Постанова № 11746074, 14.09.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3991/09/1770

14 вересня 2010 року 11год. 20хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Лук'янчук С.М.,

відповідача: представник Троянчук Д.М., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція в м. Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство “Рівнеазот” звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001542342/0/23-121 від 13.04.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 14549,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий кредит на підставі якого виникло бюджетне відшкодування сформований ВАТ “Рівнеазот” у відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР у звязку з придбанням товарів, які в наступному були використані в рамках господарської діяльності товариства. На підтвердження сформованого кредиту у ВАТ “Рівнеазот” наявні податкові накладні виписані ПП “Агроімпекс-Ресурс”. Оплата отриманого товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Таким чином, зі сторони позивача було дотримано вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР для правомірного формування податкового кредиту. В наступному у відповідності до вимог ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР на підставі податкових накладних ПП “Агроімпекс-Ресурс” у позивача виникло бюджетне відшкодування, яке і було відображено у податковій звітності з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів між ВАТ “Рівнеазот” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” не відповідають фактичним обставинам справи. Спростовуються документально та є необґрунтованими. Додатково зазначив, що загалом документальна перевірка проведена з порушенням вимог Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, так зокрема відповідачем не було дотримано строків проведення перевірки визначених в постанові Рівненського міського суду від 19.02.2009 року. Представник позивача просив суд задоволити адміністративний позов та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001542342/0/23-121 від 13.04.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 14549,56 грн.

Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні, представник відповідача пояснив суду, що під час проведення документальної перевірки ВАТ “Рівнеазот” було встановлено укладення договору з ПП “Агроімпекс-Ресурс” на поставку мясопродуктів. При цьому у ПП “Агроімпекс-Ресурс” відсутні трудові та виробничі потужності для виконання вказаних господарських операцій, що підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ПП “Агроімпекс-ресурс” за № 1723/23-400/35899158 від 18.12.2008 р. Крім того, представник відповідача вказує, що вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі 1-608/09, який набрав законної сили встановлено, що підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 визнані винні у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України до кримінальної відповідальності. Таким чином, на думку представника відповідача посадові особи ДПІ у м. Рівне під час здійснення перевірки ВАТ “Рівнеазот” дійшли вірного висновку, що договір укладений з ПП “Агроімпекс-Ресурс” не спрямований на реальне настання наслідків обумовлених в ньому та вчинений виключно з метою отримання податкової вигоди позивачем у вигляді штучного формування податкового кредиту, як наслідок в силу ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Враховуючи нікчемність договору між ВАТ “Рівнеазот” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” податковий кредит позивача сформовано поза межами господарської діяльності товариства та не підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, що є порушення пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. як наслідок у останнього відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування на суму неправомірно сформованого податкового кредиту. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2009 р. було складено акт № 384/23-400/05607824 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ “Рівнеазот” з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП “Агроімпекс-Ресурс” за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2009 р.

З висновків акту перевірки вбачається, що за результатами її проведення було встановлено завищення податкового кредиту в сумі 14549,56 грн. в т.ч. за вересень 2008 р. на суму 4298,48 грн., за жовтень 2008 р. на суму 6455,38 грн., листопад на суму 3795,70 грн., що в результаті призвело до завищення бюджетного відшкодування жовтень 2008 р. на суму 4298,48 грн., за листопад 2008 р. на суму 6455,38 грн., грудень 2008 р. на суму 3795,70 грн.

На підставі акту перевірки № 384/23-400/05607824 від 02.04.2009 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001542342/0/23-121 від 13.04.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 14549,56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 05.09.2008 р. ВАТ “Рівнеазот” було укладено з ПП “Агроімпекс-Ресурс” договір № 05-09.008 на поставку мясопродуктів.

На підставі вказаного договору ПП “Агроімпекс-ресурс” було виписано для ВАТ “Рівнеазот” наступні накладні та податкові накладні: № 21 від 09.09.2008 р. на загальну суму 5771,80 грн. в т.ч. ПДВ 961,97 грн., № 45.1 від 23.09.2008 р. на суму 6360 в т.ч. ПДВ 1060 грн., № 45 від 23.09.2008 р. на суму 13659,08 грн. в т.ч. ПДВ 2276,51 грн., № 95 від 07.10.2008 р. на суму 6300 грн. в т.ч. ПДВ 1050 грн., № 92 від 06.10.2008 р. на суму 14272,59 в т.ч. 2378,76 грн., № 111 від 7348,70 грн. в т.ч. 1224,78 грн., № 114 від 21.10.2008 р. на суму 6240 грн. в т.ч. ПДВ 1040 грн., № 124 від 27.10.2008 р. на суму 4571,03 грн. в т.ч. ПДВ 761,84 грн., № 204 від 04.11.2008 р. на суму 5820 грн. в т.ч. ПДВ 970 грн., № 204.1 від 05.11.2008 р. на суму 5612,60 грн. в т.ч. ПДВ 935,43 грн., № 234.5 від 14.11.2008 р. на суму 11341,61 грн. в т.ч. ПДВ 1890,27 грн.

Загальна вартість поставлених мясопродуктів становить 87297,39 грн. в т.ч. ПДВ 14549,56 грн.

Оплата проведена шляхом перерахування коштів ВАТ “Рівнеазот” на розрахунковий рахунок ПП “Агроімпекс-ресурс”.

