Рішення № 11781641, 22.09.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2010 р.           Справа № 3/68. За позовом відкритого акціонерного товариства «Свемон-Захід»в особі Чернівецької філії ВАТ «Свемон-Захід»м. Чернівці

до закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд », м. Чернівці

про стягнення заборгованості –12962,92 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –Бабін І.Г., довіреність №1 від 02.01.2009 року

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство «Свемон-Захід»в особі Чернівецької філії ВАТ «Свемон-Захід»звернулось до закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 12962,92 грн. (10237,21 грн. основного боргу, 1040,69 грн. пені, 1296,58 грн. інфляційних, 388,44 грн. трьох відсотків річних), що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору субпідряду №32 від 03.08.2009 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.08.2010 року, порушено провадження у справі, з призначенням її до розгляду на 18.08.2010 року.

У судовому засіданні 18.08.2010 року представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на умови п.п. 3.2. Договору, яким визначено, що генпідрядник зобов'язується провести оплату субпідряднику протягом п’яти робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт, після оплати замовником. У цьому ж судовому сіданні оголошено перерву до 31.08.2010 року.

Ухвалою від 31.08.2010 року, у зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.09.2010 року.

На день вирішення спору по суті, 22.09.2010 року, представник відповідача у судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі, оскільки відповідача належним чином повідомлено про даний судовий розгляд.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

03 серпня 2009 року між сторонами укладено договір субпідряду за №32 (Договір), згідно з умовами якого позивач, як субпідрядник, зобов'язується виконати роботи по спорудженню вантажної ділянки пункту пропуску «Порубне», а відповідач, як генеральний підрядник, зобов'язався провести проплату позивачу протягом п’яти робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт, після проплати замовником.

Відповідно до п.п. 2.1. договору вартість робіт встановлюється згідно ДБН Д.1.1 -1-2000 і згідно фактично виконаних робіт на суму 253754,40 грн.

На виконання умов Договору, позивачем, в серпні 2008 року, виконано роботи на загальну суму 176454 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за вказаний період.

Разом з тим, як установлено судом, і не заперечується самим сторонами, відповідач провів часткову оплату вартості виконаних позивачем робіт, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 10237,21 грн.

Повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не здійснюється з посиланням на факт відсутності з боку ТОВ «Перліт»–замовника за договором підряду №19 від 08.09.2009 року, де відповідач виступає як підрядник, повного фінансування за договорами підряду та субпідряду.

Проте, суд вважає, що зазначені обставини не можуть вважатися підставою для непроведення розрахунків за виконані роботи, перед позивачем, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 838 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –- як замовник, що і має місце в даних спірних відносинах.

Разом з тим, згідно з частиною другою вищезазначеної статті генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а відтак, неналежне виконання ТОВ «Перліт»своїх зобов’язань перед відповідачем, не впливає на обов’язок останнього оплатити їх вартість протягом п’яти робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Таким чином, встановлені обставини справи, в розрізі з вимогами вищезазначеного законодавства України, дають суду підстави для висновку про законність та обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10237,21 грн. заборгованості за виконані роботи.

Крім того, відповідно до п.п. 6.3. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язання, генпідрядник несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період за який стягується пеня, від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання

Відповідно до частини другої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. В той же час, обумовлена сторонами в Договорі пеня, за своєю правовою суттю є штрафом –неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а тому, у даному випадку, забезпечене неустойкою зобов’язання є правомірним, як таке, що передбачене цивільним законодавством та Договором –незалежно від того, що заявлена позивачем до стягнення пеня є фактично штрафом.

Отже, позовні вимоги, в частині стягнення неустойки у розмірі 1040,69 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, правомірними є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 388,44 грн. трьох процентів річних та 1296,58 грн. інфляційних.

В цілому, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати належить стягнути з відповідача, з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд»(м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 37 р/р 260001466 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 356464, код 05455314) на користь Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Захід»в особі Чернівецької філії (м. Чернівці, вул. Жасмінна, 5-а, р/р 26001301825225 в філії ПАТ «Промінвестбанк»в м. Чернівці, МФО 356163, код 01190528) 10237,21 грн. заборгованості за виконані роботи, 1040,69 грн. пені, 1296,58 грн. інфляційних, 388,44 грн. трьох відсотків річних, 129,63 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Повне рішення складено 27.09.2010 року.

Суддя                                         .