Постанова № 11770293, 13.04.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6834/09/1770

13 квітня 2010 р. 10год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Олевського Т.Р., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представники позивача: Дубарець С.М., Овдійчук О.О.,

представник відповідача: Коритнюк В.О.;

розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу

за позовомРівненської обласної спілки споживчих товариств

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Рівненська обласна спілка споживчих товариств звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від26.08.2009р. №0002092342/2, від26.08.2009р. №0002102342/2 та від 18.09.2009р. №0003922342/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 травня 2009 року відповідачем на підставі акта перевірки за дотриманням вимог податкового та валютного законодавства винесені податкові повідомлення-рішення про донарахування Рівненській обласній спілці споживчих товариств податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на прибуток та податку на додану вартість. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової інспекції у м.Рівне та до Державної податкової адміністрації у Рівненській області. Скарги податковими органами залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення в частині визначення основних платежів залишені без змін, а в частині визначення штрафних санкцій рішення щодо податку на прибуток змінено шляхом збільшення суми санкцій. Висновки, викладені у зазначеному акті перевірки, не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству.

18 грудня 2009 року у судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільнення позовних вимог. Просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121, №0002092342/0/23-121, від 09.06.2009р. №0002102342/1/23-121, №0002092342/1/23-121, від26.08.2009р. №0002092342/2, №0002102342/2, від 22.10.2009р. №0002102342/3, №0002092342/3, від 26.08.2009р. №0003922342/0, від 18.09.2009р. №0003922342/1, від 26.11.2009р. №0003922342/2.

У судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги та пояснили наступне.

На підставі акта перевірки від 08.05.2009р. №563/23-100/01764128 ДПІ у м.Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 27366грн., у т.ч. 22805грн. основного платежу і 4561грн. штрафних санкцій та від 21.05.2009р. №0002092342/0/23-121, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 315125грн, у т.ч. 210083грн. основного платежу та 105042грн. штрафних санкцій.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Так, 27.05.2009р. облспоживспілкою була подана скарга №16-295/20 до Державної податкової інспекції у м.Рівне. За результатами розгляду скарги ДПІ у м.Рівне було прийнято рішення від 04.06.2009р. №25744/25-09 про результати розгляду первинної скарги, яким прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін. 10.06.2009р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Рівненській області з повторною скаргою №16-333/20. За результатами розгляду скарги ДПА в Рівненській області було прийнято рішення від 07.08.2009р. №14694/25-16/172 про результати розгляду повторної скарги, яким прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін. 19.08.2009р. ДПА в Рівненській області було прийнято рішення №15346/25-16/172 про внесення змін в рішення ДПА в Рівненській області від 07.08.2009р. №14694/25-16/172 про результати розгляду повторної скарги, яким податковий орган збільшив суму податкового зобовязання з податку на прибуток, визначену податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121, на 139816грн. в частині визначення штрафної санкції, а в іншій частині залишив вказане повідомлення-рішення без змін.

У процесі адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121 та №0002092342/0/23-121 податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.06.2009р. №0002102342/1/23-121, від 09.06.2009р. №0002092342/1/23-121, від26.08.2009р. №0002092342/2, від26.08.2009р. №0002102342/2, від 22.10.2009р. №0002102342/3, від 22.10.2009р. №0002092342/3, від 26.08.2009р. №0003922342/0, від 18.09.2009р. №0003922342/1, від 26.11.2009р. №0003922342/2.

Вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними та безпідставними, оскільки Рівненська облспоживспілка не порушувала вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Включення позивачем до складу валових витрат витрат на оплату юридичних послуг, наданих ПГО «Секай», ТОВ «Українська юридично-правова компанія» та ТОВ «Юридична фірма «Салком» на загальну суму 1182417грн. та до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого позивачем у ціні послуг контрагентам ПГО «Секай» і ТОВ «Юридична фірма «Салком» на загальну суму 210083грн., здійснене облспоживспілкою на підставі первинних документів договорів та актів прийому-здачі виконаних робіт, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Податковий орган, у порушення вимог п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», фактично запровадив додаткові обмеження щодо віднесення до валових витрат, витрат, повязаних з наданням юридичних послуг.

Зауважили, що юридичні послуги надавалися по реальних судових засіданнях, відповідне консультування проводилося з юридичних питань, які виникали під час провадження господарської діяльності.

