Постанова № 11785136, 13.10.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 жовтня 2010 р. № 43/222 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. –головуючого

Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В. ( доповідач у справі)

розглянувши касаційну скаргуАТ "Укрексімбанк"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р.

у справі

господарського суду№ 43/222

м. Києва

за заявою

доТОВ "Проперті менеджмент"

ТОВ "Інноваційні технології 2005"

про

в судовому засіданні взяли участь представники сторін

від АТ "Укрексімбанк"

від ТОВ "Інноваційні технології 2005"

від ПП "Веселка –2007"визнання банкрутом

Лещенко А.І. дов.№010-01/4432 від 18.06.2009р.

Кеба А.В. дов.б/н від 24.09.2010р.

Філатова А.М. дов. б/н від 21.09.2010р. ВСТАНОВИВ :

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.06.2009р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології 2005" за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті менеджмент", на підставі статтей 1, 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 25.06.2009 року у справі № 43/222 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю „Проперті менеджмент” в сумі 556130,01 грн. Зобов’язано заявника подати за його рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування. Призначено по справі № 43/222 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого –Дяченко Сергія Вікторовича (ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого Серія АБ № 216945 від 21.04.05).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 16.09.2009 у справі № 43/222 визнано кредитором: товариство з обмеженою відповідальністю "Проперті менеджмент" (03068, м. Київ, вул. Боженка, 31, код ЄДРПОУ 33778747) на суму 556130, 01 грн.; Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) на суму 166664831, 02 грн.; Приватне підприємство “Веселка 2007”(01054, м. Київ, вул. Павлівська, 9, код ЄДРПОУ 34967703) на суму 174017478, 00 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 341238439, 03 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009р. у справі №43/222 (судді Гарник Л.Л; Верховець А.А.; Іваненко Я.Л..) апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” залишені без задоволення. Ухвалу підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 25.06.2009 року у справі № 43/222 та ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 16.09.2009 у справі № 43/222 залишені без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2010р. у справі №43/222 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009р. у справі №43/222 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009р. у справі №43/222 скасовано. Справу передано до Київського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. у справі №43/222 (судді Дзюбко П.О.; Сотнікова С.В.; Петров Д.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” на ухвалу підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 25.06.2009р. у справі №43/222 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду м. Києва від 25.06.2009р. у справі №43/222 залишено без змін.

          Не погоджуючись з прийнятою постановою, АТ "Укрексімбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 25.06.2009р. та припинити провадження у справі №43/222, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, п.8 ст.1, 7, 40 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а провадження у даній справі підлягає припиненню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з’ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, а відтак наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство визначає ознаки неплатоспроможності боржника. Згідно з вказаною нормою справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж їх оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, боржник не заперечує щодо наявності безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора до нього у розмірі 556130,01грн. та посилається на їх невиконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках. (а. с .22, 23 т.1)

Проте, згідно із абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.06 у справі № 3/157.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування безспірності грошових вимог до боржника ініціюючий кредитор посилається на визнані боржником претензію № 1 від 15.01.2009 р., № 2 від 08.04.2008 р. та відповіді на них, а також на договір поставки нафтопродуктів № МО-137/08, копію видаткової накладної №РН –0000001 від 31.07.2008 р. (а. с. 16 т. 1), копію податкової накладної від 31.07.2008 р.., та на копії відповідей банка ВАТ АБ "Укргазбанк" про неможливість перерахування коштів , у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках. ( а.с.22,23 т.1).

Однак, виходячи з положень ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", визнана боржником претензія не є виконавчим документом, що підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Крім того, стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Також, положення п. 5.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, із змінами та доповненнями (далі –Інструкція), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними (п. 1.3 Інструкції), передбачають, що відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.

Згідно із п. 5.3 Інструкції примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

Таким чином, ініціюючим кредитором в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено наявність всіх ознак неплатоспроможності боржника, з якими Закон про банкрутство пов’язує можливість здійснення провадження у справі про банкрутство.

Отже, на час порушення провадження у справі про банкрутство було відсутнє виконавче провадження та відповідно, відсутні всі в сукупності ознаки неплатоспроможності боржника, з якими Закон про банкрутство пов’язує можливість здійснення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином, без виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника. Зокрема, не вбачається строк виконання грошових зобов'язань.

У першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка наявності неплатоспроможності боржника здійснюється судом безпосередньо в підготовчому засіданні, як це передбачено ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Отже, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного.

Боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку –при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, який ліквідується власником). Тут має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.

Однак у даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 7 статті 7 Закону про банкрутство ( постанова про відкриття виконавчого провадження, тощо).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не надано належних доказів, що свідчать про невиконання боржником грошових вимог в установленому порядку та які є підставою для порушення справи про банкрутство.

Частина 11 ст. 11 Закону про банкрутство передбачає право суду винести ухвалу про припинення провадження у справі за наслідками проведення підготовчого засідання суду.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 41 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року передбачено, що: " Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). "

На підставі викладеного, та керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пунктом 11 частини першої статті 80 ГПК України, статтями 86, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. по справі №43/222 задовольнити.

2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 25.06.2009р. по справі №43/222 скасувати. Провадження у справі №43/222 припинити.

Головуючий                                                                       Н.Г. Ткаченко

Судді                     Л.Й. Катеринчук

                    О.В. Яценко