Рішення № 11786614, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2010Справа №2-23/2552-2010 За позовом Заступника прокурора м. Ялти (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 18)

в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13)

До відповідачів: 1.Приватного підприємства Фірми «Шарм» (98635, м. Ялта, вул.Ломоносова, 1, 3)

2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 )

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1)Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Ялти (98600, м. Ялта, вул.Дзержинського, 4)

2)Приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Висоцька Ірина Ярославівна (98600, м. Ялта, вул. Садова, 28)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та спонукання до виконання певних дій

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Прокурор Яковлєв О.О., посвідч. № 09242

Від позивача Шишмарьов А.Д., представ. за довір. №01-01/1720 від 02.06.2010р.

Від відповідача 1 Старушко Т.В., представ. за довір. б/н від 01.01.2010 р.

Від відповідача 2 Лапій Т.І., представ. за довір. представ. за довір. №224485 від 21.05.2010р.

Від третьої особи 1 не зявився.

Від третьої особи 2 не зявився.

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі реєстрац. № 4142, укладеного 05.11.2008 р. між ПП «Фірма «Шарм» та ФОП ОСОБА_1. Крім того, прокурор просить зобовязати відповідача - ПП «Фірма «Шарм» знести самовільно побудовану нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею: 60,0 м2, за власний рахунок.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 11.05.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Ялти (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Дзержинського, 4).

У судовому засіданні 26.05.2010 р. представник відповідача-1 надав пояснення по суті спору, не заперечував проти факту відчуження майна, проте вважає, що на момент здійснення оспорюваного правочину заборони на відчуження майна не було. Це, на його думку, підтверджує витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. Крім того, відповідачем-1 надані копії ліцензій на будівництво, дозволів.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав суду відзив на позов, в якому з позовними вимогами прокурора не погоджується, вважає ФОП ОСОБА_1. добросовісним набувачем нерухомого майна за договором від 05.11.2008 р.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 26.05.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Висоцьку Ірину Ярославівну (98600, м. Ялта, вул. Садова, 28).

Крім того, 26.05.2010р. суд задовольнив клопотання прокурора про забезпечення позову, наклавши арешт на нежитлову будівлю що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60,0 м2; заборонивши уповноваженим органам здійснювати посвідчення та реєстрацію будь-яких правочинів щодо зміни права власності, користування нежитловою будівлею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60,0м2.

15.06.2010 р. на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позов, яким позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, які не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 17.06.2010 р. третя особа-2 надала суду відзив на позов, яким пояснила, що договір купівлі-продажу був посвідчений нею при повному дотриманні вимог чинного законодавства. Підстав для відмови у вчиненні правочину, на її думку, не було. 17.06.2010 р. ФОП Фазилов Енвер Муслядінович подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2010р. про забезпечення позову.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 20.07.2010 р. ухвала ГС АР Крим від 26.05.2010 р. у справі № 2-23/2552-2010 залишена без змін.

У судовому засіданні 25.08.2010 р. представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надав суду письмові доповнення до відзиву.

Представник позивача та прокурор у судове засідання зявилися позов підтримали.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання зявилися, проти позову заперечували за мотивами, викладеними у відзивах на позов.

Представники третіх осіб у судове засідання не зявилися, про час та місце слухання справи проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не сповістили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, висновок прокурора, суд

Встановив :

Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 09 липня 2002 року №243 "Про передачу земельних ділянок в оренду приватному підприємству фірмі "Шарм" та товариству з обмеженою відповідальністю "Стартінвест", приватному підприємству фірмі "Шарм" затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгового центру із земель Лівадійської селищної ради міста Ялта. Припинено право користування земельною ділянкою площею 4,16 га землекористувачу -Ялтинському виконавчому комітету та передано в оренду строком на 50 років земельну ділянку площею 2,794 га приватному підприємству фірмі "Шарм" для будівництва та обслуговування торгового центру.

22 липня 2002 року між Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та приватним підприємством фірмою "Шарм" був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу під реєстровим № 4865.

