Постанова № 11772156, 19.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 р. Справа № 2-а-22935/08/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю:

представника позивача Хорошилова О.В.

представника відповідача Чернова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від25.02.2010р. по справі№2-а-22935/08/2070

за позовом Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгідропривод"

про скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне виробниче об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому після зміни позовних вимог просив скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000392310/0 від 05.04.06 р., № 0000392310/1 від 30.05.06 р., № 0000392310/2 від 11.08.06 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 2088582,83 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2088582,83 грн. та № 0000392310/3 від 19.10.06 р. в частині донарахування ПДВ в сумі 2050934,0 грн. та застосування санкцій в розмірі 1924271,01 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 23.11.06 р. по справі № АС-04/575-06 позов був задоволений частково: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000392310/2 від 11.08.06 р. та № 0000392310/3 від 19.10.06 р. в частині донарахування ПДВ в сумі 2050934,0 грн. та в частині застосування санкцій в сумі 1924271,01 грн. та стягнуто з Державного бюджету на користь позивача суму судового збору в розмірі 3,40 грн. В іншій частині вимог в задоволенні позову було відмовлено. Відповідач з постановою Господарського суду Харківської області від 23.11.06 р. по справі № АС-04/575-06 в частині задоволення позову не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.07 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 23.11.06 р. по адміністративній справі № АС-04/575-06 залишено без змін.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, за результатами розгляду якої прийнято ухвалу від 23.09.08 р., якою постанову Господарського суду Харківської області від 23.11.06 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.07 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від25.02.10 р. по справі№2-а-22935/08/2070 за позовом Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго" до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, третя особа ТОВ "Будгідропривод", було відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач не погодився з зазначеною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від25.02.10 р. по справі№2-а-22935/08/2070 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги шляхом скасування податкових повідомлень-рішень № 0000392310/2 від 11.08.06 р. та № 0000392310/3 від 19.10.06 р. в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є, перш за все, акт № 92/23-204/03354767 від 04.04.06 р. позапланової документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.03 р. по 31.12.05 р., та рішення ДПА Харківської області та ДПА України про результати розгляду повторних скарг.

Також матеріали справи свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення № 00000392310/2 від 11.08.06 р. було винесено за результатами розгляду ДПА Харківської області повторної скарги підприємства і частковим скасуванням оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000392310/1.

При цьому нове податкове повідомлення-рішення № 00000392310/2 від 11.08.06 р. відповідачем було винесено на загальну суму донарахування 3878340,26 грн., але визначення податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій у вказаній сумі не відповідає рішенню ДПА у Харківській області про результати розгляду скарги, що в свою чергу суперечить приписам ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженому наказом ДПА України № 253.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було направлене ще одне податкове повідомлення - рішення № 00000392310/2 від 11.08.06 р., але вже на суму 4024144,96 грн., при цьому в листі від 04.08.06 р. відповідач мотивує його винесення комп'ютерною помилкою при прийнятті податкового повідомлення рішення № 00000392310/2 на суму 3878340,26 грн. В листі відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 00000392310/2 від 11.08.06 р. на суму 3878340,26 грн. є недійсним.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача по прийняттю податкового повідомлення-рішення № 00000392310/2 на суму 4024144,96 грн. і визнанню недійсним податкового повідомлення-рішення № 00000392310/2 на суму 3878340,26 грн. не передбачені жодним законом України, суперечать процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень, встановленої ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 00000392310/2 на суму 4024144,96 грн. прийнято неправомірно. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що після апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення № 00000392310/2 на суму 4024144,96 грн., ДПА України було прийнято рішення № 18918/7/25-0515 від 11.10.06 р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 00000392310/2 на суму 4024144,96грн., при цьому податкове повідомлення-рішення № 00000392310/2 на суму 3878340,26 грн. не скасовувалося. Після прийняття ДПА України рішення № 18918/7/25-0515 від 11.10.06 р. за результатами розгляду скарги відповідач прийняв нове податкове повідомлення-рішення № 0000392310/3 від 19.10.06 р. на суму 4024144,96 грн.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення (повідомлення-рішення) в процедурі адміністративного узгодження податкових зобовязань визначені в ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка не містить положень про прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі незадоволення скарги платника та без додаткового нарахування податкового зобовязання та/або штрафних санкцій. За таких підстав у відповідача не існувало законних підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000392310/3 від 19.10.06 р., яке є тотожнім оскарженому податковому повідомленню-рішенню № 00000392310/2 від 19.10.06 р., яким проведене нарахування на загальну суму 4024144,96 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Як вказано в акті перевірки, відповідачем було встановлено, що позивач в порушення вимог п. 7.3.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не включив до складу податкового зобов'язання за серпень 2005 р. суму податку з вартості ТМЦ, реалізованих ТОВ "Будгідропривод" і в порушення вимог п. 7.4.5 наведеної статті включив до складу податкового кредиту за січень 2003 р. - грудень 2005 р. суму ПДВ, не підтверджену податковими накладними.