Оскільки податковим органом самостійно донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 22805грн., то штрафні санкції повинні визначатися на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», виходячи з суми 22805грн. Водночас контролюючим органом не взято до уваги, що в акті перевірки було встановлено отримання позивачем відємного значення оподаткування за 2007 рік у сумі 159889грн. та за 2008 рік у сумі 1091197грн. Податковим органом також не враховано те, що декларація з податку на прибуток заповнюється з наростаючим підсумком і недоплата податку в одному періоді може перекриватися в іншому. Відтак застосування до облспоживспілки штрафних санкцій у розмірі 139816грн. є неправомірним та необґрунтованим.

Просили позов задовольнити у повному обсязі, визнати нечинними та скасувати від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121, №0002092342/0/23-121, від 09.06.2009р. №0002102342/1/23-121, №0002092342/1/23-121, від26.08.2009р. №0002092342/2, №0002102342/2, від 22.10.2009р. №0002102342/3, №0002092342/3, від 26.08.2009р. №0003922342/0, від 18.09.2009р. №0003922342/1, від 26.11.2009р. №0003922342/2.

Державна податкова інспекція у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та додав, що оскаржувані рішення є законними й обгрунтованими, оскільки позивач порушив вимоги п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ним завищено валові витрати на загальну суму 1182417грн., та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 210083грн.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним з основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, є превалювання сутності над формою. Крім того, пунктом 2 статті 3цього ж Закону передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Дані, зазначені в податковій декларації, повинні підтверджуватися первинними документами бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку.

Згідно зі ст.2 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Проведеною перевіркою встановлено, що документи, які свідчать про отримання позивачем юридичних послуг від ТОВ «Українська юридично-та правова компанія», від ТОВ «Юридична фірма «Салком» та від ПГО «Секай», мають формальний характер і не відповідають вимогам, встановленим п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зазначив, що в силу п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого у звязку з придбанням матеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Оскільки факти порушень, встановлені в ході проведення перевірки, мали місце та відбулися у 1 та 2 кварталах 2008 року, то штрафну санкцію до позивача податковим органом було застосовано правомірно, згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Просив у задовленні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівне з 14.04.2009р. по 30.04.2009р. проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Рівненською обласною спілкою споживчих товариств за період з 01.04.2006р. по 31.12.2008р. За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі Закон N334/94-ВР), у результаті чого Рівненською обласною спілкою споживчих товариств завищено валові витрати на загальну суму 1182417грн., у т.ч.: за 1 кв.2008р. в сумі 1045417грн., за 2 кв.2008р. в сумі 137000грн., та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. N168/97-ВР (далі Закон N168/97-ВР), у результаті чого Рівненською обласною спілкою споживчих товариств занижено податок на додану вартість в загальній сумі 210083грн., у т.ч.: у січні 2008р. в сумі 107083грн., у лютому 2008р. в сумі 22800грн., у березні 2008р. в сумі 60400грн., у травні 2008р. в сумі 6600грн., у червні 2008р. в сумі 13200грн.

На підставі акта перевірки від 08.05.2009р. №563/23-100/01764128 ДПІ у м.Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 27366грн., у т.ч. 22805грн. основного платежу і 4561грн. штрафних санкцій та від 21.05.2009р. №0002092342/0/23-121, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 315125грн, у т.ч. 210083грн. основного платежу та 105042грн. штрафних санкцій.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Так, 27.05.2009р. облспоживспілкою була подана скарга №16-295/20 до Державної податкової інспекції у м.Рівне. За результатами розгляду скарги ДПІ у м.Рівне було прийнято рішення від 04.06.2009р. №25744/25-09 про результати розгляду первинної скарги, яким прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін. 10.06.2009р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Рівненській області з повторною скаргою №16-333/20. За результатами розгляду скарги ДПА в Рівненській області було прийнято рішення від 07.08.2009р. №14694/25-16/172 про результати розгляду повторної скарги, яким прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

19.08.2009р. ДПА в Рівненській області було прийнято рішення №15346/25-16/172 про внесення змін в рішення ДПА в Рівненській області від 07.08.2009р. №14694/25-16/172 про результати розгляду повторної скарги, яким податковий орган збільшив суму податкового зобовязання з податку на прибуток, визначену податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121, на 139816грн. в частині визначення штрафної санкції, а в іншій частині залишив вказане повідомлення-рішення без змін.

