Рішення № 11786629, 11.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2010Справа №2-2/5939-2009 за позовом Комунального підприємства "Гарант" (97416, м. Євпаторія, вул.. Толтого, 75)

до Приватного підприємства "Електра" (97400, м. Євпаторія, вул.. Вільна, 9)

про стягнення 52 463,53 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Конгер О.С. – юрист, довіреність у справі.

Від відповідача: Ткачук А.В. – директор, наказ у справі.

Суть спору:

Позивач - Комунальне підприємство "Гарант" звернулось у Господарський суд АРК із позовом до відповідача - Приватного підприємства "Електра" про стягнення 52 463,53 грн збитків у порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення комісії виконкому з питань здачі об'єктів комунальної власності в оренду від 27.08.2003 р. № 32 між комунальним підприємством «Гарант» і приватним підприємством "Електра" був укладений договір оренди нежилого підвального приміщення в буд. № 9 по вул. Вольная в м Євпаторія загальною площею 335,5 кв.м.з подальшою пролонгацією. Орендоване підвальне приміщення є вбудованим, має загальну систему водо-теплопостачання з багатоквартирним житловим будинком, тобто через дане підвальне приміщення транзитом проходять трубопроводи систем опалення. Згідно до акту обстеження даного приміщення опалювальна площа складає 289,59 кв.м. 01.07.2000 р. між КП «Гарант» і ОП «Кримтеплокомуненерго» укладений договір № 218 на відпуск теплової енергії на об'єкти, зазначені в договорі. В зв'язку зі зміною опалювальних площ, укладались Додаткові угоди до даного договору. У зв’язку зі сплатою заборгованості по опаленню відповідно до судового рішення позивачу завдані збитки, добровільно відшкодувати збитки відповідач відмовився, що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

У судовому засіданні 03.12.2009 р. представники відповідача надали суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що оскільки ініціатива укладення договору про надання послуг по теплозабезпеченню належить позивачу та тільки позивач, як виконавець послуг з теплозабезпечення зобов’язаний проводити роботи по відключенню споживача від відповідних мереж при наявності вимог споживача, отже, вина відповідача в заподіянні позивачу збитків по сплаті за теплову енергію - відсутня.

Ухвалою ГС АР Крим від 08.9.2009 року провадження у справі №2-2/5939-2009 було зупинено та призначено по справі комплексну судову техніко-економічну експертизу.

4 серпня 2010 року до суд надійшов висновок №142 від 30.7.2010р комплексної судово – бухгалтерської експертизи по справі №2-2/5939-2009 та ухвалою ГС АРК від 17.9.2010р провадження у справі №2-2/5939-2009 було поновлено.

30 вересня 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача - Конгер О.С. – юрист (довіреність у справі), та представників відповідача - Ткачук А.В. – директор (наказ у справі) та Благодатна В.М. – представник (довіреність у справі).

У судовому засіданні 30.9.2010р представник позивача надав суду пояснення №972 від 30.9.2010р по справі, відповідно до яких з висновком експерта не згоден.

Також 30.9.2010р у судовому засіданні представником відповідача було надано суду пояснення, відповідно до яких відповідач просить суд прийняти до уваги висновок експерту та відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

30 вересня 2010 року у судовому засіданні оголошувалась перерва на 07.10.2010р, після перерви судове засідання було продовжене за участю тих же представників сторін.

7 жовтня 2010 року у судовому засіданні оголошувалась перерва на 11.10.2010р, після перерви судове засідання було продовжене.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми конституції України є нормами прямої дії.

Згідно зі ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Домоволодіння № 9 по вул.Вольная в м. Євпаторія є комунальною власністю територіальної громади м.Євпаторії і рішенням Євпаторійської міської ради № 23-15/4 від 24.02.2000 р. було передано на баланс КП «Гарант», яке обслуговує і здійснює контроль за технічним станом і користуванням внутрішньобудинковими та квартирними системами водо-, теплопостачання та водовідведення.

01.07.2000 р. між КП «Гарант» і ОП «Кримтеплокомуненерго» укладений договір № 218 на відпуск теплової енергії на об'єкти, зазначені в договорі. В зв'язку зі зміною опалювальних площ, укладались Додаткові угоди до даного договору.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2006р по справі №2-16/11859-2005 зобов'язано КП "Гарант" укласти Додаткову угоду № 15 від 01.02.2005р. до договору № 218 в редакції орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії. Згідно до вказаної постанови і Додаткової угоди № 15 з 25.11.2004 р. опалювальна площа підвальних приміщень в буд.№9 по вул.Вольная складає 7,53 Гкал/мес (289,59 кв.м.).

Між комунальним підприємством «Гарант» і приватним підприємством "Електра" було укладено договори від 01.10.2003р та від 01.01.2006р оренди нежилого підвального приміщення в буд.№ 9 по вул.Вольная в м.Євпаторія загальною площею 334,9 кв.м. з подальшою пролонгацією.

На виконання вимог пункту 5.8. вищевказаного договору між тими ж сторонами 01.10.2003р. був укладений договір № 16-1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Відповідно до додатку №2, до якого, відшкодуванню підлягають витрати з утримання будинку та прибудинкової території та податку на землю. Зобов’язання відшкодування витрат по теплозабезпеченню у відповідача перед позивачем не встановлені угодою.

Рішенням Господарського суду АРКрим від 04.03.2008 р. по справі №2-14/810-2008 з КП «Гарант» стягнено на користь ОП «Кримтелокомуненерго» 61 516,39грн. заборгованості по оплаті за теплову енергію по договору № 218 за об'єкти, розташовані по адресам: м.Євпаторія, вул.Вольна,9 (опалювальна площа - 282,29 кв.м), вул. 60 років Жовтня, 26 ( опалювальна площа - 9,3 кв.м), вул. Інтернаціональна, 117 (опалювальна площа-31,44 кв.м). Ухвалою від 17.03.2008 р. КП "Гарант" надана розстрочку виконання рішення суду строком на 7 місяців - до 01.11.2008 р.

Вказана сума перерахована позивачем ОП «Кримтеплокомуненерго» платіжними дорученнями № 750 від 21.10.2008 р., № 861 від 28.11.2008 р., № 949 від 24.12.2008 р.

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення 52463,53 грн збитків у порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення комісії виконкому з питань здачі об'єктів комунальної власності в оренду від 27.08.2003 р. № 32 між комунальним підприємством «Гарант» і приватним підприємством "Електра" був укладений договір оренди нежилого підвального приміщення в буд. № 9 по вул. Вольная в м Євпаторія загальною площею 335,5 кв.м.з подальшою пролонгацією. Орендоване підвальне приміщення є вбудованим, має загальну систему водо-теплопостачання з багатоквартирним житловим будинком, тобто через дане підвальне приміщення транзитом проходять трубопроводи систем опалення. Згідно до акту обстеження даного приміщення опалювальна площа складає 289,59 кв.м. 01.07.2000 р. між КП «Гарант» і ОП «Кримтеплокомуненерго» укладений договір № 218 на відпуск теплової енергії на об'єкти, зазначені в договорі. В зв'язку зі зміною опалювальних площ, укладались Додаткові угоди до даного договору. У зв’язку зі сплатою заборгованості по опаленню відповідно до судового рішення позивачу завдані збитки, добровільно відшкодувати збитки відповідач відмовився, що і стало підставою для звернення позивача, керуючись ст.. 1191 ЦК України, з позовом в суд.

Але суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов’язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Тоді як позивач не представив суду належних та допустимих доказів правомірності своїх вимог до Приватного підприємства "Електра".

Але, згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є відшкодування збитків.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відповідно до ст.225 ГК України та ст.22 ЦК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: - наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно – наслідкового зв’язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність)

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами ЦК України та ГК України щодо відшкодування позадоговірної шкоди (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України).

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з цього позивач повинен довести наявність шкоди і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та шкодою, розмір відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язку та укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічні положення містять і норми ЦК України, які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст.627 ЦК України).

Закон не встановлює обов'язку для споживача укладати договір на постачання теплової енергії, однак, споживати теплову енергію він може тільки на підставі договору.

За таких обставин, споживач не зобов'язаний укладати договір на постачання теплової енергії у разі відсутності в нього наміри її отримувати й споживати. Також як відсутність договору надає позивачеві право її не поставляти.

Крім того, на момент укладення договору оренди приміщення, порядок надання послуг з теплопостачання регулювався Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання і водовідведення, затвердженими постановою КМУ № 1497 від 30.12.1997г. Відповідно до термінологією вищевказаних Правил, позивач є виконавцем житлово - комунальних послуг, а відповідач - споживачем. На підстав п.8 розділу "Порядок надання послуг" Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором надання населенню послуг з водо, теплопостачання та водовідведення, який розробляється виконавцем відповідно до типового договору і укладається за його ініціативою.

Комунальним підприємством "Гарант" замість договору про надання послуги з теплопостачання на адресу відповідача 19.02.2004р. була спрямована вимога за вих. № 103 із проханням укласти договір на відпуск теплової енергії з ОП "Кримтеплокомуненерго" у термін до 25 лютого 2004р.

У відповіді на дану вимогу ПП "Електра" вказало, що орендна плата і надані комунальні послуги оплачуються останнім згідно пред'явлених КП «Гарант» рахунків своєчасно і в повному обсязі, а в орендованому приміщенні відсутні опалювальні прилади, тому договір на відпуск теплової енергії з ОП" Кримтеплокомуненерго " не укладався.

Відповідно до п. 9 вищезазначених Правил права, обов'язки і відповідальність виконавця і споживача вступають в силу з моменту укладення договору.

