Рішення № 11780602, 05.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

05 жовтня 2010 року справа № №5020-10/188-4/164 За позовом Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону

(вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

до Військової частини №2382

(вул. Новікова, 1, м. Севастополь, 99042)

за участю в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління Держкомзему у місті Севастополі Державного комітету України із земельних ресурсів (вул. Демидова, 13 м. Севастополь, 99011; вул. Д. Ульянова, 16, м. Севастополь, 99045)

за участю у справі якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія „Кримзалізобетон” (вул.Москалева,1, місто Сімферополь, 95000); Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул.Ялтинська,11, місто Київ, 02099)

про відшкодування шкоди у розмірі 15673,16 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Прокурор (військова прокуратура Севастопольського гарнізону) - Горщак Р.М., помічник військового прокурора, посвідчення № НОМЕР_1 від 12.11.2008 ;

Позивач (Севастопольська міська Рада) не зявився;

Відповідач (Військова частина №2382) - Ящук С.Д. представник, довіреність №б/н від 02.08.2010;

Третя особа (Головне управління Держкомзему у місті Севастополі Державного комітету України із земельних ресурсів) Карташов В.В, представник, довіреність №8-66/4094 від 26.07.2010.

Третя особа (ТОВ БК „Кримзалізобетон”) не зявився.

Третя особа (Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України) не зявився.

Сутьспору:

05.07.2010 Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Військової частини №2382 про відшкодування шкоди у розмірі 15673,16 грн.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача інтересів держави у вигляді порушення встановленого законодавством України правового режиму охорони та раціонального використання земель, яке виразилося у незаконному знятті ґрунтового покрову на земельній ділянці, що належить відповідачу на праві постійного користування без отримання відповідних дозволів, внаслідок чого державі спричинені збитки.

Ухвалою від 07.07.2010 позовну заяву прийнято до провадження суддею Юріною О.М. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі.

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що Акт державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі від 15.10.2009 №1280 був складений з порушенням вимог законодавства, а також те, що на території будівельного майданчика (земельної ділянки, на якій встановлено порушення вимог законодавства) здійснюється реконструкція та будівництво багатофункціонального комплексу на виконання договору №159-07/11 між департаментом забезпечення Адміністрації державної прикордонної служби України та ТОВ «Будівельна компанія «Кримзалізобетон», означений договір рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду визнаний таким, що відповідає вимогам законодавчих актів України (арк.с. 38-39).

Ухвалою суду від 11.08.2010 залучено до участі у справі якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія „Кримзалізобетон” та Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Розпорядженням голови суду від 27.08.2010 №084, у звязку з відбуттям судді Юріної О.М. в щорічну відпустку, в цілях забезпечення дотримання строків вирішення спорів, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та відповідно до Інструкції з діловодства у господарських судах України справа №5020-10/188 передана до провадження судді Погребняка О.С.

Ухвалою суду від 31.08.2010 справу прийнято до провадження суддею Погребняком О.С. з привласненням справі номеру 5020-10/188-4/164, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.09.2010.

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав пояснення по суті позову, у яких, посилаючись на норми Земельного кодексу України, вважає саме відповідача субєктом притягнення до відповідальності за зняття ґрунту без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за користуванням та охороною земель, крім того зазначив, що факти зняття земельного покрову та спірній земельній ділянці без одержання дозволу не заперечуються та фактично визнаються відповідачем (арк.с. 87-89).

У ході розгляду справи, Головне управління Держкомзему у місті Севастополі Державного комітету України із земельних ресурсів надало пояснення по суті спору, зазначивши, що у звязку з тим, що нормами Земельного кодексу України саме на відповідача покладаються обовязки землекористувача, тому бездіяльність останнього спричинила порушення вимог земельного законодавства у вигляді зняття ґрунту без спеціального дозволу (арк.с. 112-115).

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувались перерви.

У судове засідання 05.10.2010 позивач (Севастопольська міська Рада) та треті особи (ТОВ БК „Кримзалізобетон”, Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України) явку уповноважених представників не забезпечили, вимоги суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки не сповістили.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації віл 10.05.2001 військовій частині 2382 Державного комітету по справам охорони державного кордону України було надано земельну ділянку, площею 5,3019 га, для розміщення та постійної діяльності військової частини без права використання для підсобного господарства та іншої діяльності, з віднесенням до земель оборони.

На підставі цього розпорядження було видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КМ №005739, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №1208, засвідчений головою Севастопольської міської державної адміністрації від 27.12.2001 (арк.с. 9-10).