У процесі адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121 та від 21.05.2009р. №0002092342/0/23-121 податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.06.2009р. №0002102342/1/23-121, від 09.06.2009р. №0002092342/1/23-121, від26.08.2009р. №0002092342/2, від26.08.2009р. №0002102342/2, від 22.10.2009р. №0002102342/3, від 22.10.2009р. №0002092342/3, від 26.08.2009р. №0003922342/0, від 18.09.2009р. №0003922342/1, від 26.11.2009р. №0003922342/2.

Ці обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами: копіями податкових повідомлень-рішень від 26.08.2009р. №0002102342/2, від 26.08.2009р. №0002092342/2, від 18.09.2009р. №0003922342/1 (а.а.с.19-21), копіями податкових повідомлень-рішень від 21.05.2009р. №0002102342/0/23-121, від 21.05.2009р. №0002092342/0/23-121, від 09.06.2009р. №0002102342/1/23-121, від 09.06.2009р. №0002092342/1/23-121, від 26.08.2009р. №0002092342/2, від 26.08.2009р. №0002102342/2, від 22.10.2009р. №0002102342/3, від 22.10.2009р. №0002092342/3, від 26.08.2009р. №0003922342/0, від 18.09.2009р. №0003922342/1, від 26.11.2009р. №0003922342/2 (а.а.с.32-42), копією рішення ДПА у Рівненській області від 23.11.2009р. про результати розгляду повторної скарги (а.а.с.45-47), копією скарги від 25.09.2009р. на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 18.09.2009р. (а.а.с.48-51), копією рішення ДПІ у м.Рівне від 17.09.2009р. про результати розгляду первинної скарги (а.а.с.52-53), копією скарги від 04.09.2009р. на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 26.08.2009р. (а.а.с.54-57), копією рішення ДПА України від 16.10.2009р. про результати розгляду повторної скарги (а.а.с.58-59), копією скарги від 12.08.2009р. на податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 09.06.2009р. (а.а.с.60-62), копією рішення ДПА у Рівненській області від 19.08.2009р. про внесення змін до рішення ДПА у Рівненській області від 07.08.2009р. №1469412/25-16/172 про результати розгляду повторної скарги (а.с.63), копією рішення ДПА в Рівненській області від 07.08.2009р. про результати розгляду повторної скарги (а.а.с.64-66), копією скарги від 10.06.2009р. на податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 21.05.2009р. (а.а.с.67-69), копією рішення ДПІ у м.Рівне про результати розгляду первинної скарги від 04.06.2009р. (а.а.с.70-71), копією скарги від 22.05.2009р. на податкові повідомлення-рішення від 21.05.2009р. (а.а.с.72-74), копією акта перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 08.05.2009р. №563/23-100/(а.а.с.229-250).

Під час проведення перевірки було встановлено, що упродовж 2008 року Рівненська обласна спілка споживчих товариств отримувала юридичні послуги від ПГО «Секай», ТОВ «Українська юридично-правова компанія» та ТОВ «Юридична фірма «Салком». Згідно з висновками податкового органу документи, які свідчать про отримання позивачем цих послуг, мають формальний характер, акти приймання-здачі робіт оформлено з порушенням вимог п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. N996-XIV (далі Закон N996-XIV) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. N88 (далі Положення N88). Підприємством не надано підтверджуючих документів щодо представництва працівників вищевказаних фірм у судових засіданнях тощо. Крім того, отримання юридичних послуг жодним чином не може бути повязане з господарською діяльністю позивача.

На цій підставі посадові особи ДПІ у м.Рівне прийшли до висновку, що суми, сплачені Рівненською обласною спілкою споживчих товариств за отримання юридичних послуг, не можуть бути включені до складу валових витрат, а сплачений у ціні послуг податок на додану вартість до складу податкового кредиту.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому слід враховувати, що згідно з вимогами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до валових витрат будь-яких витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а до складу податкового кредиту - сум сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, Рівненська обласна спілка споживчих товариств згідно з базовою угодою від 01.01.2008р. №1/01-01/2008-КЛ та договором від 04.01.2008р. №1/04-01/2008, укладеними з ПГО «Секай», отримала юридичні послуги на суму 1080500грн., у т.ч. ПДВ 180083грн. Витрати на оплату юридичних послуг були включені позивачем до складу валових витрат згідно з актами приймання-здачі робіт від 15.01.2008р. №1/01-01/2008-Кл, від 22.01.2008р. №1/04-01/2008, від05.02.2008р. №00017, від 15.02.2008р. №00018, від 25.02.2008р. №00019, від 06.03.2008р. №00024, від 16.03.2008р. №00025, від 26.03.2008р. №00026, від 05.04.2008р. №00027, від 30.05.32008р. №00040, від 09.06.2008р. №00050, від 05.06.2008р. №00057. По зазначених операціях ПГО «Секай» було складено податкові накладні від 06.03.2008р. №00025 на загальну суму 45600грн., від 26.03.2008р. №00031 на загальну суму 45600грн., від 26.03.2008р. №00032 на загальну суму 45600грн., від 30.05.2008р. №00047 на загальну суму 39600грн., від 05.06.2008р. №00057 на загальну суму 39600грн., від 17.06.2008р. №00060 на загальну суму 20000грн., від 18.06.2008р. №00062 на загальну суму 19600грн., від 15.01.2008р. №00005 на загальну суму 319500грн., від 22.01.2008р. №00006 на загальну суму 323000грн., від 01.02.2008р. №00010 на загальну суму 45600грн., від 08.02.2008р. на загальну суму 45600грн., від 22.02.2008р. №00018 на загальну суму 45600грн., від 06.03.2008р. №00024 на загальну суму 45600грн.

