Рішення № 11786692, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2010Справа №2-24/3947-2010 За позовом - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" ( 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42 а, ідентифікаційний код 03348117)

в особі Структурного підрозділу Феодосійського управління з експлуатації газового господарства, ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Федько, 16, ідентифікаційний код 23191273)

До відповідача - Закритого акціонерного товариства "Теодосія" ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, пер. Корабельний, 29 г, 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б. ідентифікаційний код 30689644).

За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1).

про спонукання укласти договір

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Герман В.А. – представник, довіреність № 2311 від 09.07.2010р., паспорт ЕЕ 514537 від 30.10.2001р.; Андрушко М. І. – представник, довіреність №2366 від 23.06.2008р.

Від відповідача – Яницький О. В. – представник, довіреність №7/Д від 30.08.2010р., паспорт.

Третя особа – Дрібний Ю. В., представник, довіреність від 02.08.2010 р. №11/4; паспорт.

Обставини справи: Позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі Структурного підрозділу Феодосійського управління з експлуатації газового господарства звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Теодосія" про спонукання ЗАТ "Теодосія" укласти договір з ВАТ "Кримгаз" на транспортування природного газу у 2010 році по газовим мережам, що знаходяться у власності та на технічному обслуговуванні позивача, в редакції Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" .

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані ухиленням Закритого акціонерного товариства "Теодосія" від укладання договору № 6-Т на транспортування природного газу у 2010 році по газовим мережам, що знаходяться у власності та на технічному обслуговуванні Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", який було направлено на адресу відповідача 05 лютого 2010 року.

Вважаючи, що внаслідок безпідставної відмови відповідача від укладення договору право Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" порушено, позивач, посилаючись на норми чинного законодавства просить зобов’язати Закрите акціонерне товариство "Теодосія" укласти вказаний договір.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03 серпня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в особі Структурного підрозділу Феодосійського управління з експлуатації газового господарства прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 14.09.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено - Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1) та строк розгляду справи було продовжено до 15.10.2010р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні з урахуванням пояснень, які були залучені до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог за мотивами, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Зокрема, відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів того, що газові мережі, по яких транспортується газ, належать йому, а тому право зобов’язувати відповідача укласти договір на транспортування газу вказаними мережами у позивача відсутнє. Крім того, відповідач посилається на те, що об’єми газу, які вказані у договорі, позивачем також документально не підтверджені.

Також, на думку відповідача, начальник Феодосійського управління ВАТ «Кримгаз» не має повноважень на підписання договору від імені юридичної особи – ВАТ «Кримгаз».

Позивач у додаткових поясненнях по справі повідомив про те, що твердження відповідача про належність газових мереж військовому санаторію є безпідставним. Оскільки відповідач працює у межах Єдиної газотранспортної системи України, де діють обов’язкові для всіх організаційних структур виробнича дисципліна, правила надання оперативної інформації про обсяги газопостачання та інше, взаємовідносини суб’єктів повинні здійснюватися на основі договорів, тому укладення договору на транспортування природного газу з ВАТ «Кримгаз» є для нього обов’язковим.

На підставі вказаного, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Третя особа у поясненнях по справі від 12.10.2010 р. повідомила про те, що відповідно до чинного законодавства України, а, зокрема Постанови КМУ від 27.12.2001 р., передбачено обов’язкове укладення договорів на транспортування природного газу, оскільки споживання газу можливе лише за наявністю відповідного договору. Щодо обсягів транспортованого газу пояснив, що при укладенні договору сторони визначають орієнтований обсяг газу, який буде протранспортовано до споживача. Зазначений обсяг визначається постачальником, але обсяг фактичного споживання та транспортування визначається за показниками лічильників наприкінці кожного місяця.

Розгляд справи відкладався, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ :

05 лютого 2010 року Феодосійське управління з експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз» направило на адресу відповідача 2 примірника проекту договору від 01 січня 2010 року № 6 -Т на транспортування природного газу на 2010 рік для погодження та підписання (а.с. 29-32).

Вказаний факт підтверджений супровідним листом вих. № 31 від 19.01.2010р., описом вкладення до листа та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 33, 34).

Однак відповідач договір не підписав, протокол розбіжностей або заперечення з підписання даного договору не надав. Тобто, жодної відповіді з приводу отриманих примірників договору відповідач позивачеві не надіслав.

