Ухвала суду № 11772137, 10.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 р.Справа № 2-а-40846/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Підіпригори М. О.,

представника відповідача Васильєвої Ю. О.,

представника відповідача Леонової Т. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009р. по справі№2-а-40846/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова асоціація"Агросвіт" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >за участю Прокуратури Фрунзенського району м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова асоціація «Агросвіт» (далі по справі позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі по справі відповідач) в якому просив суд:

-визнати нечинними наступні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова:

1)податкове повідомлення-рішення № 0000211600/0 від 5 червня 2009р., яким ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 106062,00 грн., з яких за основним платежем 88835,00 грн. і за штрафними санкціями 17677,00 грн.;

2)податкове повідомлення-рішення № 0000201600/0 від 5 червня 2009р, яким ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 р. на 81117,00 грн.;

3)податкове повідомлення-рішення № 0000221600/0 від 27 липня 2009р., яким ТОВ « Агропромислова асоціація «Агросвіт» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009р. на 74920,00 грн.;

4)податкове повідомлення-рішення № 0000231600/0 від 27 липня 2009р., яким ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» було визначено податкове зобов'язання з податку ш додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 3452922,00 грн., з яких за основним платежем 2877435,00 грн. і за штрафними санкціями 575487,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000211600/0 від 05.06.2009 року, № 0000201600/0 від 05.06.2009 р., № 0000221600/0 від 27.07.2009 р., № 0000231600/0 від 27.07.2009 р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п.п. 1.3, 1.8 ст.1, п.7.7.10 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України,п.п.5.12.5 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166.

Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що для здійснення відшкодування ПДВ з Державного бюджету необхідно встановити факт надмірної сплати ПДВ в бюджет по операціям купівлі-продажу товару. Прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлене об»єктивною неможливістю підтвердження зустрічними перевірками, з метою здійснення виплат з Державного бюджету коштів, які потрапили в бюджет, постачальників позивача по ланцюгам до виробника отриманого товару факту надмірної сплати ПДВ в бюджет.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 20 січня 2009 року посадовою особою ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі підпунктів 1 і 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» з питань достовірності декларування податкового кредиту за вересень та жовтень 2008 року та нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за жовтень 2008 року, результати якої було оформлено актом № 165/16-024/32949661 від 20.01.09р., яким було встановлено порушення ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» підп. 7.4.1, підп. 7.4.4 п. 7.4, підп. 7.7.1 та підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за вересень-жовтень 2008 року на суму 3216596,00 грн., в т.ч. по податковій декларації за вересень 2009р. на суму 93670,00 грн. та по податковій декларації за жовтень 2009р. на суму 3122928,00 грн., а також завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2008р. на суму 93670,00 грн.

Згідно акта перевірки № 165/16-024/32949661 від 20.01.09р. позивачем було порушено підп. 7.4.1, підп. 7.4.4 п. 7.4, підп. 7.7.1 та підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2008 року суми податку на додану вартість у розмірі 93669,74 грн. за накладною виписаною ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2008р. віднесено суми податку на додану вартість у розмірі 3122928,00 грн. за накладними виписаними ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб».

З акта перевірки 165/16-024/32949661 від 20.01.2009 року вбачається, що підставою для виключення зі складу податкового кредиту за вересень та жовтень 2008 р. сум ПДВ за накладними виписаними ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб» є неможливість проведення відповідачем зустрічних перевірок зазначених контрагентів позивача та підтвердити включення контрагентами зазначених податкових накладних до складу податкових зобов'язань, а також встановити сплату зазначеними контрагентами відповідних сум ПДВ до бюджету.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення № 00000091600/0 від 20 січня 2009р., яким ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2008 р. на 93670,00 грн.

Позивачем дане рішення у встановлений законом строк було оскаржено до Харківського окружного адміністративного і воно на даний час є неузгодженим.

В період з 20.02.09р. по 13.03.09р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за листопад - грудень 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.08р. по 31.12.2008р., результати якої було оформлено актом перевірки № 869/16-024/32949661 від 20.03.09р.

В ході здійснення зазначеної перевірки перевіряючі дійшли висновку, що позивачем в порушення п.п. 4.3 п. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166 не було враховано при заповненні податкової декларації з ПДВ за листопад 2008р. та податкової декларації з ПДВ за грудень 2008р. результати (висновки) акта перевірки № 165/16-024/32949661 від 20.01.09р. щодо завищення позивачем у жовтні 2008 р. податкового кредиту з ПДВ на 3122928,00 грн., що призвело до завищення позивачем залишку від'ємного значення рядка 26 декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2008р. на суму 3122928,00 грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем не було винесено будь-якого рішення.

27 травня 2009 року посадовою особою ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» за квітень 2009 року, результати якої було оформлено актом перевірки № 3483/16-024/3294661 від 27.05.2009 року.

В ході зазначеної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем підпунктів 5.12.2 - 5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. № 166 та підп. 7.7.1 і підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок не відображення в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року результатів акту позапланової виїзної документальної перевірки № 869/16-024/32949661 від 20.03.2009р. щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення ряд. 26 по декларації за листопад - грудень 2008р. на суму 3122928,00 грн.

На підставі акта перевірки № 3483/16-024/3294661 від 27.05.09р. відповідачем були складені наступні податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення № 0000211600/0 від 05 червня 2009р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 106062,00 грн., з яких за основним платежем 88385,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 17677,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0000201600/0 від 05 червня 2009р., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009р. на суму 81117,00 грн.

21 липня 2009 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» за травень 2009р., результати якої було оформлено актом № 5180/16-024/32949661 від 21.07.09р., яким було встановлено порушення позивачем п. 5.10, підпунктів 5.12.2 - 5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. № 166 та абз. 2 підп. 7.7.1, абз. б) підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Згідно акту камеральної перевірки №5180/16-024/32949661 від 21.07.2009р. ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» при заповнені податкової декларації з ПДВ за травень 2009 р. було допущено методологічну помилку, яка полягає у не відображені позивачем в податковій декларації за травень 2009 р. результатів акту попередньої позапланової невиїзної (камеральної) перевірки від 27.05.2009р. № 3483/16-024/32949661 щодо зменшення р. 26 на 2953426,00 грн.

21 липня 2009 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі зазначеного акта перевірки були складені наступні податкові повідомлення-рішення:

Податкове повідомлення-рішення № 0000221600/0 від 27.07.09р., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009р. у розмірі 74920,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0000231600/0 від 27.07.09р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3452922,00 грн., з яких за основним платежем 2877435,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 575487,00 грн.

Відповідачем в ході здійснення позапланової невиїзної перевірки позивача, оформленої актом № 165/16-024/32949661 від 20.01.2009р. було встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» було включено до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року податок на додану вартість в сумі 3 122 928,00 грн. за накладними виписаними ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» і АТ «Промснаб», які відповідач не має можливості перевірити (підприємства ліквідовано) та підтвердити включення зазначених сум ПДВ до складу податкових зобов'язань та факт сплати зазначеними особами сум ПДВ до бюджету.

Судом першої інстанції також встановлено, що 25 вересня 2007 року між ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» (за договором - Продавець) та ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» (за договором Покупець) були укладені договори купівлі-продажу. На підставі зазначених договорів ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» придбало комплекс будівель комбікормового заводу разом з обладнанням та комплекс будівель елеватору разом з обладнанням. Зазначене майно було передано позивачу на підставі актів приймання-передачі.

Загальна вартість майна придбаного позивачем у ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» становила 12000000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2000000,00 грн. Позивач повністю оплатив товар придбаний у ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції», що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банку. ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» на суму проданого майна були виписані позивачу податкові накладні, в яких окремо була визначена сума податку на додану вартість. Копії вказаних податкових накладних наявні в матеріалах справи.

Як було встановлено відповідачем в ході здійснення перевірки позивача оформленої актом № 165/16-024/32949661 від 20.01.2009р. то у жовтні 2008р. позивачем було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 1872761,17 грн. за накладними виписаними ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції».

09 жовтня 2007 року між АТ «Промснаб» та ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» були укладені договори купівлі продажу, на підставі яких позивач придбав комплекс нежитлових будівель і допоміжних споруд та рухоме майно на загальну суму 7 501 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 250 166,67 грн. Позивач повністю розрахувався за майно придбане у АТ «Промснаб», що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банку. АТ «Промснаб» відповідно до норм чинного законодавства на суму проданого товару були виписані позивачу податкові накладні, в яких окремо було визначено суми ПДВ. Суму податку на додану вартість у розмірі 1250166,67 грн. за накладними виписаними АТ «Промснаб» було включено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2008р.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що договори укладені позивачем з ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб» мали реальний характер, були виконанні сторонами у повному обсязі, а спірні податкові накладні надані позивачем до податкового органу виписані ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб» по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та контрагентами: ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб».

Також судом першої інстанції встановлено, що договори укладені між позивачем та ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» і АТ «Промснаб», а також податкові накладні виписані по зазначеним договорам на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися.

Крім цього судом встановлено, що ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб» були визнані банкрутами після виконання договорів укладених з позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень щодо нарахування позивачу податкових зобов»язань з податку на додану вартість та зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що підставами для визначення позивачу податкових зобов»язань з ПДВ та зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є виключення відповідачем зі складу податкового кредиту позивача за вересень, жовтень 2008 р. суми податку на додану вартість за податковими накладними виписаними ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб», та не відображення позивачем в податкових деклараціях з ПДВ за листопад-грудень 2008 р., квітень-травень 2009 р. висновків попередніх перевірок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» 25 вересня 2007 року були укладені договори купівлі-продажу, на підставі яких позивач придбав комплекс будівель комбікормового заводу разом з обладнанням та комплекс будівель елеватору разом з обладнанням. Позивач повністю оплатив товар придбаний у ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції», що підтверджується платіжним дорученням.

Також, ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції», в зв»язку з придбанням товару позивачем, були виписані податкові накладні, що підтверджують факт сплати позивачем ПДВ у ціні товару, які були оформлені належним чином.

З матеріалів справи також вбачається, що 09 жовтня 2007 року між АТ «Промснаб» та ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» були укладені договори купівлі продажу, на підставі яких позивач придбав комплекс нежитлових будівель і допоміжних споруд та рухоме майно. Позивач повністю оплатив товар придбаний у АТ «Промснаб», що підтверджується платіжним дорученням.

АТ «Промснаб», в зв»язку з придбанням товару позивачем, були виписані податкові накладні, що підтверджують факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару, які також були оформлені належним чином.

Представник відповідача не заперечував в судовому засіданні, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, а також встановлено судом першої інстанції, договори укладені позивачем з ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб» мали реальний характер, були виконанні сторонами у повному обсязі, а спірні податкові накладні надані позивачем до податкового органу виписані ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб» по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та контрагентами: ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб».

Між тим, ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб» були визнані банкрутами після виконання договорів укладених з позивачем.

Отже, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних.

Таким чином, позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Відповідно до п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата покупцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина на є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що акт перевірки не є обов»язковим для виконання платником податків, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97р. дані, наведені в декларації, повинні відповідати бухгалтерському та податковому обліку платника.

В ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999р. № 996-ХІУ зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є дані лише первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, про що зазначено в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. № 327 акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що складені посадовими особами податкових органів акти перевірок грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків (обов'язкових платежів), а також інші матеріали документальних перевірок (довідки, розрахунки, письмові пропозиції осіб, що здійснювали перевірку тощо) не можуть бути предметом спору у суді, а викладені у цих документах обставини можуть бути лише підставою для вжиття керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів.

З огляду на зазначене вище вбачається, що акт перевірки є лише документом, який містить інформацію про виявлені порушення платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Акт перевірки не є обов'язковим для виконання платником податків. Акт перевірки не може бути окремим предметом оскарження.

Також колегія суддів зазначає, що лише рішення контролюючого органу є обов'язковим для виконання платником податків.

Як вже зазначалося вище відповідачем за результатами перевірки позивача оформленої актом № 869/16-024/32949661 від 20.03.09р., результати якої в подальшому лягли в основу актів камеральних перевірок, будь-яких рішень обов»язкових для виконання позивачем не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що акт перевірки не є обов»язковим для виконання платником податку, а тому позивачем правомірно не було відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад-грудень 2008 р. та за квітень-травень 2009 р. результатів попередніх перевірок та було заповнено податкові декларації з ПДВ за зазначені періоди на підставі наявних бухгалтерських та податкових документів.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач виконав всі вимоги закону щодо формування податкового кредиту, а у відповідача були відсутні підстави для виключення зі складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за накладними виписаними ТОВ «Сільськогосподарські інвестиції» та АТ «Промснаб».

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2009р. по справі№2-а-40846/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.08.2010 р.