05.02.2007 між Севастопольським загоном морської охорони (військова частина 2382) (Забудовник) та Департаментом забезпечення адміністрації Державної прикордонної служби України (Замовник) був укладений договір Доручення №3 на виконання функцій замовника з комплексної забудови багатоповерховими житловими будинками та обєктами соціально-побутового призначення з інженерними мережами та благоустроєм земельних ділянок Державної прикордонної служби України у місті Севастополі по вул. Новикова 1 та Мраморна (арк.с. 51-52).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Забудовник доручає, а замовник приймає на себе зобовязання по виконанню повноважень забудовника з комплексної забудови земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Новикова, 1, площею 0,4634 га та двох земельних ділянок по вул. Мраморна, площею 0,0098 га та 0,3615 га, на яких розташоване військове містечко Б-1, багатофункціональним комплексом, який складається з багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, збудованого шляхом реконструкції казарми за адресою: вул. Новикова, 1, а також окремо розташованого культурного центру.

Згідно з пунктом 2.1.2 Договору, замовник зобовязався, зокрема, прийняти на себе виконання у повному обсязі функції замовника будівництва.

05.04.2007 між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України (Замовник) та ТОВ «Кримзалізобетон»(Пайовик) був укладений договір про пайову участь в реконструкції та будівництві №159-07/11 (арк.с. 53-62), предметом якого є пайова участь сторін у реконструкції та будівництві обєкта (багатофункціонального комплексу, збудованого шляхом реконструкції казарми за адресою: вул. Новикова, 1 у місті Севастополі, а також будівництво культурно-побутового центру, збудованого на території військового містечка Б-1 за адресою: м. Севастополь, вул. Мраморна).

У жовтні 2009 року Державною інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі Державного комітету України із земельних ресурсів була проведена перевірка військової частини №2382 на предмет дотримання вимог земельного законодавства , за результати якої був складений акт №1280 від 15.10.2009 (арк.с. 6-7).

Перевіркою було встановлено, що на частині земельної ділянці, орієнтовною площею 0,46 га здійснюються будівельні роботи, земельна ділянка огороджена металевим забором, вирито котлован, орієнтувальною площею 0,25 га, тобто в порушення пункту 2 статті 168 Земельного кодексу України було здійснено зняття та переміщення ґрунтового покрову земельної ділянці без отримання відповідного дозволу уповноважених органів.

Відповідно до акту перевірки, будівництво багатоквартирного будинку з вбудованими приміщеннями соцкультпобуту та паркінгу на земельній ділянці площею 0,46 га, не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, зазначеному у Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою, що також порушує вимоги статті 96 частини 1 Земельного кодексу України (арк.с. 6-7).

Згідно з листом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2009 №2222, за фактами порушень, виявлених про проведенні перевірки використання земельної ділянці супереч цільовому призначенню та зняття та перенесення ґрунту без спеціального дозволу - були порушені адміністративні справи (арк.с. 8).

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проведеного старшим держінспектором з контролю за використанням і охороною земель Карташевим В.В. відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. N963 (далі Методика), розмір заподіяної Відповідачем шкоди становить 15673,16 грн. (арк.с. 11).

Спричинення державі матеріальної шкоди і стало підставою для звернення військового прокурора Севастопольського гарнізону до господарського суду з вимогами про відшкодування 15673,16 грн. суми заподіяної внаслідок порушення вимог земельного законодавства.

Заслухавши пояснення представників, давши оцінку доказам, суд, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України та пункту 2 ст.ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", на прокуратуру покладено представництво інтересів держави при наявності порушень, або загрози протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Згідно із ст. 13 Конституції України, земля, її надра. атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основа національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної, приватної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, у зв`язку з чим цей позов предявлений в інтересах Севастопольської міської ради.

До земельних належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.1 Закону України «Про охорону земель »від 19.06.2003 р. № 962 І\/, ґрунт природно мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості родючості.

Згідно п. 2 «Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок», затвердженого наказом державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 р. №1, ґрунтовий покрив земельних ділянок поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю.

Згідно ст.1 Закону України «Про охорону земель», родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Відповідно до ч.2 ст.168 Земельного кодексу власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005р. № 1 затверджено Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, відповідно до п.п. 3.1. п. 3 якого визначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобовязані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Згідно з п.п. 3.3 п. 3 вказаного Порядку дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель.

Відповідно до п.4.1 Порядку для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник звертається із письмовою заявою до відповідного інспекційного органу Держкомзему, яким, в даному випадку є Управління з контролю за використанням та охороною земель.

Підпунктом 4.5 пункту 4 згаданого Порядку визначено, що дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки видає інспекційний орган Держкомзему за результатами розгляду матеріалів, або відмовляє у його видачі, про що письмово повідомляє заявника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1958 “Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель” утворено в складі Державного комітету по земельних ресурсах Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління та затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель.

Згідно з п. 3 та п. 5 вказаного Положення Держземінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, на яких заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Таким чином, вимоги «Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок»є обовязковими для власників земельних ділянок та землекористувачів.

Доказів звернення у встановленому порядку для отримання дозволу відповідачем не надано.

У відзиві на позовну заяву , відповідач, посилаючись на пункт 5.2 Договору про пайову участь в реконструкції та будівництві №159-07/11, зазначає, що ТОВ “Будівельна компанія “Кримзалізобетон” як пайовик за означеним Договором, було зобовязано забезпечити одержання дозволу, необхідного для реконструкції та будівництва обєкта, а також інших дозволів, одержання яких є необхідним для здійснення будівництва та забезпечити оформлення документів, необхідних для використання будівельного майданчика, забезпечити отримання дозволу на тимчасове порушення благоустрою та контроль за якістю робіт.

