Ухвала суду № 11772145, 17.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 р.Справа № 2-а-39097/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представників позивача Кучугура В. І., Гаврилюк О. О.,

представників відповідача Стаднік Я. М., Літвіненко Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009р. по справі№2-а-39097/09/2070

за позовом Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" <Список ><Текст >

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області <Текст >треті особи ДАК "Хліб України" <за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів (далі по справі позивач, ДП ДАК «Хліб України») звернувся до суду з позовом до Ізюмської об»єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі по справі відповідач), третя особа- ДАК «Хліб України» в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об»єднаної податкової інспекції Харківської області № 0001352310/3 від 23.03.2007 р. про визначення податкового зобов»язання по сплаті частини прибутку у сумі 175500,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001352310/247/6 від 23.03.2007 р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 59990,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Ізюмської об»єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0001352310/3 від 23.03.2007 року та № 0001352310/247/6 від 23.03.2007 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вказує, що судом першої інстанції не враховано приписи ст. 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п.п. 2, 7 Порядку та нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 р. за № 678, якими визначається обовязок дочірніх підприємств акціонерних товариств, у статутному фонду яких державі належать частки, сплатити до державного бюджету частину отриманого доходу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11 серпня 2006 року по 08 вересня 2006 року фахівцями Ізюмської ОДПІ у Харківській області проведена планова виїзна документальна перевірка дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 30 червня 2006 року.

За результатами перевірки складений акт від 15 вересня 2006 року № 1433/231/00952278, яким встановлено що позивачем порушено ст. 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п. 1, 2, 6 та 7 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678, внаслідок чого підприємством у першому півріччі 2006 року не нараховано та не сплачено до загального фонду державного бюджету частину прибутку на загальну суму 175,5 тис. грн., в тому числі у першому кварталі 2006 - 73,4 тис. грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Ізюмською ОДПІ у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001352310/0 від 26 вересня 2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті до державного бюджету частини прибутку в сумі 175500 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачем останнє оскаржено відповідно ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181. За наслідками розгляду скарг були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001352310/1, № 0001352310/2, № 0001352310/3 від 23 березня 2007 року, прийнято додаткове рішення № 0001352310/247/6 від 23 березня 2007 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 59990 грн., оскільки позивачем було порушено ст. 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 1,2,6 та 7 Порядку нормативу відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році.

Також судом встановлено, що ДАК «Хліб України» «Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» є дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України». Частка держави у статутному фонді ДАК «Хліб України» становить 100%.

Засновником позивача є Державна акціонерна компанія «Хліб України», яка є акціонерним товариством і діє згідно норм ЦК України, ГК України, Закону України «Про господарські товариства», а не держава, оскільки у статутному фонді позивача відсутня державна частка майна, статутний фонд належить повністю ДАК «Хліб України», що підтверджується статутом підприємства та змінами до нього і все майно Ізюмського комбінату хлібопродуктів належить ДАК «Хліб України».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на позивача - ДП ДАК «Хліб України» «Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» не поширюється дія статті 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», а тому відсутній обов'язок здійснювати відрахування частини прибутку до державного бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія ст.67 згаданого закону, віднесено, зокрема, господарські організації, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого субєкта господарювання, в якому їй належать 100 відсотків акцій, що і було встановлено судами по даній справі.

Тобто, Дочірня компанія ДАК «Хліб України» Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» не є платником частини прибутку відповідно до ст.67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», оскільки у складі її засновників держава в особі уповноваженого органу відсутня незалежно від того, що держава є одноособовим власником всіх акцій ДАК «Хліб України», а ДАК «Хліб України» є засновником позивача.

В той же час, відповідно до пункту 4.10 Статуту позивача, його засновник ДАК «Хліб України» має право брати участь у розподілі прибутку позивача і одержувати його частину (дивіденди), яка враховується у визначені його прибутку, з якого сплачуються всі встановлені законом платежі, в тому числі, і з частини прибутку (доходу), що вилучається до державного бюджету.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач, посилаючись на ст. 67 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та Постанову Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 678 визначив позивачу суму податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 175500 грн. та штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 59990 грн. за несплату ним до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік .

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача виходячи з такого.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, перелік податків і зборів, обовязкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обовязки та відповідальність платників визначені Законом України “Про систему оподаткування”.

Відповідно до ч.1 ст.2 зазначеного Закону під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

За змістом ст. 67 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” на акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) покладено обовязок сплачувати за результатами фінансово-господарської діяльності 2006 року до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обовязкових платежів) визначено статтями 14 та 15 Закону України “Про систему оподаткування”.

Зазначені норми Закону не зазнавали змін протягом 2005-2006 р.р.

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачеві було визначено суму податкового зобовязання за платежем “частина прибутку (доходу)”.

Між тим, зазначений платіж ст.ст. 14, 15 Закону України “Про систему оподаткування”не визначено. Тобто сплата частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств) не є податком або збором (обовязковим платежем).

Вичерпний перелік відносин, які регулюються Законом України “Про Державний бюджет України” визначено ч.2 ст.95 Конституції України та ч.2 ст.38 Бюджетного кодексу України. За приписами цих норм зазначений Закон не регулює відносини щодо встановлення переліку податків і зборів, обовязкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Таким чином, незважаючи на однакову юридичну силу Законів України “Про систему оподаткування” та “Про Державний бюджет України”, цими законами врегульовано різну сфера суспільних відносин.

Крім того, виходячи зі змісту Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік”, встановлений статтею 67 платіж не є податковим. Як вбачається з додатку №1 до цього Закону платежу “частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджет, які є у державній власності”присвоєно код бюджетної класифікації 21010000.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року за №604 “Про бюджетну класифікацію та її запровадження”, під зазначеним кодом обліковуються “неподаткові надходження” до державного бюджету. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений платіж за своєю правовою природою не є податковим.

Колегія суддів також зазначає про недотримання відповідачем положень Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(надалі по тексту Закон №2181) щодо форми акта ненормативного характеру.

За змістом п.п.1.2 ст.1 Закону України №2181 податковим зобовязанням є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.1.9 ст.1 цього Закону податкове повідомлення це письмове повідомлення контролюючого органу про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до преамбули Закону №2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування.

Таким чином, виходячи із системного аналізу змісту наведених норм Закону №2181 податкове повідомлення є формою акту ненормативного характеру, який може застосовуватися лише щодо обовязків по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів), визначених у статтях 14 та 15 Закону України “Про систему оподаткування”, у випадках передбачених п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181, вичерпний перелік яких не може бути розширено за ініціативи податкового органу.

Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди зобовязані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Виходячи із встановлених обставин справи, системного аналізу податкового та бюджетного законодавства, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано та поза межами наданих йому повноважень, оскільки визначена у цьому рішенні сума за своєю правовою природою є неподатковим платежем, а не податковим зобовязанням, а тому на цей платіж не поширюються приписи податкового законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009р. по справі№2-а-39097/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 21.08.2010 р.