Ухвала суду № 11786453, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

12.10.2010Справа №2-32/4757-2010 За позовом – Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційного об’єднання Київського району м. Сімферополя» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 17, ідентифікаційний код 05480523)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Аква-Крим» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Училищна, 2 , кв. 7, ідентифікаційний код 31592588)

про розірвання договору оренди, виселення стягнення 23728, 51 грн.

Суддя ГС АР Крим Барсукова А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ|:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційного об’єднання Київського району м. Сімферополя» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною завою до Відкритого акціонерного товариства «Аква-Крим» про стягнення 23 728, 51 грн., розірвання договору оренди № 7/4 від 29.12.2006р. та спонукання до звільнення приміщення.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за договором оренди № 77/4 від 26.12.2006р. в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача із позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.10.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 12.10.2010р.

12.10.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про припинення провадження у справі у зв’язку із відмовою від позову в порядку пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:

-          цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);

-          при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

-          не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

-          при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

-          не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі відмовитись від позову .

Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси.

Таким чином, клопотання позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Пунктом 8 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що у випадках відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи внесене з цієї справи державне мито не повертається.

Крім того, суд вважає за необхідне повідомити позивача, що у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від 25.03.05р. №2505 – ІV внесено змін до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 „Про державне мито”.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 „Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.)

Відповідно до підпункту ”б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 „Про державне мито” із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 85, 00 грн.

Оскільки позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру , то сума державного мита має складатися із сплати державного мита за вимоги майнового та немайнового характеру у розмірі по 85,00грн. за кожну вимогу та 237, 28грн. за вимогу майнового характеру.

Тоді як згідно платіжних доручень № 1568 від 24.09.2010р. та № 1570 від 24.09.2010р.., які прикладені до позовної заяви, держмито сплачено у розмірі 237, 28 грн. та 85, 00 грн.

Отже, сума державного мита у розмірі 85, 00 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись пунктом 4 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі припинити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційного об’єднання Київського району м. Сімферополя» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 17, ідентифікаційний код 05480523) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 85, 00 грн. державного мита.

3.          Видати наказ.

Ухвалу суду направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.