Дослідивши зміст пункту 5.2 Договору, суд вважає за необхідне зазначити, що, пунктом 5.1.1 передбачений обовязок пайовика забезпечити одержання дозволу, необхідного для реконструкції та будівництва обєкта, а також інших дозволів, одержання яких є необхідним для здійснення Проекту, однак, зазначене не звільняє користувача земельної ділянці (на праві постійного користування землею згідно з державним актом ІІ-КМ №005739 від 27.12.2001) від відповідальності за допущення порушень вимог земельного законодавства, що передбачають обовязок саме власників земельних ділянок та землекористувачів отримувати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунту, а також нести відповідальність за порушення означених норм.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.2003 р. № 963 І\/, невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту це є невиконання або неякісне виконання обовязкових заходів, передбачених затвердженою відповідно до законодавства проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту, що призвело до його псування чи знищення.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про охорону земель” при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:

- виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;

- максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами;

- зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів;

- запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;

- рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.

Суд зазначає, що відповідачем не надано зазначеного спеціального дозволу щодо зняття покрову і його відсутність ним не заперечується, а сам факт зняття ґрунтового покрову уже передбачає і знищення родючого шару ґрунту, що тягне виникнення права на відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно наявність усіх елементів складу правопорушення: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

Законним користувачем земельної ділянці є саме відповідач, який, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства та спричинення шкоди державі, повязаній із зняттям ґрунту без отримання спеціального дозволу уповноважених органів.

Відповідно до п."и" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Як зазначено в п. 1 цієї Методики, вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно з п. 2.4 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110, кошти за шкоду (збитки), що заподіяні на земельних ділянках державної та комунальної власності, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, відшкодовуються власникам чи користувачам земельних ділянок, крім випадків, коли останні є самі порушниками земельного законодавства (використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням чи вчинили зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу - шкода відшкодовується державі та територіальній громаді).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. При цьому, застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Як вбачається з розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу відповідачу було нараховане 15673,16 (а.с. 11).

Розмір шкоди заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу визначається такою формулою Шг = Пг х нг х Кі (п. 4 Методики).

Пг- площа на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гектарів. Площа земельної ділянки зазначена у розрахунку у розмірі 0,253 га.

Нг нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) визначені в додатку 11 і становлять 52322.

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і становить 1,184.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на означеній земельній ділянці до початку робіт з реконструкції казарми знаходилася будівля старої казарми військової частини 2382, тобто ґрунтовий шар який дорівнює площі казарми був знятий ще при її побудові.

Матеріалами справи , а саме: інвентарною картою №1 обліку основних засобів в бюджетних установах та актом оцінки матеріальних засобів квартирно-експлуатаційної служби (арк.с. 122-123) підтверджується та судом встановлено, що казарма, яка в матеріалах справи зазначена як “демонтуйома будівля” розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Новикова,1, займає площу 1771 кв.м (0,1771 га). Демонтаж казарми розпочатий в 2000 році.

Враховуючи викладене, судом зроблений власний розрахунок суми спричиненого ущербу, у якому площа земельної ділянки, на якій виявлено зняття ґрунту, взята з урахуванням площі будівлі старої казарми (на якій ґрунт був знятий раніше), яка відповідно до наявних у справі документів складає 0.1771 га (арк.с.123), тобто, площа земельної ділянки, яка повинна бути взята за основу розрахунку відшкодування шкоди, складає 0,0759 га (0,253-0,1771).

Враховуючи викладене, з урахуванням означеної формули розрахунку матеріальної шкоди, її розмір складає 4701,95 грн., а саме: (Пг (0,0759 га) *Нг (52322) *Кі(1,184).

На даний час вказана майнова, шкода, яка завдана інтересам державі в особі Севастопольської міської Ради, відповідачем (як користувачем земельної ділянки) не сплачена.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення його прав на землю , навіть, якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування:

д) відшкодування заподіяних збитків;

е) застосування інших передбачених законом, способів.

Із змісту земельного законодавства, відшкодування збитків, як правило здійснюється в повному обсязі.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума спричинених збитків у розмірі 4701,95 грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Військової частини №2382 (вул. Новікова, 1, м. Севастополь, 99042, ідентифікаційний код 14321883) на користь Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) суму заподіяної шкоди у розмірі 4701,95 грн. (чотири тисячі сімсот одна грн., 95 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

3.Стягнути з Військової частини №2382 (вул. Новікова, 1, м. Севастополь, 99042, ідентифікаційний код 14321883) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 47,02 грн.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

4.Стягнути з Військової частини №2382 (вул. Новікова, 1, м. Севастополь, 99042, ідентифікаційний код 14321883) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 70,80 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 11.10.2010