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже вказувалося вище, відповідно до п. 3.1 вказаного договору сторони дійшли згоди про те, що роботи виконуються на протязі одного місяця з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані підрядні роботи без отримання попередньо оплати з боку відповідача.

Інших умов щодо строків виконання відповідачем свого зобов’язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт договір №6 від 14.12.2009 р. не містить.

Відповідно до ч. 3 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем та отримання відповідачем вимоги щодо сплати заборгованості у розмірі 6000 грн.

При таких обставинах, у позивача відсутнє право на нарахування індексу інфляції та 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторонам, що повний текст рішення буде складено 18.10.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          В частині стягнення індексу інфляції в сумі 264,00 грн. та 3% річних в розмірі 105,00 грн. у позові відмовити.

2.          В частині стягнення заборгованості у розмірі 6000 грн. провадження по справі припинити.

3. Стягнути з комунального підприємства «Житлово – експлуатаційне об’єднання Желєзнодорожного района м. Сімферополя», 95006, м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13, ( р/р 26003440265020 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324021, ЗКПО 05480542 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно – будівельне підприємство - 545», 95053, м. Сімферополь, Київський район, вул. Мате Залки, б. 5-Б, кв. 47, ( р/р 26003013004132 в ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, ЗКПО 31257616 ) державне мито у розмірі 60,00 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.