Постанова № 11770601, 07.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2010 року 10:50 № 17/9

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи»

До:Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

Про:про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

За участю представників сторін:

від позивача:Безносюк О.А.(довіреності в матеріалах справи)

від відповідача: Гримальській А.Ю.

(довіреність в матеріалах справи)

у судовому засіданні 07.10.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

ТОВ «Сервісно-технічний центр «Охоронні системи»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 04.04.08р. №0000272304/0 та №0000282304/0, від 06.06.08р.№0000282304/1 та № 0000272304/1, від 06.08.08р. № 0000282304/2 та № 0000272304/2, від 10.10.08р. №0000272304/3 та №0000282304/3; від 31.03.08р. №0000381702/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.09р. судом призначено судово бухгалтерську експертизу, в звязку з чим провадження у справі зупинено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.10р. ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.09р. скасована, справа направлена до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду справи.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість, вказує на те, що правомірно, відповідно до вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» відніс до складу валових, витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів (робіт) та послуг, а саме: інжинірингових робіт, проектних робіт, рекламних послуг, послуг лекторів, випробування обладнання, дослідження ринку, розробки документації, матеріалів ОПС тощо, та, відповідно сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від контрагентів. Відтак, податковим органом безпідставно, на думку позивача, зазначено в акті перевірки про відсутність документів бухгалтерського та податкового обліку, які б свідчили про отримання таких робіт (послуг); Позивач просить суд врахувати, що після перевірки, листами від 20.05.2008 року, від 24.06.08р. підтвердив наявність всіх необхідних фінансово-господарських документів та готовність їх представити для перевірки, проте податковим органом проігноровані звернення позивача.

Враховуючи, що податковим органом не були досліджені всі первинні бухгалтерські документи, позивач вважає доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій не доведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських договорів позивач вважає акти приймання здачі виконаних робіт, податкові і видаткові накладні та платіжні документи про оплату вартості товарів (послуг), тощо.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати недійсними та скасувати оспорювані податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на те, що позивачем всупереч вимог п. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в ході проведення перевірки не надано будь-яких документів, які б свідчили про фактичне отримання вищезазначених товарів (робіт, послуг), як і не доведено документально зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю позивача. Відтак, зазначає відповідач, згідно з пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону, обов'язок доведення зв'язку витрат з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку. ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва під час перевірки неодноразово зверталось до позивача з листами від 14.03.2008р. № 5655/10/23-406, від 19.03.08 №6303/10/23-406 про надання документальних доказів, письмових пояснень, проте на час перевірки відповіді на запит не надійшло, документів представлено не було.

Відповідач вважає, що безтоварні господарські операції за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобовязання з ПДВ та податку та прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та є такими, що порушують публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, послуги позивачем фактично не придбавались, а витрати на придбання таких послуг, які позивач відніс до складу валових є надуманими, у звязку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з наведеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Сервісно технічний центр «Охоронні системи» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.04р. по 30.09.07р., за результатами якої складено акт перевірки від 24.03.08р. №148-23-4-31351256.

Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлені порушення:

-п.п. 7.2.4 п. 7.2 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 7709 829 грн., у тому числі по періодах: квітень 2005 року -167544 грн.; травень 2005 року 166010 грн.; червень 2005 року 247814 грн.; липень 2005 року 178417 грн.; серпень 2005 року 165663 грн.; вересень 2005 року 172788 грн.; жовтень 2005 року 199425 грн.; листопад 2005 року 231850 грн.; грудень 2005 року 935540 грн.; січень 2006 року 226354 грн.; лютий 2006 року 260883 грн.; березень 2006 року 373684 грн.; квітень 2006 року 148409 грн., травень 2006 року 151532 грн.; червень 2006 року 471118 грн.; липень 2006 року 316395 грн.; серпень 2006 року - 184671 грн.; вересень 2006 року 566094 грн.; жовтень 2006 року 701133 грн.; листопад 2006 року 418435 грн.; грудень 2006 року 2275333 грн.; січень 2007 року 91981 грн.; лютий 2007 року 82730 грн.; березень 2007 року 205367 грн.; квітень 2007 року 77673 грн.; травень 2007 року 297522 грн., червень 2007 року 91919 грн.; липень 2007 року 163604 грн.; серпень 2007 року 75455 грн.; вересень 2007 року 112288 грн..

