Постанова № 11771896, 17.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 р. Справа № 2-а-48339/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Гриценко І. Г.,

представника відповідача Головашина С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2010р. по справі№2-а-48339/09/1670

за позовом Приватного підприємства "Гейм-сервіс" <Список ><Текст >

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд: визнати нечинним та скасувати рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 13.03.2009 р. № 0000472303.

Постановою Потавського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України "Про державну податкову службу" що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, зазначив, що перевірка позивача була проведена в межах повноважень та на підставі діючого законодавства, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законним та обгрунтованим.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2010 року без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 35539017.

Позивач надає послуги у сфері грального бізнесу у гральному залі який розташований за адресою: вул.Горького, 17 м.Суми.

26.02.2009 року працівниками державної податкової адміністрації у Полтавській області складено акт №00007683 від 26.02.2009 року про проведення планової перевірки щодо порядку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) у залі гральних автоматів який належить приватному підприємству "ГЕЙМ-СЕРВІС" та розташований за адресою: вул.Горького, 17, м.Суми, в якому зафіксовано порушення позивачем - ст. 2, п.1 ст.З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме:

- не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів яка значиться у денному звіті. Невідповідність склала 12 грн.

- на момент перевірки в гральному залі знаходилося 10 гральних автоматів на яких надавалися послуги. Дані автомати вводяться в дію за допомогою електронного ключа. Гральні автомати не оснащені блоком фіскальної пам'ять та не виконують фіскальної функції.

На підставі вищенаведеного акту 00007683 від 26.02.2009 року Карлівською МДПІ 13.03.2009 року прийнято рішення №0000472303 від 13.03.2009 року про застосування штрафних санкцій в сумі 3460 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно склав акт про проведення планової перевірки 26.020.2009 року залу гральних автоматів позивача, відповідно рішення яке прийнято на підставі протиправно проведеної перевірки підлягає скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 8, 9, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні» визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстраї суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльної, що підлягають відповідно до закону, торгових патентів.

Пунктом 2 статті 11 зазначеного Закону передбачено, що органи державної податкової служби в установленому порядку мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Статтями 15, 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог зазначеного Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок. Планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Наказом ДПА України від 27.05. 2008 № 355 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта. господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Пунктом 4 ст. 10 наведеного Закону передбачено функцію державної податкової інспекції здійснювати у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, шо видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПА у Полтавській області було надано направлення на перевірку позивача (а. с. 36).

Також, в судовому засіданні представником позивача підтверджено, що при проведенні перевірки 26.02.2009 року працівниками ДПА в Полтавській області було пред'явлено посвідчення.

Отже, перевірка була проведена 26.02.2009 року працівниками ДПА в Полтавській області в межах повноважень та згідно чинного законодавства.

Тому, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в зв'язку з неправомірними діями працівників ДПА в Полтавській області при проведенні перевірки.

Щодо порушень, вивлених перевіркою 26.02.2009 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно - касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Також, зазначеним Законом визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Отже, виходячи з системного аналізу термінів, визначених у ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів приходить до висновку, що автомат з продажу товарів (послуг) може бути визначений як реєстратор розрахункових операцій в розумінні ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" лише за умови наявності в ньому фіскальних функцій.

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.12.2000 р. № 614 (зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298, за текстом Порядок № 614), до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО (за текстом Державний реєстр), з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, установлених Державним реєстром.

На виконання вимог ст. 12 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій ” від 29.08.2002 р. № 1315 затверджено Положення про Державний реєстр (зі змінами та доповненнями, за текстом Положення № 1315).

Згідно з визначенням норм цього Положення Державний реєстр РРО це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Державного реєстру в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строком первинної реєстрації моделі вважається граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДПС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2 п. 4 Положення № 1315).

В акті перевірки від 26.02.2009 року, висновки якого слугували для прийняття оскарженого рішення, стверджується, що позивачем не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму наданої послуги, гри на 10 гральних автоматах, які знаходилися в залі гральних автоматів та були в робочому стані. Тобто, відповідач стверджує про обовязок позивача забезпечити проведення розрахункової операції безпосередньо через наявні гральні автомати, залишаючи поза увагою наявність в залі гральних автоматів належним чином зареєстрованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, про що зазначено в п.п. 2.1.1 2.1.2 акту перевірки від 26.02.2009 року.