Розділом 2.1 договору оренди від 22 липня 2002 року було визначено цільове призначення земельної ділянки, а саме, для будівництва та обслуговування торгового центру.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007р. та ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2007 року у справі №2-13/920-2007 було задоволено позов приватного підприємства фірми "Шарм" до виконавчого комітету Лівадійської селищної ради та комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", за приватним підприємством фірмою „Шарм" визнано право власності на об'єкти нерухомого майна торгового центру, розташованого в АДРЕСА_2, зобов'язано комунальне підприємство „Ялтинське бюро технічної інвентаризації" провести реєстрацію права власності за приватним підприємством фірмою „Шарм".

05 листопада 2008 року між приватним підприємством фірмою „Шарм" (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_2, реєстровий номер № 4142.

Суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

У пункті 1.2 спірного договору купівлі-продажу від 05 листопада 2008 року зазначено, що право власності на предмет договору належить Продавцеві - приватному підприємству фірмі „Шарм" - на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року та ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2007 року у справі №2-13/920-2007 та право на предмет договору зареєстровано за Продавцем - приватним підприємством фірмою „Шарм" - комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації міста Ялти.

Однак, як встановлено судом, постановою Вищого господарського суду України від 27 лютого 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року у справі № 2-13/920-2007 скасовано, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2010 року позов приватного підприємства фірми „Шарм" про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості залишений без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, передбачено, що це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до пункту 1.7 Тимчасового положення реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Згідно з пунктами 2.1. та 2.8. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Пунктом 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення передбачено, що правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи той факт, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 05 листопада 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання права власності за приватним підприємством фірмою „Шарм" на спірний об'єкт нерухомості було скасоване, а державна реєстрація права власності, здійснена комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації міста Ялти, так само як і видане на підставі реєстрації свідоцтво про право власності, самі по собі не є правовстановлюючими документами, суд вважає, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу приватне підприємство фірма „Шарм" не було власником майна, яке було ним відчужено, що відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Стосовно позовних вимог заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим про спонукання приватного підприємства фірми „Шарм" знести самовільно побудовану нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60 кв.м, за власний рахунок, - суд вважає за необхідне зазначити, що прокурор та Рада міністрів Автономної Республіки Крим не надали доказів в обґрунтування позовної вимоги про знесення самовільно побудованої нежитлової будівлі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що ненадання доказів в обґрунтування вимоги про знесення самовільно побудованої нежитлової будівлі робить неможливим зясування у повній мірі обставин справи, надання оцінки правовому змісту заявлених позовних вимог, що у свою чергу унеможливлює розгляд справи по суті у цієї частині із прийняттям відповідного рішення.

Беручи до уваги те, що одним з принципів практики Європейського Суду з прав людини є покладення обов'язку та тягаря надання доказів на того, хто стверджує, a не заперечує, а також те, що прокурор та Рада міністрів Автономної Республіки Крим у статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строки, документів, які обґрунтовують позовну вимогу не надали, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовних вимог прокурора в цей частині без розгляду.

Відповідно до ст. 68 ГПК України передбачено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

На підставі вищевикладеного, заходи до забезпечення позову підлягають скасуванню.

Судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволеним вимогам згідно ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні 12.10.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49,82,84,85, п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі реєстраційний №4142 від 05 листопада 2008 року, укладений між приватним підприємством фірма «Шарм» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3.Позов заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим в частині вимог про зобов'язання приватного підприємства фірми «Шарм» знести самовільно побудовану нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60 кв.м, за власний рахунок залишити без розгляду.

4.Стягнути з приватного підприємства фірми «Шарм» (98635, м. Ялта, вул.Ломоносова, 1, З, ід. код 20710519) в дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 85,00 грн. державного мита.

5.Стягнути з приватного підприємства фірми «Шарм» (98635, м. Ялта, вул.Ломоносова, 1, З, ід. код 20710519) у дохід Державного бюджету (р/р 31214264700002 Держбюджет м.Сімферополя, код платежу 22050000, Банк ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7.Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60,0 м2, заборони уповноваженим органам здійснювати посвідчення та реєстрацію будь-яких правочинів щодо зміни права власності, користування нежитловою будівлею, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60,0м2.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.