Ухвала суду № 11772090, 19.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 р.Справа № 2-а-42192/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Сервік" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. по справі№2-а-42192/09/2070

за позовом ТОВ "Сервік" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервік», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000201504/0 від 19.05.2009р., №0000201504/1 від 10.06.2009 р., №0000201504/2 від 08.09.2009р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. по справі №2-а-42192/09/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. по справі №2-а-42192/09/2070 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представника позивача колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову і апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 2468/15-407/31437132 від 13 травня 2009 року, в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме п.п. 7.4.5. п.7.4. п.п. 7.2.4. п.п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», вимоги п. 2, п. 6 «Порядок заповнення податкової накладної», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за березень 2008 року на суму ПДВ 3132 грн. 00 коп., за квітень 2008 року на суму ПДВ 2889 грн. 82 коп., за травень 2008 року на суму ПДВ 1816 грн. 93 коп. Дані порушення призвели до заниження суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства на загальну суму ПДВ 7838 грн. 75 коп.

Порушення виникли у наслідок того, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2А-10552/08 від 27 січня 2009 року визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації, а також, визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ і установчі документи контрагента ПП «Унітехсервис» (код ЄДРПОУ 33473460), у якого ТОВ «СЕРВІК» придбало товар. Цим рішенням суду було встановлено, що діяльність ПП «Унітехсервіс» суперечить вимогам ст. 42 Господарського Кодексу України, статей 87, 88 Цивільного Кодексу, а саме: установчі документи не відповідають дійсності та містять неправдиві відомості; дії щодо реєстрації юридичної особи як платника податку на додану вартість здійснено неповноважною особою, а також суд дійшов висновку, що невстановлені особи безпідставно отримали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних. Отже, на момент укладення господарських операцій ПП «Унітехсервіс» не мало права на складання податкових накладних.

При таких обставинах формальна реєстрація ПП «Унітехсервіс» платником податку на додану вартість не дає підстави вважати це підприємство законослухняним і надані ним податкові накладні не можуть вважатись такими, що відображають реальні події.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно з пунктами 2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в податкові органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, і вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Так, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі пре товарів за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку;

- або дата відвантаження товарів.

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У даному випадку видані не уповноваженою особою податкові накладні не можуть слугувати підставою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім цього, матеріали справи свідчать про те, що єдиним підтвердженням проведення операції між ТОВ «Сервік» та ПП «Унітехсервіс» є надані позивачем податкові та видаткові накладні, ніяких інших доказів позивач не надав.

Тобто позивачем не надано документів, які б підтвердили фактичне отримання товарів та послуг, а також доказів його транспортування з міста Дніпропетровська до міста Харкова, не надано також документів бухгалтерського обліку стосовно оприбуткування отриманих товарів.

Таким чином господарські операції оформлені тільки документально і їх реальність належним чином не підтверджена.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "Сервік" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. по справі№2-а-42192/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 25.08.2010 р.