Рішення № 11786555, 11.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2010Справа №2-33/4116-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманська риболовна компанія» (м.Севастополь, вул. Ангарська, 10А)

до приватного підприємства Кримської рибної компанії «Діскавері» (98330, м.Керчь, вул. Ворошилова, 8-29)

про стягнення 79309,58 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Шевченко Ігор Олегович, представник, довіреність від 28.09.2010 р., ТОВ «Інкерманська риболовна компанія»

Відповідача: не з’явився, ПП Кримської рибної компанії «Діскавері»

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Інкерманська риболовна компанія» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства Кримської рибної компанії «Діскавері», та просить суд стягнути 79309.58 грн., у тому числі 61121.79 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 14398.56 грн. пені та 3789.23 грн. 3%річних, розрахунок яких був долучений до матеріалів справи (а.с. 21).

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу від 30 жовтня 2007 року № 2-10/10 в частині несплати поставленого позивачем товару та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 549, 610-612, 623, 655 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 вересня 2010 року, представник позивача надав суду змінений розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого розмір пені ним нарахований в сумі 7094.39грн., 3% річних в сумі 886.80 грн., а інфляційні витрати в сумі 3181.40 грн. (а.с. 44).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30 вересня 2010 року суд зобов’язав позивача уточнити позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, та надати докази надсилання уточнених позовних вимог відповідачу, а також представити детальний обґрунтований розрахунок штрафних санкцій із зазначенням періодів стягнення (а.с. 46).

В судовому засіданні 11 жовтня 2010 року позивач надав суду клопотання, в якому заявив, що не має наміру змінювати або уточняти позовні вимоги та просив, при розгляді справи виходити з вимог, заявлених у позовній заяві (а.с. 47).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 46).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

           встановив:

30 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інкерманська риболовна компанія» (продавець) та приватним підприємством Кримська рибна компанія «Діскавері» (покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує рибу та рибопродукцію на умовах даного договору у асортименті, кількості та по цінах, погоджених між сторонами та указаних у товарно-транспортних накладних або накладних та рахунках, які являються додатком до даного договору (а.с. 8).

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна на товар встановлюється в гривнях та вказується в прейскуранті продавця, який діє на день поставки товару.

Ціна товару, у відповідності з якій покупець здійснює оплату, вказується в рахунку-фактурі, податкових. В ціну товару включений ПДВ, упаковка, маркування, навантаження на складі продавця, а також доставка покупцю (пункт 3.1 договору).

Загальна сума договору визначається сумою виставлених рахунків-фактур, починаючи зі дня набрання чинності даного договору та закінчується днем припинення його дії (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору всі рахунки здійснюються у гривнах. Оплата товару покупцем здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом п’яти банківських днів з моменту отримання товару покупцем (пункт 4.2 договору).

Днем сплати товару визнається день надходження коштів на рахунок продавця або сплата коштів у касу (пункт 4.3 договору).

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар, про що свідчать накладні № РН 0329 від 30 жовтня 2007 року на суму 28435.00 грн. (а.с. 9); № РН 0000023 від 21 березня 2008 року на суму 61512.00 грн. (а.с. 12), № РН 00039 від 03 червня 2008 року на суму 59994.00 грн. (а.с. 13), а всього на суму 149941.00 грн.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем, отриманий товар був оплачений частково, а саме на суму 90000.00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями: № 309 від 21 вересня 2007 року на суму 35000.00 грн. (а.с. 17); № 316 від 26 вересня 2007 року на суму 10000.00 грн. (а.с. 18); № 325 від 02 жовтня 2007 року на суму 20000.00грн. (а.с. 19), № 326 від 08 жовтня 2008 року на суму 25000.00 грн. (а.с. 20), у зв'язку з чим за відповідачем склалась заборгованість в розмірі 59941.00 грн.

Несплата відповідачем заборгованості з’явилася підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Інкреманська риболовна компанія» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі витратних накладних (а.с. 9, 12, 13) позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 149941 грн., який оплачений відповідачем був лише в сумі 90000.00 грн.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 4.2 договору сторони домовилися, що оплата товару покупцем здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом п’яти банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на витратних накладних, а також довіреностями на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю «Інкреманська риболовна компанія» матеріальних цінностей (а.с. 14, 15, 16).

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, взяв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати його вартості, однак вони належним чином виконані не були.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати заборгованості відповідачем суду не представлено.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 59951.00 грн., однак, суд, перевіривши розрахунок наданий позивачем, дійшов висновку, що сума боргу ним розрахована помилково, та загальна сума заборгованості складає 59941.00 грн. (149941.00 – 90000.00 = 95941.00 ).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з приватного підприємства «Кримська рибна компанія «Діскавері» заборгованості в сумі 59941.00 грн.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 14398.56 грн. пені за прострочення платежів.

Суд вважає вимоги про стягнення пені в розмірі 14398.56 грн. такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовній заяві, пеня в сумі 14398.56 грн. позивачем розрахована за період з 11 червня 2008 року 11 червня 2009 року (а.с. 4), тобто за 1 рік.

Однак, суд не може погодитися з таким розрахунком, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем невірно розрахований період нарахування пені.

Крім того, відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманська риболовна компанія» надійшла до суду в серпні 2010 року (штамп канцелярії суду, а.с. 3).

Таким чином, відраховуючи 1 рік від дати звернення позивача з даним позовом, суд дійшов висновку, що період строку позовної давності на звернення з вимогами про стягнення пені сплив у червні 2010 року.

Тобто, строк для пред’явлення вимог про стягнення пені сплив, у зв’язку з чим, на думку суду правові підставі для стягнення пені в сумі 14398.56 грн. з відповідача відсутні.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3789.23 грн. та 1170.79 грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з 11 червня 2008 року по 11 червня 2010 року.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, проведеного судом, сума інфляційних витрат за період з 11 червня 2008 року по 11 червня 2010 року складає 14311.10 грн., однак, оскільки позивачем до стягнення заявлено 1170.79 грн., позовні вимоги саме в такому обсязі і підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 3789.23 грн. за період з 11 червня 2008 року по 11 червня 2010 року.

Судом перевірений розрахунок наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 3% річних в сумі 3789.23 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 14 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства Кримської рибної компанії «Діскавері» (98330, м.Керчь, вул. Ворошилова, 8-29, р\р 2600301393486 в КО Промінвестбанку, МФО 324548, ЄДРПОУ 32316200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманська риболовна компанія» (м. Севастополь, вул. Ангарська, 10А, р\р 26004300112446 в ПКФ АТ «ВАБанк», МФО 321637, ЄДРПОУ 33245183) 59941.00 грн. заборгованості, 1170.79 грн. – інфляційних витрат, 3789.23 грн. – 3% річних, 649.01 грн. – державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В частині вимог про стягнення з приватного підприємства Кримської рибної компанії «Діскавері» 10.00 грн. заборгованості та 14398.56 грн. пені з в позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.