Рішення № 11786522, 14.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2010Справа №2-32/4259-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Державного підприємства Будівельного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 10, 95000, АР Крим, . Сімферополь, вул.. Жуковського , 1 ідентифікаційний код 08563903)

До відповідача - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Гарнаєва, 67а ідентифікаційний код 26178089).

Про розірвання договору

За участю представників:

Від позивача –Белоусов С.В., довіреність № 67 від 07.06.2010р. у справі., Гуртовий О.О., довіреність № 115 від 31.12.2010р. у справі.

Від відповідача – Верхоглядов Д.І., довіреність № 20-3/2149/5 від 20.07.2010р. у справі

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Державне підприємство Будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» про розірвання договору про постачання теплової енергії № 117 від 31.01.2003р.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.09.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 13.09.2010р. розгляд справи відкладений на 21.09.2010., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до пункту 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

У судових засіданнях 21.09.2010р. та 04.10.2010р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2006р. було відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже на підставі пункту 9.2 Договору, він припиняє свою дію

Представник відповідача у судових засіданнях та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, з тих підстав, що платоспроможність позивача була поновлена, отже й нема підстав для розірвання договору.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2003р. між Державним підприємством Будівельним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму (Споживач) (позивач) та Орендним підприємством Феодосіятеплокомуненерго (Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго») (Теплозабезпечуюча організація) ( відповідач) був укладений договір № 117 постачання теплової енергії (а.с. 10-14).

В ході судового розгляду, сторони надали іншу редакцію договору № 117 від 31.01.2003р. та погодились, що саме він був підставою для виникнення відносин між позивачем та відповідачем з постачання теплової енергії, у зв’язку із чим позивач визнчив саме розірвання договору № 117 в пізніше наданій редакції предметом даного спору. ( а.с. 34 -36).

Таким чином, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача, суд розглядає вимогу про розірвання договору № 117 від 31.01.2003р. саме в цій редакції договору.

Згідно з пунктом 1 Договору Теплозабезпечуюча організація зобов’язується постачати Споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води, а споживач – оплачувати отриману теплову енергію по затверджених тарифах в строки та в порядку, передбачених дійсним договором.

Пунктом 10.2 Договору сторони встановили, що договір припиняє свою дію у випадках взаємної згоди сторін о його припиненні, прийняття рішення Господарським судом, ліквідації сторін.

Відповідно до пункту 10.1 Договору, він вступає в силу з 01.12.2002р. та діє до 01.12.2003р. та автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від Договору або його перегляді.

Пунктом 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 2 вищезазначеної статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Крім того, приписами статті 11 Господарського процесуального кодексу визначено, що підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Так, у позовній заяві, позивач посилається на те, що 27.05.2009р. ним на адресу відповідача був надісланий лист № 108, відповідно до якого позивач повідомив, про те, що договір № 117 від 31.01.2003р. припинив свою дію з 30.05.2006р., у зв’язку із тим, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.05.2006р. було порушено провадження по банкрутству Державного підприємства будівельного управління МВС України в Криму, а 20.11.2008р. провадження у справі про банкрутство припинено. ( а.с. 9).

Позивач посилається на пункту 10.2 ( 9.2) Договору, відповідно до якого, на думку позивача, вищенаведені обставини спричинили припинення договору.

Як вже було зазначено вище, в пункті 10.2 договору зазначено, що договір припиняє свою дію зокрема, у випадку ліквідації сторін.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Пунктом 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 цієї ж статті юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як вбачається з Ухвали Господарського суду АР Крим від 20.11.2009р., провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Будівельного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму припинено, затверджений звіт керуючого санацією. ( а.с. 27-29).

Пунктом 9 статті 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що якщо комітет кредиторів прийняв рішення про припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією підлягає затвердженню господарським судом, якщо інше не передбачено цим Законом.

В мотивувальній частині ухвали суд зазначив, що боржником виконані зобов’язання перед кредиторами, однак враховуючи, що погашення боржником вимог кредиторів відбулось на стадії санації, застосовується пункт 4 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якого Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом.

У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру, що зазначено в пункті 1 статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Пунктом 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено ліквідації Державного підприємства Будівельного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, що в свою чергу могло б служити підставою для припинення дії договору у відповідності до вимог пункту 9.2, на який посилається позивач.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ухвала Господарського суду від 20.11.2008р. у справі № 2-30/3176.1-2008 про припинення провадження у справі про банкрутство не є доказом ліквідації Державного підприємства Будівельного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму.

Що ж стосується інших умов договору. Суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Позивачем не надано доказів надання заяви про відмову від Договору у виконання пункту 9.1 Договору, або доказів надсилання пропозиції про зміну або розірвання договору відповідачеві, як того вимагає статті 188 Господарського кодексу України.

Не надано й доказів порушення умов договору відповідачем.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, суд вважає що відсутні правові та обґрунтовані підстави для розірвання договору № 117 від 31.03.2003р., а посилання позивача на те, що договір припинився з 30.05.2006р. ( дата порушення провадження у справи про банкрутство Державного підприємства Будівельного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму) є такими, що спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

За згодою представника у судовому засіданні 14.10.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 14.10.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.