Рішення № 11786351, 07.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2010Справа №2-2/3287-2010 за позовом Приватного підприємства "Глобал Клін" (Сумська область, м.Кролевець, вул.Франко, буд.90, кв.25)

до ТОВ фірми "Консоль ЛТД" (95022, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16)

про стягнення 38294грн34коп.           

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Линник – представник, довіреність у справі.

Від відповідача: Кулагін - представник, довіреність у справі

Суть спору:

Приватне підприємство "Глобал Клін" звернулось із позовною заявою до господарського суд АРК із позовною заявою до відповідача - ТОВ фірми "Консоль ЛТД" про стягнення 38294грн34коп, у тому числі 26498грн40коп - основного боргу, 1934 грн50коп. – пені за невиконання п. 4.1 договору, 2650,00грн. пені за невиконання п. 4.2 договору, 2190,00грн. – штрафу у розмірі 3 % відповідно до п. 8.4. договору, 5021грн44коп. – інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №01/13 від 24.9.2008 року, відповідно до умов якого відповідач доручив виконати роботу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її. Позивач у повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором, проте, відповідач здійснив лише часткову оплату, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

7 жовтня 2010 року до суду від позивача надійшла заява №128 від 06.10.2010р про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 38348грн58коп, з яких 26498грн40коп сума основного боргу, 1270грн96коп пеня за невиконання п.4.1 договору, 3367грн78коп пеня за невиконання п.4.2 договору, 2190,00грн штраф та 5021грн44коп інфляційні.

У судовому засіданні 07.10.2010р позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача лише 26498грн40коп сума основного боргу та 5021грн44коп інфляційних.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафу та пені, а також відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги у частині суми боргу та індексу інфляції визнає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між Приватним підприємством "Глобал Клін", як підрядником, та ТОВ фірми "Консоль ЛТД", як замовником, був укладений договір №01/13 від 22.9.2008р, відповідно до п.1.1, 1.2, 3.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по утепленню 4-х фронтонів загальною площею 400 кв/м, по вул. Б. Хмельницького, 58 у м. Києві, згідно Договірної ціни, яка є невід’ємною частиною договору. ТОВ «Консоль ЛТД» зобов'язується прийняти роботу та оплатити її згідно умов даного Договору. Загальна вартість робіт по Договору складає 73000,00 грн.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що термін виконання робіт складав 2 місяці (61 календарний день).

Згідно п. 4.1. договору, відповідач зобов'язувався перерахувати протягом 5-ти банківських днів, з моменту підписання договору, на поточний рахунок позивача авансовий платіж в сумі 36 500 грн.

Судом встановлено, що цю умову відповідач виконав з порушенням встановленого строку (кінцевий термін сплати -01.10.2008 року): 24.11.2008 року - перерахувавши 18 000 грн., 25.11.2008 року - перерахувавши 18 500 грн., що підтверджується банківськими виписками.

ПП «Глобал Клін» свої зобов'язання по договору виконав у повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами актом прийняття-здачі виконаних робіт-послуг до договору №01/13 від 24.11.2008 року, де вартість виконаних робіт була уточнена та склала 72 998,40 грн.

Згідно підписаного акта приймання-здачі виконаних робіт-послуг до договору №01/13 від 24.11.2008 року, сторони дійшли згоди, що-роботи виконані в обумовлений строк та претензій один до одного не мають.

Згідно п. 4.2. договору, відповідач зобов'язався перерахувати протягом 5-ти банківських днів, з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт, на поточний рахунок позивача решту договірної суми, - 36 498,40 грн.

Але у порушення умов укладеного між сторонами договору №01/13 від 22.9.2008р та вимог діючого законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" повністю не оплатило виконані позивачем роботи, так відповідачем з порушенням встановленого строку (кінцевий термін сплати - 01.12.2008 року) було сплачено 13.4.2009 року лише 10 000 грн, що підтверджується банківською випискою, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 26498грн40коп, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, першим відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 26498грн40коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок. Більш того, відповідач, відповідно до відзиву на позов, наданому у судовому засіданні, визнає наявність заборгованості перед позивачем.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 26498грн40коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи подане позивачем у судовому засіданні клопотання, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Така позиція викладена в пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 р. N 01-8/482.

Отже, позивачем, з урахуванням клопотання від 07.10.2010р, заявлені вимоги про стягнення5021грн44коп інфляційних за період грудень 2008р – лютий 2010р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже вимога позивача про стягнення 5021грн44коп інфляційних обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на відповідача з урахуванням клопотання позивача від 07.10.2010р.

У судовому засіданні були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлено та підписано 08.10.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85, ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти клопотання позивача від 07.10.2010р.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (95022, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16, р/р 26001301325205/980 у філії Кримського відділення ПІБ м.Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 20676633, ІПН 206766301094, св.-во №00398274) на користь Приватного підприємства "Глобал Клін" (Сумська область, м.Кролевець, вул.Франко, буд.90, кв.25, р/р 26000301711624 у філії ПІБ в м.Шостка, МФО 337397, ЄДРПОУ 34135258, ІПН 341352518074, св-во №25553911) 26498грн40коп. боргу, 5021грн44коп інфляційних, 315грн.20коп державного мита, 194грн25коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.