-порушення вимог п.п. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті якого занижено податок на прибуток на суму 9637 286 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2005 року 726710 грн.; 3 квартал 2005 року 646085 грн.; 4 квартал 2005 року 1708518 грн.; 1 квартал 2006 року 1076152 грн.; 2 квартал 2006 року 963823 грн.; 3 квартал 2006 року 1333949 грн.; 4 квартал 2006 року 1683876 грн.; 1 квартал 2007 року 475097 грн.; 2 квартал 207 року 583891 грн.; 3 квартал 2007 року 439185 грн.;

-порушення п.п. 9.12.1 та п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті якого занижено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 481, 65 грн.

Висновок податкового органу про заниження податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток зводиться до безтоварності господарських операцій з такими підприємствами: ТОВ Компанія «Ален», ТОВ «Вілан Трейд», ТОВ «Вінер Груп», ТОВ «Інвест Трейд», ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс», ТОВ «Теодоліт», ТОВ «ТК «Паритет», ТОВ «Торіс -7», ТОВ «Солті Трейд», ТОВ «Буд-стиль проект», ТОВ «Компанія «Альтіма», ТОВ «Реал Груп», ТОВ «Сокіл СБ», ТОВ «Інтекс Трейд», ТОВ «Сфера Промо Груп», ТОВ «Аксайт», ТОВ «Будекспо Комплекс», які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивних підприємств.

На підставі вказаного акту на внаслідок виявлених порушень податковим органом винесені податкові повідомлення рішення:

від 31.03.08р. №0000381702/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1444, 95 грн., з якої 481, 65 грн. основного платежу та 963, 30 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

від 04.04.08р. №0000282304/0/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 11564 744 грн., з якої: 7709 829 грн. основного платежу та 3854 915 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

від 04.04.08р. № 0000272304/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 19274572 грн., з якої: 9637 286 грн. основного платежу та 9637 286 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження податкові повідомлення рішення від 04.04.08р. №0000282304/0 та №0000272304/0 залишені без змін та ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесені податкові повідомлення рішення від 06.06.08р.№0000282304/1 та № 0000272304/1, від 06.08.08р. № 0000282304/2 та № 0000272304/2, від 10.10.08р. №0000272304/3 та №0000282304/3.

Рішенням ДПА у м. Києві від 01.10.08р. № 11967/7/25-214 «Про внесення змін до рішення від 29.07.08р. №3141/10/25-114 про результати розгляду скарги»скасовано податкове повідомлення рішення від 31.03.08р.№ 0000381702/0 щодо податку з доходів фізичних осіб та рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 06.06.08р. №13633/10/25-008 про результати розгляду первинної скарги в цій частині.

Правомірність податкових повідомлень рішень від 04.04.08р. №0000272304/0 та №0000272304/0, від 06.06.08р.№0000282304/1 та № 0000272304/1, від 06.08.08р. № 0000282304/2 та № 0000272304/2, від 10.10.08р. №0000272304/3 та №0000282304/3; від 31.03.08р. №0000381702/0 є предметом даного спору.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, у перевіряємому періоді ТОВ «СТЦ «Охоронні системи»віднесло до складу валових витрат на протязі 2 кварталу 2005 року 3 кварталу 2007 року суми витрат у розмірі 18730446 грн., понесених у звязку з придбанням наступних послуг: інжинірингові роботи, рекламні послуги, послуги лекторів, випробування обладнання, проектні роботи, дослідження ринку, розробка документації, матеріалів ОПС, отриманих від наступних підприємств: ТОВ Компанія «Ален», ТОВ «Вілан Трейд», ТОВ «Вінер Груп», ТОВ «Інвест Трейд», ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс», ТОВ «Теодоліт», ТОВ «ТК «Паритет», ТОВ «Торіс -7», ТОВ «Солті Трейд», ТОВ «Буд-стиль проект», ТОВ «Компанія «Альтіма», ТОВ «Реал Груп». Крім того, ТОВ «СТЦ «Охоронні системи»віднесло до складу валових витрат на протязі 2 кварталу 2005 року по 3 квартал 2007 року суми витрат у розмірі 19818698 грн., понесених у звязку з придбанням наступних послуг: послуги охорони, інжинірингові роботи, рекламні послуги, послуги лекторів, випробування обладнання, проектні роботи, дослідження ринку, розробка документації, матеріалів ОПС, отриманих від наступних підприємств : ТОВ «Сокіл СБ», ТОВ «Інтекс Трейд», ТОВ «Сфера Промо Груп», ТОВ «Аксайт», ТОВ «Будекспо Комплекс».

Суми ПДВ за господарськими операціями з вказаними контрагентами віднесені позивачем до складу податкового кредиту за період з 01.04.05р. по 30.09.07р. в сумі 7597964 грн. (звітні періоди, дата та номер податкової декларації, сума податкового зобовязання, сума податкового кредиту тощо зазначені у акті перевірки на стор. 20-21)

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем було неправомірно включено до складу податкового кредиту за період з квітня 2005 року по січень 2006 року податкові накладні, виписані ТОВ «Торіс -7»на загальну суму 671188,84 грн. (включаючи ПДВ 111864, 81 грн.) Підставою для такого висновку було те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.06р. у справі №2-3269/13 визнано недійсною нову редакцію статуту ТОВ «Торіс -7» з моменту реєстрації та визнано недійсним свідоцтво №37088084 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Торіс -7» з дати внесення до Реєстру платників ПДВ, тобто з 26.08.04р. (акт анулювання платника ПДВ №8031/29-203 від 08.02.08р.).

Як зазначено в акті перевірки, та не заперечується позивачем, останнім до перевірки не надано документів стосовно підтвердження отриманих послуг та матеріалів ОПС - не надано первинні бухгалтерські документи, довіреності на отримання матеріалів з підписами посадових осіб, відомості про транспортування та зберігання товарів тощо.

ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва під час перевірки зверталась до позивача з листами від 14.03.2008р. № 5655/10/23-406, від 19.03.08 №6303/10/23-406 (т. 1 а.с. 209-210) про надання документальних доказів, письмових пояснень, проте на час перевірки відповіді на запит не надійшло, документів представлено не було.

Для можливості підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу валових, витрат, понесених на придбання товарів та послуг від контрагентів ДПІ у Оболонському районі м. Києва були надіслані контрагентам позивача (ТОВ «Сокіл СБ», ТОВ «Інтекс Трейд», ТОВ «Сфера Промо Груп», ТОВ «Аксайт», ТОВ «Будекспо Комплекс») запрошення зявитися в податковий орган та надати документальні підтвердження щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «СТЦ «Охоронні системи»(договори, документи, що підтверджують транспортування, розрахункові документи тощо). Копії вказаних запитів та докази їх отримання контрагентами долучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 212-222). Посадові особи підприємств на запрошення податкового органу не зявились, документів не надіслали.

Таким чином податковим органом вжито усіх передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні»заходів з метою перевірки правомірності формування спірних валових витрат та податкового кредиту.

Позивачем в судовому засіданні вибірково долучено до матеріалів справи накладні, витяг з журналу реєстрації довіреностей, товарно-транспортні накладні, за якими позивач придбавав товарно-матеріальні цінності протягом перевіряємого періоду, а також податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за операціями з придбання послуг.

Приймаючи до уваги те, що долучені до матеріалів справи копії документів бухгалтерського та податкового обліку не були обєктом дослідження перевірки ДПІ та для встановлення обставин справи щодо правомірності (неправомірності) висновку податкового органу про завищення валових витрат, завищення сум податкового кредиту, та визначення у звязку з цим суми донарахованих податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ (встановлення конкретно-визначених сум валових витрат (податкового кредиту) у розрізі кожної господарської операції з придбання товарів і послуг з вищезазначеними контрагентами), а також для встановлення чи підтверджується документально факт придбання товарно-матеріальних цінностей, та на яку суму, судом згідно з ухвалою від 04.03.09р. була призначена судово бухгалтерська експертиза, в звязку з чим провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з призначенням експертизи, позивач оскаржив вказану ухвалу до Київського апеляційного адміністративного суду, ухвалою якого від 10.06.10р. ухвала у даній справі про призначення експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі скасована, а справа направлена до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду справи.

Дослідивши подані позивачем договори, первинні бухгалтерські документи тощо, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджується, що замовлені позивачем послуги придбані для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Крім того, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується, що контрагентами позивача послуги не надавались, а позивачем не придбавались.

Так, як свідчать матеріали справи та акт перевірки, у перевіряємому періоді позивачем було укладено такі договори з придбання інжинірингових послуг:

договори №04/10- 2004 від 04.10.04р. та №01/03-2005 від 01.03.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Ален»(т. 2 а.с. 76, 149); договір №15/11-05 від 15.11.05р., укладений між позивачем та ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс» (т. 2 а.с. 211); договори №05/09-2005 від 05.09.05р. та № 05/09-2005 від 05.09.05р. (на різну суму договору),укладені між позивачем та ТОВ «Вінер Груп»(т. 2 а.с. 314 та 319); договір №03/03-06 від 03.03.06р., укладений між позивачем та ТОВ «Компанія «Альтіма»(т.9 а.с. 48);

з придбання рекламних послуг:

договори №20.05-2005 від 20.05.05р. та №12/07-2005 від 12.07.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Ален»(т. 2 , а.с. 131 та 143); договори №03/03-06 від 03.03.06р. та № 19/06-2006 від 19.06.06р., укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Альтіма»(т. 2 а.с. 216, 220); договір №11/11-2005 від 11.11.05р., укладний між позивачем та ТОВ «Вілан Трейд»(т. 3 а.с.12 ); договори №03/02-06 від 03.02.06р. та № 03/05-06 від 03.05.06р., укладені між позивачем та ТОВ «Сокіл СБ»(т. 6, а.с. 32, 38);

з придбання послуг лекторів:

договір №11/01-1-2007 від 11.01.07р., укладений між позивачем та ТОВ «Буд- стиль проект»(т. 2 а.с. 6); договори №03/11-2004 від 03.11.04р., №01/07-1-2005 від 01.07.05р., №04/05-1-2005 від 04.05.05р. та № 01/07-1-2005 від 01.07.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Ален»(т.2 а.с. 98, 108, 123, 146); договори №10/02-1-2006 від 10.02.06р., № 25/07-1-2005 від 25.07.05р., №01/11-1-2005 від 01.11.05р., №05/10-1-2005 від 05.10.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Вінер Груп» (т. 2 а.с. 257, 308, 311); договір №02/11-1-2005 від 02.11.05р., укладений між позивачем та ТОВ «Вілан Трейд»(т. 3 а.с. 16); договір №03/07-1-2006 від 03.07.06р., укладений між позивачем та ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс»(т.9 а.с. 45);

з придбання послуг з випробування обладнання:

договір №01/07-2005 від 01.07.05р., укладений між позивачем та ТОВ «Вінер Груп»(т.2 а.с. 345);

з придбання послуг з підготовки проектів, проектні роботи:

договір №15/11-06 від 15.11.06р., укладений між позивачем та ТОВ «Буд стиль проект»(т. 2 а.с. 10); договори №09/06-2005 від 06.06.05р., №02/12-2004 від 02.12.04р. та № 30/05-205 від 30.05.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Ален»(т.2 а.с. 104, 120, 163);договір №03/10-2006 від 03.10.06р.,укладений між позивачем та ТОВ «Інтекс Трейд»(т. 2 а.с. 156); договір №23/06-06 від 23.06.06р., укладений між позивачем та ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс»(т.9 а.с. 40);

з придбання інформаційних послуг, послуг з дослідження ринку

договори №8/11-2005 від 08.11.05 та №23/06-2005 від 23.06.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Аксайт»(т.2 а.с. 22, 43); договори № 01/11-2004 від 01.11.04р. та № 10/06-2005 від 10.06.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Ален»(т. 2 а.с. 95, 101); договір №11/05-2005 від 11.05.05р. , укладений між позивачем та ТОВ «Інвест Трейд»(т. 2 а.с. 184); договір №3/10-05 від 03.10.05р., укладений між позивачем та ТОВ «Проектмонтажбуд Плюс»(т.2 а.с. 208); договори №10/01-2005 від 10.01.06р. та 3 10/08-2005 від 10.08.05р., укладених між позивачем та ТОВ «Вінер Груп»(т.2.а.с.252, 324); договір №03/07-2006 від 03.07.06р., укладений між позивачем та ТОВ «Компанія «Альтіма»(т.2 а.с. 224);

з придбання послуг з виготовлення методологічних брошур, матеріалів; розробки документації; експертні роботи:

договори №04/11-2005 від 04.11.05р. та №04/08-06 від 04.08.06р., укладені між позивачем та ТОВ «Аксайт»(т.2 а.с.28, 187); договори №03/11-2004 від 03.11.04р., № 01/06-2005 від 01.06.05р., №28/10-2004 від 28.10.04р., № 04/04-2005 від 04.04.05р., №01/07-2005 від 01.07.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Ален»(т.2. а.с. 62, 81, 86, 91, 126); договори № 05/10-2005 від 05.10.05р., №10/02-2006 від 10.02.06р., № 25/07-2005 від 25.07.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Вінер Груп»(т.2. а.с. 229, 303, 331);

з придбання послуг з монтажу та виготовленню пуско наладочних робіт:

договір №07/02-2005 від 07.02.05р., укладений між позивачем та ТОВ «Теодоліт»(т.2. а.с. 235);

з придбання послуг з передпродажної підготовки комплектуючих до охоронної та пожежної сигналізацій:

договір № 03/10-2005 від 03.10.05р., укладений між позивачем та ТОВ «Аксайт»(т.2. а.с.193); договори №08/06-2005 від 08.06.05р. та № 15/07-2005 від 15.07.05р., укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Ален»(т.2. а.с. 112, 134); договір №09/12-2005 від 09.12.05р., укладений між позивачем та ТОВ «Вінер Груп»(т.2. а.с. 242); договори №01/02-2006 від 01.02.06р., №01/02-2006 від 01.02.06р., №01/02-2006 від 01.02.06р. (на різну суму договору) (т.2. а.с. 263, 272, 291);

з придбання послуг з постачання обладнання охоронного відеоспростереження:

договір №04/08-06 від 04.08.06р., укладений між позивачем та ТОВ «Інтекс Трейд»(т.2. а.с. 154); договір №06/03-06 від 06.03.06р., укладений між позивачем та ТОВ «Реал Груп»(т.2.а.с. 204); договір №1/12-05 від 01.12.05р., укладений між позивачем та ТОВ «Вілан Трейд»(т.3. а.с. 10);

з придбання послуг по охороні обєктів:

договори №21/10-06 від 21.10.06р., №06/06-2006 від 06.09.06р., № 06/12-2006 від 06.12.06р., укладені між позивачем та ТОВ «Сокіл СБ»(т. 6 а.с. 8, 17, 24);

з придбання послуг щодо закупівлі обладнання пожарно охоронного значення та супутних матеріалів:

договір №15/09-2004 від 15.09.04р., укладений між позивачем та ТОВ «Торис -7»(том 7 а.с. 53); договір №06/03-06 від 06.03.06р., укладений між позивачем та ТОВ «Реал Груп»(т.9.а.с. 35);

До матеріалів справи долучені пояснення, відібрані відділами податкової міліції, від ОСОБА_4 (директор ТОВ «Аксайт»); ОСОБА_5 (директор ТОВ «Будекспо комплекс»); ОСОБА_6 (директор ТОВ «Інтекс Трейд»), ОСОБА_7 (директор ТОВ «Сфера Промо Груп»); ОСОБА_8 (директор ТОВ «Сокіл СБ»), в яких останні повідомили, що назви товариств, в яких вони значаться директорами їм не відомі, ніякі договори, акти , накладні та інші документи ними не підписувались, послуги не надавались, товари не поставлялись.

Як вбачається із заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.06р. у справі №2-3250/15.2006 за позовом ОСОБА_9 до ТОВ «Торіс -7»про припинення юридичної особи (т.1. а.с. 190), ОСОБА_10, яка значиться учасником, власником та керівником ТОВ «Торіс -7»не вчиняла будь-яких дій, направлених на створення товариства та здійснення від його імені фінансово - господарської діяльності, ніяких договорів або інших документів від імені товариства не підписувала.

Перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до бази АІС ОР штатні працівники у товариствах контрагентах позивача відсутні.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (у редакції, до внесення змін Законом України від 30.11.06р. №398- V).

Відповідно до цієї ж норми у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

За наведених правових норм та враховуючи встановлений належними засобами доказування факт підпису податкових накладних не невстановленими особами від підприємств контрагентів позивача (ТОВ «Аксайт», ТОВ «Будекспо комплекс», ТОВ «Інтекс Трейд», ТОВ «Сфера Промо Груп», ТОВ «Сокіл СБ», ТОВ «Торіс - 7), за свідченням яких операцій з придбання послуг не було та які, як встановлено судом, були єдиними працівниками на вказаних підприємствах, у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем послуг у вищенаведених контрагентів.

За встановлення судом факту не придбання послуг у контрагентів, сама по собі наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум до податкового кредиту, так як такі накладні видані та підписані невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи.

Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР /надалі Закону/ , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до 5.2.1. п.5.2. цієї ж норми Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обовязковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат до складу валових витрат.

Під час перевірки позивачем не надано перевіряючим документів щодо підтвердження отриманих послуг, як то фото, відео чи інші матеріали, які б фактично доводили отримані рекламні послуги від вищезазначених контрагентів; не надано акти прийому передачі, довіреності на отримання матеріалів з підписами посадових осіб, відомості про транспортування та зберігання товарів; не надано звіти про виконання робіт по дослідженню ринку та не підтверджено безпосередній зв'язок вищенаведених послуг з господарською діяльністю підприємства; не надано пояснень та документального підтвердження щодо замовлених послуг охорони: де, ким та які обєкти охоронялись, з якою метою охоронна фірма сама здійснювала замовлення послуг з охорони; та щодо замовлення послуг лекторів: прізвища, імя по батькові безпосередніх виконавців (лекторів), які викладали лекції, для кого замовлялись вказані послуги, адреси, де проводились лекції, а також не надано дозволів та ліцензій (або їх номерів) вищевказаних підприємств на здійснення викладацької діяльності; крім того, не надано дозволи Державного департаменту пожежної безпеки МНС України на проведення діяльності у сфері інжинірингу, не надано підтвердження які саме особи виконували вказані роботи, та які здійснювали нагляд за кресленням.

Надані позивачем під час судового розгляду акти виконаних робіт та додатки до договорів не розкривають зміст та обсяг господарської операції.

Так, наприклад, до договору №03/10-2006 від 03.10.06р. на виконання проектних робіт, укладеного між позивачем та ТОВ «Інтекс Трейд»сторонами складено акти виконаних робіт №1 від 31.10.06р. та №2 від 30.11.06р. (т.2.а.с. 161-162); вказані акти містять вартість робіт та посилання на те, що роботи виконані у повному обсязі, натомість не містять посилань на те, які саме роботи були виконані, як і відсутні посилання на результат вказаних робіт, як то розроблена на замовлення позивача проектна документація чи то проведена експертиза.

До договору №01/02-2006 від 01.02.06р. на виконання послуг з передпродажної підготовки комплектуючих до системи охоронної сигналізації, укладеного між позивачем та ТОВ Солті Трейд», сторонами складено дод. №1 перелік робіт з передпродажної підготовки та акти виконаних робіт №1 б/д, №1 від 31.03.06р, №2 від 28.04.06р.; вказані акти містять вартість робіт та посилання на те, що роботи виконані в повному обсязі, натомість не містять розкриття обсягу виконаних робіт, а саме: які саме роботи (згідно із дод. №1) та в якому періоді виконані, результат (наприклад, звіт) про перевірку технічних та функціональних характеристик обладнання тощо.