Позивач звернувся до суду із позовом про спонукання відповідача укласти спірний договір у редакції позивача, оскільки вважає, що укладення цього договору є обов’язковим для сторін в силу приписів чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами при укладенні договору про надання послуг з транспортування природного газу, вони повинні регулюватися Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Законом України “Про нафту і газ”, Ліцензійними умовами проведення господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу, а також главами 52, 53 Цивільного кодексу України та главою 20 Господарського кодексу України.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 зазначеної правової норми встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” зробило пропозицію укласти договір про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами на 2010 рік.

У відповідності до частин 2, 3, 4, 5 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Враховуючи, що відповідач не виказав ані згоди, ані заперечень щодо укладення договору в запропонованій позивачем редакції, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” звернулося для врегулювання цього спору у судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов (частина 2 статті 8 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”).

Постановою Національної комісії регулювання електроенергією України від 13 січня 2010 року № 12 у відповідності з Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Указом Президента України від 14 березня 1995 року № 213 “Про заходи відносно забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України” та постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування” були затверджені Ліцензійні умови проведення господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу (далі - Ліцензійні умови).

Пунктом 1.2 Ліцензійних умов визначено, що дія цих умов поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу.

Абзацом 4 пункту 1.3 Ліцензійних умов газорозподільне підприємство визначено як суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність з розподілу природного і нафтового газу шляхом його транспортування розподільними трубопроводами, які перебувають у його власності чи користуванні.

Так, пунктом 2 Ліцензійних умов визначені умови провадження господарської діяльності з розподілу газу, зокрема: наявності в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користуванні та наявності в ліцензіата договорів із замовниками та\або газопостачальними підприємствами про транспортування газу розподільними трубопроводами.

Відповідно до постанови НКРЕ від 30.09.2005 р. №859, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.10.2005 р. за №1245/11526, зазначено, що проведення господарської діяльності по розподіленню природного газу можливе лише при умові наявності договорів з іншими газопоставляючими організаціями.

Відповідно до ст.. 9 Закону України «Про трубопровідний транспорт» взаємовідносини суб'єктів, яким передано в управління об'єкти трубопровідного транспорту, лінії електропередач, зв'язку, залізниці, автомобільні дороги та інші комунікації, що проходять в одному технічному коридорі або перетинаються, здійснюються на основі договорів, якими передбачаються права і обов'язки сторін на проведення спільних заходів, спрямованих на підвищення надійності експлуатації споруд та об'єктів трубопровідного транспорту.

Відповідно до ст.. 12 вказаного Закону підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Відповідно до п. 9 Постанови КМУ «Про забезпечення споживачів природним газом» від 27.12.2001 р. №1729 постачальниками природного газу можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу.

Відповідно до п. 10 вказаної Постанови КМУ постачальники природного газу у разі постачання природного газу за регульованим тарифом укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу.

Відповідно до п. 12 вказаної Постанови газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, забезпечують транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за регульованим тарифом, відповідно до договорів, укладених із зазначеними постачальниками.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до пункту 9 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” здійснює реалізацію природного газу населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підприємствам комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств (в обсягах, що використовуються на виробництво електричної енергії, а також теплової енергії для населення, бюджетних установ та організацій, за умови ведення ними окремого бухгалтерського обліку та приладового обліку тепла і гарячої води, поставлених зазначеним споживачам) через дочірню компанію “Газ України”, дочірнє підприємство “Газ-тепло” та суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом.

Споживачі, які не уклали договорів на закупівлю природного газу та не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і надані послуги з його транспортування, відключаються від газопостачання в установленому порядку.

Крім того, як вже було зазначено вище, пунктом 2 Ліцензійних умов вказані умови провадження господарської діяльності з розподілу газу, зокрема: наявності в ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користування та наявності в ліцензіата договорів із замовниками та\або газопостачальними підприємствами про транспортування газу розподільними трубопроводами.

Тобто, для виконання ліцензійної діяльності з транспортування та розподілу природного газу сторони повинні укласти договір про транспортування природного газу розподільними трубопроводами, що належать позивачеві.

Відповідач заперечуючи проти позову, посилається на те, що згідно змісту договору Газорозподільча організація – позивач транспортує у 2010 році природний газ по своїм газовим мережам. Відповідно до законодавства право володіння, користування та розпорядження належить власнику майна. Тобто, укладати договір на транспортування може, на думку відповідача, лише власник певної транспортної системи.

Згідно довідці Феодосійського центрального військового клінічного санаторію № 562 від 20.07.2009р. газопровід, який належить ФЦВКС, не передавався у користування та експлуатацію ВАТ «Кримаз», договори на експлуатацію та обслуговування з ВАТ «Кримгаз» не укладались (а.с. 69).

Тому відповідач вважає, що у позивача немає своїх газових мереж, а відповідно і права на укладення спірного договору.

Вказані доводи відповідача суд до уваги не приймає у зв’язку з наступним.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Наказу ВАТ «Кримгаз» від 11.04.2003 р. №212 було затверджено акт про приймання об’єкту закінченого будівництва: «Газопостачання санаторія МО України в м. Феодосія». ( а. с. 64 ).

На підставі вказаного наказу, було складено акт №220 приймання – передачі основних коштів, відповідно до якого начальником Феодосійського УЕГХ було прийнято в експлуатацію газопровод до санаторія МО України в м. Феодосія.

Факт знаходження вказаного газопроводу у користуванні Феодосійського УЕГХ підтверджується також наявними в матеріалах справи інвентарними картками обліку основних коштів №12.02.5.00163 і №12.05.5.00164 ( а. с. 87 – 88 ).

Відповідач у додатковому відзиві на позов повідомив про те, що наказ від 11.04.2003 р. №212 є внутрішнім документом позивача, підписаним лише його працівниками, але даний документ не відповідає нормам законодавства, що діяли на той час.

Вказані доводи відповідача, суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають відношення до предмету даного позову.

Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності повноважень у начальника Феодосійського управління по експлуатації газового господарства Шашко В.Ю. на підписання договору від імені ВАТ «Кримгаз» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач надав до матеріалів справи доповнення до відзиву, які ВАТ «Кримгаз» надавало до суду при розгляді справи № 2-24/563-2020 (а.с. 70-72).

У даному доповненні ВАТ «Кримгаз» посилалось на відсутність у Шашко В.Ю. повноважень на підписання актів приймання-передачі газу.

Однак згідно статуту позивача його структурним підрозділом є, зокрема, Феодосійське управління з експлуатації газового господарства ( а. с. 25 ).

Як вбачається з довіреності № 4772 від 18.12.2009 р. начальнику Феодосійського управління з експлуатації газового господарства гр. Шашко В. Ю. було довірено, зокрема, підписання договору на транспортування природного газу. (а.с. 89).

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ст.. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Судом встановлено, що довіреність № 4772 від 18.12.2009 р. була видана позивачем по справі в особі голови правління Рогатина В. П., підписана та скріплена відповідною печаткою.

Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача.

Що ж стосується обсягів транспортування природного газу, що були запропоновані відповідачу у проекті договору №6 –Т, то вони є очікуваними, тобто це визначені орієнтовані обсяги газу, який буде протранспортовано до споживача. Зазначений обсяг визначається постачальником, однак при цьому необхідно вказати, що обсяг фактичного споживання та транспортування визначається за показниками лічильників наприкінці кожного місяця.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що ЗАТ «Теодосія» безпідставно відмовляється від укладання договору на транспортування природного газу по газовим мережам, що належать ВАТ «Кримгаз», у порушення норм чинного законодавства України.

Дослідивши наявний в матеріалах справи проект договору №6 - Т на транспортування природного газу, суд встановив, що у п. 9.1 зазначено наступне: «даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє: в частині надання послуг транспортування природного газу – з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., а в частині оплати - до повного виконання постачальником своїх зобов’язань».

Згідно з частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З урахуванням вказаної норми суд дійшов висновку викласти пункт 9.1 договору № 6 - Т в наступній редакції: “цей договір набуває чинності з дня набрання рішенням господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2010 року у справі № 5002-24/3947-2010 законної сили і до 31.12.2010 р.; даний договір розповсюджується на правовідносини щодо транспортування природного газу на період з 01.01.2010 р. і до 31.12.2010 р., а в частині оплати - до повного виконання постачальником своїх зобов’язань».

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторін про те, що повний текст рішення буде складено 12.10.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити.

2. Спонукати закрите акціонерне товариство "Теодосія", ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, пер. Корабельний, 29 г, 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б. ідентифікаційний код 30689644) укласти договір з відкритим акціонерним товариством "Кримгаз" на транспортування природного газу №6 - Т у 2010 році по газовим мережам, що знаходяться у власності та на технічному обслуговуванні ВАТ «Кримгаз», в наступної редакції Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" :

ДОГОВОР № 6- Т_

НА ТРАНСПОРТИРОВКУ ПРИРОДНОГО ГАЗА

г. Феодосия                                                             от “1” января 2010г.

          ОАО "Крымгаз", в дальнейшем Газораспределительная организация, в лице начальника Феодосийского управления по эксплуатации газового хозяйства ОАО «Крымгаз» Шашко Виктора Юрьевича, который действует на основании доверенности № 4772_от 18.12.2009г., с одной стороны, и

ЗАО «Теодосия», в дальнейшем Поставщик, в лице генерального директора Залевского Анатолия Адольфовича, действующего на основании Устава, с другой стороны,

на основании Закона Украины “О нефти и газе” от 12.06.2001г. № 2665-III, постановления Кабинета Министров Украины от 27.12.2001 года № 1729 "Об обеспечении потребителей природным газом" с изменениями и дополнениями, "Правил подачи и использования природного газа в народном хозяйстве Украины", утвержденных приказом Госкомнефтегаза Украины от 01.11.1994г. № 355 и других нормативных документов, утвержденных Кабинетом Министров Украины и НАК "Нефтегаз Украины", не противоречащих действующему законодательству, заключили настоящий договор о нижеследующем:

1.ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА

1.1.           Газораспределительная организация транспортирует в 2010 г. по своим газовым сетям природный газ (в дальнейшем по тексту договора “газ”) для потребителей Поставщика (в т.ч. население и ФЦВКС) в объеме _860_ тыс.м3, в том числе:

(тыс.м3)

          1.2. Объемы транспортировки газа, указанные в п.1.1., могут быть изменены по согласованию сторон. При этом Поставщик обязан в 3-х дневный срок письменно информировать Газораспределительную организацию об изменении объемов.

2. ОБЯЗАННОСТИ СТОРОН

2.1. Газораспределительная организация обязана:

2.1.1. Транспортировать газ, принадлежащий Поставщику по своим газораспределительным сетям.

2.2. Поставщик обязан:

2.2.1. Принять газ:

- по показаниям узлов учета, установленных у потребителей.

2.2.2. Произвести оплату за оказанные Феодосийским УЭГХ ОАО "Крымгаз" услуги по транспортировке объемов газа, предусмотренных в п.1.1., и в соответствии раздела 5 настоящего договора.

2.2.4. Выполнять диспетчерские функции по контролю, регулированию и распределению природного газа по своим потребителям, в соответствии с заключенными договорами.

2.2.5. Ежемесячно до 2-го числа месяца, следующего за отчетным предоставлять в Газораспределительную организацию отчет о количестве протранспортированного газа потребителям Поставщика, подключенным к сетям Газораспределительной организации, с учетом производственно-технологических потерь и затрат.

2.2.6. Согласовывать с Газораспределительной организацией технические условия, выдаваемые Поставщиком на подключение потребителей к газопроводам, находящимся на техническом обслуживании или на балансе Газораспределительной организации.

3.УСЛОВИЯ ТРАНСПОРТИРОВКИ ГАЗА

3.1. Газораспределительная организация транспортирует газ по своей газотранспортной системе до точки балансового разграничения между Феодосийским УЭГХ ОАО "Крымгаз" и Поставщиком равномерно в течение месяца, в пределах среднесуточной нормы, исчисляемой из месячного лимита.

3.2. Поставщик обязуется использовать газ в строгом соответствии с действующими “Правилами безопасности систем газоснабжения Украины” и ДБН.

3.3. При перерасходе потребителями Поставщика среднесуточной нормы потребления газа, Газораспределительная организация вправе принудительно ограничить подачу газа до установленной среднесуточной нормы по истечении 24 часов с момента официального предупреждения. При этом ответственность за последствия, связанные с ограничением газа, возлагается на Поставщика.

4. КОЛИЧЕСТВО И КАЧЕСТВО ГАЗА

4.1. Количество протранспортированного (принятого) газа определяется по данным узлов учета Газораспределительной организации, установленных в точках балансового разграничения. Средства измерительной техники (СИТ) узла учета должны отвечать требованиям Правил учета газа при его транспортировании распределительными сетями и потреблении, утвержденных приказом Министерства топлива и энергетики Украины от 27.12.2005 г. № 618 и зарегистрированных в Министерстве юстиции Украины 26.01.2006 г. за № 67/11941.

