СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
08 червня 2010 року Справа № 2-2/1178-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Якубов Ігор Сергійович, довіреність № б/н від 01.03.2010; закрите акціонерне товариство "Сакський завод будівельних матеріалів";
відповідача: не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 22 квітня 2010 року у справі №2-2/1178-2010
за позовом закритого акціонерного товариства "Сакський завод будівельних матеріалів" (вул. Горняцька, 1,Кар'єрне, Сакський р-н, 96548)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" (вул. Полева, 13,Оріхове, Сакський р-н,96570)
про витребування майна та стягнення 21133,58 грн,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2010 року позивач - закрите акціонерне товариство "Сакський завод будівельних матеріалів" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром", з посиланням на статті 15, 16, 20, 251, 317, 319, 321, 391, 509, 526, 530, 610, 614, 625, 626, 628, 629, 638, 759, 762, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України, статті 20, 173, 180, 193, 283, 284 Господарського кодексу України, про витребування майна та стягнення 21133,58 грн, з яких 13200,00 грн –заборгованість з орендної плати станом на 31 грудня 2009 року, 1097,78 – 3 % річних за весь період прострочення станом на 31 грудня 2009 року, 6835,00 – інфляційні втрати (а.с. 1-49).
Позовні вимоги мотивовані тим, що після припинення дії договору оренди обладнання від 08 січня 2004 року № 4, укладеного між сторонами, відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань з повернення орендованого майна –каменерізної машини марки КРМ 10 інв. № 10, а також внесення орендних платежів.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 22 квітня 2010 року у справі №2-2/1178-2010 задоволено позов закритого акціонерного товариства "Сакський завод будівельних матеріалів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" про витребування майна та стягнення 21133,58 грн.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" передати відкритому акціонерному товариству "Сакський завод будівельних матеріалів" каменерізну машину марки КРМ-10 інв №10, отриману товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" відповідно до договору оренди обладнання №4 від 08 січня 2004 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" та відкритим акціонерним товариством "Сакський завод будівельних матеріалів".
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" на користь відкритого акціонерного товариства "Сакський завод будівельних матеріалів" 13200,00 грн боргу, 1097,78 грн річних, 6835,80 грн інфляційних, 296,34 грн державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем своїх договірних обов’язків з повернення об’єкту оренди та внесення орендних платежів.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилося у розгляді справи за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання. У результаті цього порушення, як стверджує відповідач, він був позбавлений можливості заявити про пропущення позивачем встановленого законом строку позовної давності стосовно вимог про стягнення суми боргу.
У судовому засіданні представник позивача проти скарги заперечував, представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, між закритим акціонерним товариством «Сакський завод будівельних матеріалів», як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхімагропром», як орендарем, було укладено договір оренди обладнання від 08 січня 2004 року № 4, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове, платне використання каменерізну машину марки КРМ 10 інв. № 10 для робіт з виробничою метою (а.с. 81-82).
Згідно з пунктом 2.2.5. цього договору орендар повинен повернути майно (каменерізну машину марки КРМ 10 інв. № 10) в справному стані після припинення дії договору.
За умовами пункту 1.2. договору користування майном (каменерізної машини КРМ-10 інв. № 10) орендар виплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі 200,00 гривень за календарний місяць.
Орендар зобов'язаний здійснювати сплату орендних платежів шляхом щомісячного перерахування до 15 числа (пункт 2.2.6.).
За невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони, згідно з пунктом 3.1. договору, несуть майнову відповідальність.
У пункті 4.1. сторони передбачили, що строк дії договору складає один рік з дня його підписання.
Додатковою угодою від 16 березня 2007 року сторони продовжили строк дії вказаного договору до 10 січня 2010 року (а.с. 84).
На виконання умов договору закрите акціонерне товариство «Сакський завод будівельних матеріалів»передало товариству з обмеженою відповідальністю «Укрхімагропром»в тимчасове, платне використання каменерізну машину марки КРМ 10 інв. № 10, про що свідчить акт прийому-передачі КРМ-10 інв. № 10 від 08 січня 2004 року (а.с. 83).
Однак, договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати у встановлені строки та встановленому обсязі за використання каменерізної машини КРМ-10 інв. № 10, які прийняло на себе товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімагропром»(орендар), в порушення пункту 2.2.6. договору оренди обладнання від 08 січня 2004 року № 4 та норм чинного законодавства, які регулюють орендні правовідносини, у продовж дії договору не виконувалися відповідачем належним чином, в результаті чого, за період з 08 січня 2004 року по 31 грудня 2009 року, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімагропром»по орендній платі склала 13200,00 грн.
Закрите акціонерне товариство «Сакський завод будівельних матеріалів»неодноразово зверталося до товариства з обмеженою відповідальністю Укрхімагропром»з вимогами щодо сплати існуючої заборгованості по орендній платі відповідно до умов договору (а.с. 86-97). Однак, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімагропром»свій обов'язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів та повернення об’єкту оренди, відповідно до умов договору оренди обладнання від 08 січня 2004 року № 4, не виконало, що з'явилось підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, у зв’язку з наступним.
