Рішення № 11781651, 29.09.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р.           Справа № 6/71. За первісним позовом Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко» м.Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області До Публічного акціонерного товариства «Зерно»м.Заставна Чернівецької області

Про зобов’язання відповідача повернути зерно на загальну суму 314585,30 грн.

За зустрічним позовом Публічне акціонерне товариство «Зерно»м.Заставна Чернівецької області

До Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко»м.Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області

Про стягнення заборгованості в сумі 388791,69 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача за зустрічним позовом –Сидоров П.В.- представник

Від відповідача за зустрічним позовом –Надієвець О.М. - представник

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство «Райз-Максимко»звернулося з первісним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Зерно»про зобов’язання відповідача повернути йому передане на зберігання по договору зберігання зерна № 3 від 29.05.2008р., зерно в кількості 325845 кг. на загальну суму 314585,30 грн. та визнання зазначеного договору недійсним.

Відкрите акціонерне товариство «Зерно»звернулося з зустрічним позовом до Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко»про стягнення заборгованості в сумі 388791,69 грн., в тому числі 82490,31 грн. несплачених послуг, 250553,28 грн. пені, 51629,41 грн. інфляційних та 4118,68 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.10.2009 року було замінено Відкрите акціонерне товариство «Зерно»на його правонаступника –Публічне акціонерне товариство «Зерно», в позовних вимогах по первісному позову відмовлено, а в позовних вимогах по зустрічному позову задоволено в повному обсязі та стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко»всю суму заборгованості.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2010 року рішення господарського суду Чернівецької області від 22.10.2009 року по справі 6/71 скасоване в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог і прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено в частині зобов’язання ВАТ (ПАТ) «Зерно»повернути ЗАТ «Райз-Максимко»передане на зберігання по договору зберігання зерна № 3 від 29.05.2008р., зерно в кількості 325845 кг. на загальну суму 314585,30 грн. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року, скасовано рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко»на користь Публічного акціонерного товариства «Зерно»388791,69 грн., в тому числі 82490,31 грн. несплачених послуг, 250553,28 грн. пені, 51629,41 грн. інфляційних та 4118,68 грн. - 3% річних, 3887,91 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та у цій частині передано справу № 6/71 на новий судовий розгляд до господарського суду Чернівецької області та зобов’язано суд першої інстанції встановити обставини справи та дати цим обставинам, доказам у справі належну правову оцінку. Постанову апеляційної інстанції та суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ЗАТ «Райз-Максимко»про визнання договору зберігання зерна № 3 від 29.05.2008р. недійсним та постанову апеляційної інстанції в частині зобов’язання ПАТ «Зерно»повернути ЗАТ «Райз-Максимко»передане на зберігання по договору зберігання зерна № 3 від 29.05.2008р., зерно в кількості 325845 кг. на загальну суму 314585,30 грн. залишено без змін.

Беручи до уваги вищезазначене, провадження у справі здійснюється виключно в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко»на користь Публічного акціонерного товариства «Зерно»388791,69 грн., в тому числі 82490,31 грн. несплачених послуг, 250553,28 грн. пені, 51629,41 грн. інфляційних та 4118,68 грн. - 3% річних, 3887,91 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Ухвалою від 06.08.2010 року господарським судом порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 19.08.2010 року.

Ухвалою від 19.08.2010 року було проведено заміну сторони у справі, а саме Закрите акціонерне товариство «Райз-Максимко»замінено на Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», яке є його правонаступником. Цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 13.09.2010 року.

Ухвалою суду від 13.09.2010 року було задоволено заяву позивача за зустрічним позовом про збільшення позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача 441943,41 грн. заборгованості, в тому числі сума основного боргу за несплачені послуги становить 82490,31 грн., сума пені становить 307189,12 грн., сума збитків завданих інфляцією становить 45458,27 грн. та 3% річних становить 6805,71 грн. Розгляд справи було відкладено на 22.09.2010 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 22.09.2010 року було оголошено перерву до 29.09.2010 року для надання сторонами додаткових пояснень по справі.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ «Зерно», правонаступником якого є ПАТ «Зерно»- позивач за зустрічним позовом та Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Райз-Агро», яке 16.02.2009 змінило назву на Закрите акціонерне товариство «Райз-Максимко»- відповідач за зустрічним позовом, укладено договір зберігання зерна № 3 від 29.05.2008р. Згідно п.1.1 вищезазначеного Договору відповідач –власник за Договором, передав на зберігання позивачеві –виконавцю за договором, зерно кукурудзи продовольчої в кількості 1745837 кг на суму 1684576,22 грн., що підтверджується відповідними накладними. Позивач, відвантажив відповідачу частину зерна, а тому на зберіганні у нього залишилось зерно у кількості 325845 кг на суму 314585,30 грн., яке останній відповідно до пункту 2.3 договору зобов'язаний повернути на першу вимогу власника, тобто відповідача за зустрічним позовом. Останній, в свою чергу, зобов’язаний оплатити надані йому послуги згідно умов даного Договору. Строк дії договору встановлено до 01.05.2009 року.

Відповідачу за зустрічним позовом в період з липня 2008 року по грудень 2008 року було надано послуги на суму 867923,56 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт: № 164 від 31.07.2008 року, № 125 від 04.08.2008 року, № 290 від 11.11.2008 року, №304 від 26.11.2008 року, № 326 30.11.2008 року, № 387 від 31.12.2008 року. Зазначені послуги відповідачем було оплачено з порушенням строків розрахунку, в сумі 140246,54 грн., таким чином заборгованість станом на 31.12.2008 року становить 727677,02 грн., про що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків.

В період з січня по травень 2009 року позивачем було надано відповідачу послуг за Договором № 3 на суму 59813,29 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт: № 19 від 29.01.2009 року, № 48 від 25.02.2009 року, № 81 від 31.03.2009 року, № 103 від 30.04.2009 року, № 114 від 31.05.2009 року, які були підписані обома сторонами без заперечень. Відповідачем в оплату послуг, наданих позивачем, було перераховано 705000,00 грн.(платіжне доручення від12.02.2009 року на суму 305000,00 грн. та від 25.02.2009 року на суму 400000,00 грн.). Таким чином, відповідач не в повному обсязі оплатив надані позивачем послуги по зберіганню зерна, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 82490,31 грн.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що Власник зобов'язаний до 10 числа кожного наступного місяця оплатити надані Виконавцем послуги (виконані роботи) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, чи внесення коштів у касу Виконавця, чи передати в той же термін у власність Виконавця зерно за договірною ціною, але не вище біржової, на загальну суму виставлених рахунків чи на їх частину.

В пункті 5.2 Договору сторони визначили, що Виконавець щомісяця виставляє власнику рахунки за фактично надані послуги (виконані роботи), до 5 числа кожного наступного місяця. При неодержанні рахунка Власник не звільняється від обов'язку оплати за отримані послуги (виконані роботи) у термін, зазначений в п. 5.4 Договору, при цьому на Власника лягає обов'язок самостійно з'ясувати суму, яка підлягає сплаті Виконавцю за розрахунковий період.

Відповідно до п. 5.8 Договору оплата послуг, зазначених у його п. п. 5.6, 5.7, проводиться Власником попередньо, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця чи передачі йому у власність зерна за договірною ціною. При невнесенні передоплати Власником до моменту відвантаження залишків зерна чи його переоформлення, Виконавець має право припинити відвантаження й відпуск зерна і не робити переоформлення до проведення Власником повного розрахунку за надані послуги. Плата за зберігання стягується в даному випадку за фактичну кількість днів зберігання.

Частиною 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доводи відповідача за зустрічним позовом про те, що при укладенні договору сторони не досягли згоди щодо ціни послуг та договір не містить строку його дії спростовуються наступним. Пунктом 5.1 договору визначена вартість всіх послуг, пов'язаних зі зберіганням зерна. Більше того, в пункті 4.6 вказано, що Виконавець має право зробити перерахунок вартості послуг, повідомивши Власника протягом 7 робочих днів з моменту зміни. В пункті 2.1 договору вказано, що він діє до повного його виконання, що повністю кореспондується з ч. 1 ст. 631 ЦК України, відповідно до якої строком договору визнається час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Безпідставним визнається судом й твердження ЗАТ «Райз-Максимко» про те, що договір суперечить вимогам ЦК України та ст. ст. 32, 35 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Зокрема, договір повністю відповідає вимогам глави 66 ЦК України. Статтею 35 згаданого закону, передбачено, що зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. В даному випадку володілець складського документа зобов'язаний відшкодувати зерновому складу витрати, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання.