Згідно з договором від 09.01.2008р., укладеним з ТОВ «Українська юридично-правова компанія», Рівненська обласна спілка споживчих товариств отримала юридичні послуги на суму 132000грн. Витрати на оплату юридичних послуг були включені позивачем до складу валових витрат згідно з актом про виконання замовлення від 09.01.2008р.

Згідно з договором від 08.11.2007р. №95 та додатковою угодою до цього договору №1 від 11.01.2008р., укладеними з ТОВ «Юридична фірма «Салком», Рівненська обласна спілка споживчих товариств отримала юридичні послуги на загальну суму 180000грн., у т.ч. ПДВ 30000грн. Витрати на оплату юридичних послуг були включені позивачем до складу валових витрат згідно з актом прийому-передачі робіт по наданню юридично-консультаційних послуг від 31.03.2008р. По зазначених операціях ТОВ «Юридична фірма «Салком» було складено податкову накладну від 28.03.2008р. №37 на загальну суму 180000грн.

Документи, що підтверджують отримання позивачем зазначених юридичних послуг, а саме копії вищевказаних договорів, актів приймання - здачі робіт, податкових накладних містяться в матеріалах справи (а.а.с.100-140, 145-155) та були досліджені судом.

Розрахунки з ПГО «Секай», ТОВ «Українська юридично-правова компанія», ТОВ «Юридична фірма «Салком» Рівненською обласною спілкою споживчих товариств проведено шляхом безготівкового перерахування коштів на банківські рахунки контрагентів, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.08.2008р. №774, від 27.03.2008р. №291, від 24.01.2008р. №59, від 16.01.2008р. №43, від 08.02.2008р. №98, від 01.02.2008р. №87, від 05.03.2008р. №200, від 21.02.2008р. №163, від 26.03.2008р. №285, від 30.05.2008р. №517, від 18.06.2008р. №587, від 17.06.2008р. №586, від 05.06.2008р. №541 (а.а.с.222-228).

Вказані платіжні документи підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні юридичних послуг ПГО «Секай» та ТОВ «Юридична фірма «Салком».

На підставі виписаних ПГО «Секай» та ТОВ «Юридична фірма «Салком» вищевказаних податкових накладних податок на додану вартість в загальній сумі 210083грн. у повному обсязі віднесений Рівненською обласною спілкою споживчих товариств до складу податкового кредиту: січень 2008 року 107083грн., лютий 2008 року - 22800грн., березень 2008 року - 60400грн., травень 2008 року - 6600грн., червень 2008 року - 13200грн.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону №334/94-ВР, при цьому вказана норма не містить жодних вимог до форми чи виду документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (далі Закон №996-XIV) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі ст.1 Закону №996-XIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

В силу ч.2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. N88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки валові витрати та податковий кредит сформовані Рівненською обласною спілкою споживчих товариств, підтверджуються актами приймання-здачі робіт, податковими накладними, рахунками-фактурами, рахунками на оплату юридичних послуг та платіжними дорученнями.

Форма та зміст актів виконаних робіт узгоджені сторонами та не суперечать вимогам Закону. Договори про надання ПГО «Секай», ТОВ «Українська юридично-правова компанія» та ТОВ «Юридична фірма «Салком» юридичних та консультаційних послуг, акти приймання-здачі робіт (наданих послуг), податкові накладні, рахунки-фактури, рахунки на оплату юридичних послуг та платіжні доручення не визнані недійсними у встановленому законом порядку, тобто є такими, що мають юридичну силу.

