ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
12.10.2010Справа №2-4/3654.1-2010 За позовом Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» (02100, м. Київ, вул. Дубового, 14, ідентифікаційний код 30726921)
до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
про стягнення 63229,52 грн.
Суддя І.К. Бєлоглазова
представники:
Від позивача не зявився (клопотання).
Від відповідача ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_2 від 22.08.1997 р., виданий Нижньогірським РВ ГУ МВС України в АР Крим.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс», м. Київ, звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Нижньогірський, АР Крим, про стягнення заборгованості по лізинговим платежам ( з врахуванням уточнень від 11.10.2010 р.) у сумі 59077,46 грн., 3% річних у сумі 724,84 грн., інфляційних втрат у сумі 2130,26 грн., пені у сумі 1296,96 грн., всього 63229,52 грн., а також судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором фінансового лізингу від 25.02.2008 р. НОМЕР_10 та додаткової угоди від 17.03.2008 р. №1 відповідач здійснював сплату лізингових платежів нерегулярно та із запізненнями, а з січня 2009 р. взагалі припинив здійснювати їх сплату. У звязку з цим відповідач добровільно повернув предмет фінансового лізингу за актом від 17.04.2009 р. Листом від 30.04.2009 р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором борг становить 29538,73 грн. На підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України на борг нараховані 3% річних у сумі 362,42 грн. та інфляційні втрати в сумі 1065,13 грн. Згідно з п. 8.9, 10.8 додатку №2 до договору відповідачу нарахована пеня в сумі 648,48 грн., всього 29538,73 грн. Таку ж саму заборгованість відповідач має на підставі договору фінансового лізингу від 25.02.2008 р. НОМЕР_11. На цей борг також нараховані річні у сумі 362,42 грн., інфляційні втрати в сумі 1065,13 грн., пеня в сумі 648,48 грн. Загальна сума 63229,52 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач неправомірно включив до суми боргу комісію та банківські проценти, що вбачається з рахунків-фактур НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8. Але договори фінансового лізингу між сторонами не передбачають включення цих платежів до складу лізингового платежу. Штрафні санкції розраховані, виходячи з розміру боргу, який включає до себе комісію та банківські проценти, тобто їх розмір не відповідає закону. Крім того, на думку відповідача на виконання ним договорів лізингу вплинула мирова фінансова криза, яка є форс-мажорною обставиною. Відповідач також вважає, що договори фінансового лізингу відповідно до ч. 3 ст. 760, ч. 2 ст. 799, ст.. 806 Цивільного кодексу України підлягали нотаріальному посвідченню. Оскільки цієї вимоги закону не було дотримано при укладенні договорів фінансового лізингу НОМЕР_10 та НОМЕР_11, ці угоди є нікчемними. З врахуванням викладеного просить у позові відмовити.
Рішенням ГС АР Крим від 24.11.2009 р. позов було частково задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_1. на користь ЗАТ «Єврофінанс» 66105,56 грн. основного боргу, 782,04 грн. річних, 2242,72 грн. інфляційних втрат 1 29696 грн. пені 704,27 грн. державного мита та 150,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 р. вищевказане рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2010 р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 р. та рішення ГС АР Крим від 24.11.2009 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим в іншому складі суду.
Справа передана на розгляд судді ГС АР Крим Бєлоглазовій І.К. під №5002-4/3654.1-2010.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
В С Т А Н О В И В :
25.02.2008 р. між ЗАТ «Єврофінанс» та субєтом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу НОМЕР_10 з додатками №№ 1-5 (а.с. 16-27) та договір фінансового лізингу НОМЕР_11 з додатками №№1-5 (т. 1, а.с. 37-48).
Відповідно до п. 1.1 договорів лізингодавець (позивач) зобовязався надати , а лізингоодержувач (відповідач) прийняти предмет лізингу згідно додатку №1 на умовах цього договору.
Предметом лізингу за договором №НОМЕР_10 є транспортний засіб Ivan НОМЕР_9. Лізинговий період (місяці) 60. Вартість предмету лізингу 188112,35 грн.
Предметом лізингу за договором №НОМЕР_11 є транспортний засіб Ivan НОМЕР_9. Лізинговий період (місяці) 60. Вартість предмету лізингу 188112,35 грн.
Додатковими угодами №1 від 17.03.2008 р. до вказаних договорів вартість предмета лізингу було змінено та встановлено у сумі 190500,00 грн.
П. 3.1. договорів встановлено, що всі платежі згідно цих договорів мають бути нараховані та сплачені в українській гривні із врахуванням умов вказаних договорів.
Відповідно до п. 8.2 додатку №2 до договорів лізингоодержувач зобовязався сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно з договором фінансового лізингу протягом 5 днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше 7-ого числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений в договорі фінансового лізингу та виставленому рахунку-фактурі.
Додатком №4 до договорів встановлений щомісячний лізинговий платіж, який з врахуванням додаткової угоди від 17.03.2008 р. складає 1003,63 доларів США.
