Рішення № 11780372, 30.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.10                                                                                           Справа№ 10/158(10)

За позовом МПП «Діброва»с. Яблунівка, Бродовського району, Львівської області

До відповідача Державне підприємство «Суходільський спортовий завод»

Про стягнення 69214,04 грн. боргу

           Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача:           Баран В.Б. –представник за довіреністю

Від відповідача : не з‘явився

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

          Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом МПП «Діброва»с. Яблунівка, Бродовського району, Львівської області до Державного підприємство «Суходільський спортовий завод» про стягнення 69214,04 грн. боргу .

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 04959983.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов‘язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне:

МПП «Діброва», відповідно до Договору купівлі-продажу № 03/06-09 від 03 червня 2009 року та № 22-03 ЗР від 10.08.2009 року відвантажило ДП «Суходільський спиртовий завод» пшеницю фуражну (насипом) по ціні 800,00 грн. за 1 тонну, а також жито по ціні 750,00 грн. 1 тонну.

Відповідно до наданої накладної № 21 від 14 серпня 2009 року ДП «Суходільський спиртовий завод» отримало наступний товар:

-          пшеницю фуражну в кількості 25840 кг на суму 20672,00 грн.;

-          жито в кількості 19320,00 кг на суму 14490,00 грн.

Всього на суму 35162,00 грн.

Відповідно до поданого Акту звірки розрахунків заборгованість Відповідача перед Позивачем на день розгляду спору становить 35162,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов’язань перед Позивачем.

Відповідно до п. 8.3 Договору № 03/06-09 від 03.06.2009 року та п. 8.3 Договору № 22-03 ЗР від 10.08.2009 року за невиконання умов Договору винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення оплати.

          Розмір пені за прострочку виконання Відповідачем зобов’язань становить 5799,55 грн.

          Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати. Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 856,12 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2918,45 грн.

          Відтак суд вважає, що позов документально та нормативно обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення частково, в сумі - 35162,00 грн. основного боргу; 5799,55 грн. пені, 856,12 грн. 3% річних та 2918,45 грн. інфляційних витрат.

          Ст. 22 ЦК України визначає «збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода).

Відповідно до вимог ст. 225 ГК України - до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов‘язання другою стороною.

          В задоволені позовних вимог щодо стягнення неодержаного прибутку (втраченої вигоди) суд в задоволені позову відмовляє, так як Позивачем документально та нормативно не доведено:

- наявність збитків у майновій сфері МПП «Діброва»с. Яблунівка, Бродовського району, Львівської області;

- протиправні дії, виражені в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов‘язання;

- причинний зв‘язок між протиправними діями боржника та збитками.

          Отже, Позивач неправомірно просить стягнути з Відповідача збитки в розмірі 19477,92 грн. в результаті несплати за поставлену пшеницю та оплати за поставлене жито з боку Відповідача, так як сума збитків Позивачем не доведена, як і не доведений причинно-наслідковий зв’язок між неправомірними діями Відповідача та збитками Позивача в зв’язку з виниклою зоборгованістю.

          В задоволені позовних вимог щодо стягнення витрат на юридичні послуги суд відмовляє з наступних підстав:

          Як вбачається з матеріалів справи Договір про надання юридичних послуг № 02-07/10 від 02.07.2010 року МПП «Діброва»(Позивач) уклало з Фізичною особою - підприємцем Баран Володимиром Богдановичем.

          Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат лише адвокату.

          Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Судові витрати віднести на Сторони пропорційно до задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст. 173,225,229,230,232 ГК України, ст.ст. 12,22,611,623,625 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,43,49,82-84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Суходільський спортовий завод»( 80641, с. Суходоли, Бродовського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 00374752, МФО 385123) на користь Малого приватного підприємства «Діброва»(80670, с. Яблунівка, Бродовського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 31143800, МФО 325279) 35162,00 грн. основного боргу; 5799,55 грн. пені, 856,12 грн. 3% річних та 2918,45 грн. інфляційних витрат, 447,36 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решта позовних вимог відмовити повністю.

4.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя Довга О.І.