Рішення № 11786545, 11.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2010Справа №2-33/4758-2010 за позовом приватного підприємства «Фінанс-Інвест» (м. Севастополь, проспект Перемоги, 45-а).

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000» (м. Сімферополь, вул. Глінки, 68)

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Позивача: Сергеєв Віктор Олександрович, адвокат, довіреність від 27.09.2010р., ПП «Фінанс-Інвест»

Відповідача: не з’явився, товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000».

Суть спору: приватне підприємство «Фінанс-Інвест» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000», та просить суд визнати право власності в цілому на об’єкти нерухомого майна – будівлі, що знаходяться за адресою: м. Феодосія, провулок 30 Стрєлкової дивізії, 6, загальною площею 232.1 кв.м.; нежитлових приміщень, що складаються із літер «А» - відсоток готовності 44; літер «Б» (камінь), площею 190.6 кв.м.; літер Б1 – (камінь), площею 31.5 кв.м.: літер «Ж» – сарай (камінь); літер 1 – підпірна стіна; літер 2 – підпірна стіна; літер 3 - підпірна стіна; літер 4 – підпірна стіна; літер 5 – підпірна стіна; літер 6 – підпірна стіна; літер 7 – ворота; літер 8 – огорожа; літер 9 – огорожа; літер 10 – мощення, розташовані на земельній ділянці під кадастровим номером 01 116000000000 10311, площею 0161.7 гектар. Також позивач просить витребувати у відповідача це майно та передати його позивачу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне майно належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2003 року, однак відповідач відмовляється від його передачі, чим порушує права позивача на володіння та розпорядження цим майном. При цьому позивач обґрунтовує свої вимоги посиланнями на статтю 128 Цивільного кодексу України ( в редакції 1963 року) та на статті 387, 392 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року).

Відповідач, в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання, 11 жовтня 2010 року до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову не заперечував та просив справу розглянути без його участі (а.с. 25).

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

20 жовтня 2003 року між підприємством «Техноторг-2000» (продавець) та приватним підприємством «Фінанс-Інвест» (покупець) укладений договір купівлі-продажу об’єктів нерухомого майна (а.с. 18).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов’язався передати у власність покупця майно, а покупець - прийняти майно та оплатити його вартість на умовах даного договору, що є власністю продавця на підставі договору № 56 купівлі-продажу комунального майна, укладеного між продавцем та Фондом комунального майна міста Феодосії від 08 серпня 2003 року та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 серпня 2003 року, реєстраційний № 2103237, будівлі що знаходиться за адресою м. Феодосія, провулок 30 Стрєлковій дивізії,6, загальною площею 232.1 кв.м., що складаються із літер «А» - відсоток готовності 44; літер «Б» (камінь), площею 190.6 кв.м.; літер Б1 – (камінь), площею 31.5 кв.м.: літер «Ж» – сарай (камінь); літер 1 – підпірна стіна; літер 2 – підпірна стіна; літер 3 - підпірна стіна; літер 4 – підпірна стіна; літер 5 – підпірна стіна; літер 6 – підпірна стіна; літер 7 – ворота; літер 8 – огорожа; літер 9 – огорожа; літер 10 – мощення.

Відповідно до пункту 1.2 договору його загальна ціна складає 130000.00 грн., які покупець зобов’язаний оплатити продавцю в строки та на умовах, передбачених даним договором.

Передача майна у власність покупця проводиться за актом прийому-передачі, що є невід’ємною частиною цього договору (пункт 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору покупцю надане відстрочення платежу за придбані об’єкти нерухомого майна на суму 130000.00 грн. на два календарних роки після підписання цього договору.

При цьому пунктом 2.2 договору передбачено, що розрахунки за придбані об’єкті нерухомого майна можуть бути здійснені в готівковому або безготівковому порядку, цінними паперами та іншими погодженими між сторонами засобами, що не суперечать договору.

Пунктом 3.2 договору продавець взяв на себе зобов’язання передати майно покупцю за актом.

Покупець, в свою чергу, відповідно до пункту 3.2 договору, зобов’язався прийняти за актом майно.

В силу вимог пункту 3.4 договору, після його підписання покупець зобов’язався оформити належним чином право користування (у тому числі і на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій розташоване майно.

Пунктом 3.6 договору покупець зобов’язався в строки, встановлені пунктом 2.1 договору, оплатити продавцю вартість придбаного майна.

Згідно з пунктом 5.3 договору право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту підписання договору, ризик випадкового знищення або пошкодження майна переходить з моменту підписання акту прийому-передачі.

Договір діє з моменту підписання та до повного виконання сторонами його умов (пункт 5.4 договору).

07 жовтня 2005 року між підприємством «Техноторг-2000» та приватним підприємством «Фінанс-Інвест» підписана угода про залік зустрічних однорідних вимог та припинення зобов’язань (а.с. 19).

Відповідно до зазначеної угоди, підприємство «Техноторг-2000» має заборгованість перед приватним підприємством «Фінанс-Інвест» за договором займу від 01 липня 2005 року, в редакції додаткової угоди від 23 вересня 2005 року в сумі 130000.00 грн., а приватне підприємство «Фінанс-Інвест» має заборгованість перед підприємством «Техноторг-2000» за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 20 жовтня 2003 року в сумі 130000.00 грн.

Так, сторони дійшли згоди про відсутність взаємної заборгованості та припинення грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу від 20 жовтня 2003 року.

05 вересня 2005 року між Феодосійською міською радою (орендодавець) та підприємством «Техноторг-2000» (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендарю передана земельна ділянка площею 0.1617 га, розташована у м. Феодосії, пров. 30 Стрєлкової дивізії, 6, кадастровий номер 01116000000000 10311 (а.с. 20-22).

15 жовтня 2007 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про направлення його представника для оформлення акта приймання-передачі майна, що було придбане позивачем за договором купівлі-продажу від 20 жовтня 2003 року (а.с. 23).

Нез’явлення товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000» до підписання акту приймання-передачі спірного майна з’явилося підставою для звернення приватного підприємства «Фінанс-Інвест» із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимоги про визнання права власності на об’єкт нерухомості, які обґрунтовані посиланнями на статтю 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) та на статті 387, 392 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року).

Як стверджує позивач, право власності на спірне майно виникло у нього на підставі договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2003 року.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 16 січня 2003 року, встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли до набрання сили новим Цивільним кодексом України (редакція з 16 березня 2003 року) до таких правовідносин повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року, з урахуванням положень Цивільного кодексу України в редакції від 2003 року, стосовно відносин, які продовжують існувати між сторонами у даній справі.

Так, відповідно до статті 86 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Також, статтею 154 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.

Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі - продажу від 20 жовтня 2003 року не вимагав нотаріального посвідчення та реєстрації, як то встановлено статтею 227 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, та був укладений сторонами у простій письмовій формі, згідно з приписами статті 154 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року.

Як вже було зазначено вище, пунктом 3.2 договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2003 року, продавець взяв на себе зобов’язання за актом передати спірне майно покупцю – приватному підприємству «Фінанс-Інвест», а останній, в свою чергу, відповідно до пункту 3.2 договору, зобов’язався його прийняти.

Відповідно до пункту 3.4 договору, після його підписання покупець зобов’язався оформити належним чином право користування (у тому числі і на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій розташоване це майно.

Зазначені умови були виконані відповідачем, про що свідчить укладений між приватним підприємством «Техноторг-2000» та Феодосійською міською радою договір оренди спірної земельної ділянки (а.с. 20-22).

Пунктом 3.6 договору покупець зобов’язався в строки, встановлені пунктом 2.1 договору, оплатити продавцю вартість придбаного майна.

Як вже було зазначене, 07 жовтня 2005 року між підприємством «Техноторг-2000» та приватним підприємством «Фінанс-Інвест» підписана угода про залік зустрічних однорідних вимог та припинення зобов’язань (а.с. 19), відповідно до умов якої, грошові зобов’язання за договором від 20 жовтня 2003 року припинені.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, підписавши угоду про залік зустрічних однорідних вимог, погодився з тим, що позивач не має грошових претензій до позивача, однак в силу вимог договору купівлі-продажу за ним залишився обов’язок по передачі спірного майна позивачеві.

Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України, в редакції 2003 року, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно зі статтею 128 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту підписання договору, ризик випадкового знищення або пошкодження майна переходить з моменту підписання акту прийому-передачі.

Однак, умови договору в частині передачі майна позивачеві, відповідачем не виконані.

Так, 15 жовтня 2007 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про направлення його представника для оформлення акта приймання-передачі майна, що було придбане позивачем за договором купівлі-продажу від 20 жовтня 2003 року (а.с. 23).

Однак, відповідачем зазначені вимоги були залишені поза увагою, акт приймання-передачі не підписаний, тобто майно, придбане позивачем за договором купівлі-продажу залишається у відповідача.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу (в редакції 2003 року), власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.

У відповідності зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, понесені позивачем у зв’язку зі сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

Крім того, позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою, державне мито було оплачено лише за вимогу майнового характеру (а.с. 5), при цьому немайнова вимога – про визнання права власності, позивачем оплачена не була, у зв'язку з чим, державне мито за вимогу немайнового характеру підлягає стягненню з позивача.

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 14 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Визнати за приватним підприємством «Фінанс-Інвест» (м. Севастополь, проспект Перемоги, 45-а, ЄДРПОУ 32266024) право власності на об’єкти нерухомого майна – будівлі, що знаходяться за адресою: м. Феодосія, провулок 30 Стрєлкової дивізії, 6, загальною площею 232.1 кв.м.; нежитлових приміщень, що складаються із літер «А» - відсоток готовності 44; літер «Б» (камінь), площею 190.6 кв.м.; літер Б1 – (камінь), площею 31.5 кв.м.; літер «Ж» – сарай (камінь); літер 1 – підпірна стіна; літер 2 – підпірна стіна; літер 3 - підпірна стіна; літер 4 – підпірна стіна; літер 5 – підпірна стіна; літер 6 – підпірна стіна; літер 7 – ворота; літер 8 – огорожа; літер 9 – огорожа; літер 10 – мощення, розташовані на земельній ділянці під кадастровим номером 01 116000000000 10311, площею 0161.7 гектар.

3.          Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000» (м. Сімферополь, вул. Глинки, 68, ЄДРПОУ 31173594) об’єкти нерухомого майна – будівлі, що знаходиться за адресою: м. Феодосія, провулок 30 Стрєлкової дивізії, 6, загальною площею 232.1 кв.м.; нежитлових приміщень, що складаються із літер «А» - відсоток готовності 44; літер «Б» (камінь), площею 190.6 кв.м.; літер Б1 – (камінь), площею 31.5 кв.м.; літер «Ж» – сарай (камінь); літер 1 – підпірна стіна; літер 2 – підпірна стіна; літер 3 - підпірна стіна; літер 4 – підпірна стіна; літер 5 – підпірна стіна; літер 6 – підпірна стіна; літер 7 – ворота; літер 8 – огорожа; літер 9 – огорожа; літер 10 – мощення, розташовані на земельній ділянці під кадастровим номером 01 116000000000 10311, площею 0161.7 гектар – за приватним підприємством «Фінанс-Інвест» (м. Севастополь, проспект Перемоги, 45-а, ЄДРПОУ 32266024) шляхом зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000» звільнити зазначенні приміщення та передати їх за актом приймання-передачі приватному підприємству «Фінанс-Інвест».

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-2000» (м. сімферополь, вул. Глинки, 68, ЄДРПОУ 31173594, р\р 26006047022601 в ВАТ «Сведбанк», м. Київ, МФО 300164) на користь приватного підприємства «Фінанс-Інвест» (м. Севастополь, проспект Перемоги, 45-а, ЄДРПОУ 32266024, р\р 2600813782 в КРД АППБ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021) 1300.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з приватного підприємства «Фінанс-Інвест» (м. Севастополь, проспект Перемоги, 45-а, ЄДРПОУ 32266024, р\р 2600813782 в КРД АППБ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021) в дохід Державного бюджету України (р/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 85.00 грн. державного мита.

6.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.