В случае отсутствия СИТ на узлах учета, их неисправности, просроченных сроках государственной поверки, признании их показаний недостоверными или отсутствии пломб на запорной арматуре обводных газопроводов – учет газа осуществляется по данным узлов учета потребителей. В части населения по показаниям бытовых счетчиков газа и норм, утвержденных Постановлением КМУ от 08.06.1996 г. № 619. При определении объема принятого-переданного газа учитываются расходы на производственно-технологические нужды и потери газа, рассчитанные согласно Методик определения удельных потерь и производственно-технологических расходов газа при его транспортировании газораспределительными сетями, утвержденных приказом Минтопэнерго от 30.05.2003 г. № 264 и зарегистрированных в Министерстве юстиции Украины от 09.07.2003 г. за № 570/7891 и за № 571/7892 (с изменениями, внесенными приказом Министерства топлива и энергетики Украины от 01.11.2006 г. № 418, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 14.12.2006 г. за № 1304/13178). Кроме того, учитывается разбаланс природного газа

4.2. Разбаланс природного газа (потери, притечки) распределяются в соответствии с п.2.3.3.5. "Порядка доступа к газотранспортной системе", утвержденного приказом НАК "Нефтегаз Украины" от 26 марта 2001 г. № 79. Разбаланс объемов природного газа определяется с участием представителей обеих Сторон с подписанием Акта, объемы разбаланса, определенные в одностороннем порядке, считаются недействительными.

4.3. Газораспределительная организация ежемесячно до 3-го числа месяца, следующего за отчетным, вместе с Поставщиком и поставщиком газа оформляет двухсторонний акт о количестве использованного газа за месяц, скрепленный их печатями. Указанный акт является основанием для окончательных расчетов за транспортировку газа с Газораспределительной организацией.

4.4. Для контроля потребленного газа потребителями, Газораспределительная организация и Поставщик совместным приказом создают рабочую группу из своих представителей.

4.5. Перечень представителей Газораспределительной организации и Поставщика, которые допускаются к проверке приборов на узлах учета газа, согласовывается и утверждается Сторонами.

4.6. На узле учета газа с автоматической электронной системой учета газа периодическая проверка систем учета газа проводится 1 раз в 3 месяца инженерно-техническим персоналом Газораспределительной организации совместно с представителем Поставщика, согласно годовым графикам, согласованным руководителями сторон.

4.8. Годовые графики периодических совместных проверок систем учета газа составляются Газораспределительной организацией и согласовываются до начала календарного года руководителями структурных подразделений и руководителем Поставщика.

4.9. После окончания совместной проверки системы учета газа, представители обеих сторон подписывают протокол проверки.

4.10. Представитель Газораспределительной организации после окончания проверки имеет право опломбировать систему учета газа в рабочем состоянии, о чем составляется соответствующий акт. Ответственность за сохранность пломб несет Поставщик.

4.11. В случае, когда в определенный графиком срок представитель Поставщика не явится в течение 2-х часов для проведения совместной проверки системы учета газа, специалисты Газораспределительной организации имеют право распломбировать систему учета газа, выполнить ее проверку и составить протокол проверки в одностороннем порядке, отметив в протоколе, что представитель Поставщика для проведения проверки по графику не явился.

4.12. Поставщик не несет ответственности за потери газа в сетях Газораспределительной организацией.

4.13. Газораспределительная организация не несет ответственности за потери газа в сетях Поставщика.

4.14. Поставщик не имеет права препятствовать выполнению диспетчерских функций Газораспределительной организации на сетях, находящихся в аренде у Газораспределительной организации.

5. ПОРЯДОК И УСЛОВИЯ ПРОВЕДЕНИЯ РАСЧЕТОВ

5.1 Цена транспортировки одной тысячи куб. метров газа составляет:

1. с 1.01.2010г. 82,70 грн., кроме того НДС 20% - 16,54 грн., всего – 99,24 грн.

5.2. Расчеты за транспортировку газа Поставщик производит равномерными платежами подекадно путем перечисления средств на счет Газораспределительной организации по завершению декады, в течение которой предоставлялись услуги по транспортировке газа в порядке, установленном Алгоритмом распределения средств, утвержденным Постановлением НКРЭ Украины от 12.07.2000 г. № 759 "Об утверждении алгоритма распределения средств, поступающих на распределительные счета газопоставляющих предприятий НАК "Нефтегаз Украины" за поставленный природный газ". Окончательный расчет производится до 10 числа месяца, следующего за отчетным.