Більш того, судом встановлено, що Євпаторійська філія ОП "Кримтеплокомуненерго" звертався до Господарського суду АРК з позовною заяву до ПП "Електра" про спонукання до укладення договору № 219 на відпуск теплової енергії від 01.11.2004рг. Рішенням від 17.02.2005р. у справі №2-21/3225-2005 суд відмовив у задоволенні позову, мотивуючи тим, що теплова енергія (опалення і підігрів води) безпосередньо надаються кінцевому споживачеві (квартиронаймачеві, орендарю) через внутрішньобудинкові мережі житлового будинку, які належать і перебувають на балансі власника будинку - місцевих рад в особі житлово-комунальних організацій. Відповідно до положень ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному житловому будинку укладається між власником квартири, орендарем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Проте, судом встановлено, що договір про надання послуг з теплопостачання між сторонами укладений не був, значить, обов'язок споживача оплачувати послуги з теплопостачання відсутній, а, отже, посилання позивача у позовній заяв на ту обставину, що причиною виникнення збитків є порушення зобов'язання, яке допустив боржник - не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, відповідно до ч.3 п.9 Правил у разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право вимагати відключення від відповідних мереж. При цьому витрати, пов'язані з відключенням, повинні бути відшкодовані споживачем у добровільному або судовому порядку. З вищенаведеного пункту Правил випливає, що всі роботи з відключення споживача від мереж центрального теплопостачання здійснюються виконавцем послуг, а витрати, пов'язані з відключенням відшкодовуються споживачем.

Відповідно до п.2.8.8. Правил утримання житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005р. (Зареєстрованим Міністерством юстиції України 25.08.2005. За № 927/11207), відповідно до підпункту «б» якого балансоутримувачем у літній період проводяться роботи щодо теплових мереж, зокрема, з відновлення зруйнованої або заміні недостатньої теплової ізоляції труб у камерах, підземних каналах і підвалах (технічних підпіллях).

Відповідно до положення п. 1.2. СНиП 2.04.14-88 "Теплова ізоляція устаткування і трубопроводів" трубопроводи системи централізованого опалення, розташовані в підвалі житлового будинку повинні бути заізольовані.

ПП "Електра" у своєму зверненні до позивача за вих. № 9 від 25.10.2004р. просив вирішити питання ізоляції трубопроводів систем опалення, проте такі роботи так і не були виконані. Тоді як, можливість ізоляції трубопроводів опалення в підвальному приміщенні підтверджується тристороннім актом приймання ізоляції труб опалення в суміжній половині підвального приміщення житлового будинку № 9 по вул. Вільна у м. Євпаторія.

Більш того, згідно з актами комісії щомісячного визначення температури повітря в приміщеннях орендованих приватним підприємством "Електра" від 12.11.2004р., 14.12.2004р., 19.01.2005р. "В орендованих приміщеннях опалювальні прилади відсутні з моменту укладення договору з оренди". Вищевказані акти підписані інспектором з оренди, майстром дільниці, затверджені директором і скріплені печаткою КП "Гарант".

Оскільки ініціатива укладення договору про надання послуг з теплопостачання належить комунальному підприємству «Гарант» і лише позивач, як виконавець послуг з теплопостачання зобов'язаний проводити роботи з відключення споживача від відповідних мереж за наявності вимоги споживача отже, вина відповідача у заподіянні позивачу збитків по оплаті за теплову енергію - відсутня.

Враховуючі характер спору та необхідність отримання відповідей на питання, що вимагають спеціальні пізнання, суд ухвалою ГС АРК від 03-14.12.2009г. у справі № 2-2/5939-2009 призначив комплексну судову техніко-економічну експертизу, та провадження по справі зупинив.

04.8.2010р. на адресу суду надійшов висновок № 142 комплексної судової будівельно-технічної та бухгалтерської експертизи від 30 липня 2010р.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Відповідно до висновку експерта № 142 від 30 липня 2010р (комплексна судова будівельно-технічна та бухгалтерська експертиза) по матеріалам справи №2-2/5939-2009 експертом встановлено, що розрахунок збитків по оплаті теплової енергії по приміщенню за адресою м.Євпаторія, вул..Вольная, 9 у сумі 52463грн53коп за наданими на дослідження первісними документами не підтверджується.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 52 463,53грн збитків у порядку регресу, необґрунтована і не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем за проведення судової експертизи, призначеної ухвалою ГС АРК від 03-14.12.2009г. у справі № 2-2/5939-2009, було сплачено 5000,00грн, що підтверджується матеріалами справи, тоді як витрати по оплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, покладаються на позивача згідно з ст. 44,49 ГПК України.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

Рішення оформлене та підписане 18.10.2010р.

Керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          У позові відмовити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства "Гарант" (97416, м. Євпаторія, вул.. Толтого, 75, р/р 26000307220011 у КРУ Приватбанку МФО 384436, ЗКПО 31001858) на користь Приватного підприємства "Електра" (97400, м. Євпаторія, вул.. Вільна, 9) 5000,00грн витрат за проведення судової експертизи.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.