Рішення № 11786343, 07.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2010Справа №2-22/3720-2010 За позовом – ТОВ «Практика Стандарт», м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 13, кв. 109

до відповідача – ДП «Санаторій «Алуштинський», м. Алушта, вул. Жовтнева, 16

про стягнення 382118,98 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Зленко Р.В., представник, дов від 02.03.2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Практика Стандарт» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП «Санаторій «Алуштинський», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 382118,98 грн., у тому числі: сума основного боргу – 342954,73 грн., збитки від інфляції – 39164,25 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору постави товару № 149 від 30.04.2009 року, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 342954,73 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.09.2010 року строк вирішення даного спору продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника. Але, суд відхиляє вказане клопотання з огляду на те, що, на думку, суду кількісний склад представників відповідача не є обґрунтованою підставою для відкладення розгляду справи з огляду на можливе представництво іншими компетентними особами.

Під час розгляду справи відповідач відзиву з обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

ТОВ «Підприємство Практика Стандарт» та ДП «Санаторій Алуштинський» уклали договір поставки товару №149, згідно п.1. якого постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати товар та здійснювати його оплату.

Предметом поставки є продукти харчування. Асортимент поставки товарів та їх вартість докладно зазначені в специфікації, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 6.1. договору, загальна вартість товару, що постачається по вказаному договору складає: 2359657,85 грн.

В пункті 9.1. договору був також визначений і термін дії договору поставки, а саме: з моменту підписання його сторонами, та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь якому випадку до 31 грудня 2009 року включно.

Відповідно до п.1. додаткової угоди №5 до договору поставки товару №149 від 18.08.2009 року, оплата товару відбувається по безготівковому розрахунку протягом 5 робочих днів з моменту передачі товару.

Пунктом 10.1 договору передбачена відповідальність сторін за порушення умов даного договору, а саме невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, винна сторона відшкодовує спричиненні цим збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

На виконання умов договору поставки від 30.04.2009 року, позивач протягом періоду з 30.04.2009 року по 01.06.2010 року поставив відповідачу зазначені в специфікаціях продукти харчування. Факт передачі товару постачальником покупцю підтверджується товарно - транспортними накладними за період часу з 30.04.2009 року по 01.06.2010 року, та актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.2010 року, підписаного та завіреного печатками обох сторін.

Як зазначив позивач, з боку відповідача зобов'язання по оплаті за отриманні продукти харчування виконанні не в повному обсязі.

Так, згідно акту звірки взаємних розрахунків від 01.06.2010 року, та розрахунку позивача від 12.06.2010 року, за відповідачем існує заборгованість по оплаті за отримані товари в розмірі 342954,73 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 342954,73 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 39164,25 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає вимоги заявленого позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ДП «Санаторій «Алуштинський» (м. Алушта, вул. Жовтнева, 16, рахунок № 26001310052301 в філії АБ «Південний» в м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 32322874) на користь ТОВ «Практика Стандарт» (м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 13, кв. 109, рахунок № 26003301007842 КФ ВАТ ВТБ Банк м. Сімферополь, МФО 384618, ЄДРПОУ 35813641) заборгованість в сумі 382118,98 грн., у тому числі: сума основного боргу – 342954,73 грн., збитки від інфляції – 39164,25 грн.

3.          Стягнути з ДП «Санаторій «Алуштинський» (м. Алушта, вул. Жовтнева, 16, рахунок № 26001310052301 в філії АБ «Південний» в м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 32322874) на користь ТОВ «Практика Стандарт» (м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 13, кв. 109, рахунок № 26003301007842 КФ ВАТ ВТБ Банк м. Сімферополь, МФО 384618, ЄДРПОУ 35813641) 3821,19 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ДП «Санаторій «Алуштинський» (м. Алушта, вул. Жовтнева, 16, рахунок № 26001310052301 в філії АБ «Південний» в м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 32322874) на користь ТОВ «Практика Стандарт» (м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 13, кв. 109, рахунок № 26003301007842 КФ ВАТ ВТБ Банк м. Сімферополь, МФО 384618, ЄДРПОУ 35813641) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 11.10.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.