Рішення № 11786688, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2010Справа №2-24/4406-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.. Радгоспна, буд. 76).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (98612, м. Ялта, вул. Жовтнева, буд. 8, кв. 32).

Про стягнення 7139,05 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Донченко К. П. – представник, довіреність №100810 від 10.08.2010р.,паспорт.

Від відповідача – Ямпольська В. П., представник, довіреність б/н від 01.08.2010 р., паспорт.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» про стягнення індексу інфляції в сумі 5546,83 грн. та 3% річних в розмірі 1592,22 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані, тим що позивач 09.11.2009р. звернувся до відповідача з вимогою повернути помилково перераховані на його рахунок грошові кошти в сумі 95429,18 грн., однак вказана претензія була залишена відповідачем без розгляду, в зв’язку з чим позивач 18.02.2010р. звернувся до суду за захистом свого порушеного права та рішенням господарського суду АР Крим від 03.06.2010р. у справі №2-9/1265-2010 позов ТОВ «АТБ - маркет» про стягнення з ТОВ «Віна Лівадії» 95429,18 грн., задоволено.

Вважаючи, що вказаним судовим рішенням встановлено наявність у відповідача заборгованості, у позивача на підставі ст.. 218 ГПК України та ст.. 625 ЦК України виникло право вимагати стягнення з відповідача трьох відсотків річних та індексу інфляції, позивач просить сягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 5546,83 грн. та 3% річних в розмірі 1592,22 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06 вересня 2010р. позов ТОВ «АТБ - маркет» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач заявою від 30.09.2010 р., в порядку ст.. 22 ГПК України, зменшив позовні вимоги та просить суд з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 2116,52 грн. і 3% річних у розмірі 2062,82 грн.

Суд прийняв дану заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

01.01.2008 року між позивачем по справі ( Покупець ) та відповідачем ( Постачальник ) був укладений договір поставки № 01-08.

У відповідності п. 1.1 даного договору відповідач зобов'язувався в порядку і строк, встановлений Договором передати товар у власність Позивача, в обумовленій кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а Позивач прийняти та оплатити його на умовах, визначених даним Договором.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов’язаний провести оплату за товар в безготівкової формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з дня поставки.

За взаємною згодою сторін, 01.01.2009р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний Акт звірки за період з 01.12.2008р. по 31.12.2008р., відповідно до якого у Позивача виникла заборгованість перед Відповідачем у розмірі 2 304 423, 07 грн.

На момент остатньої оплати за Договором Позивачем було перераховано суму грошових коштів на користь Відповідача у розмірі 2 399 852, 25 грн., в результаті чого у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі помилково перерахованої суми 95 429,18 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія по оплаті боргу від 23.11.2009 року, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В зв’язку з вказаним, товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» 95429,18 грн. заборгованості, а також 954,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням ГС АР Крим від 03.06.2010 р. по справі №2-9/1265-2010 даний позов було задоволено у повному обсязі.

Вказане рішення ніким оскаржене не було та вступило в законну силу.

Позивач, вважаючи, що вказаним судовим рішенням встановлено наявність у відповідача заборгованості, у позивача на підставі ст.. 218 ГПК України та ст.. 625 ЦК України виникло право вимагати стягнення з відповідача трьох відсотків річних та індексу інфляції, позивач просить сягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 5546,83 грн. та 3% річних в розмірі 1592,22 грн.

Суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, з урахуванням зменшення, в зв’язку з наступним.

Відповідно до ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст.174 ГК України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичних обов'язки, у тому числі передбачені ст.625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання.

Таким чином, реалізація позивачем свого права на звернення до суду щодо стягнення заборгованості у розмірі 95429,18 грн. і ухвалення у зв'язку з цим судового рішення про стягнення з відповідача боргу у вказаному розмірі, не позбавляє позивача права на стягнення матеріальних втрат у вигляді 3% річних та індексу інфляції, понесених ним внаслідок несплати своєчасно відповідачем вказаної суми.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв’язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини не сплачених грошей.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов’язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 ЦК України.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку інфляційні втрати за період з грудня 2009 р. по липень 2010 р. у розмірі 2116,52 грн. і 3% річних за період з 01.12.2009 р. по 20.08.2010 р. у розмірі 2062,82 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено сторонам, що повний текст рішення буде складено 18.10.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18.10.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (98612, м. Ялта, вул. Жовтнева, буд. 8, кв. 32, код ЄДРПОУ 32362063 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет», 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.. Радгоспна, буд. 76, ( р/р 26006208770100 в ДОП ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 30487219 ) суму інфляційних втрат у розмірі 2116,52 грн., 3% річних у розмірі 2062,82 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.