Рішення № 11786521, 04.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2010Справа №2-7/2521-2010 За позовом Прокурора міста Судака (98000, м. Судак, вул. Яблунева, 10) в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему в м. Судак (98000, м. Судак, вул. Леніна, 85а)

До відповідачів: 1) Новосвітської селищної ради (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Голіцина, 9); 2) Гаражно-будівельного кооперативу "Форт" (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина, 9; 98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Шаляпіна, 7, кв. 60)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Мічуріна, 4).

Про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки та про повернення земельної ділянки.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідачів – 1) не з’явився

2) Федоров В. М., предст., дов. від 30.09.2010 р.; Рузанов Г. І., предст., дов. від 30.09.2010 р.; Стрибань І. В., голова, протокол зборів №1 від 14.02.2001 р.

Третя особа – не з’явилась

Прокурор – не з’явився.

Сутьспору: Прокурор міста Судака звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у м. Судак з позовом до Новосвітської селищної Ради та до Гаражно-будівельного кооперативу "Форт", в якому просить суд:

-          визнати незаконним та нечинним рішення Новосвітської селищної ради від 22.07.2003 р. №14 «Про надання ГБК «Форт» в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва гаражів»;

-          визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., укладений між Новосвітською селищною радою та ГБК «Форт»;

-          повернути Новосвітській селищній Раді земельну ділянку площею 0,1370 га, яка була надана ГБК «Форт» для розміщення гаражів;

-          внести відповідні зміни до даних Державного земельного кадастру України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що спірним договором оренди, укладеним на підставі рішення Новосвітської селищної ради від 22.07.2003 р. №14, Гаражно-будівельному кооперативу "Форт" в користування була передана ділянка, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, тобто яка не є вільною від забудови, чим порушено приписи статті 120 Земельного кодексу України. Так, прокурор зазначає, що з північного боку ділянки розміщено капітальну залізобетонну споруду, що має довжину 21 метр та ширину 5 метрів, висота над рівнем ґрунту складає 1,3 метра. У східній частині ділянки знаходиться капітальна залізобетонна споруда, що має довжину 6 метрів та ширину 7 метрів. Вказана споруда являє собою резервуар з 4-ма люками. З північної сторони ділянки розміщено 3 плити, що мають довжину 5 метрів та ширину 1 метр. У східній частині ділянки, під землею, знаходяться залізобетонні споруди, що мають довжину 4 метра та ширину 2,3 метра, резервуар, якій знаходиться у вказаній споруді має глибину 4 метра. Таким чином, за твердженням прокурора, більша частина ділянки зайнята спорудами. Прокурор посилається на те, що вказані об'єкти - державне майно, а саме комплекс споруд, який складається з відстійника №№ 1, 2, площадки №3, підпірної стіни №4 - компактна установка КУ-200, збудовані ще у 1977 році. Зазначене нерухоме майно від Фонду державного майна України прийняв ЗАТ «ТОК «Новий Світ». В обґрунтування цих посилань прокурором наданий акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду ЗАТ «ТОК «Новий світ» від 26.02.2002 р.

Ухвалою ГС АР Крим від 14.05.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Відділ Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру ".

10.06.2010 р. до ГС АР Крим від Прокурора міста Судака надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд:

- визнати незаконним та нечинним рішення Новосвітської селищної ради від 22.07.2003 р. №14 «Про надання ГБК «Форт» в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва гаражів»;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., укладений між Новосвітською селищною радою та ГБК «Форт»;

- відновити становище, яке існувало до укладення 17.12.2003 р. договору оренди між ГБК «Форт» та Новосвітською селищною радою шляхом повернення земельної ділянки площею 0,1370 га, яка була надана ГБК «Форт» для розміщення гаражів, Новосвітській селищній раді.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою ГС АР Крим від 15.06.2010 р. провадження у справі було зупинено у звязку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Чи розміщені на земельній ділянці площею 0,1370 га по вул. Голіцина, 9 в смт. Новий Світ, яка передана в оренду Гаражно-будівельному кооперативу "Форт" за договором від 17.12.2003 р., якісь об’єкти? Якщо так, то які саме та чи є ці об’єкти нерухомим майном? Відобразити місце їх розташування графічно.

- Чи відносяться вказані об’єкти до комплексу споруд (компактна установка КУ-200), який був переданий Фондом державного майна України до статутного фонду ЗАТ «ТОК «Новий світ» за актом від 26.02.2002 р.?