Таким чином, основним порушенням встановленого порядку розрахунків за товари (послуги), на думку відповідача, було те, що позивач використовував автомати з продажу гральних послуг, які не виконують фіскальних функцій. Тому, відповідач стверджував, що проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстрований в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи, тягне за собою застосування передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”- 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен такий автомат (340 х 10 = 3400 грн.).

Колегія суддів вважає такі ствердження відповідача необґрунтованими з огляду на відсутність у позивача можливості використовувати у своїй підприємницькій діяльності автомати з продажу гральних послуг, які зареєстрований в органах державної податкової служби та переведені у фіскальний режим роботи.

Так, в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, який на момент проведення перевірки діяв в редакції Наказу Державної податкової адміністрації від 10.09.2008 року № 581 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції", не було внесено відповідних змін про наявність відповідних автоматів з продажу послуг у сфері грального бізнесу. Так, в розділі 7 частини 1 Державного реєстру серед реєстраторів розрахункових операцій, дозволених до первинної реєстрації, зазначені лише два види апаратів з продажу товарів (послуг), проте жоден не призначений для використання у сфері грального бізнесу. Відсутні такі апарати і в розділі 6 частини 2 Державного реєстру. Зазначене зумовлює відсутність можливості у позивача зареєструвати наявний у нього гральний автомат в органах державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.

Крім цього, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (надалі Постанова №121) у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме: при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 р.

Пунктом 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

До теперішнього часу вищевказані вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг) не розроблені, а організація розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів.

Наказом Державної податкової адміністрації за № 430 від 01.07.2008 р. до Державного реєстру включено комп”ютерно-касову систему “Фіскал”, призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку та контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Однак, сам гральний автомат від встановлення даної системи не стає реєстратором розрахункових операцій, оскільки розрахунковий документ видає комп”ютерно-касова система, а не безпосередньо гральний автомат. Крім того, у позивача відсутня можливість зареєструвати існуючий гральний автомат в органах державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.

Між тим, відповідач застосував фінансові санкції за п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за застосування позивачем при здійсненні розрахункових операцій непереведений у фіскальний режим роботи, незареєстрований та неопломбований реєстратор розрахункових операцій.

З акту перевірки від 26.02.2009 року вбачається, що в залі гральних автоматів, який перевірявся, використовувався РРО - МІNI 600.02 ME”, що має фіскальний № 1612000651, про що зазначено в п. 2.1.1 вказаного акту. Вказана модель РРО внесена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій під порядковим № 7 із вказаною сферою використання: казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги залів гральних автоматів.

Отже, позивач використовував реєстратор розрахункових операцій, який зареєстрований, опломбований у встановленому порядку, переведений у фіскальний режим роботи та право на гру здійснювалось після оплати такої послуги через реєстратор розрахункових операцій з видачею чеку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що в разі віднесення до реєстру РРО декількох РРО, які відповідають діяльності особи, застосовується РРО за її вибором.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що сам гральний автомат від підключення до нього комп"ютерно-касової системи "Фіскал" не стає реєстратором розрахункових операцій, оскільки розрахунковий документ видає не гральний автомат, а комп"ютерно-касова система, яка є безпосереднім реєстратором розрахункових операцій. Крім того, у позивача відсутня можливість зареєструвати існуючий гральний автомат в органах Державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.

Таким чином, застосування санкцій до позивача за не застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, колегія суддів вважає неправомірним.

Отже, висновки ДПІ про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів, зважаючи на заперечення позивача про протиправність застосованої до нього штрафної (фінансової) санкції, зауважує про відсутність належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення від 13.03.2009 р. за висновками акту перевірки від 26.02.2009 року про застосування штрафних санкцій на суму 3400 грн.

Між тим, колегія суддів погоджується з висновками відповідача про про порушення позивачем приписів п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з опису грошових коштів, вилучених при проведенні перевірки (а. с. 25) та з копій квитанцій (а. с. 26) ПП "Гейм-Сервіс" не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Сума невідповідності склала 12 грн.

Відповідно до приписів ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію в п'ятикратному розмірі суми невідповідності, а саме 12х5=60 грн.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення цієї частини позовних вимог.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове заддоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2010р. по справі№2-а-48339/09/1670 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства "Гейм-Сервіс" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій-задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000472303 від 13.03.2009 року на суму 3400 грн.

В іншій частині в задоволенні позову Приватного підприємства "Гейм-Сервіс"-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 21.08.2010 р.