Рішення № 11786491, 05.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2010Справа №2-31/3536-2010 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

про визнання неправомірними дій та визнання недійсним протоколу

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність у справі

Від відповідача Карасьов К.М., довіреність у справі

Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду АРК з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», у якому просить суд визнати неправомірними дії працівників ВАТ «Крименерго» по проведенню перевірки 26.01.2010 року з адресою м. Євпаторія, вул. Радянська, 3, а також визнати незаконними та cкасувати: акт № 107517 про порушення правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності від 26.01.2010 року та протокол № 5107 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 24.03.2010 року.

У судовому засіданні позивач в порядку ст.22 ГПК України надав суду заяву про зміну (збільшення) позовних вимог, у якій просить суд визнати неправомірними дії працівників по складенню акта про порушення ПКЕЕ № 107517 від 26.01.2010 р., визнати недійсним акт № 107517 від 26.01.2010 р., визнати недійсним протокол засідання комісії № 5107 від 24.03.2010 р., визнати недійсним розрахунок по акту про порушення ПКЕЕ № 107517 від 26.01.2010 р. Заява прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт №107517 від 26.01.2010р. працівниками ВАТ «Крименерго» складений за відсутністю представника споживача, що є порушенням ПКЕЕ, та тим, що спірне рішення оформлене протоколом засідання комісії ВАТ «Крименерго» №5107 від 24.03.2010 р. є неправомірним, оскільки факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не доведений, тому відповідачем безпідставно нарахована сума вартості недорахованої електроенергії за період з січня 2007 р. по січень 2010 р. на суму 18513,82 грн. на підставі акту про порушення ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010 р.

Представник відповідача проти позову заперечує за мотивами викладеними у відзиві на позов, просить суд провадження у справі припинити.

В судовому засіданні оголошувалася перерва, розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, передбаченого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 28.11.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 191/2 про постачання електричної енергії (далі Договір), згідно якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі згідно умовам цього Договору і додаткам до Договору, які є його невідємними частинами.

Пунктом 2 договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також рішення усіх питань, які не обумовлені даним договором, сторони керуються законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі Методика), у разі таких дій Споживача:самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, передбаченими методичними рекомендаціями НКРЕ.

Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не заявить про його розірвання або його перегляд (п.9.5 Договору).

Сторонами не надано доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку. Отже, згідно п.9.5 договору та відповідно до положень статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» суд вважає, що договір №191/2 від 28.11.2005 р. є продовженим і діє на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2010 представниками ВАТ «Крименерго» було проведено перевірку обєкта позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої складено акт №107517 від 26.01.2010 про порушення ПКЕЕ.

Зазначеним актом зафіксовано порушення позивачем Правил користування електричною енергією, а саме: зрив пломби держповірителя і встановлення фіктивної пломби, а також підключення стороннього вводу прихованого за дротом, електроенергія споживача за лічильником не враховується.

На підставі зазначеного акту порушень Правил користування електричною енергією, комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ було прийнято рішення, оформлене протоколом №5107 від 24.03.2010, про перерахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 26.01.2007 по 26.01.2010, та зроблено висновок про те, що до сплати за актом №107517 підлягає сума у розмірі 18513,82грн.

Незгода позивача із прийнятим рішенням відповідача стала підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому позивач просить визнати недійсним протокол засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 24.03.2010, визнати неправомірними дії працівників ВАТ «Крименерго» по складанню акту порушень ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010, визнати недійсними акт порушень ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010 та розрахунок до нього.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині визнання недійсним протоколу засідання комісії № 5107 від 24.03.2010 р., виходячи з наступних підстав.

Спірні взаємовідносини сторін, які виникли в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами юридичними особами та фізичними особами-підприємцями (крім населення), регулюються, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (із змінами та доповненнями).

Згідно підпункту 16 пункту 8.1. Правил користування електричною енергією відповідач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Пунктом 6.41 Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Пунктом 6.42 Правил передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Тобто саме акт порушень є доказом вчинення споживачем порушення певних пунктів Правил користування електричною енергією і саме акт має бути покладений в основу рішення постачальника електричної енергії.

Суд не погоджується з твердженням позивача про проведення перевірки у його відсутність, оскільки акт містить запис про проведення перевірки у присутності позивача та іншої особи ОСОБА_1., а також містить зауваження, що споживач ОСОБА_1. від підпису відмовився. Іншого позивачем не доведено суду належними доказами.

Разом з тим, суд вважає, що акт порушень ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010 не відповідає вимогам встановленим Правилами користування електричною енергією і не приймається судом як належний доказ вчинення позивачем порушення.

При цьому суд враховує, що згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Згідно пункту 3.3. Правил користування електричною енергією, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Пунктом 3.31. Правил встановлено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований відповідним шляхом.

Пункт 3.32. Правил передбачає при пломбуванні обовязкове оформлення акту про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Проте, з акту порушень №107517 від 26.01.2010 не вбачається яка саме пломба (її номер) відсутня на приладі, та чи саме цю пломбу брав на відповідальне збереження відповідач та чи саме цього приладу обліку електричної енергії (відсутнє посилання на акт опломбування).

Відповідачем не представлено суду акта про опломбування розрахункового засобу обліку електричної енергії відповідача, з якого б вбачалось що саме відповідач є відповідальною особою за збереження і цілісність цих пломб, та вказувались би певні характеристики пломб. В той же час позивач заперечує факт складання такого акта.

Не проводились відповідачем й експертиза, з якою можливо б було встановити факт такого пошкодження розрахункового засобу обліку електричної енергії.

Таким чином, відповідачем не доведено суду, а з акту порушень ПКЕЕ від 26.01.2010 не можливо встановити, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії, що перевірявся, пломбувався та саме ці пломби передавались позивачу на відповідальне збереження відповідно до вимог п.3,31, п.3.32 Правил. Відтак, при відсутності акту пломбування акт порушень ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010 не доводить, що саме відповідач є відповідальною особою за збереження та цілісність пломб, відсутність яких зафіксована даним актом.

Також, з акту порушень ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010 вбачається, що відповідачем зафіксовано порушення: підключення стороннього вводу прихованою електропроводкою, оскільки, як вказано в акті, електрична енергія не обліковується. За вказане порушення рішенням комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ оформленим протоколом №5107 від 24.03.2010 розраховано обсяг та вартість недорахованої електричної енергії за період з 26.01.2007 по 26.01.2010 в сумі 18513,82грн.

Як вбачається з протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ №5107 від 24.03.2010 при нарахуванні позивачу вартості недорахованої електричної енергії відповідачем застосована Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.06. №562.

Проте, із зазначеного протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ взагалі не можливо встановити на підставі якого пункту Методики позивачеві здійснено нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Разом з тим, як вбачається з положень цієї Методики будь-який її пункт застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ.

Виходячи з наведеного, для нарахування позивачеві вартості недооблікованої електричної енергії акт про порушення повинен був передбачати вихідні дані, які необхідні для розрахунку за відповідним пунктом Методики обсягу споживання електричної енергії, зокрема, відповідну потужність наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів, схему самовільного підключення, поперчену площу перерізу проводів (кабелів), коефіцієнт використання струмоприймачів, дані необхідні для визначення кількості днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, та інші дані.

Проте, в порушення вимог п.6.41 Правил акт порушень ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010 не містить всіх вихідних даних, необхідних для визначення суми завданих збитків.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що акт про порушення не відповідає вимогам, встановленим до актів Правилами користування електричною енергією, відтак не є належним доказом порушення позивачем Правил та не може бути підставою для нарахування вартості недооблікованої електричної енергії.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним протоколу засідання комісії ВАТ «Крименерго» №5107 від 24.03.2010, яким оформлено рішення про нарахування позивачу суми недорахованої електроенергії, підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом від 24.03.2010 №5107 не носить обовязкового характеру, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, судом відхиляються, оскільки не відповідають пункту 6.42 Правил користування електричної енергії, яким прямо передбачено право споживача на оскарження рішення комісії в суді.

Крім того, пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією визначено обов'язок постачальника електричної енергії під час вручення протоколу споживачу ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

До пункту 6.42 Правил користування електричною енергією неодноразово вносились зміни. Але вказаними змінами не було передбачено адміністративного порядку оскарження відповідного рішення комісії, оформленого протоколом. Тобто оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатами розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, відповідно до норм Правил користування електричною енергією може бути оскаржено лише в судовому порядку.

Слід зазначити, що Вищій господарський суд України у Інформаційному листі від 29.06.2010 р. № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначив, що необхідно мати на увазі, що до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, неодноразово вносилися зміни та доповнення. Зокрема, згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 22.11.2006 N 1497 пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим (з подальшими змінами), згідно з яким споживач має право оскаржити в суді рішення комісії з розгляду актів про порушення. Отже, необхідно виходити з положень тієї його редакції, яка була або є чинною на час існування спірних правовідносин.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією закріплено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, акт порушень цих Правил або умов договору виявляється під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію. Тобто застосування положень вказаного пункту Правил користування електричною енергією можливо лише у разі, якщо між постачальником електричної енергії та споживачем існують договірні відносини.