Також перевіркою встановлено, що підприємство позивача включило до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суму ПДВ по податкових накладних, які складені з порушенням вимог п. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", а саме накладні, в яких не вказані порядковий номер податкової накладної, адреса платника ПДВ, ціна продажу, опис (номенклатура) товарів та їх кількість, відсутня печатка.

Слід зауважити, що на сторінках 11-12 акту перевірки наведена таблиця за період перевірки, згідно якої загальна сума відхилень за результатами перевірки складає 1817290,0 грн., що не відповідає нарахованій сумі податку згідно податкових повідомлень-рішень, оскільки актом перевірки встановлено порушення при нарахуванні податкових зобов'язань на суму 1797549,0 грн. та при віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту на суму 177946,0 грн. та на суму 213087,83 грн.

Як наполягає відповідач в акті перевірки, виявлені порушення повязані, зокрема, з тим, що підприємство не включило до податкового зобов'язання по ПДВ в серпні 2005 р. суму 11797549,0 грн. по податковим накладним № 82 від 15.08.05 р. (ПДВ 460527,74 грн.), № 83 від 15.08.05 р. (ПДВ 1335789,12 грн.) та № 84 від 15.08.05 р. (ПДВ 1232,89 грн.), наданим ТОВ "Будгідропривод".

Проте слід відмітити, що ні в акті перевірки, ні в подальших документах відсутні відомості про те, в чому саме полягають вказані порушення, яким чином вони були виявлені, як ці операції відображені в документах первинного та аналітичного бухгалтерського обліку.

Як свідчать надані до матеріалів справи документи, між позивачем (продавець) та ТОВ "Будгідропривод" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 63-КП від 15.08.05 р., предметом якого є купівля-продаж товару на загальну суму 10785298,51 грн. На виконання вказаного договору підприємством позивача в серпні 2005 р. був поставлений товар на користь ТОВ "Будгідропривод" по накладним № 36, № 35 та № 34 від 15.08.05 р. на загальну суму 10785298,51 грн., який покупцем був отриманий згідно довіреності серії ЯКС № 528215 від 15.08.05 р. Продавцем покупцю були видані вищевказані податкові накладні, які включені до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2005 р. під порядковими номерами 1-3.

Оскільки ХОВО ТМ "Харківтеплоенерго" мало заборгованість перед ТОВ "Будгідропривод" згідно додаткових угод від 03.08.05 р. та від 29.08.05 р. до договору уступки права вимоги № 02/07 від 27.06.02 р. № 27/08, то на вказану суму 10785298,51 грн. підприємствами, за повідомленням позивача від 12.09.05 р., був проведений залік зустрічних однорідних вимог. Наявність заборгованості позивача перед ТОВ "Будгідропривод" підтверджується тим, що між вказаними підприємствами був укладений договір про уступку права вимоги № 02/07, за яким позивач уступає ВАТ "Будгідропривод" право вимоги заборгованості, яка виникла за надані послуги по теплопостачанню у розмірі 66112208,20 грн. від боржників-фізичних осіб. ВАТ "Будгідропривод" не заперечує проти уступки йому права вимоги заборгованості та списує при цьому заборгованість за поставлений газ ВАТ "Укргазпром" на суму 66112208,2 грн. Відповідно до укладеного договору ХОВО ТМ "Харківтеплоенерго" була видана ЗАТ "Будгідропривод" податкова накладна № 210 від 27.06.02 р. на суму 66112208,2 грн., а ПДВ в сумі 11018701,37 грн. був включений до податкових зобов'язань і задекларований у податковій декларації з ПДВ за червень 2002 р. У серпні 2005 р. між вказаними сторонами було укладено дві додаткові угоди від 03.08.05 р. та від 29.08.05 р., згідно яких пункти 1.1 та 1.2 договору про уступку права вимоги № 02/07 були викладені в новій редакції і зменшено суму уступленого права вимоги заборгованості за послуги по теплопостачанню на суму 10785298,51 грн. На вказану суму виникла заборгованість підприємства позивача перед ВАТ "Будгідропривод", а по бухгалтерському та податковому обліках було проведено методом "червоного сторно" бухгалтерські записи.

Так у серпні 2005 р. по бухгалтерському обліку проведено сторно нарахованого ПДВ: по дебету балансового рахунку 643 та по кредиту балансового рахунку 64103 на суму 1797549,75 грн.

Крім цього, згідно реєстру виданих податкових накладних під порядковим номером 19 та 20 було зменшено загальний обсяг продажу та суму ПДВ. Проведений підприємством залік заборгованості підтверджується відомістю взаємозаліків за серпень 2005 р. по м. Харків та наданими суду бухгалтерськими документами.

Згідно з реєстром виданих податкових накладних за серпень 2005 р. загальна сума податкових зобов'язань склала 25916,52 грн. Відповідно до складеного реєстру виданих податкових накладних підприємством відображено податкові зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за серпень 2005 р., яка була надана на адресу відповідача 20.09.05 р. вх. № 48028.

Згідно п. 9 податкової декларації "Усього податкових зобов'язань" позивачем зазначена сума 25917,0 грн. Вищенаведене спростовує висновки акту перевірки. Суд зазначає, що відповідачем наданий реєстр податкових накладних, отриманий від позивача, в якому відсутні дані про наявність податкової накладної по операції по який проведене сторно. Але суд зазначає, що згідно п. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в ході перевірки органи ДПС повинні встановлювати як заниження так і завищення зобов'язань. При цьому мали досліджуватися бухгалтерські документи стосовно «сторно», проводки по бухгалтерським рахункам та документи первинного бухгалтерського та податкового обліку по проведеним операціям. Доказів відсутності цих документів при проведенні перевірки, не надання їх позивачем та витребування їх ДПІ не надано, тому суд першої інстанції прийняв ці докази.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не взяв до уваги того, що відповідачем при оформленні акту перевірки не виконані приписи п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.05 р., де передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, оскільки виявлені порушення викладені в акті перевірки без жодного посилання на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, не вказано як порушення були встановлені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що твердження відповідача про заниження позивачем суми податкових зобов'язань є безпідставним, оскільки зроблений без дослідження всіх обставин господарської діяльності платника податків, які мають суттєве значення для визначення достовірного розміру ПДВ. А відповідно правомірність нарахувань в цієї частині ДПІ не доведена, як того вимагає ч. 2 ст. 71 КАС України.

Також відповідач наполягає на тому, що позивачем віднесені до податкового кредиту по ПДВ суми податку згідно податкових накладних, які на момент перевірки були оформлені не належним чином, зокрема: не вказана ціна, опис та кількість товару, немає номеру, адреси, печатки, чим були порушені вимоги п. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ". Загальна сума ПДВ по вказаному порушенню склала 213087,83 грн. Перелік податкових накладних, оформлених неналежним чином, наведено в додатку № 2 до Акту перевірки.

Проте слід відмітити, що згідно матеріалів справи позивачем до позову були включені суми донарахувань, здійснених відповідачем відповідно податкових накладних, які згідно з додатком № 2 відображені під п/п 1-10, 15-18, 22, 23, 26, 27. Загальна сума ПДВ по вказаним податковим накладним складає 10617,23 грн. дані обставини не були враховані судом першої інстанції при винесенні постанови від25.02.10 р. по справі№2-а-22935/08/2070.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно п. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" (станом на момент здійснення господарських операцій) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відсутність в даному випадку такого реквізиту як порядковий номер податкових накладних не є підставою їх недійсності з огляду на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, сплати продавцями по ним ПДВ у вказаних в податкових накладних сумах. Також слід зауважити, що наведений вище перелік обовязкових реквізитів не містить вимоги щодо підпису особи, що видала податкову накладну, і застережень щодо неможливості поставлення факсимільного підпису цієї особи. Також відсутні вимоги щодо обовязкового поставлення печатки.

Також відповідач наполягає на відсутності в податкових накладних одиниці виміру товарів, проте, як вбачається з наданих до матеріалів справи податкових накладних, вони були виписані у звязку з отриманими послугами, виконаними роботами, за договорами оренди автомобілю, одиниця виміру яких не визначена. Відповідачем в акті перевірки та подальших документах не вказано в яких одиницях має вимірюватися надані будівельні роботи та послуги. Таким чином, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", з якими погодився суд першої інстанції, є безпідставними і зробленими при довільному тлумаченні положень наведеної норми і без дослідження фактичних обставини, повязаних з реальним виконання робіт та надання послуг.

Крім того, у додатку № 2 до акту перевірки під порядковим № 21 відображена податкова накладна № 854 від 31.05.01 р., яка проведена в липні 2003 р., (постачальник ДК Газ України "НАК Нафтогаз") на суму 875000,0 грн., сума ПДВ - 175000,0 грн. Вказана податкова накладна не була включена в липні 2003 р. до складу податкового кредиту підприємства. Доказом вищевказаного є не включення її до Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та до податкової декларації за липень 2003 р. Наданий реєстр податкових накладних не містить у липні 2003 р. відповідну накладну на наведену суму та за наведеним номером. Суми реєстру відповідають декларації з ПДВ за липень 2003 р., що не спростовано відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підприємству безпідставно зменшено суму податкового кредиту у розмірі 185617,23 грн.

Колегією суддів встановлено, що згідно акту перевірки № 29/23-204/03354767 від 04.04.06 р. підприємством віднесено до податкового кредиту по ПДВ суми податку згідно податкових накладних, які на момент перевірки були відсутні. Загальна сума ПДВ по вказаному порушенню склала 77946,0 грн., чим, на думку відповідача, були порушені вимоги п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ".

Як свідчать матеріали справи, позивач заперечує проти висновків акту перевірки в частині порушень на суму 170138,16 грн., в інший частині не заперечує та не оскаржує, як в скасованій при апеляційному оскарженні частині так і в частині порушень на суму 5156,23 грн.

Колегія суддів відмічає, що в акті перевірки не зазначено, у якому звітному податковому періоді і по яких операціях перевіряючими були виявлені відсутність податкових накладних на час проведення перевірки. В рішенні про результати розгляду скарги від 30.05.06 р. відповідачем загальну суму ПДВ зазначено у розрізі місяців, однак знову не зазначено, які саме податкові накладні підприємством позивача не були надані до перевірки і по яким операціям. Вищенаведене свідчить про неправомірні висновки акту перевірки та не доводить наявність порушення з боку позивача. Тому підприємству безпідставно зменшено суму податкового кредиту по ПДВ у розмірі 77946,0 грн. Правомірність такого зменшення з наданих до суду доказів не вбачається. В цієї частині акт оформлений з недотриманням наведеного вище п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки порушення вказані не чітко, не вбачається як та по яких періодах, на підставі яких документів вони встановлені, тобто об'єктивно та в повній мірі порушення теж не описані.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ, колегія суддів зазначає, що згідно п. 17.1.3 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція не може бути більшою ніж 50 відсотків від донарахованої суми податкового зобов'язання не залежно від кількості податкових періодів, за які виявлені порушення, а позивачу нарахована санкція більш ніж 100 відсотків від суми донарахованого податкового зобов'язання, що не відповідає Закону.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від25.02.10 р. по справі№2-а-22935/08/2070 прийнята з порушенням вимог чинного матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від25.02.10 р. по справі№2-а-22935/08/2070 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від25.02.10 р. по справі№2-а-22935/08/2070 за позовом Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго" до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, третя особа ТОВ "Будгідропривод", про скасування рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000392310/2 від 11.08.06 р. в частині донарахування ПДВ в сумі 2050934,0 грн. та в частині застосування санкцій в сумі 1924271,01 грн. та № 0000392310/3 від 19.10.06 р. повністю

В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.08.2010 року.