У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2010 року зазначено, а також у постанові Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року зазначено, що підстави для визнання недійсним договору зберігання зерна №3 від 29.05.2008 року, укладеного між сторонами, відсутні. Отже, договір є дійсним.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, сума основної заборгованості ЗАТ «Райз-Максимко»перед ВАТ «Зерно»становить 82490,31грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема актами виконаних робіт, які було підписано обома сторонами, а також актами звірки розрахунків.

Щодо твердження відповідача про те, що він оплачував тільки ті рахунки, які йому надавав позивач, при цьому тільки в тій частині, з якою був згідний, а саме: рахунки в яких ним була виявлена невідповідність суми із договірною ціною, оплачувалися частково, спростовуються слідуючим.

Пунктом 9.6 Договору передбачено, що акти виконаних робіт відправляються власнику поштою чи передаються представнику власника під підпис. При неодержані підписаного акту виконавцем чи заперечень у письмовому вигляді на акт протягом семи днів від моменту відправлення чи передачі представнику, умови акта вважаються прийнятими сторонами. Відповідач підписав та скріпив печаткою всі акти виконаних робіт за період з липня 2008 року по травень 2009 року без заперечень, жодних письмових претензій щодо невідповідності сум позивачу не надіслав, що є підставою стверджувати, що акти прийняті стороною, а тому підлягають оплаті до 10 числа кожного наступного місяця (п.5.3 Договору).

Таким чином, в судовому засіданні доведено факт отримання відповідачем послуг, про що відповідач не заперечував, та невиконання останнім договірного зобов’язання по оплаті вартості отриманих послуг за період з липня 2008 року по травень 2009 року, а тому позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до п.7.2 Договору, за порушення термінів оплати наданих послуг, власник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, крім того, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення. Пеня при цьому нараховується за увесь час прострочення платежу, але не більше ніж за один рік.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 549 УК України визначено, що пеня –неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання. У п.6 ч.1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Вимога щодо врахування принципу розумності є прямою вимогою Закону до Договору.

Однак, позивачем по зустрічному позову нарахована пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, позаяк ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»- розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми у зв’язку з чим позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних у сумі 6805,71 грн. в період існування основної заборгованості з 10 грудня 2008 року по 03 вересня 2010 року, а також 45458,27 грн. інфляційних нарахувань у період з грудня 2008 року по вересень 2010 року.

Вимога позивача щодо стягнення пені в сумі 307189,12 грн., нарахованої відповідно до п. 7.2. договору, за період з 10.12.2008 року по грудень 2009 року частковому задоволенню, оскільки позивачем за зустрічним позовом неправильно проведено обчислення пені, а саме не враховано вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», згідно якого пеню слід нараховувати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Провівши розрахунок суми пені, суд встановив, що стягненню підлягає пеня за період з 10.12.2008 року по 10.12.2009 року у розмірі 40694,81 грн. (розрахунок нарахування пені додається до рішення).

Таким чином, враховуючи, вище викладене, провівши перерахунок здійснених позивачем додаткових нарахувань за несвоєчасне виконання зобов’язання, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідача 82490,31 грн. основного боргу, 40694,81 грн. пені, 6805,71 грн. трьох процентів річних та 45458,27 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати віднести на відповідача за зустрічним позовом, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом, пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», вул. Матросова, 10 м. Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області (код25935080) на користь Приватного акціонерного товариства «Зерно», вул. Бажанського, 78, м. Заставна Чернівецької області (код 00952700) –82490,31 грн. основного боргу, 40694,81 грн. пені, 6805,71 грн. трьох процентів річних та 45458,27 грн. інфляційних, 1754,85 грн. державного мита та 123,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені в сумі 266494,31 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення підписано і оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 04.10.2010 року.

Суддя С.М.Гушилик