Рішення № 11786328, 05.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2010Справа №2-33/4351-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (03680, м.Київ, бул.Лепсе, 4)

до приватного підприємства «Торговельно заготовча база» (95013, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 94)

про стягнення 34623,80 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Тромс Євгенія Василівна, представник, довіреність від 08.01.2010 р. № 1, ТОВ «Євро Лізинг».

Відповідача: не з’явився, ПП «Торговельно заготовча база».

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства «Торговельно заготовча база», та просить стягнути 34623.80 грн., у тому числі 33222.61 грн. заборгованості за договором лізингу, 1193.02 грн. – пені та 208.21 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем грошового зобов’язання, що виникло у нього у зв'язку з невиконанням умов договору фінансового лізингу № 874 від 25 червня 2008 року, в частині несплати лізингових платежів та обґрунтовані посиланням на статті 1, 7, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» та статті 202, 509, 526, 530, 806, 610, 625, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Враховуючи те що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засідання, а матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

           встановив:

25 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (лізингодавець) та приватним підприємством «Торговельно заготовча база» (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу № 874 (а.с. 11-30).

Невід’ємною частиною договору фінансового лізингу є план лізингу, в якому визначається строк лізингу, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата повернення, місце передачі та інше (вступна частина договору).

Відповідно до пункту 2 договору лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням на нього.

Лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в плані лізингу (пункт 3 договору).

Лізингодавець придбаває транспортний засіб згідно замовлення на транспортний засіб та надає його в лізинг лізингоодержувачу на умовах, передбачених договором. Вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем (пункт 4.1 договору).

Умови оплати визначені в розділі 5 договору фінансового лізингу.

Так, пунктом 5.1 договору визначено, що за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу та інших додатках.

Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу; комісію лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з використанням цього договору (пункт 5.2 договору).

Перший лізинговий платіж, в силу вимог пункту 5.3 договору, лізингоодержувач повинен оплатити в строк, встановлений в плані лізингу.

Пунктом 5.5 договору сторони домовилися, що лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження транспортного засобу або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку:

-          сума, яка відшкодовується при кожному платежі частину вартості транспортного засобу сплачується у сумі, зазначеній в плані лізингу;

-          комісія лізингодавцяза наданий у лізинг транспортний засіб кожен місяць розраховується за відповідною формулою (пункт 5.8 договору).

Комісія лізингодавця збільшується на суму ПДВ, що нараховується на частину комісії, яка перевищує подвійну облікову ставку НБУ на моменту сплати такої комісії, розраховується від вартості об’єкту лізингу (пункт 5.9 договору).

В пункті 5.10 договору сторони погодили наступну черговість виконання лізингоодержувача своїх грошових зобов’язань за даним договором:

1.          Прострочені лізингові платежі (якщо буде мати місце прострочення).

2.          Прострочені інші платежі, що підлягають оплаті за цим договором (якщо буде мати місце прострочення).

3.          Суми неустойки (штраф, пеня), що підлягають сплаті за порушення зобов’язань за цим договором (якщо буде мати місце порушення).

4.          Строкова сума лізингових платежів.

5.          Строкова сума інших платежів, що підлягають сплаті за цим договором.

У випадку перерахування грошових коштів в сумі недостатній для повного виконання зобов’язань за цим договором та\або з порушенням вищевказаної черговості, лізингодавець вправі самостійно перерозподілити кошти лізингоодержувача, що надійшли у відповідності з черговістю викладеною у цьому пункті.

Відповідно до пункту 19.1 договору він вступає в дію з моменту його підписання. Термін дії договору зумовлений строком лізингу, який вказується в плані лізингу окремо щодо кожного транспортного засобу. Договір втрачає свою силу після виконання сторонами своїх зобов’язань.

Одночасно, 25 червня 2008 року, відповідачем подано замовлення на транспортній засіб, відповідно до якого лізингоодержувач та лізингодавець домовилися, що лізингоодержувач замовляє та доручає лізингодавцеві придбати у постачальника та передати в строк, який передбачений договором фінансового лізингу транспортний засіб Skoda Octavia Tour 1.8Т дв. 1798 см.куб.\сс (а.с. 32).

Крім того, на виконання умов договору, 25 червня 2008 року сторонами підписаний план лізингу № 874/001, який визначає порядок, розмір та строки сплати лізингових платежів (а.с. 33-35).

04 липня 2008 року сторонами підписаний та затверджений акт прийому-передачі транспортного засобу, який був предметом лізингу (а.с. 39).

На виконання пункту 5.1 договору та визначеного планом лізингу графіку погашення лізингових платежів, в період з 02 листопада 2009 року по 01 липня 2010 року, позивачем (лізингодавцем) виставлялися відповідачу (лізингоодержувачу) рахунки-фактури (а.с.41-64), із зазначенням суми, що підлягає до сплати, а також з датою оплати відповідного лізингового платежу.

Позивач стверджує, що оплата по виставленим рахункам проведена відповідачем частково, у зв'язку з чим, станом на 01 липня 2010 року, за ним виникла заборгованість в розмірі 33222.61 грн. (а.с. 10).

Несплата відповідачем виставлених рахунків за договором фінансового лізингу, з’явилася підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» із даною позовною заявою до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у зв’язку з невиконанням відповідачами умов договору фінансового лізингу, вони повинні регулюватися положеннями розділу 8 Цивільного кодексу України, а також вимогами Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок покупця сплатити певну грошову суму за майно, яке було прийняте ним від продавця.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт отримання предмету лізингу відповідачем, приватним підприємством «Торговельно заготовча база», підтверджується підписом його директора в акті прийому-передачі (а.с. 39).

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, взяв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати його вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені умови договору в частині своєчасної оплати лізингових платежів, у зв’язку з чим, за період з 20 листопада 2009 року по 20 липня 2010 року прострочена заборгованість приватного підприємства «Торговельно заготовча база» по сплаті лізингових платежів за договором лізингу перед позивачем склала 33216.68 грн. (а.с. 10).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 5.5 договору фінансового лізингу сторони домовилися, що лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження транспортного засобу або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати заборгованості і сумі 33222.61 грн. відповідачем не представлено, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 33222.61 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 1193.02 грн. пені.

Суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Пунктом 16.1 договору фінансового лізингу встановлено, що при порушенні лізингоодержувачем положень договору, лізингоодержувач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від початкової вартості транспортного засобу, яка вказана в плані лізингу за кожен день інсування порушення.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, пеня нараховувалася ним на суму заборгованості за період з 20 листопада 2009 року по 20 липня 2010 року, та її загальний розмір становить 1193.02 грн. (а.с. 10).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, стягненню підлягає пеня за період з 20 листопада 2009 року по 20 травня 2010 року.

Відповідно до розрахунку, проведеному судом, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 940.84 грн.

Одночасно позивач просив стягнути 3% річних в розмірі 208.21 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевіреній наданий позивачем розрахунок (а.с. 10), який проведений вірно, з огляду на що такі вимоги є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 11 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Торговельно заготовча база» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 94, п\р 2600310011201 в АБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540, ЄДРПОУ 34582457) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (м. Київ, бул. Лепсе, 4. п\р 26003030836400 в АКІБ «Укрсіббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 32774741) 33222.61 грн. – заборгованості; 208.21 грн. – 3% річних, 940.84 грн. пені, 343.71 грн. – державного мита та 236.00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В частині стягнення 252.18 грн. пені - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.