СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 червня 2010 року Справа № 5020-12/017
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Романов Євген Вікторович, довіреність № б/н від 01.06.10, приватне підприємство "ТД "Пневмо-комплект";
відповідача: Горевий Олег Іванович, довіреність № 58 від 01.04.10, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 27.04.2010 у справі №5020-12/017
за позовом приватного підприємства "ТД "Пневмо-комплект" (вул. Ольжича, 18/22,Київ,04060)
до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" (вул. Шабаліна, 19-б,Севастополь,99029)
про стягнення заборгованості в розмірі 22922,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2010 року приватне підприємство «ТД «Пневмо-комплект»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" про стягнення заборгованості у розмірі 22 922,80 грн., з яких: 21 230 ,00 грн. - основна заборгованість. 1 105,69 грн. - пеня, 425,21 грн. - інфляційні втрати, 161,90 грн. - 3 % річних, а також витрати, пов'язані із наймом представника інтересів, у розмірі 2 000,00 грн. (а.с.3-4, том 1)
Позовні вимоги, з посиланням на статтю 625 Цивільного кодексу України, обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару за договором поставки №2/6 від 02.06.2009.
04.03.2010 представник позивача надав уточнення до позовної заяви, у якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції на дату подачі позовної заяви (з урахуванням частково погашеної заборгованості 1 500,00 грн.) у розмірі 21 846,29 грн., 130,87 грн. - 3 % річних, 894,30 грн. - пеня, а також витрати, пов'язані із наймом представника інтересів у суді, у розмірі 2 000,00 грн. (а.с.55-57, том 1).
В процесі розгляду справи 26.04.2010 позивач надав останнє уточнення до позовної заяви, у якому просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості у розмірі 19 230,60 грн. та витрати, пов'язані із наймом представника інтересів у суді, у розмірі 2 000,00 грн. (а.с.141, том 1).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 27 квітня 2010 року (суддя І.А.Харченко) у справі №5020-12/017 позов задоволено частково.
З товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" на користь приватного підприємства "ТД "Пневмо-комплект" стягнуто суму заборгованості з основного боргу у розмірі 18 930,60 грн..
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині позову відмовлено .
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що на час розгляду даної справи відповідачем було здійснено на адресу позивача повернення товару на суму 2064,00 грн., що підтверджується зворотними накладними від 22.03.2010 № 0-00001793, № 0-00001792. Право відповідача на повернення товару підтверджується пунктами 3.6.,5.6. договору поставки № 2/6 від 02.06.2009.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 здійснена заміна судді Борисової Ю.В. на суддю Голика В.С. Головуючим у даній справи призначено суддю Голика В.С.
В судовому засіданні 03.06.2010 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення, представник позивача погодився з твердженням відповідача про повернення товару на суму 2064,00 грн. , що не було враховано судом першої інстанції.
Переглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне .
Як вбачається із матеріалів справи, 02.06.2009 між приватним підприємством «ТД «Пневмо-комплект»(постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" (покупець) укладений договір поставки №2/6 , відповідно до пункту 2.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю у власність продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити постачальнику вартість поставленого товару на умовах, передбачених даним договором (а.с. 12-15, том 1).
Розділом 3 договору передбачені наступні умови поставки товару: постачальник зобов'язується поставляти товари у строки та місце, визначені у замовленні покупцем. Замовлення покупця на поставку товару обов'язкове для постачальника; постачальник не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати отримання замовлення від покупця зобов'язаний письмово повідомити останнього підтверджене замовлення із зазначенням строку поставки. (пункт 31,3.2 договору)
Товари, передані покупцю, є власністю постачальника до моменту їх продажу кінцевому постачальнику. Дата, зазначена покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником (пункт 3.6. договору)
Відповідно до пункту 3.9. договору, строк реалізації товару встановлюється протягом 90 календарних днів з дня передачі товару покупцю.
Ціна Договору та порядок розрахунків визначені сторонами у розділі 6 договору.
Так, загальна сума поставки за цим договором складається з сум всіх здійснених відвантажень за видатковими накладними за весь період дії договору; ціна товару визначається на підставі специфікації, прайс-листа постачальника й може бути змінена за попереднім узгодженням з покупцем не менш ніж за 5 (п'ять) робочих днів до настання моменту такої зміни; розрахунок за поставлений товар здійснюється по мірі його реалізації; сума коштів, яка підлягає періодичному перерахуванню і складається з сум реалізації товару за період 7 (сім) календарних днів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника;
За результатами кожного місяця покупець та постачальник здійснюють звірення взаєморозрахунків, а також залишків товару, які знаходяться на складі покупця (пункти 6.1 - 6.4 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009. По закінченню строку дії цього договору та відсутності письмових заперечень від якої-небудь зі сторін до іншої сторони протягом одного календарного місяця стосовно умов даного договору, цей договір вважається автоматичного пролонгованим на той же строк та на тих самих умовах на наступний календарний рік (пункт 9.1 договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору 02.06.2009 позивач здійснив поставку відповідачу товару на суму 39 957,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 02.06.2009 (а.с. 16, том 1) та довіреністю №1844 від 02.06.2009, на отримання від позивача товарно- матеріальних цінностей (а.с. 18, том 1). Далі 07.07.2009 позивач здійснив поставку відповідачу товару на суму 698,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000207 від 07.07.2009 (а.с. 17, том 1) та довіреністю №2008 від 07.07.2009, на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей (а.с. 19, том 1). Загальна сума поставлено товару 46 905,90 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо оплати отриманого товару, позивачем на адресу першого направлений лист від 09.09.2009 за вих. №9/09, про розірвання договору, повернення не реалізованого товару та оплату за поставлений та реалізований товар (а.с. 21-23, том 1).
18.09.2009 відповідач повернув позивачу товар на суму 21 675,30 грн., за видатковими накладними №0-0046908, №0-0046264, №0-0046265.
Таким чином, на день звернення позивача до господарського суду із позовом сума заборгованості склала 21 230, 60 грн., про підтверджується актом звірення взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін . (а.с. 24, том 1).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та повноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні , виходячи з наступного .
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами пункту 1 статті 692 цього Кодексу покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що під час судового розгляду справи відповідачем погашена сума заборгованості у розмірі 2 300,00 грн., платіжними дорученнями: №224 від 08.02.2010 на суму 1 000,00 грн. (а.с.33, том 1), №409 від 10.03.2010 на суму 300,00 грн. (а.с.112, том 1), №602 від 06.04.2010 на суму 500,00 грн. (а.с.129, том 1), №785 від 26.04.2010 на суму 500,00 грн. (а.с.133, том 1).
З огляду на викладене, на думку місцевого суду, сума заборгованості за договором поставки №2/6 від 02.06.2009 на день прийняття рішення судом першої інстанції складала 18 930,60 гри. (21 230,60 грн. - 2 300,00 грн.).
Однак, судом при з'ясуванні суми заборгованості судом не було враховано повернення товару на суму 2064,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, на час розгляду даної справи відповідачем
було здійснено на адресу позивача повернення товару на суму 2064,00 грн., що підтверджується зворотними накладними від 22.03.2010 № 0-00001793, № 0-00001792, а також довіреністю № 13, виданої Бабичу А.В. (а.с.126-128, том 1)
Дане повернення передбачено пунктами 5.5., 5.6. договору поставки № 2/6 від 02.06.2009.
Таким чином сума заборгованості відповідача, з урахуванням повернення товару складає: 18930,60 - 2064,00 = 16866,60 грн.
Наведеного суд першої інстанції не врахував, а тому при таких обставинах рішення суду першої інстанції підлягає зміні щодо стягнення основного боргу, державного мита та витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат, пов'язані із наймом представника інтересів у судовому процесі у розмірі 2 000,00 грн, то вони задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові виграти складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 104 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 27 квітня 2010 року у справі №5020-12/017 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Севастополя від 27.04.2010 року у справі №5020-12/017 у наступній редакції:
3.1. Позов задовольнити частково.
3.2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-б, ідентифікаційний код 24870148, р/р 26007047021601 у АКБ "ТАС-Комерцбанк", м. Київ, МФО 300164, або з будь - якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь приватного підприємства "ТД "Пневмо-комплект" (вул. Ольжича, 18/22, м. Київ, 04060, ідентифікаційний код 36470420, р/р 26004380000164 у Київський філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) 17209,25 грн. у тому числі: 16866,60 грн. основного боргу, 169,00 грн. державного мита та 173,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарському суду міста Севастополя доручити видати наказ.
3.3. В інший частині позову відмовити.
Головуючий суддя
Судді
З оригіналом згідно
Помічник судді М.Є. Пекарнікова
Судове рішення № 11781959, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 08.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-12/017. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: