Постанова № 11770552, 07.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-12886/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Август - Україна»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Єдноралюка О.І., представника

від відповідача: Сича Є.Ю., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Август - Україна» з позовом скасування податкового повідомлення рішення №0000042302/0 від 04.02.2010р.

Позовні вимоги ґрунтуються на наступному.

Позивач стверджував, що ним правомірно було віднесено до валових витрат суми податку на додану вартість в складі дебіторської заборгованості, з вимогою про стягнення якої позивач звернувся до господарського суду. Позивач стверджував, що господарським судом було винесено рішення на його користь, проте рішення не виконані, а норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачають виділення суми податку на додану вартість з суми дебіторської заборгованості, щодо стягнення якої позивач звернувся до суду. Також позивач посилався на конфлікт інтересів, передбачений нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідачем позовні вимоги заперечувалися з огляду на безпідставність віднесення позивачем до валових витрат сум податку на додану вартість у вартості поставленої продукції, оскільки таке заборонено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва (далі відповідач) була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Август-Україна" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2009р., за результатами якої було складено акт від 28.01.2010р. №30/1-23-02-32304169. 03 жовтня 2009 р.(далі акт перевірки).

Актом перевірки було встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Август - Україна» (далі позивач) вимог п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5, пп. 12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями.

На підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0000042302/0, яким позивачу було визначено податкові зобовязання зі сплати 175287грн. податку на прибуток з яких 134836грн. основного платежу та 40451грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем, встановлене актом перевірки, пролягали в наступному.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Август Україна" укладено договори на поставку засобів для захисту рослин з ТОВ "Тридента Агро", код за ЄДРПОУ 25591321, а саме:

1. Договір поставки № 21-Л від 27.02.2007 року, згідно якого постачальник (ТОВ "Август Україна") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Тридента Агро") продукцію виробничо- технічного призначення, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його ціну.

Оплату поставленої продукції ТОВ "Тридента Агро" у повному обсязі не здійснено, згідно з поставленими частковими проплатами (згідно рахунку №253 сплачено 859,80грн., за рахунком №378 - 72 756 грн., за рахунком №383 - 34 012,80 грн.), з урахуванням протоколу про залік від 24.12:2007р. та заяви про зарахування (вих. №8 від 23.01.2009р.), в силу яких припинились зобов"язання по оплаті поставленого товару в межах договору на суми 88 053,62 грн. та 5 404 47.9,50 грн. Заборгованість за даним договором складає 1 029 811,36 грн.

ТОВ «Август Україна»подано позов до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості в розмірі 1 029 811,36 грн. та відповідних штрафних санкцій по даному договору поставки товарів. Згідно рішення Господарського суду м. Києва №22/118 від 15.06.2009р. позов задоволено, та прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Август Україна»заборгованості в сумі 1 029 811,36 грн.

2. Договір поставки № 63-П від 19.06.2007 року, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "Август Україна") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Тридента Агро") продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов "язувався прийняти товар та оплатити його ціну.

На виконання умов договору ТОВ "Август Украна" поставлено ТОВ "Тридента Агро" продукцію вартістю 675 792,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №632 від 14.08.2007 року, №682 від 04.09.2007 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії №189142 від 14.08.07 р.

Згідно з протоколом про залік від 24.12.07 р., сторонами було припинено частину зобов'язання за договором шляхом зарахування зустрічних вимог на суму 88 053,62 грн. Заборгованість за даним договором складає 587 738,38 грн.

ТОВ «Август Україна»подано позов до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості в розмірі 587 738,38 грн. та відповідних штрафних санкцій по даному договору поставки товарів. Згідно рішення Господарського суду м. Києва №54/89 від 20.05.2009р. позов задоволено, та прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Август Україна»заборгованості в сумі 587 738,38 грн.

3. Договір поставки № 64-П від 19.06.2007 року, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "Август Україна") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Тридента Агро") продукцію виробничо- технічного призначення, а покупець зобов "язувався прийняти товар та оплатити його ціну.

На виконання умов договору ТОВ "Август Україна" було поставлено ТОВ "Тридента Агро" продукцію вартістю 2 508 840,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №633 від 14.08.2007 року, №643 від 21.08.2007 року, №681 від 04.09.2007 року та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. ТОВ "Тридента Агро" свої зобов'язання перед ТОВ "Август Україна" не виконано, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 2 420 786,38 грн.

ТОВ «Август Україна»подано позов до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості в розмірі 2 420 786,38 грн. та відповідних штрафних санкцій по даному договору поставки товарів. Згідно рішення Господарського суду м. Києва №37/103 від 27.04.2009р. позов задоволено, та прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Август Україна»заборгованості в сумі 2 420 786,38 грн.

4. Договір поставки № 20-П від 19.06.2007 року, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "Август Україна") зобов "язується передати у власність покупця (ТОВ "Тридента Агро") продукцію виробничо- технічного призначення, а покупець зобов "язувався прийняти товар та оплатити його ціну.

На виконання умов договору ТОВ "Август Україна" поставив ТОВ "Тридента Агро" товари загальною вартістю 125 789,64 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯМК №289998 від 13.03.2007р.

Згідно з Протоколом про залік від 24.12.2007 року, сторонами було припинено частину зобов'язання за договором шляхом зарахування зустрічних вимог на суму 88053,62 грн.

ТОВ «Август Україна»подано позов до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості в розмірі 37 736,02 грн. та відповідних штрафних санкцій по даному договору поставки товарів. Згідно рішення Господарського суду м. Києва №54/88 від 20.05.2009р. позов задоволено, та прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Август Україна»заборгованості в сумі 37 736,02 грн.

Станом на 30.06.2009р. за рішенням суду стягнуто з ТОВ "Тридента Агро" на користь ТОВ "Август Україна" за надані товари (роботи, послуги), кошти в загальній сумі - 840 000,00 грн., та підприємством дана оплата зарахована в погашення заборгованості по наступним рішенням суду:

№ 37/103 від 27.04.2009 року в сумі 802 264 грн., та № 54/88 від 20.05.2009р. в сумі 37 736 грн.

Підприємством в декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2009 року №198622 від 07.08.09 року в рядок 05.3 «врегулювання сумнівної заборгованості»включена сума заборгованості в розмірі 3 236 072 грн. (в тому числі ПДВ - 539 345 грн.) згідно рішення №22/118 від 15.06.2009р. - в сумі 1 029 811,36 грн.; згідно рішення №54/89 від 20.05:2009р. - в сумі 587 738 грн.; згідно рішення 37/103 від 27.04.2009р. - в сумі 1 618 523 грн.

Вищезазначені обставини сторонами не спростовуються, до матеріалів справи залучено копії судових рішень Господарського суду міста Києва про стягнення з контрагента позивача сум заборгованості.

Порушення, встановлене актом перевірки, полягало в тому, що позивачем було включено до складу валових витрат суми вартості поставленої та не оплаченої продукції в повному обсязі, з урахуванням податку на додану вартість.

З наявністю даного порушення суд погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь яких витрат за виключенням встановлених у самому Законі обмежень.

Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб (підпункт 5.3.3 пункту 5.3 статті 5).

Також вищезазначеним Законом передбачено, що не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4).

Отже, прямими нормами Закону витрати на сплату податку виключено з валових витрат платника податку, суми нарахованого податку на додану вартість виключено зі складу валового доходу. Зазначені приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»кореспондують нормам Закону України «Про податок на додану вартість», які регламентують нарахування та сплату вказаного податку.

Зокрема, згідно з нормами вищезазначеного Закону (п.7.3) у платника податку виникають податкові зобовязання, для обрахування та сплати яких нормами спеціального Закону, яким є Закон України «Про податок на додану вартість», передбачений окремий порядок.

Норми вищезазначеного Закону України «Про податок на додану вартість»не містять жодних посилань на можливість включення сум податкових зобовязань з ПДВ, які входять до простроченої заборгованості, до складу валових витрат, натомість норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначене прямо забороняють.

Відповідно до підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 вищезазначеного Закону,. платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).

Судом вбачається, що зазначена норма Закону, в системному тлумаченні з нормами статей 4 та 5 передбачає можливість збільшення валових витрат на вартість товарів, попередньо віднесених до валового доходу в момент відвантаження товарів (п.п. 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), яка, в свою чергу, не включає сум податку на додану вартість (податкових зобовязань продавця, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Оскільки визначення платежів, які відносяться до валових витрат є частиною порядку обчислення оподатковуваного прибутку, судом вбачається неправомірним застосування норм інших нормативно правових актів до визначення кола валових витрат, в тому числі застосування Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

У звязку з викладеним, судом не приймаються посилання позивача на стандарти бухгалтерського обліку.

Судом не приймаються посилання позивача на наявний конфлікт інтересів, передбачений нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскільки під час розгляду справи не встановлено конфлікту або можливості різного тлумачення норм Законів України чи інших нормативно правових актів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян