Рішення № 11780371, 22.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.10 Справа№ 10/124(10)

За позовом Приватного підприємства «Компанія «Авізо» с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Магировська Олена Вікторівна

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції

Про визнання виконавчого напису від 26.05.2010 року № 1007 про звернення стягнення на майно Приватного підприємства «Компанія «Авізо» для задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк»в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк», вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською Оленою Вікторівною таким, що не підлягає виконанню

Суддя Довга О.І.

Секретар Скретмета О.О.

Представники:

Від позивача: Когут І.І. - представник за довіреністю № 1 від 30.06.2010 року

Від відповідача Стащук О.М. - представник за довіреністю від 09.09.2010 року

Третя особа 1 Магировська О.В. - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу

Третя особа 2 не зявився

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розглядів господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «Компанія «Авізо» с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк»,треті особи Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Магировська Олена Вікторівна, Відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису від 26.05.2010 року № 1007 про звернення стягнення на майно Приватного підприємства «Компанія «Авізо» для задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк»в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк», вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською Оленою Вікторівною таким, що не підлягає виконанню.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах суду.

В судовому засіданні 21.09.2010 року оголошено перерву до 22.09.2010 року.

В судових засіданнях представник Позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору.

Представник Відповідача проти заявлених вимог заперечує, просить в задоволені позову відмовити за безпідставністю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідач вважає, що у відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Частиною 1 ст. 589 ЦК України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Згідно пункту 5.4. Кредитного договору, у разі недотримання Позичальником (Позивачем) умов цього договору, Банк (Відповідач) має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежною виконання Позичальником умов цього договору, у разі невиконання Позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави ,що виступає забезпеченням виконання Кредитного договору.

Аналогічна умова закріплена у Договорі застави № №15/67-ЗМК/2-07, посвідченому 12.10.2007 року Кривицьким С.Ю., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 3195 (далі - Договір застави), укладеному в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8 перед Відповідачем за вказаним вище Кредитним договором.

Згідно пункту 4.2. Договору застави Заставодержатель (Відповідач) набуває права звернення стягнення на Майно (предмет застави) у випадку порушення Боржником (Позивачем) умов Кредитного договору, або порушення Заставодавцем умов цього договору.

Відповідно до п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Пунктом 1 вказаного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

На підставі вищевказаного, як зазначає представник Відповідача - 19.05.2010 року Банк звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису на Договорі застави №15/67-ЗМКУ2-07, посвідченому 12.10.2007р. Кривицьким С.Ю., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 3195. На думку Відповідача - Банком було подано всі документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, тому виконавчий напис на Договорі застави вчинено з повним дотриманням вимог чинного законодавства України.

Що стосується твердження Позивача, що виконавчий напис вчинено на договорі застави, а не на документі, що встановлює заборгованість, то Відповідач посилається на те, що у відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Відповідно до п.288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.). На дотримання вказаних норм виконавчий напис вчинено на договорі застави, який посвідчено нотаріально, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса,

Як вказано у відзиві - у позовній заяві Позивач посилається на спірність нарахувань пені та неустойки. У відповідності до ч.2 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Натомість Кредитним договором передбачено саме те інше, в силу якого нарахування штрафних санкцій не припиняється зі спливом шестимісячного строку. Так, підпунктом 3.8. Кредитного договору передбачено, що Позивач зобов'язується за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, сплачувати Відповідачу пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у пункті 1.3 Кредитного договору (тобто 13,15 (тринадцять цілих п'ятнадцять сотих), від суми простроченого платежу, залежно від валюти кредиту, за яким виникло прострочення.

Таким чином, на думку Відповідача, твердження Позивача щодо спірності нарахування пені є безпідставним.

Частиною 1 ст.589 ЦК України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

У той же час, згідно з частиною 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Представник Відповідача наголошує, що хоча вказаний вище Закон не передбачає такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як виконавчий напис, але і прямо не забороняє його застосування.

Натомість, частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до пункту 4.3. Договору застави, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється згідно із законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»шляхом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу з третіми особами або шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Таким чином, на думку Відповідача, сторони договору погодились, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюватиметься вибором Відповідача одним із способів, визначених п. 4.3 Договору застави.

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Магировська О.В. підтримує позицію Відповідача щодо неправомірності заявленого позову та посилається на :

Відповідно до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Пунктом 1 вказаного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

На підставі вищевказаного 26.05.2010 року до нотаріуса звернувся Відповідач - ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Начальника юридичного відділу Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк»п. Голайдо О.В. із заявою про вчинення виконавчого напису на Договорі застави № 15/67-ЗМК/2-07, посвідченому 12.10.2007 року Кривицьким С.Ю., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 3195. На думку третьої особи - Банком було подано усі документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, заборгованість Позивача є безспірною, а відтак 26.05.2010 року було вчинено виконавчий напис на Договорі застави з повним дотриманням вимог чинного законодавства України.

На посилання Позивача у позовній заяві, щодо невідповідності дати, з якої настав строк платежу, повідомлено наступне. Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність. На виконання цієї норми Відповідач повідомив Позивача та ОСОБА_8 (боржника за Кредитним договором № 15/69-КМК-07 від 12.10.2007 року) про виникнення заборгованості та вимагав дострокової сплати (погашення) всієї заборгованості за Кредитним договором № 15/69-КМК-07 від 12.10.2007 року, що підтверджується підписом представника Позивача на Письмовому повідомленні-вимозі № 2018/07/1-6.6-1.2 від 14.04.2010 року та підписом ОСОБА_8 на Письмовому повідомленні-вимозі № 2057/07/1-399-1.3 від 17.06.2008 року. Однак жодних дій щодо добровільного виконання зобов'язання за Кредитним договором № 15/69-КМК-07 від 12.10.2007 року ні ОСОБА_8 (боржником), ні Позивачем вчинено не було, що надало Відповідачу право розпочати стягнення суми заборгованості в примусовому порядку починаючи з 31 (тридцять першого) дня, тобто з 17 травня 2010 року.