Договір про постачання енергії, який постачальник електричної енергії та споживач укладають між собою, є різновидом господарського договору. Отже, правовідносини, що складаються при укладенні, зміні, розірванні і виконанні договору про постачання електричної енергії, є за своєю сутністю господарськими.

Тобто, суб'єктний склад сторін спору про визнання недійсними, неправомірними (скасування) оформлених протоколами рішень комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією та характер спірних правовідносин відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 6.43 Правил користування електричною енергією закріплено, що споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Виключенням з цього положення щодо оплати недорахованої електричної енергії є лише звернення до суду. Тільки у цьому разі впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживач має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Отже, оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є обов'язковим для виконання ненормативним актом (актом індивідуальної дії).

Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Таким чином, суд вважає, що такий спосіб захисту порушеного права як: визнання недійсними, неправомірними (скасування) оформлених протоколами рішень комісії, прийнятих за результатами розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, передбачений чинним законодавством та такі позовні вимоги підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду господарськими судами по суті.

Сама по собі форма викладення позовної вимоги у вигляді визнання недійсним протоколу відповідача, а не рішення оформленого цим протоколом, не позбавляє особу права на захист порушеного права, передбаченого п.6.42 Правил користування електричною енергією.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій ВАТ «Крименерго» по складанню акту порушень ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010, суд відмовляє у їх задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний спір виник при виконанні договору №191/2 від 28.11.2005 про постачання електричної енергії, отже підвідомчий господарському суду.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищаються визначеним шляхом.

Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначає перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, серед яких визнання дій неправомірними (незаконними).

Проте, приписи наведеної статті обмежують коло субєктів такого оскарження, а саме органи державної влади, органи влади АР Крим або місцевого самоврядування, їх посадових або службових осіб.

ВАТ «Крименерго» є господарським товариством і не входить до кола субєктів, дії працівників яких можливо оскаржити у судовому порядку. Отже обраний позивачем спосіб захисту цивільного права не передбачено законом та не встановлено договором.

Суд зазначає, що дана вимога позивача за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту неправомірності дій відповідача при проведенні відповідних перевірок режимів електроспоживання, що у свою чергу не призводить до поновлення порушених прав.

Розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин, оскільки вимогу щодо припинення таких дій або відшкодування заподіяної такими діями шкоди не заявлено. Зазначене є лише встановленням факту, що має юридичне значення, який може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Неправильно обраний позивачем спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам чинного законодавства і має наслідком відмову у позові.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 викладається правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання недійсними акту порушень від 26.01.2010 №107517, складеного працівниками позивача, та визнання недійсним розрахунку за цим актом про порушення ПКЕЕ, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

За загальним правилом, до суду вправі звернутися особа, яка має матеріально - правову заінтересованість у справі.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Акт №107517 від 26.01.2010 року про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та розрахунок вартості недорахованої електроенергії за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не є документами ненормативного характеру і мають ознаки внутрішнього документу щодо обліку та встановлення факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією та нарахуванні заборгованості за спожиту електроенергію, і підлягають оцінці відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому не підлягають розгляду господарськими судами України.

Дані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 12 червня 2007 року у справі № 3/576н.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" (зі змінами та доповненнями) не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав та не довів суду належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем порушення Правил користування електричною енергією, відтак суд вважає, що протоколом № 5107 від 24.03.2010, яким оформлене рішення відповідача, не ґрунтується на належних доказах, є безпідставним, тому підлягає визнанню недійсним. В частині визнання дій відповідача по складанню акту про порушення ПКЕЕ №107517 від 26.01.2010 неправомірними позов задоволенню не підлягає. В інший частині позовних вимог провадження по справі підлягає припиненню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 05.10.2010р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 11.10.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,43, 49, п.1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним протокол №5107 засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 24.03.2010 року про перерахунок обсягу недорахованої електричної енергії за період з 26.01.2007 р. по 26.01.2010 р. в сумі 18513,82 грн.

3.В частині позову про визнання неправомірними дій ВАТ «Крименерго» по складанню акту про порушення правил користування електричною енергією №107517 від 26.01.2010 відмовити.

4.В частині позову про визнання акту про порушення правил користування електричною енергією №107517 від 26.01.2010 недійсним провадження по справі припинити.

5.В частині позову про визнання розрахунку за актом про порушення правил користування електричною енергією №107517 від 26.01.2010 недійсним провадження у справі припинити.

6.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита у сумі 21,25грн. та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПривалова А.В.