Рішення № 11786318, 07.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.10.2010Справа №2-16/3437-2010 За позовом Приватного підприємства «Прибій» (96500, м. Саки, шосе Новоселівське, 1-А, ідентифікаційний код 24869889)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (97401, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 17528,24 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача Тімченко І.В. представ., дов. № 79 від 21.07.2010р; Дюжаєв О.С. - представ., дов. від 20.07.2010р.

Від відповідача - не зявився

Обставини справи: Приватне підприємство «Прибій», м. Саки звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, м. Євпаторія в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 10790,65 грн., пеню у сумі 557,71 грн., інфляційні втрати у сумі 1772,46 грн. та 3% річних у розмірі 556,70 грн., а також штраф у сумі 3870,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються свої обовязки за договором № 2 від 01.02.2009, який був продовжений договором № 8 від 01.01.2010р., у звязку з чим заборгованість Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 перед Приватним підприємством «Прибій» складає 10 790,65 грн., яка в добровільному порядку не погашена.

05.10.2010р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 8204,23 грн., в тому числі за договором № 2 від 01.02.2009р. пеню у сумі 97,48 грн., інфляційні втрати у сумі 1042,18 грн та 3 % річних у сумі 301,98 грн., а за договором № 8 від 01.01.2010р. заборгованість з орендної плати у сумі 1990,65 грн., пеню у сумі 342,16 грн., інфляційні втрати у сумі 457,33 грн., та 3 % річних у сумі 103,05 грн., штраф у розмірі 3870,00 грн. В частині стягнення 8 800,00 грн. провадження по справі припинити на підставі п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Надані уточнення були прийняті судом до розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні 07.10.2010р. підтримали свої позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення від 05.10.2010р., а також надали додаткові документи для залучення їх до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, письмовий відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Строк розгляду справи було продовжено в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.02.2009 р. між Приватним підприємством «Прибій» (Суборендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (Суборендар) був укладений договір № 2, згідно п. 1.1 якого Суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення площеє 256 кв.м., бетонне покриття загальною площею 200 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.(а.с.8)

Перелік обладнання, яке входить до складу обєктів суборенди, зазначається у акті приймання передачі, який є невідємною частиною договору. (п.1.2.Договору).

Відповідно до акту приймання передачі від 01.02.2009р. вказане майно було передано Суборендарю (а.с.10)

Згідно з п..2.1. Договору, обєкт суборенди передається суборендарю для використання під офіс, склад та виробництво (зборка) меблі.

Строк дії Договору до 31.12.2009р. (п.3.1.Договору).

Порядок розрахунків визначений сторонами у розділі 4 Договору.

Так, відповідно до п.4.3. Договору, оплата за суборенду здійснюється щомісячно до 5 числа поточного місяця оренди, в готівковій або безготівковій формі.

Додатковою угодою від 01.02.2009р. сторони внесли зміни у п.4.6. Договору, згідно з якими Суборендар додатково відшкодовує витрати за комунальні послуги та використану електричну енергію.(а.с.11)

Додатковою угодою від 01.04.2009р. сторони внесли зміни у п.4.1. Договору стосовно розміру орендної плати. З 01.04.2009р. 12 грн. 50 коп. за 1 кв.м., що дорівнює 3200,00 грн. у місяць та 1 грн. 50 коп. за 1.к.в.м бетонного покриття, що дорівнює 300,00 грн. Загальний розмір орендної плати складає 3500,00 грн. у місяць.(а.с.12)

Додатковою угодою від 01.08.2009р. внесли зміни у п.1.1.Договору та у п.п..4.1. та 4.2. Договору, згідно з яким площа нежилого приміщення складає 190 кв.м., а загальний розмір орендної плати 2580, 00 грн. (а.с.13)

Відповідно до акту приймання передачі нежилого приміщення від 01.01.2010р. обєкт оренди був повернутий Суборендодавцю.(а.с.14)

01.01.2010р. сторони уклали договір суборенди № 8 відповідно до якого Орендар зобовязується передати суборендарю в строкове платне користування, а суборендар зобовязується прийняти частину нежилого приміщення площею 190 кв.м., та площадку з твердим покриттям 200 кв.м. та зобовязується сплачувати оренду плату.(а.с.15-17)

Відповідно до акту приймання передачі від 01.01.2010р. ПП «Прибій» було передано СПД ОСОБА_4 нежиле приміщення. (а.с.18)

Вартість комунальних послуг на входить до орендної плати (п.5.5. Договору).

Відповідно до п.5.7 Договору повернення майна за актом приймання передачі не звільнення Суборендаря від зобовязання сплатити заборгованість з орендної плати та відшкодувати витрати на комунальні послуги.

Відповідно до п.11.2. Договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до 31.12.2010р.

Проте, вказаний договір був достроково розірваний сторонами, приміщення, яке було орендовано повернено Орендарю, про що свідчить акт приймання передачі майна від 27.04. 2010р.(а.с.21)

Однак, на день предявлення позову, за відповідачем залишилась несплаченою сума орендної плати у розмірі 10790,65 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, СПД ОСОБА_4 в добровільному порядку здійснив часткову сплату боргу за договором № 8 від 01.01.2010р. на загальну суму 8800,00 грн., що підтверджується відповідними прибутково касовими ордерами:

-прибутково касовий ордер № 617 від 19.07.2010р. на суму 3500,00 грн.;

-прибутково касовий ордер № 622 від 22.07.2010р. на суму 3500,00 грн.;

-прибутково касовий ордер № 679 від 27.09.2010р. на суму 1800,00 грн.;

Отже, враховуючи те, що основна сума заборгованості № 8 від 01.01.2010р. у розмірі 8 800,00 грн. була сплачена відповідачем в добровільному порядку після подачі позову до суду, провадження у справі в частині стягнення з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 суми основного боргу у розмірі 8800,00 грн. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в п. 3 Розяснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору , зокрема, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Таким чином на час розгляду справи у суді сума основного боргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 перед Приватним підприємством «Прибій» складає 1990,65 грн. (10790,65 грн.-8 800,00 грн.), що утворилась за договором № 8 від 01.01.2010р. яка також підтверджується бухгалтерською довідкою позивача (а.с.118).

Однак, відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 1990,65 грн.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті орендованого приміщення за договором суборенди № 8 від 01.01.2010 р., через що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1990,65 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені за договором № 2 від 01.02.2009р. у сумі 97,48 грн. підлягає частковому задоволенню у з вязку з наступним.

Відповідно до п.8.1. Договору від 01.02.2009р. у разі прострочення сплати орендних платежів, суборендар сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Вказане положення відповідає частині 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачений принцип свободи договору, який полягає в тому, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Отже, розмір пені, передбачений сторонами в пункті 8.1 Договору № 2 від 01.02.2009р., не суперечить положенням чинного законодавства України, через що нарахування позивачем пені на заборгованість виходячи із умов договору є правовірним.

Проте, позивачем допущені певні помилки при здійсненні розрахунку пені.

Так, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідач повністю здійснив оплату з орендних платежів за вказаним договором, проте зробив це несвоєчасно. Вказаний факт відображений у акті звірці взаємних розрахунків та розшифровки до нього.

Перевіривши розрахунок пені за договором № 2 від 01.02.2009р., суд встановив, що розрахунок здійснений позивачем за лютий 2009 - грудень 2009р. та встановлює початок прострочки платежів з 06.02.2009р. по 04.06.2010р.(а.с.98-99)

Відповідно до ст.. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, щодо стягнення неустойки (штрафу, пені);

Враховуючи те, що позовна заява Приватного підприємства «Прибій» надійшла до господарського суду 01.07.2010р., про що свідчить штамп канцелярії, а спрямована була 29.06.2010р.(штемпель відділення поштового звязку), отже нарахування пені можливо лише починаючи з 29.06.2009р. по 29.12.2009р. (шість місяців)

Таким чином, пеня за прострочення відповідачем оплати рахунків відповідно до договору № 2 від 01.02.2009 р. підлягає стягненню за період з 29.06.2009 р. по 29.12.2009 р. у сумі 79,96 грн. В частині стягнення 17,52 грн. пені слід відмовити у звязку з необгрунтуванням вимог щодо їх нарахування.

В п. 9.2 договору № 8 від 01.01.2010р. сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати Суборендар зобовязаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованотсі за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

Перевіривши розрахунок пені за договором № 8 від 01.01.2010р., суд встановив, що позивачем розрахунок пені зроблений без застосування положень статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., яким передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (а.с.108)

Проте, оскільки, у даному випадку, правильний розмір пені буде значно перевищувати той розмір, який заявлений позивачем до стягнення, суд вважає можливим задовольнити розмір пені, виходячи із розрахунку, доданого до позовної заяви та вимог позивача, а саме у розмірі 342,16 грн.

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь Приватного підприємства «Прибій» за обома договорами складає 422,12 грн. (79,96 грн. + 342,16 грн.)

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат за договором № 2 від 01.02.2009р. у розмірі 1042,18 грн. та за договором № 8 від 01.01.2010р. у розмірі 457,33 грн. обчислені правомірно, через що підлягають стягненню у повному обсязі у загальній сумі 1499,51 грн.

Також вимога позивача щодо стягнення 3% річних за договором № 2 від 01.02.2009р. у сумі 301,98 грн. та за договором № 8 від 01.01.2010 р. у сумі 103,05 грн. обчислені позивачем правомірно, через вимоги Приватного підприємства «Прибій» в цій частині підлягають задоволенню у загальному розмірі 405,03 грн.

В п.9.3. Договору № 8 від 01.01.2010р. сторони обумовили, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість складає в цілому не менш ніж 3 місяці, суборендар також сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що сума штрафу у розмірі 3870,00 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, обчислена ПП «Прибій» правомірно, через що підлягає стягненню з СПД ОСОБА_4 на користь позивача.(а.с.111)

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, а тому слід стягнути з СПД ОСОБА_4 на користь ПП «Прибій» 8187,31 грн., в тому числі за договором № 2 від 01.02.2009р.: пеню у сумі 79,96 грн., інфляційні втрати у сумі 1042,18 грн. та 3 % річних у сумі 301,98 грн. та за договором № 8 від 01.01.2010р. заборгованість з орендної плати у сумі 1990,65 грн., пеню у сумі 342,16 грн., інфляційні втрати у сумі 457,33 грн., та 3 % річних у сумі 103,05 грн., а також штраф розмірі 3870,00 грн.

При цьому, суд приймає до уваги, що письмового відзиву відповідач не надав, однак прийняв міри до часткової основного боргу.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (97401, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Прибій» (96500, м. Саки, шосе Новоселівське, 1-А, ідентифікаційний код 24869889) 8187,31 грн., з яких 1990,65 грн. заборгованість з орендної плати, 422,12 грн. пені, інфляційні втрати у розмірі 1499,51 грн., 3% річних у сумі 405,03 грн., штраф розмірі 3870,00 грн., а також 81,88 грн. державного мита та 110,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 8800,00 грн.

4.Відмовити в частині стягнення пені у розмірі 17,52 грн.

5.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.