На твердження Позивача, що виконавчий напис вчинено на Договорі застави, а не на документі, що встановлює заборгованість, третя особа зазначила наступне:

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Відповідно до п.288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.). На дотримання вказаних норм Магировською О.В. вчинено виконавчий напис на договорі застави, який посвідчено нотаріально, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Тому приватний нотаріус вважає, що виконавчий напис 26.05.2010 року за реєстровим № 1007, вчинено з дотриманням всіх вимог законодавства.

Відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті заявлених вимог суду не надав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та думку учасників судового процесу, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та додатково подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке :

26 травня 2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською Оленою Вікторівною (3-тя особа 1) був вчинений виконавчий напис за № 1007, за яким відділом державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції (3-тя особа 2) відкрито виконавче провадження по зверненню стягнення на рухоме майно, яке належить Позивачу.

Виконавчим написом пропонується в рахунок погашення боргу перед ПАТ «Кредитпромбанк»в сумі 1014520,96 грн. звернути стягнення на рухоме майно:

-(сідловий тягач Е, марки RENAULT 1999 року випуску, модель PREMIUM, шасі ( кузов, рама) № VF622GVA0С0022889, реєстраційний номер ВС 7922АР;

-Сідловий тягач Е, марки RENAULT 1999 року випуску, модель PREMIUM, шасі ( кузов, рама) № VF622GVA0С0019208, реєстраційний номер ВС 9745АА;

-напівпричіп бортовий Е, марки DEGEL, SNCO 24, 1998 року випуску, шасі (кузов, рама) № WKOSNC024WO719526, реєстраційний № НОМЕР_1 4

-напівпричіп бортовий Е, марки TRAILER модель YY3СХ 1998 року випуску, шасі ( кузов, рама) №VNSYY3СХYAL15066, реєстраційний номер ВС 9428ХХ.

що належить ПП «Компанія «Авізо».

Транспортні засоби на підставі Договору застави № 15/67-3МК/2-07, посвідченого 12.10.2007 року в реєстрі за № 3195 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю. передані в заставу Відкритому акціонерному товариству «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», Відповідач по справі.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом Договору застави від 12.10.2007 року є рухоме майно.

Статтею1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлений з метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

В ч.1 ст.21 цим Законом до забезпечувальних обтяжень віднесено заставу рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу ч.1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частина 1 ст. 26 вказаного Закону встановлює, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобовязання в порядку, встановленому цим законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Окрім того, частинами 1, 3 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності з січня 2004 р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Частина 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено інше, а саме: ч. 1 ст. 24 Закону визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.

Окрім наведеного, відповідно до п. 1.3 Договору застави термін повернення кредитних коштів визначений до 11.10.2012 року включно. Порядок виконання основного зобовязання встановлюється в Додаткових угодах за кожним кредитом.

Суду не надано доказів, на підставі яких документів нотаріус прийшов до висновку, що строк платежу за Договором застави № 15/67-3МК/2-07 від 12.10.2007 року настав 17.05.2010 року, і чому стягнення заборгованості повинно проводитись за строк з 12.05.2009 року по 12.05.2010 року.

За таких умов виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, в звязку з порушенням вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат», п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2004 року № 20/05 та спірності сум, які пропонується погасити за рахунок заставленого майна.

Окрім наведеного, відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. В порушення даної вимоги виконавчий напис вчинено на Договорі застави, що не є документом, який встановлює борг.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації рухомого майна, погасити заборгованість у розмірі: - борг за кредитом, що становить 64141,98 грн.; борг за відсотками 1084,42 грн.; борг за кредитом 35477,25 грн.; борг за відсотками - 16581,39 грн.; борг по пені за несвоєчасне погашення процентів та тіла кредиту у розмірі 83469,24 грн., що становить 10531,20 грн.; витрати на вчинення виконавчого напису у розмірі 1700,00 грн.

Розмір пені, як і неустойка, що обчислюється у відсотках не може бути безспірною заборгованістю.

Відтак наявність оригіналу нотаріально посвідченого договору та розрахунку не може бути свідченням безспірності заборгованості.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

ПАТ Кредитпромбанк» на підтвердження безспірності своїх вимог не було подано нотаріусу первинних документів щодо видачі кредиту, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості Позивача перед Відповідачем, а також суми штрафних санкцій та відсотків, зазначені у виконавчому написі, були безспірними. Крім того, розрахунок боргу, здійснений Відповідачем щодо наявності грошового зобовязання Позивача по кредиту, відсотках та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати віднести на Відповідача.

Керуючись Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 12,43,49,82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати виконавчий напис від 26.05.2010 року № 1007 про звернення стягнення на майно Приватного підприємства «Компанія «Авізо»( Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Івасюка, буд.38, код ЄДРПОУ 33648527, МФО 325774) для задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк»в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк»( м. Львів, вул. К.Левицького, буд.55-А, код ЄДРПОУ 25250904, МФО 385305) вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською Оленою Вікторівною таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з ПАТ «Кредитпромбанк»в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк»( м. Львів, вул. К.Левицького, буд.55-А, код ЄДРПОУ 25250904, МФО 385305) на користь Приватного підприємства «Компанія «Авізо»( Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Івасюка, буд.38, код ЄДРПОУ 33648527, МФО 325774) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя Довга О.І.