Постанова № 11803510, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2010 року 14:56 № 2а-5690/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Данкович О.А.;

відповідача: Капалєта В.Д.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва

до Орендного підприємства “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва”

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04жовтня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09квітня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва (далі по тексту позивач, УПФУ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Орендного підприємства “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” (далі по тексту відповідач, ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва”, в якому просить стягнути суму заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” у розмірі 72832,09грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13квітня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5690/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01червня2010року.

В судовому засіданні 01червня2010року на стадії пояснень оголошувалася перерва до 20липня2010року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20липня2010року зобовязано сторін провести звірку розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” за період з 01вересня2009року по 31січня2010року.

В судовому засіданні 04жовтня2010року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи, матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач Орендне підприємство “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” - перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва та є субєктом системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до матеріалів справи на час розгляду справи ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” має заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” у розмірі 72832,09грн.

Правовідносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, визначають коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платників страхових внесків, їх права та обовязки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та інших платежів, в тому числі по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, стягнення заборгованості за цими платежами і страховими внесками, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат і регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення правовідносин).

Як свідчать матеріали справи, в ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” працювали громадяни, яким пенсії призначені відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.

Згідно з частиною 9 статті 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24березня2004року №372 (далі Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Судом встановлено, що повідомлення передбачені пунктом 5 Порядку позивачем надсилалися до ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” листами з повідомленнями про вручення від 21вересня2009року №8030/03 (підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення від 23вересня2009року); 21жовтня2009року №9409/03 (підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення від 26жовтня2009року); 20листопада2009року №10633/03 (підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення від 23листопада2009року); 10грудня2009року №11204/03 (підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення від 14грудня2009року); 11січня2010року №103/03 (підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення від 13січня2010року); 28січня2010року №512/03 (підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення від 01грудня2010року).

Згідно пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до матеріалів справи ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” у розмірі 72832,09грн. Зазначена сума заборгованості виникла за період з 01вересня2009року по 31січня2010року.

Судом встановлено, що за досліджений період відповідач не сплатив до Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва вищезазначену суму заборгованості, що підтверджується витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства та Актом перевірки нарахування коштів на покриття витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів від 19лютого2010року №210.

Відповідача проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію тим, що “у повідомленнях, які додані до цього адміністративного позову, зазначені не тільки працівники ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва”, а й пенсіонери, які у свій час були працівниками ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва”, але тепер ними не є”; “за відсутності такого працівника у штатному розписі він не є науковим працівником підприємства, установи або організації у розумінні виплати йому частки зазначеної різниці за рахунок підприємства, установи або організації у яких він вже не працює, а пенсіонером, що отримує наукову пенсію”. У звязку із цим відповідач вважає, що кількість осіб, за яких має сплачуватися різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників складає не 98 пенсіонерів, а 43 наукових працівника, які мали статус пенсіонерів і які працювали у ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” у період, що перевірявся посадовими особами позивача, а тому сума заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за перевіряємий період складала, на думку відповідача не 72832,09грн., а 36664,39грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що доводи відповідача не заслуговують на увагу у звязку з тим, що частиною сімнадцятою статті 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” передбачено, що пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виплата різниці між сумами пенсій призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” не залежить від того чи є працівник, що отримає відповідну пенсію у штатному розписі на даний час або є пенсіонером, який працював у даній недержавної наукової установі, організації чи вищому навчальному закладі III - IV рівнів акредитації, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 23 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730.

Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, спір за участю відповідного управління Пенсійного фонду України та субєкта господарювання про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до Пенсійного фонду України має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” у розмірі 72832,09грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути з Орендного підприємства “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” (03680, м. Київ, просп. Червонозоряний, 51, ідентифікаційний код 02498197) на користь Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А, р/р 256023012613 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області ВАТ “Державний Ощадбанк України”, МФО322669, ідентифікаційний код 26063727) заборгованість у розмірі 72832,09грн. (сімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дві гривні девять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВ.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 13жовтня2010року.