Постанова № 11781926, 07.06.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

02 червня 2010 року Справа № 2-11/899-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, дочірнє підприємство "Асканія Дістріб'юшн Таврика";

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Джонаголд";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 06 квітня 2010 року у справі №2-11/899-2010

за позовом           дочірнього підприємства "Асканія Дістріб'юшн Таврика" (вул. Московське шосе, 9 км,Гресівський, місто Сімферополь,95493)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (вул. М. Залкі, 17а, місто Сімферополь,95015)

про стягнення 24084,48 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

          У лютому 2010 року дочірнє підприємство "Асканія Дістріб'юшн Таврика" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" про стягнення 24084,48 грн. заборгованості, у тому числі: 20922,09 грн. сума боргу по договору постачання, 2503,77 грн. пені, 658,62 грн. 3% річних.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних обов’язків з оплати отриманого товару.

          Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2010 року у справі № 2-11/899-2010 позов задоволений. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" на користь дочірнього підприємства "Асканія Дістріб'юшн Таврика" 20922,09 грн. сума боргу по договору постачання, 2503,77 грн. пені, 658,62 грн. 3% річних, 241,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" пені у розмірі 2503,77 грн., 658,62 грн. 3% річних.

          В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що вказане рішення в частині стягнення пені та 3% річних винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

          У судове засідання, яке відбулось 02 червня 2010 року, сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

          Як вбачається з матеріалів справи, між дочірнім підприємством "Асканія Дістріб'юшн Таврика” та товариством з обмеженою відповідальністю „Джонаголд” укладений договір постачання № 55/473 від 14 серпня 2007 року (а. с. 18-20).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов’язується поставити товар згідно заявці (замовленню) покупця. Покупець зобов’язаний прийняти наступний товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що асортимент, кількість, ціна товару може обумовлюватись в додатках (специфікаціях) до даного договору, які після належного оформлення (підпису та печаті сторін) стають його невід’ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.2 договору заявка (замовлення) на кожну партію товару оформлюється в письмовій формі.

Пунктом 2.4 передбачено, що з кожною поставкою товару відповідно до заявки (замовлення) продавець надає (якщо такі документи є обов’язковими для конкретної партії товару): накладну (товарно-транспортну накладну), податкову накладну, сертифікат якості, ветеринарне свідоцтво.

                    Згідно з пунктами 5.1 та 5.3 договору загальну суму договору складає вартість товару, отриманого по всім накладним. Ціна за товар визначається згідно підписаної сторонами специфікації.

          Відповідно до пункту 5.6 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар впродовж 30 календарних днів.

                    Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, у зв’язку з наступним.

                    Позивач, на виконання умов вищевказаного договору, здійснив постачання продукції на суму 21353,39 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 2/2958 від 15.08.2008 на суму 4354,10 грн.,; №2/3140 від 29.08.2008 на суму 6725,22 грн.,; №2/3077 від 22.02.2008 року на суму 7870,42 грн.; №2/3845 від 20.10.2008 на суму 2400,65 грн.

                    Відповідач погасив заборгованість частково в сумі 431,30 грн., в зв’язку з чим не погашеною залишилась сума у розмірі 20922,09 грн., про що також свідчить підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків (а. с. 33).

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції щодо стягнення суми основного боргу з відповідача у розмірі 20922,09 грн.

Крім того, позивач вимагає стягнення пені по накладним за 2008 рік, а саме №2/2958 від 15 серпня 2008 року, №2/3140 від 29 серпня 2008 року, №2/3007 від 22 серпня 2008 року, №2845 від 28 серпня 2008 року, поставка по яких відбулась більше ніж за 16 місяців до звернення з позовом до суду.

Судова колегія вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник зобов’язаний передати кредитору у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Щодо вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частина 2 статті 258 Цивільного кодексу України).

Виходячи з вищевикладених норм закону та представлених матеріалів справи, судова колегія вважає, що вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають, тому що пропущений строк позовної давності, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У даному випадку 3 % річних від простроченої суми складає 658 грн. 62 коп.

Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про стягнення 3 % річних у розмірі 628,62 грн., так як відповідно до пункту 5.6 Договору Покупець зобов’язаний здійснити оплату товару впродовж 30 календарних днів з моменту її поставки, що не було зроблено відповідачем. Таким чином, апеляційна скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції –частковому скасуванню.

Керуючись статтями 49, 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 1, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" задовольнити частково.

2. Рішення Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2010 року у справі №2-11/899-2010 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Джонагольд” (95053, місто Сімферополь, вул.. Мате Залки, 17-а, р/р 26004056710800 в АКІБ „Укр.Сіббанк”, місто Сімферополь, МФО 351005, ЗКПО 34700645) на користь дочірнього підприємства „Асканія Дістріб’юшн Тавріка”, (95493, місто Сімферополь, вул. Московське шосе, 9 км., р/р 26003440454370 ООФ АКБ „Укрсоцбанк” місто Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 34372115) 20922,09 грн.(двадцять тисяч дев’ятсот двадцять дві грн. 09 коп.) сума боргу по договору постачання, 658,62 грн. (шістсот п’ятдесят вісім грн. 62 коп.) 3% річних, 215,94 грн. (двісті п’ятнадцять грн. 94 коп.) державного мита, 211,46 грн. (двісті одинадцять грн. 46 коп.) витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.”

          3. В іншій частині позову відмовити.

          4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  

Судді