До матеріалів справи позивачем долучено копії ветеринарних свідоцтв на придбану продукцію, посвідчення про якість мясної продукції та декларації про відповідність.

Згідно свідчень бухгалтера ОСОБА_3 вказані документи надавалися посадовим особам ДПІ у м. Рівне під час проведення позапланової документальної перевірки.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2009 р. провадження по даній справі було зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неможливістю подальшого розгляду адміністративної справи до набрання законної сили рішення по справі 1-608//09 (1-386/10), що розглядається в порядку кримінального судочинства по обвинуваченню групи осіб у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України по факту фіктивного підприємництва ПП “Агроімпекс-Ресурс”.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.08.2010 р. провадження по справі було поновлено так як відпали обставини, на підставі яких було зупинено провадження по вказаній справі. Відповідачем було долучено до матеріалів справи вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі № 1-608//09 (1-386/10), що набрав законної сили, яким визнано винним ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження по справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Приписи вказаної вище статті кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якого вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку Рівненського міського суду по справі № 1-608//09 (1-386/10) від 25.05.2010 р. судом було встановлено, що підприємницька діяльність ПП “Агроімпекс-Ресурс” носила фіктивний характер.

При цьому Рівненським міським судом під час розгляду кримінальної справи було встановлено, що ПП “Агроімпекс-Ресурс” немало реальної можливості виконання зобовязань з урахуванням часу, значного обсягу, відсутністю необхідних умов, для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність можливостей виконання господарських зобовязань.

Відсутність у ПП “Агроімпекс-Ресурс” трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності було встановлено посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується актом документальної перевірки ПП “Агроімпекс-Ресурс” № 1723/23-400/35899158 від 18.12.2008 р. долученим відповідачем до матеріалів справи.

Вирок по кримінальній справі є належним та допустимим доказом в порядку, передбаченому статтями 70-72 Кодексу адміністративного судочинства, що свідчить про наявність протиправної мети при вчиненні оспорюваних господарських зобовязань зі сторони посадових осіб ПП “Агроімпекс-Ресурс”.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що правочин вчинені між ВАТ “Рівнеазот” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені в ньому, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.

Пп. 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Враховуючи відсутність у правочину вчиненого між ВАТ “Рівнеазот” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачені в ньому, суд погоджується з твердженнями податкового органу щодо його вчинення з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованого ВАТ “Рівнеазот” податкового кредиту та наступного отримання бюджетного відшкодування. За таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом отримання з Державного бюджету України податку на додану вартість.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями посадових осіб податкового органу, що правочин між ВАТ “Рівнеазот” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” в силу ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положення вказаної статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV кореспондуються з приписами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи нікчемність правочинів вчинених ВАТ “Рівнеазот” та ПП “Агроімпекс-Ресурс” суд прийшов до висновку, що податкові накладні складені на підтвердження їх виконання не відповідають вимогам ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР та ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV, не фіксують фактів здійснення господарських операцій, що в них описані та не дають позивачу на формування податкового кредиту.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями посадових осіб ДПІ у м. Рівне що сума коштів в розмірі 87297,39 грн. перерахована ВАТ “Рівнеазот” для ПП “Агроімпекс-Ресурс” поза межами господарської діяльності позивач, як наслідок податковий кредит в сумі 14549,56 грн. сформовано з порушенням пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

Враховуючи прямо пропорційну залежність правомірності формування платником податків бюджетного відшкодування від правомірності формування податкового кредиту суд прийшов до висновку, що висновки посадових осіб ДПІ у м. Рівне про завищення ВАТ “Рівнеазот” бюджетного відшкодування в жовтні 2008 р. на суму 4298,48 грн., в листопаді 2008 р. на суму 6455,38 грн., в грудні 2008 р. на суму 3795,70 грн., загалом на суму 14549,56 грн. є правомірними та відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0001542342/0/23-121 від 13.04.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 14549,56 грн. є правомірним і підстави для його визнання нечинним відсутні.

Стосовно тверджень позивача щодо неправомірності проведення перевірки слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-XII Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно ч. 7 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-XII Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

ЯК вбачається з матеріалів справи позапланова документальна перевірка ВАТ “Рівнеазот” проведена на підставі постанови Рівненського міського суду від 19.02.2009 р. по справі № 4-354/09.

Відповідно до ст. 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-XII Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Вказана норма дає можливість платнику податків скористатися правом на не допуск посадових осіб ДПІ у м. Рівне до проведення документальної перевірки за умови наявності достатніх підстав вважати таку перевірку незаконною.

Документальна перевірка ВАТ “Рівнеазот” проведена на підставі судового рішення, що набрало законної сили та є обовязковим для виконання на всій території України

ВАТ “Рівнеазот” правом на не допуск посадових осіб ДПІ у м. Рівне щодо проведення документальної перевірки з питань правовідносин з ПП “Агроімпекс-Ресурс” не скористалося, наказ на призначення позапланової перевірки в установленому законом порядку не скасований.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що твердження представника позивача щодо незаконності проведення перевірки не підтверджуються належними та допустими доказами та є надуманими.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ВАТ “Рівнеазот” про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0001542342/0/23-121 від 13.04.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 14549,56 грн. слід відмовити. <Текст >

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову позивачу - Відкритому акціонерному товариству "Рівнеазот" - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.