Рішення № 11786690, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2010Справа №2-24/4477-2010 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (95047, м. Сімферополь, Залізничний район, Миколаївське шосе, 3 км.).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» (95013, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39).

Про стягнення 1617,73 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Сокол А. Ф. – представник, довіреність №1 від 05.01.2010р., посвідчення №01 від 12.01.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Кримелектромашторг» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» про стягнення заборгованості в сумі 1617,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язання з повної та своєчасної оплати отриманого від ВАТ «Кримелектромашторг» за видатковими накладними товару, на підставі чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів» сформувалась заборгованість у розмірі 1617,73 грн., яку останнє самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 вересня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника , суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем по справі, на підставі укладеної з відповідачем усної домовленості, було поставлено товару на суму 1669,49 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №25818 від 07.12.2009 р. на суму 461,16 грн., №70548 від 07.12.2009 р., №70701 від 11.12.2009 р. на суму 410,04 грн., №70711 від 11.12.2009 р. на суму 302,80 грн., №70873 від 17.12.2009 р. на суму 106,58 грн. і №72852 від 28.12.2009 р. на суму 294,00 грн., які були підписані представниками обох сторін ( а. с. 13 – 18 ).

Факт поставки вказаних партій товару позивачем відповідачем підтверджується також наявною в матеріалах справи довіреністю №448 від 07.12.2009 р. ( а. с. 19 ).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак відповідач отриманий товар не сплатив, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 1617,73 грн., враховуючи наявну переплату по розрахункам за попередній період у розмірі 51,76 грн.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем доказів сплати наявної заборгованості за поставлений товар у розмірі 1617,73 грн. суду представлено не було.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторонам, що повний текст рішення буде складено 18.10.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18.10.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська фабрика солодощів», 95013, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39, ( п/р 26008054904529 в Кримському РУПАТ «Приватбанк», м. Сімферополь, ЗКПО 36394256 ) на користь відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг», 95047, м. Сімферополь, Залізничний район, Миколаївське шосе, 3 км., ( п/р 26006047063701 в АТ «Сведбанк», м. Київ, МФО 300164, ЗКПО 05512035 ) заборгованість у розмірі 1617,73 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.