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. та повністю підтверджують факт отримання позивачем юридичних послуг від ПГО «Секай», ТОВ «Українська юридично-правова компанія» та ТОВ «Юридична фірма «Салком».

Судом відхиляються як хибні доводи відповідача про те, що наявність актів приймання-здачі робіт (наданих послуг) не дає можливість встановити використання цих послуг у власній господарській діяльності Рівненської обласної спілки споживчих товариств у звязку з відсутністю в актах конкретної інформації про надані послуги, оскільки зміст договорів, укладених позивачем з контрагентами, свідчить про те, що на їх підставі можуть надаватися лише послуги, повязані з господарською діяльністю позивача; у актах приймання-передачі робіт зазначено, які саме послуги були надані позивачу; жодних відомостей про надання позивачу та оплату ним послуг за межами договорів в акті не зазначено.

Згідно з п.5.11 ст.5 Закону №334/94-ВР установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Відтак, намагання податкового органу розширити коло документів, які б підтверджували право позивача на включення до складу валових витрат коштів, сплачених за отримання юридичних послуг, є безпідставним.

Поряд з цим, на підтвердження факту отримання юридичних послуг позивачем було надано суду копії процесуальних документів, що підтверджують участь представників ПГО «Секай», ТОВ «Українська юридично-правова компанія» та ТОВ «Юридична фірма «Салком» у справах господарської та адміністративної юрисдикції з метою захисту інтересів позивача (а.а.с.156-180), та листи вказаних контрагентів із зазначенням видів та обсягу наданих послуг (а.а.с.194-203).

Посилання податкового органу на те, що юридичні послуги не повязані з господарською діяльністю позивача, спростовуються наступним.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону N334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обовязки. Укладення договору, який передбачає придбання послуг, вже є ознакою господарської діяльності. Зміст договору про надання послуг та їх особливість у цілому полягають у тому, що вони споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст.901 ЦК України). Тобто результат послуг не має матеріального виразу та виявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

Заперечуючи зв'язок отримання юридичних послуг з господарською діяльністю позивача, відповідач у той же час не вказує, з якою саме діяльністю облспоживспілки повязані послуги, надані ПГО «Секай», ТОВ «Українська юридично-правова компанія» та ТОВ «Юридична фірма «Салком».

З досліджених договорів про надання юридичних послуг та інших матеріалів справи вбачається, що ці договори укладалися з метою отримання (надання) юридичних послуг з питань, що виникають під час провадження господарської діяльності замовника Рівненської обласної спілки споживчих товариств, й зокрема щодо ведення фінансово-господарської діяльності, захисту майнових інтересів, безпеки економічної діяльності позивача тощо.

Відтак, суд приходить до висновку, що отримання позивачем консультаційно-правових послуг безпосередньо повязане з господарською діяльністю облспоживспілки.

На підставі вищевикладених обставин судом встановлено, що в ДПІ у м.Рівне не було підстав для виключення зі складу валових витрат позивача витрат на оплату юридичних послуг, наданих ПГО «Секай», ТОВ «Українська юридично-правова компанія» та ТОВ «Юридична фірма «Салком» на загальну суму 1182417грн. та визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 22805грн., а також на виключення зі складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого позивачем у ціні послуг контрагентам ПГО «Секай» і ТОВ «Юридична фірма «Салком» на загальну суму 210083грн. та визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 210083грн.

Згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначення податковим органом платнику податків податкового зобовязання тягне за собою накладення штрафних санкцій.

Оскільки підстави для визначення позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість у податкового органу відсутні, то відсутніми є підстави для застосування відповідних штрафних санкцій.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приписи ч.1 ст.71 слід застосовувати з урахуванням того, що в силу ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Рівне під час розгляду справи по суті не надано доказів на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, у той час як Рівненською обласною спілкою споживчих товариств повністю спростовано висновки, зазначені в акті перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 21.05.2009р. № 0002102342/0/23-121, №0002092342/0/23-121, від 09.06.2009р. №0002102342/1/23-121, №0002092342/1/23-121, від 26.08.2009р. №0002102342/2, №0002092342/2, №0003922342/0, від 18.09.2009р. №0003922342/1, від 22.10.2009р. №0002102342/3, №0002092342/3, від 26.11.2009р. №0003922342/2 повністю з моменту їх прийняття.

Присудити з Державного бюджету України на користь Рівненської обласної спілки споживчих товариств судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справу.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена у повному обсязі 19.04.2010р.