Акти виконаних робіт, долучені позивачем до матеріалів справи, не ідентифікують витрати з придбання послуг з метою їх використання у господарській діяльності саме позивача. Отже, у суду відсутні підстави вважати такі акти первинними документами, які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні».

Відтак, первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-XIY. Частина 2 ст. 9 вказаного Закону висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції.

В іншому випадку, відповідно до вищенаведеного п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у платника не виникає права відносити до складу валових витрат, витрати без належних на те документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, долучені позивачем під час розгляду справи документи суд не вважає належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.69,70 КАС України, виходячи з наступного.

Як зазначено вище та встановлено в судовому засіданні з пояснень як представника позивача, так і представника відповідача, договори, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо не були надані податковому органу під час перевірки, що унеможливило податковому органу перевірити обсяг та зміст господарських операцій, наведених у актах виконаних робіт у контексті взаємозвязку витрат на такі операції з господарською діяльністю саме позивача, а також перевірити правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту звітного періоду.

Встановлення таких обставин з метою перевірки достовірності та повноти нарахування і сплати податків, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» віднесено до компетенції податкових органів, а не суду.

Між тим, не скористався позивач і правом у процедурі адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень підтвердити правомірність формування спірних валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період.

Так, відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року N 2181-III, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, платник податків вправі звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Отже, платнику податків надано законом можливість узгодити нараховане податкове зобовязання або спростувати його шляхом подання податковому органу відповідних документальних доказів для можливості проведення перевірки правомірності формування податкового кредиту.

За наведених обставин, суд вважає не спростованим порушення позивачем вимог законів з питань оподаткування. Відтак, суд не наділений повноваженнями контролюючого органу для перевірки достовірності та повноти відомостей, наведених у документах податкового та бухгалтерського обліку як платника, так і його контрагента; така перевірка, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»віднесена до компетенції податкового органу.

Між тим, суд констатує, що позивач відмовився від експертного дослідження поданих документів.

Покликання позивача на те, що листами від 20.05.08р. та від 24.06.08р. позивач запропонував переряючим зявитись на підприємство для дослідження первинних бухгалтерських документів не заслуговують на увагу, оскільки такі листи були надіслані податковому органу вже після проведення перевірки (перевірка проводилась з 03.03.08р. по 17.03.08р.), що унеможливило податковому органу здійснити виїзд на перевірку з метою дослідження документів, оскільки проведення повторної перевірки за один і той же період чинним законодавством не передбачено.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку (п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

За таких обставин, та враховуючи, що позивачем не доведено зв'язок понесених витрат на придбання послуг з господарською діяльністю позивача, а надані позивачем акти виконаних робіт не розкривають зміст та обсяг господарської операції, суд вважає правомірним донарахування позивачу податку на додану вартість за 2005 -3 квартал 2007 року в сумі 7709829 грн. та податку на прибуток за 2 квартал 2005 року 3 квартал 207 року в сумі 9637 286 грн., згідно з оспорюваними податковими повідомленнями рішеннями (щодо донарахування податку на прибуток та ПДВ), у звязку з чим такі податкові повідомлення рішення є правомірними.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 31.03.08р. №0000381702/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1444, 95 грн., то така вимога також не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено судом, рішенням ДПА у м. Києві від 01.10.08р. № 11967/7/25-214 «Про внесення змін до рішення від 29.07.08р. №3141/10/25-114 про результати розгляду скарги»вказане податкове повідомлення рішення скасовано.

Відповідно до 6.4.1 «б»п.6.4. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Отже, враховуючи, що оспорюване позивачем податкове повідомлення рішення скасовано ДПА у м. Києві в процедурі адміністративного оскарження, правові підстави для скасування його судом відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 19.10.10р.