5.3. Все платежи, осуществляемые Поставщиком по настоящему Договору, должны иметь указание платежа со ссылкой на настоящий Договор.

5.4. Цены (тарифы) на оказываемые услуги по транспортировке газа, формы и порядок расчетов, устанавливаются и изменяются наделенными соответствующими полномочиями организациями и ведомствами Украины - НКРЭ, Кабинетом Министров Украины. В случае изменения тарифов на услуги по транспортировке природного газа или порядка расчетов, новые тарифы или порядок расчетов являются обязательными для сторон по данному договору с момента их введения в действие

Об изменении цены Газораспределительная организация письменно сообщает Поставщику

5.5. Общая сумма договора составляет 85346,40 грн., в т.ч. НДС 20% 14224,40 грн.

6.ОТВЕТСТВЕННОСТЬ

6.1.           В случае нарушения сроков окончательного расчета согласно пункта 5.2 данного договора Поставщик погашает Газораспределительной организации задолженность в соответствии со статьей 625 ГК Украины, а также уплачивает пеню в размере двойной учетной ставки НБУ за каждый день просрочки, от суммы задолженности.

6.2. Сторона, виновная в невыполнении обязательств по Договору, возмещает другой стороне все причиненные в результате этого убытки в порядке, установленном законодательством.

7.ФОРС – МАЖОР

7.1.          Стороны освобождаются от ответственности полного или частичного исполнения обязательств по настоящему Договору, если невыполнение обязательств явилось следствием действия непреодолимой силы (пожар, авария на газопроводе, землетрясение, другие стихийные бедствия, война и военные действия, блокада, забастовка, действия правительств), находящиеся вне контроля Сторон, не позволяющей экономически безубыточно выполнять Сторонами свои обязательства и непосредственно повлиявшей на возможность исполнения настоящего договора.

7.2.           Газораспределительная организация освобождается от ответственности перед Поставщиком за несоблюдение объемов транспортировки природного газа при значительном сокращении или прекращении подачи газа в магистральный газопровод Автономной Республики Крым, в случае уменьшения нормального давления на выходе ГРС, на время аварии и неотложных ремонтных работ на магистральных газопроводах и газопроводах Поставщика.

8.          ПОРЯДОК РАЗРЕШЕНИЯ СПОРОВ И РАЗНОГЛАСИЙ

8.1.           Все споры, возникающие в процессе заключения, изменения, исполнения или расторжения настоящего договора, разрешаются в порядке, установленном Хозяйственным процессуальным Кодексом.

9. СРОК ДЕЙСТВИЯ ДОГОВОРА И ПРОЧИЕ УСЛОВИЯ

9.1. Настоящий Договор вступает в силу з дня набрання рішенням господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2010 року у справі № 5002-24/3947-2010 законної сили і до 31.12.2010 р.; даний договір розповсюджується на правовідносини щодо транспортування природного газу на період з 01.01.2010 р. і до 31.12.2010 р., а в частині оплати - до повного виконання постачальником своїх зобов’язань».

9.2. Взаимоотношения сторон, не предусмотренные настоящим Договором, регулируются действующим законодательством Украины.

9.3. Газораспределительная организация является плательщиком налога на прибыль на общих основаниях.

9.4. Поставщик является__________.

9.5. Все Дополнения к настоящему Договору, а также иные приложения являются его неотъемлемой частью и имеют юридическую силу, если совершены в письменном виде и подписаны сторонами.

9.6. Договор составлен и подписан в двух экземплярах, имеющих одинаковую юридическую силу.

10. ЮРИДИЧЕСКИЕ АДРЕСА, БАНКОВСКИЕ РЕКВИЗИТЫ СТОРОН

          Газораспределительная организация                     Поставщик

______/В.Ю.Шашко/ _____ /А.А. Залевский/

М.П.                               М.П.

3.          Стягнути з закритого акціонерного товариства "Теодосія" ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, пер. Корабельний, 29 г, 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б. ідентифікаційний код 30689644) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" ( 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42 а, ідентифікаційний код 03348117) в особі Структурного підрозділу Феодосійського управління з експлуатації газового господарства, ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Федько, 16, ідентифікаційний код 23191273) державне мито у розмірі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.