На виконання умов договорів позивач передав, а відповідач одержав предмет лізингу на підставі акта прийому-передачі від 02.04.2008 р. до договору фінансового лізингу НОМЕР_10 від 25.02.2008 р. та акта прийому-передачі від 02.04.2008 р. до договору фінансового лізингу НОМЕР_11 від 25.02.2008 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з січня 2009 р. припинив оплату лізингових платежів, передбачених договорами фінансового лізингу.
17.04.2009 р. відповідач повернув транспортні засоби, що були предметом лізингу за обома договорами фінансового лізингу, про що були складені відповідні акти (т. 1, а.с. 29 50). Згідно п. 4 актів сторони визначили, що лізинг транспортних засобів з моменту підписання цих актів припиняється.
30.04.2009 р. позивач, дотримуючись вимог п. 10.2 додатку №2 до договорів, повідомив відповідача про припинення договорів з 17.04.2009 р.
Загальна сума несплачених лізингових платежів за кожним договором фінансового лізингу згідно уточненого розрахунку позивача, доданого до заяви про зменшення позовних вимог 11.10.2010 р., становить 29538,73 грн. Всього сума боргу з лізингових платежів за обома договорами складає 59077,46 грн. Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 525, 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Отже, несплата лізингових платежів є порушенням умов договорів фінансового лізингу з боку відповідача, тому заборгованість з лізингових платежів з договором НОМЕР_10 від 25.02.2008 р. за період з 01 січня 2009 р. по 17 квітня 2009 р. у сумі 29268,42 грн. та за договором НОМЕР_11 від 25.02.2008 р. за період з 01 січня 2009 р. по 17 квітня 2009 р. у сумі 29268,42 грн., а всього 59077,46 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1296,96 грн. пені за прострочення платежу, 3 % річних у сумі 724,84 грн., інфляційних втрат у сумі 2130,26 грн.
Ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.9 додатку №2 до договорів фінансового лізингу НОМЕР_10 від 25.02.2008 р. та НОМЕР_11 від 25.02.2008 р. у разі прострочення сплати платежів за договором, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату за кожен день прострочення платежу.
Сума пені за договором фінансового лізингу НОМЕР_10 від 25.02.2008 р. за період з 08.02.2009 р. по 17.04.2009 р. становить 648,48 грн., за договором НОМЕР_11 від 25.02.2008 р. за період з 08.02.2009 р. по 17.04.2009 р. становить 648,48 грн. Усього сума пені за вказаними договорами становить 1296,96 грн.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1296,96 грн. підлягають задоволенню.
Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, виконаним на підставі діючого законодавства та з врахуванням приписів постанови Вищого господарського суду України від 18.05.2010 р., сума річних за період з 08.02.2009 р. по 14.08.2009 р. за договором фінансового лізингу НОМЕР_10 від 25.02.2008 р. складає 362,42 грн. та за договором фінансового лізингу НОМЕР_11 від 25.02.2008 р. за цей же період складає 362,42 грн., загальна сума річних за прострочення платежу за вказаними договорами за період з 08.02.2009 р. по 14.08.2009 р. становить 724,84 грн. Розмір інфляційних втрат за вказаними договорами фінансового лізингу за період з 08.02.2009 р. по 14.08.2009 р. становить 2130,26 грн. Ці суми також підлягають стягненню з відповідача.
Доводи відповідача щодо неправомірного включення до суми лізингових платежів комісії та банківських процентів спростовуються матеріалами справи. Так, у додатку №2 до договору фінансового лізингу НОМЕР_10 від 25.02.2008 р. та до договору фінансового лізингу НОМЕР_11 від 25.02.2008 р. визначено, що лізинговий платіж це грошова сума, яка сплачується лізингоодержувачем на користь лізингодавця та може включати в себе суму, яка відшкодовує частину вартості транспортного засобу, що передається в лізинг, винагороду лізингодавця за отриманий у лізинг транспортний засіб, компенсацію відсотків за кредитом, компенсацію страхових втрат та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням договору фінансового лізингу.
Що стосується твердження відповідача про нікчемність укладених між сторонами договорів лізингу, які не були посвідчені нотаріально, то чинне законодавство на передбачає обовязкового нотаріального посвідчення договорів фінансового лізингу. Не можна погодитися також з посиланням відповідача на ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач у даних правовідносинах з позивачем виступав не як фізична особа, а як фізична особа, що набула статус субєкта підприємницької діяльності.
У судовому засіданні 12.10.2010р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги ЗАТ «Єврофінанс», м. Київ, до відповідача ФОП ОСОБА_1, смт. Нижньгірський, про стягнення заборгованості по лізинговим платежам у сумі 63229,52 грн. задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс», (02100, м. Київ, вул.. І.Дубового, 14, ЄДРПОУ 30726921, р/р не відомі) 59077,46 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 724,84 грн. річних, 2130,26 грн. інфляційних втрат та 1296,96 грн. пені, а всього 63229,52 грн.
3.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс», (02100, м. Київ, вул.. І.Дубового, 14, ЄДРПОУ 30726921, р/р не відомі) 632,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне решення складено 13.10.2010 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримБілоглазова І.К.
Судове рішення № 11786462, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 12.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 3654.1-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: