Ухвала суду № 11771986, 12.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 р.Справа № 2-а-41733/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

при секретарі судового засідання - Карнаух А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс - РС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2010р. по справі№2-а- 41733/09/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс - РС"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Аякс РС”, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000081800/3 від 09.06.2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7312,71 грн., у тому числі за основним платежем - 4875,14 грн. та сумою штрафної (фінансової) санкції 2 437,57 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 р. по справі№2-а- 41733/09/2070 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Аякс РС” до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0000081800/3 від 09 06 2009 року відмовлено у повному обсязі.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс - РС", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що 30.12.2007р., позивачем було укладено Договір № 6/08 з ТОВ «ПБК Вертикаль», відповідного до якого позивачем було придбано у ТОВ «ПБК Вертикаль»будівельні матеріали, що були отримані на складі ТОВ «ПБК Вертикаль». Оскільки будівельні матеріали були перевезенні позивачем власним транспортом, то документом, яким підтверджується право на перевезення вантажу для власних потреб, згідно п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207), є видаткова накладна. Вказує, що позивачем надані документи, які підтверджують транспортування будівельних матеріалів, оприбуткування їх на склад, документи складського обліку товарів, використання даних товарів для виробництва інших будівельних матеріалів, проведення оплати відповідачу, а висновок суду першої інстанції, що позивач мав намір не одержувати економічний ефект в результаті вчинення правочинів, та мав намір виключно сформувати «штучний»податковий кредит шляхом проведення безтоварних операцій, є безпідставним.

Від відповідача заперечень проти апеляційної скарги не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ „Аякс-РС" розпорядженням виконавчого комітету Харківської міської ради № 383 від 26.12.2006 року зареєстровано за № 148010200000311985, взято на податковий облік в ДПІ Московського району м. Харкова 27.12 2006 р. за № 3844.

Судом встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ „Аякс-РС" (код ЄДРПОУ 34757005), за результатами якої складено акт № 6984/18/34757005 від 12.12.2008р. Перевірку проведено з відома директора ТОВ „Аякс-РС" - ОСОБА_2. Перевіркою встановлено, що ТОВ „Аякс-РС" мало правові відносини з ТОВ “Проектно будівельна компанія “Вертикаль” (код за ЄДРПОУ 32948799) за період з 26.12.2006 року по 30.06.2008 року.

ТОВ “ПБК Вертикаль” (Підрядник) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ “Аякс-РС” (Замовник), в особі директора ОСОБА_2 укладено договір на поставку товарів від 01.01.2008 року за №6/08. Відповідно до умов договору постачальник зобовязується поставити у 2008 році, а покупець прийняти товар в асортименті. Товар оплачується по ціні, зазначеній у накладній на товар, яка надається до кожної партії товару. Загальна сума поставки товару складає 500000 грн.00 коп., в т.ч. ПДВ 20% -83333 грн. 33 коп. На виконання умов договору відповідно ТОВ “ПСК “Вертикаль” було відвантажено будівельні матеріали ТОВ “Аякс - РС” та виписано наступні накладні: №217 від 01.03.2008р., №220 від 07.04.2008р., № 230 від 07.05.2008 року, №238/1 від 11.06.2008 р. Розрахунки між ТОВ “Аякс - РС” та ТОВ “ПБК “Вертикаль” за поставлені товари проводились у безготівковій формі. ТОВ “Аякс РС” було включено до податкового кредиту суму 4875,14 грн.

За результатами перевірки ТОВ “ПБК “Вертикаль” складено акт перевірки від 08.10.2008 №4729/23-32948799, в якому зроблені висновки про недодержання ТОВ “ПБК “Вертикаль” загальних вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ “ПБК “Вертикаль” з постачальниками та покупцями; відсутність у ТОВ “ПБК “Вертикаль” необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, трудових ресурсів, основних фондів та обладнання, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, необхідних для виконання укладених угод та угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення будівельної та іншої діяльності, а отже і відсутність реальної фінансово-господарської діяльності; відсутність у ТОВ “ПБК “Вертикаль” об'єктів оподаткування та встановлення того, що дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток, а також дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період з 01.04.2006 по 30.06.2008 - не є дійсними. Також встановлено, що угоди - укладені та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду - ТОВ “ПБК “Вертикаль” з покупцями останнього товарів та послуг, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документів, що підтверджують транспортування товарів, оприбуткування їх на склад, документи складського обліку товарів та подальшого використання отриманого товару у межах господарської діяльності платника податків, тобто не надано доказів, що обґрунтовують наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення із ТОВ “ПБК “Вертикаль” цього договору та його вплив на результати господарської діяльності ТОВ “Аякс-РС”.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Ч. 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до вимог статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Положеннями статті 228 ЦК України визначено, що правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним. В силу положень частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Хоча умови та зміст вчинених правочинів не суперечать актам цивільного законодавства, однак угода вважається дійсною, коли сторонами фактично було виконано умови вказаної угоди.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 3.1 договору на поставку товарів №6/08 від 30.12.2007р., поставка товарів проводиться постачальником на склад покупця протягом 7-ми днів з дня відправлення заявки покупця.

Відповідно до пп.11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від оплати за роботу автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно - транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом) передається перевізнику.

Позивачем до суду не надано товарно-транспортних накладних, дорожніх листів чи інших документів, що підтверджують транспортування товарів від ТОВ “ПБК “Вертикаль” до ТОВ “Аякс-РС”, хоча, враховуючи обсяг поставлених товарів, такі документи мали укладатися між сторонами, які здійснювали перевезення вантажів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем договір №20/01 від 20.01.2008р., укладений з ФОП Кононіхіним А.П., товарно-транспортні накладні та акти прийому-передачі виконаних робіт, свідчать лише про транспортування вироблених товарів в межах господарської діяльності від ТОВ “Аякс-РС” до контрагентів вказаного підприємства, та жодним чином не доводять реальності виконання умов угоди між позивачем та ТОВ “ПБК “Вертикаль”. Надані позивачем попередні калькуляції вартості виробництва продукції (а.с.151-250), не приймаються судом як належні докази використання придбаних товарів при здійсненні основного виду діяльності, оскільки є лише розрахунком фактичних витрат підприємства, здійснених на одиницю виробленої продукції.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано документів, що підтверджують транспортування товарів, оприбуткування їх на склад, документи складського обліку товарів та подальшого використання отриманого товару у межах господарської діяльності платника податків, тобто не надано доказів, що обґрунтовують наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення із ТОВ “ПБК “Вертикаль” цього договору та його вплив на результати господарської діяльності ТОВ “Аякс-РС”. Фактичне реальне здійснення конкретної операції у межах господарської діяльності платника податку повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, визначеними в статті 70 КАС України.

Виходячи із вищенаведеного, суд погоджується із висновками відповідача про нікчемність правочинів, здійснених між ТОВ “ПБК “Вертикаль” та ТОВ “Аякс-РС”, як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, визначення податкового кредиту законодавцем чітко повязується з наявністю конкретного товару (послуги), яку придбаває платник податку з метою подальшого використання виключно в межах господарської діяльності. Відсутність обґрунтованості розумної економічної та ділової мети при вчиненні правочинів є підставою для створення умов, за яких платник податку мав намір не одержувати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, а мав намір виключно сформувати “штучний” податковий кредит шляхом проведення безтоварних операцій, тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

Колегія суддів не приймає надані до апеляційної скарги банківські виписки, оскільки з них не вбачається, згідно з яким договором, на поставку яких товарів здійснено оплату, також не приймаються картки складського обліку матеріалів, оскільки з них неможливо встановити дату їх складання, та позивачем не надано пояснень про причини відсутності вказаних документів під час перевірки.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність винесення ДПІ у Московському районі м. Харкова податкового повідомлення-рішення №0000081800/3 від 09.06.2009р., яким ТОВ “Аякс-РС” визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 7312,71 грн., (в т.ч. за основним платежем 4875,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2437,57 грн.).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішення відповідач діяв обґрунтовано, з врахуванням всіх фактичних обставин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2010р. по справі№2-а- 41733/09/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс - РС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2010р. по справі№2-а- 41733/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 17.08.2010 р.