- Чи були збудовані вказані об’єкти до 22.07.2003 р. (дата ухвалення рішення Новосвітської селищної ради №14 «Про надання ГБК «Форт» в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва гаражів») або пізніше? За можливістю визначити дату завершення будівництва об’єктів.

Після надходження до суду висновку експерта ухвалою ГС АР Крим від 27.09.2010 р. провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні представники Гаражно-будівельного кооперативу "Форт" надали суду заперечення на позов, які були прийняті судом до розгляду.

Прокурор, позивач, Новосвітська селищна рада та третя особа у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Гаражно-будівельного кооперативу "Форт", суд

ВСТАНОВИВ :

22.07.2003 р. Новосвітською селищною радою було прийнято рішення №14, яким затверджено проект відведення земельної ділянки Гаражно-будівельному кооперативу "Форт" для будівництва та розміщення гаражів (для житлових, житлово-будівельних, гаражно- та дачно-будівельних кооперативів) в смт. Новий Світ по вул. Голіцина, №9» площею 0,1370 га.

Цим же рішенням було передбачено передати гаражно-будівельному кооперативу «Форт» земельну ділянку в смт. Новий Світ, вул. Голіцина, №9 із земель Новосвітської селищної ради в довгострокову оренду, строком на 50 років, для розміщення гаражів (для житлових, житлово-будівельних, гаражно- та дачно-будівельних кооперативів) загальною площею 0,1370 га.

На підставі цього рішення 17.12.2003 р. між Новосвітською селищною радою та Гаражно-будівельним кооперативом "Форт" був укладений договір оренди, пунктом 1.1 якого передбачено, що Новосвітська селищна рада передає, а Гаражно-будівельний кооператив "Форт" приймає в довгострокову оренду земельну ділянку площею 0,1370 га.

Відповідно до пункту 2.1 Договору земельна ділянка, розташована в смт. Новий Світ по вул. Голіцина, №9, загальною площею 0,1370 га, передається в довгострокову оренду для розміщення гаражів (для житлових, житлово-будівельних, гаражно- та дачно-будівельних кооперативів) строком на 50 років.

Вважаючи вказані рішення та договір такими, що суперечать чинному на той час законодавству, Прокурор міста Судака звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у м. Судак з позовом про визнання їх недійсними.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на день винесення спірного рішення, тобто станом на 22.07.2003 р.) оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.

Відповідно частин 1, 2 статті 7 Закону орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на 22.07.2003 р.) закріплено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

З наведених норм вбачається, що до повноважень органу місцевого самоврядування, у даному випадку Новосвітської селищної ради, належить розпорядження саме земельними ділянками комунальної власності.

Однак, матеріали справи свідчать, що спірним рішенням від 22.07.2003 р. №14 Новосвітська селищна рада фактично розпорядилася не лише земельною ділянкою, а й розміщеним на ній майном, оскільки земельна ділянка не була вільною від забудови.

Так, матеріали справи свідчать, що 01.04.2010 р. працівниками Судацького МВ ГУ МВС України в АР Крим в порядку статей 190, 191 Кримінально-процесуального кодексу України був проведений огляд вищевказаної земельної ділянки, в результаті якого було встановлено, що з північного боку ділянки розміщено капітальну залізобетонну споруду, що має довжину 21 метр та ширину 5 метрів, висота над рівнем ґрунту складає 1,3 метра. У східній частині ділянки знаходиться капітальна залізобетонна споруда, що має довжину 6 метрів та ширину 7 метрів. Вказана споруда являє собою резервуар з 4-ма люками. З північної сторони ділянки розміщено 3 плити, що мають довжину 5 метрів та ширину 1 метр. У східній частині ділянки, під землею, знаходяться залізобетонні споруди, що мають довжину 4 метра та ширину 2,3 метра, резервуар, якій знаходиться у вказаній споруді має глибину 4 метра.

Крім того, висновку проведеної в рамках цієї справи експертизи також зазначено, що на земельній ділянці, переданій в оренду Гаражно-будівельному кооперативу «Форт», розташовані наступні об’єкти:

-          з північної сторони земельної ділянки – площадка, виконана з бетонних плит, складених на фундаментні блоки;

-          резервуар зовнішніми розмірами 6,5 х 9,18 м глибиною 3,35 м, перекриття якого розташовано з північної сторони врівень з рівнем ґрунту, з південної сторони – на висоті 0,7 м над рівнем ґрунту. Стіни та перекриття даного резервуару виконані з бетону. В перекритті даного резервуару наявні два прямокутні відтвори;

-          резервуар зовнішніми розмірами 2,53 х 11,7 м глибиною 2,45 м, перекриття якого розташовано з північної сторони врівень з рівнем ґрунту, з південної сторони – на висоті 0,4 м над рівнем ґрунту. Стіни та перекриття даного резервуару виконані з бетону. В перекритті даного резервуару наявні два прямокутні відтвори.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність на відчужуваній земельній ділянці цього майна вбачається також з акта вибору та обстеження земельної ділянки від 25.04.2001 р. (т. І, а. с. 135).

Матеріали справи свідчать, що вказане майно на день винесення відповідачем спірного рішення було передано Фондом державного майна України у власність Закритого акціонерного товариства «Туристично-оздоровчий комплекс «Новий Світ» на підставі акта передачі нерухомого майна до статутного фонду від 26.02.2002 р. (т. І, а. с. 36).

Згідно вказаного акта у власність ЗАТ «ТОК «Новий світ», серед іншого, була передана компактна установка – КУ-200, 1977 року будівництва, об’ємом 80 куб. м.

В подальшому вказана компактна установка була прийнята до комунальної власності Новосвітської селищної ради на підставі рішення №79/26/08 від 21.07.2008 р., акта приймання-передачі від 12.08.2008 р., та було видано свідоцтво від 26.03.2009 р. про право власності територіальної громади смт. Новий Світ на КУ-200.

В матеріалах справи відсутні схеми компактної установки КУ-200, графічні матеріали, що визначають її місце розташування, акт введення споруди в експлуатацію та інвентарна справа на КУ-200. Не були надані ці документи і експерту під час проведення дослідження.

Однак, згідно листа Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради від 01.08.2008 р. виконком просив БРТІ м. Судака здійснити інвентаризацію споруд компактної установки КУ-200, що складається з площинної споруди та двох відстійників, розташованих в районі вул. Голіцина, смт. Новий Світ.

Згідно схематичного плану ділянки та оціночного акта на споруди по вул. Голіцина в смт. Новий Світ, наявного в матеріалах інвентарної справи №7179 на відстійники (КУ-200) по вул. Голіцина, 5б в смт. Новий Світ, м. Судак, станом на 08.08.2008 р. на земельній ділянці по вул. Голіцина в смт. Новий Світ наявні наступні споруди:

-          №1 – відстійник – стіни – бетон, перекриття – бетон, підлога – бетон, об’ємом 200 куб. м.;

-          №2 – відстійник – стіни – бетон, перекриття – бетон, підлога – бетон, об’ємом 73 куб. м.;

-          №3 – площадка – покриття з бетонних дорожніх плит, площею 135,5 кв. м.;

-          №4 – підпірна стіна – бетонні блоки висотою 1,0 м, довжиною 31,8 м.

Згідно акта приймання-передачі з балансу ЗАТ «ТОК «Новий світ» на баланс Новосвітської селищної ради об’єкта КУ-200 від 28.08.2008 р. комісія здійснила обстеження будівель і споруд в натурі на місцевості об’єкта КУ-200 та склала акт про наступне:

- об’єкт – компактна установка КУ-200 розташована вище траси Новий Світ – Судак, за першим крутим поворотом після в’їзду в смт. Новий Світ, в районі вул. Голіцина, 5 вище соціально-оздоровчого комплексу «Князь Голіцин». Рік введення в експлуатацію – 1977. Поверховість – 1.

Об’єкт представлений спорудами з наступними технічними характеристиками:

1) відстійник №1 – заглиблений в землю басейн, стіни – бетон, перекриття – бетон, підлога – бетон. Довжина – 9,18 м, ширина – 6,5 м, висота – 3,35 м.

2) відстійник №2 – заглиблений в землю басейн, стіни – бетон, перекриття – бетон, підлога – бетон. Довжина – 11,7 м, ширина – 2,53 м, висота – 2,46 м.

3) площадка, покриття з бетонних дорожніх плит: довжина – 21,50 м, ширина – 6,30 м, площа – 135,5 кв. м.;

4) підпірна стіна, бетонні блоки, довжина – 31,80 пог. М., висота – 1 м.

Таким чином, з наведеного вбачається, що реальний об’єм компактної установки КУ-200, що складається з чотирьох споруд, не відповідає об’єму, вказаному в акті передачі нерухомого майна до статутного фонду від 26.02.2002 р., а тому об’єм споруд не може бути критерієм визначення тотожності споруд, наявних на земельній ділянці, переданій в оренду Гаражно-будівельному кооперативу «Форт», спорудам, вказаним в акті від 26.02.2002 р.

Крім того, оцінка тотожності (ідентичності) споруд не може бути здійснена на підставі з’ясування відповідності компактної установки вимогам, що висуваються Державними стандартами ДСТ 25298-82 УДК 628.16.08:006.354 група Ж21 «Установки компактні для очищення побутових стічних вод», оскільки з матеріалів справи вбачається, що передана Фондом державного майна України у власність Закритого акціонерного товариства «Туристично-оздоровчий комплекс «Новий Світ» на підставі акта передачі нерухомого майна до статутного фонду від 26.02.2002 р. компактна установка КУ-200 первісно не відповідала таким вимогам.

З урахуванням цього, суд відхиляє висновок проведеної в рамках цієї справи експертизи в частині того, що об’єкти, які розташовані на земельній ділянці площею 0,1370 га по вул. Галіцина, 9 в смт. Новий Світ, переданій в оренду Гаражно-будівельному кооперативу «Форт» за договором від 17.12.2003 р., не відносяться до комплексу споруд, який був переданий Фондом державного майна України до статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Туристично-оздоровчий комплекс «Новий Світ» за актом від 26.02.2002 р. При цьому суд зазначає, що висновок експерта в цій частині належним чином не мотивований та ґрунтується, власне, на припущеннях.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що описані експертом споруди, які наявні на орендованій Гаражно-будівельним кооперативом «Форт» земельній ділянці, за своїми характеристиками відповідають спорудам, що входять у склад компактної установки КУ-200, яка була передана Фондом державного майна України у власність ЗАТ «ТОК «Новий Світ» на підставі акта від 26.02.2002 р., що дозволяє суду зробити висновок про їх ідентичність (тотожність).

При цьому суд враховує твердження, викладені самим Гаражно-будівельним кооперативом «Форт» в заяві від 10.08.2010 р. про те, що на земельній ділянці, виділеній ГБК «Форт» дійсно наявні споруди КУ-200 (т. І, а. с. 85).

З урахуванням цього, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт передачі Новосвітською селищною радою спірним рішенням від 22.07.2003 р. №14 не лише земельної ділянки, а й розташованих на ній споруд, чим були безумовно порушені права власника цих споруд та приписи законодавства України.

Так, як вже було вказано вище, споруди, які розташовані на переданій відповідачеві в оренду земельній ділянці, були передані у власність Закритому акціонерному товариству «Туристично-оздоровчий комплекс «Новий Світ» за актом від 26.02.2002 р. Причому саме цей акт, на думку суду, є належним доказом виникнення права власності на споруди КУ-200.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на 22.07.2003 р.) господарські товаристві, до яких відносяться і акціонерні товариства, є власниками, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про підприємства в України», який діяв на момент прийняття відповідачем спірного рішення (в редакції станом на 22.07.2003 р.), майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

При цьому, джерелами формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески засновників;

- доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- надходження від роздержавлення і приватизації власності;

- придбання майна іншого підприємства, організації;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

- інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Таким чином, саме акт передачі майна від 26.02.2002 р. є належним доказом того, що станом на день винесення спірного рішення, тобто станом на 22.07.2003 р., майно, яке було розташоване на відчужуваній земельній ділянці, належало на праві власності Закритому акціонерному товариству «Туристично-оздоровчий комплекс «Новий Світ». Подальша передача КУ-200 до комунальної власності Новосвітської селищної ради не має будь-якого значення, оскільки у даному випадку суд оцінює правомірність рішення органу місцевого самоврядування на момент його прийняття.

В той же час, статтею 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на 22.07.2003 р.) передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Отже, суд погоджується з посиланням прокурора на те, що передача Новосвітською селищною радою Гаражно-будівельному кооперативу "Форт" земельної ділянки з розташованим на ній нерухомим майном, що належить іншій особі, є порушенням статті 120 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб’єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі охорони земель належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:

- забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

- забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

- запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

- забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

При цьому, згідно зі статтею 6 Закону, до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить, у том числі, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 224(з наступними змінами та доповненнями), Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них (п. 7 Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення про Відділ Держкомзему у м. Судак АР Крим, затвердженого Наказом Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим №117 від 27.10.2009 р., Відділ є територіальним органом Держкомзему України, підзвітним та підконтрольним Держкомзему України та відповідно Республіканському комітету по земельних ресурсах АР Крим .

Отже, Відділ Держкомзему в м. Судак є належним позивачем у цій справі, оскільки саме до його функцій віднесено здійснення контролю за дотриманням органами місцевого самоврядування приписів земельного законодавства під час відведення земельних ділянок.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання Гаражно-будівельного кооперативу "Форт" на те, що процес відведення земельної ділянки був погоджений з Республіканським комітетом по земельних ресурсах, оскільки у даному випадку позов був пред’явлений Прокурором міста Судака, тобто є результатом прокурорського реагування на виявлені порушення земельного законодавства під час прийняття спірного рішення. При цьому, факти такого порушення були виявлені лише в 2010 році під час проведення перевірки, про що свідчить, зокрема, протест №834 від 20.03.2010 р. У зв’язку з цим суд вважає, що строк позовної давності прокурором пропущений не був.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що під час прийняття Новосвітською селищною радою спірного рішення були порушені положення чинного на той час законодавства, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу Прокурора міста Судака про визнання незаконним рішення Новосвітської селищної ради від 22.07.2003 р. №14.

Суд звертає увагу на те, що рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами. Така позиція викладена, зокрема, в пункті 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 30.11.2007 р. N 01-8/918 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок».

З урахуванням цього, враховуючи невідповідність рішення Новосвітської селищної ради від 22.07.2003 р. №14 положенням чинного на той час законодавства, суд вважає, що підлягають задоволенню і вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., укладеного між Новосвітською селищною радою та ГБК «Форт».

При цьому суд звертає увагу на те, що Президія Вищого господарського суду України в пункті 3.4.9 Рекомендацій від 02.02.2010 р. N 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» зазначила наступне: «Як передбачено частиною 2 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а тому за умови, якщо судами буде встановлено факт передачі в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться майно (нерухомість), що належить іншій особі на праві власності, суди мають правові підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства».

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Таким чином, також підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо відновлення становища, яке існувало до укладення 17.12.2003 р. договору оренди між ГБК «Форт» та Новосвітською селищною радою шляхом повернення земельної ділянки площею 0,1370 га, яка була надана ГБК «Форт» для розміщення гаражів, Новосвітській селищній раді.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Доводи, викладені Гаражно-будівельним кооперативом "Форт" у запереченнях, не спростовують фактів, викладених прокурором у позовній заяві.

Судові витрати суд покладає на обидві сторони згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, враховуючи, що Гаражно-будівельним кооперативом "Форт" була сплачена половина вартості проведеної в рамках цієї справи експертизи (3222,00 грн. згідно калькуляції), що підтверджується квитанцією від 27.07.2010 (т. І, а. с. 79), інша частина в сумі 1611,00 грн. підлягає стягненню з Новосвітської селищної ради на користь експертної установи.

Враховуючи, що позов у цій справі був пред’явлений прокурором, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню лише з Гаражно-будівельного кооперативу "Форт" в розмірі 50% відповідних ставок на підставі ч. 3 ст. 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати незаконним рішення Новосвітської селищної ради від 22.07.2003 р. №14 «Про надання ГБК «Форт» в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва гаражів».

3.          Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., укладений між Новосвітською селищною радою (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Голіцина, 9) та Гаражно-будівельним кооперативом "Форт" (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина, 9; 98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Шаляпіна, 7, кв. 60).

4.          Відновити становище, яке існувало до укладення 17.12.2003 р. договору оренди між ГБК «Форт» та Новосвітською селищною радою шляхом спонукання Гаражно-будівельний кооператив "Форт" (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина, 9; 98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Шаляпіна, 7, кв. 60, ідентифікаційний код 25954829) повернути земельну ділянку площею 0,1370 га, яка була надана ГБК «Форт» для розміщення гаражів, Новосвітській селищній раді (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Голіцина, 9).

5.          Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Форт" (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина, 9; 98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Шаляпіна, 7, кв. 60, ідентифікаційний код 25954829) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито в сумі 42,50 грн.

6.          Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Форт" (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина, 9; 98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Шаляпіна, 7, кв. 60, ідентифікаційний код 25954829) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Стягнути з Новосвітської селищної ради (98000, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Голіцина, 9) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, р/р 31252272210502, ЗКПО 34740405, банк – ГУ ГКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач – КримНДІСЕ) 1611,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою судової експертизи.

8.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.