Рішення № 11786686, 15.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2010Справа №2-31/3712-2010 За позовом Прокурора Центрального району м.Сімферополя (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 6) в інтересах держави в особі Міністерства житлово-комунального господарства АР Крим, (95005, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітт» (95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 117/2); (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 42, кв.24)

про стягнення 2056,99 грн.

Суддя А.В. Привалова

п р е д с т а в н и к и :

від позивача – Осмоловська-Хомко О.О. – представник, довіреність №09/929 від 08.09.2010р.,

від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином,

прокурор – не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Прокурор Центрального району м.Сімферополя звернувся до господарського суду АРК в інтересах держави в особі Міністерства житлово-комунального господарства АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Витт» про стягнення пені за неналежне виконання умов за договором від 07.12.2007 р. № 60/05-154 в розмірі 2056,99грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконує прийняті на себе зобов’язання за договором № 60/05-154 від 07.12.2007р., в наслідок чого позивачем нарахована пеня в розмірі 2056,99 грн.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не представив, явку представника у судове засідання не забезпечив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, позивач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2007р. Міністерство житлово-комунального господарства АР Крим (сторона 1), Кримське республіканське об’єднання виробничих підприємств «Кримводоканал» (сторона 2) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітт» (сторона 3) уклали договір № 60/05-154 на виконання заходів по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, у тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання води та теплової енергії, ремонт та реконструкцію теплових мереж і котельних, будівництво газопроводів та газифікацію населених пунктів на 2007 рік (далі – Договір, а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 1.2 договору позивач поручає, а відповідач бере на себе зобов’язання власними та залученими силами виконати роботи у повному обсязі по об’єкту «Реконструкція магістральних теплових мереж по вул. Сімферопольській м.Армянськ» (далі - роботи).

У розділі 2 договору сторони обумовили, що вартість робіт складає 865000грн.

Договір діє з моменту підписання та до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (пункт 3.1. договору).

Згідно п. 5.3 Договору, Сторона 3 зобов’язана використати отриманий аванс на протязі трьох місяців з дня його отримання. По закінченню тримісячного строку невикористана сума авансу повертається Стороні 1. У випадку ненадання звіту та не повернення отриманих коштів у встановлені строки, Сторона 3 виплачує Стороні 1 за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої нараховується від суми платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки НБУ, діючої на період, за який виплачується неустойка.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за даним договором проводиться у вигляді авансових (до 30%), проміжних та кінцевих платежів в межах фактичного фінансування згідно з постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 р. №1764.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем платіжним дорученням №967 від 28.12.2007 року була перерахована відповідачу передплата в сумі 296520,00грн. згідно п.6.1 договору (а.с.32).

В квітні 2008 року відповідачем були виконанні роботи на об’єкті на суму 86504,40грн., про що свідчить довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (а.с.33).

У порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором № 60/05-154 від 07.12.2007р. в частині своєчасного використання авансових платежів не виконав, не надав звіт та не повернув отримані грошові кошти у зв’язку із чим, відповідно до пункту 5.3. договору позивачем нарахована пеня у розмірі 2056,99грн.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на адресу товариства направлені претензії №09/363 від 22.04.2008р. та №746/09 від 29.07.2008р. з вимогою погасити штрафні санкції у розмірі 2056,99грн. Матеріали справи не містять відомостей щодо розгляду відповідачем вищевказаних претензій та сплати пені у добровільному порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст.509 ЦК України).

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов’язань за договором №60/05-154 суду не надано.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Позивачем заявлена до відшкодування сума пені у розмірі 2056,99грн., яка обчислена правомірно, через що підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що відповідачем не заявлено суду про застування строків позовної давності, тому відсутні правові підстави для застосування встановленого ст.258 ЦК України скороченого строку позовної давності для стягнення неустойки, оскільки ст.267 ЦК України передбачено застосування позовної давності виключно за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення. Тобто при відсутності такої заяви суд має прийняти рішення про захист права, хоча строк позовної давності сплинув.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 20.10.2010.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітт» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 42, кв.24; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34581804) на користь Міністерства житлово-комунального господарства АР Крим (95005, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13; банківські реквізити: рахунок 31418544700001, ГУГКУ а АР Крим, МФО 824026, одержувач: бюджет АР Крим, код платежу 24060300, код у ЄДРПО України 23896447) пеню в сумі 2056,99грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітт» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 42, кв.24; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34581804) на користь державного бюджету України (рахунок 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) державне мито у розмірі 102,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітт» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 42, кв.24; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34581804) на користь державного бюджету України (рахунок 31214264700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.