Правовідносини, які склалися між сторонами, за своєю правовою природою є орендними та підлягають регулюванню за правилами глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також загальними положеннями про зобов’язання.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України та статті 283 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За правилами статті 285 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 вказаного Кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач обов'язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаним обома сторонами актом прийому-передачі об’єкту оренди (а.с. 83).
Доказів внесення орендних платежів на заявлену до стягнення суму відповідач суду не надав, в той час як згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з представленим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за користування об’єктом оренди станом на 01 грудня 2009 року складала 13000,00 грн (а.с. 103-104). Закрите акціонерне товариство "Сакський завод будівельних матеріалів" просило суд стягнути основу суму заборгованості з орендної плати станом на 31 грудня 2009 року в сумі 13200,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції звернув увагу на пропуск відповідачем строку позовної давності, але, посилаючись на норми статті 267 Цивільного кодексу України, зазначив про відсутність заяви відповідача як необхідної умови для її застосування (а.с. 138-139).
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в судовому засіданні, яке відбулось 15 квітня 2010 року, без участі представника відповідача оголосив перерву до 22 квітня 2010 року (а.с. 130).
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. У разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає розгляд справи. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказується час і місце проведення наступного судового процесу. Однак ухвала про відкладення розгляду справи судом прийнята не була та сторонам не направлялась.
Таким чином, оголошуючи перерву в судовому засіданні, господарський суд першої інстанції порушив приписи статті 77 Господарського процесуального кодексу України та не повідомив, відповідно до вимог статті 87 цього Кодексу, належним чином відповідача про час і місце розгляду справи, чим порушив приписи статей 22 та 43 Господарського процесуального кодексу України щодо процесуальної рівності сторін та всебічного повного і об'єктивного розгляду справи.
Ці обставини, в силу пункту 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, судова колегія приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги про те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке виразилось у неналежному повідомленні відповідача про час і місце наступного судового засідання, позбавило можливості останнього скористуватися своїм правом та заявити про застосування до вимог позивача строку позовної давності.
Відносно порушення судом першої інстанції норм матеріального права судова колегія зазначає наступне.
Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до умов пункту 2.2.6. договору орендар зобов'язаний здійснювати сплату орендних платежів шляхом щомісячного перерахування до 15 числа.
Враховуючи, що об’єкт оренди був переданий відповідачу за актом прийому-передачі 08 січня 2004 року, право вимоги сплати орендної плати виникло у позивача починаючи з 16 лютого 2004 року, однак останній звернувся до суду з позовом до суду лише 16 лютого 2010 року (а.с. 3).
Виходячи з положень статті 257 Цивільного кодексу України та враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності, викладену в апеляційній скарзі, з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" на користь закритого акціонерного товариства "Сакський завод будівельних матеріалів" підлягає стягненню сума заборгованості за період, починаючи за 16 лютого 2007 року (тобто за останні три роки (36 місяців), які передували дню звернення з позовом до суду), а саме: 200 грн х 36 місяців = 7200,00 грн.
За правилами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, встановлені вказаною статтею, також застосовуються з урахуванням строку позовної давності.
3 % річних розраховані судом апеляційної інстанції за період з 16.02.2007 по 31.12.2009 (а.с. 24-36, 39-40) та складають 841,12 грн.
Інфляційні втрати розраховані за період з лютого 2007 року по грудень 2009 року (а.с. 41-42) та складають 1823,80 грн.
Всього з відповідача підлягає стягненню 9864,32 грн (7200+841,12+1823,80), а також судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В частині задоволення позовних вимог щодо повернення орендарем майна у зв’язку з закінченням строку дії договору рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства України.
Враховуючи викладене, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, до підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції –скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункти 1, 4, частина 1, пункт 2, частина 3 ), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2010 року у справі №2-2/1178-2010 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" (96500, Лакський район, с. Оріхове, вул. Полева 13, ідентифікаційний код 32192073) передати Відкритому акціонерному товариству "Сакський завод будівельних матеріалів" (96548, Сакський район, с. Кар'єрне, вул. Гірняцька 1, ідентифікаційний код 30873397) каменерізну машину марки КРМ-10 інв №10, отриману товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" (96500, Сакський район, с. Оріхове, вул. Полева 13, ідентифікаційний код 32192073) відповідно до договору оренди обладнання №4 від 08.01.2004, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" (96500, Сакський район, с. Оріхове, вул. Полева 13, ідентифікаційний код 32192073) та відкритим акціонерним товариством "Сакський завод будівельних матеріалів" (96548, Сакський район, с. Кар'єрне, вул. Гірняцька 1, ідентифікаційний код 30873397).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімагропром" (96500, Сакський район, с. Оріхове, вул. Полева 13, ідентифікаційний код 32192073) на користь відкритого акціонерного товариства "Сакський завод будівельних матеріалів" (96548, Сакський район, с. Кар'єрне, вул. Гірняцька 1, ідентифікаційний код 30873397) 7200,00 грн заборгованості з орендної плати, 841,12 грн річних, 1823,80 грн інфляційних втрат, 102,00 грн державного мита, 236,00 грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 11781914, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 31.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2/1178-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: