Рішення № 11781249, 03.06.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2009 р. Справа № 3/119. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Тютюн», м. Тернопіль

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про стягнення заборгованості 9081,51 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля-Тютюн»звернулось до приватного підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 9081,51 грн., яка виникла внаслідок неповної оплати відповідачем вартості поставленого товару, згідно видаткової накладної № СЕ-0054120 від 11.08.2007 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 12.05.2009 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 03.06.2009 року.

На день вирішення спору по суті, представник позивача у судове засідання не зявився, надіславши, при цьому, клопотання в якому повідомляється про неможливість зявитись у дане судове засідання.

Присутній у судовому засіданні відповідач заявлені до нього позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Враховуючи, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи у даному судовому засіданні, оскільки матеріали справи містять достатню кількість необхідних доказів для її вирішення, розгляд справи відбувається без участі позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

Згідно видаткової накладної за № СЕ-0054120 від 11.08.2007 року позивач поставив відповідачу товар (тютюнові вироби) на загальну 11040,59 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснена часткова оплата вартості даного товару на суму 2130 грн.

У звязку з неповною сплатою відповідачем вартості поставленого товару, позивачем вжито заходи досудового врегулювання господарського спору, а саме направлено на адресу відповідача письмову вимогу № 9 від 11.02.2009 року про сплату суми основного боргу у розмірі 8910,59 грн.

Залишок заборгованості у розмірі 8910,59 грн., наявність якого не заперечує і сам відповідач, станом на день розгляду справи, не погашено.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України, визначено як підставу виникнення цивільних прав і обовязків, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків. Правочин, згідно частини першої статті 205 ЦК України, може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, між позивачем і відповідачем виникли господарські правовідносини з притаманною їм (правовідносинам) наявністю взаємних прав і обовязків у сторін. При чому, виконання обовязків позивача мало свій прояв в передачі товару відповідачу, а обовязки відповідача полягають в оплаті цього товару відповідно позивач наділений правом вимоги виконання відповідачем його обовязків.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Беручи до уваги те, що з боку відповідача не подано жодних заперечень щодо заявлених до нього позову та те, що наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення 8910,59 грн. заборгованості, позов підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 124,78 грн. інфляційних та 46,14 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Тютюн»(м. Тернопіль, вул. Д.Лукяновича, 1, код 30622532) 9081,51 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою відповідача у судовому засіданні 03.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 ГПК України рішення підписано 09.06.2009 року.

Суддя О.В. Гончарук