Постанова № 1176298, 15.10.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2034/07

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2007 року, м. Харків                                                            Справа № 2а-2034/07                                                      

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Грек О.І.

За участю представників сторін:

Позивача: Поволяєва В.Г., Марков С.І.

Відповідача: Кирпичова О.І., Межова К.П., Лисенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ЗАТ „Миловарний комбінат” до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач, ЗАТ „Миловарний комбінат”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд відмінити податкове повідомлення-рішення відповідача, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31 липня 2207 р., № 0000060854/0, не до нараховувати ПДВ в розмірі 65725,00 грн. та не застосовувати штрафні санкції в сумі 32728,00 грн.

Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, надав заперечення на позовну заяву, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову ЗАТ „Миловарний комбінат” в повному обсязі.

15.10.2007 р. в судовому засіданні представник позивача надав уточнення позовних вимог, згідно з якими просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 31 липня 2207 р., № 0000060854/0.

   При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено перевірку підприємства позивача, в результаті якої був складений акт № 2072/231-019/00373923 від 19.07.2007 року „Про результати виїзної планової перевірки Закритого акціонерного товариства „Миловарний комбінат" з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства та валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2007р.”. Перевіркою встановлено порушення п.п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме: занижена база оподаткування ПДВ на суму 328623,49 грн.

   На підставі вказаного акту перевірки 31 липня 2207 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000060854/0, згідно з яким підприємству донараховано податок на додану вартість на суму 65725 грн. та штрафних санкцій на суму 32728 грн.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

   Перевіряючими СДПІ в акті зазначено на порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок якого на думку органу податкової служби об'єкт оподаткування з податку на додану вартість Товариством за І кв. 2007 року було занижено на 328623,49 грн.: за січень 2007 року на суму 117708,67 грн., за лютий 2007 року на суму 86478,74 грн., за березень 2007 року на суму 124436,08 грн., нарахування податку на додану вартість занижено за І кв. 2007 року на суму 65724,69 грн.: січень 2007 року на суму 23541,73 грн., за лютий 2007 року на суму 17295,75 грн., за березень 2007 року на суму 24887,21 грн.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Однак, податковим органом не було враховано, що база оподаткування з податку на додану вартість на підприємстві позивача визначалась із договірної вартості товарів, яка згідно з п.1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" відповідає звичайній ціні.

Так, згідно з п.п. 1.20.1 п. 1.20 зазначеної статті  цього Закону звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з п.п. 1.20.6 п.1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Як свідчать матеріали справи ЗАТ „Миловарний комбінат" є єдиним підприємством в регіоні та галузі, що надає подібні послуги. До суду надано довідку Головного управління статистики від 04.09.2007 р. за № 42-9/398, згідно з якою за даними статистичної звітності ЗАТ "Миловарний комбінат" (код ЄДРПОУ 00373923) з січня  2005  року до теперішнього часу є єдиним в області виробником продукції (в тому числі із давальницької сировини ) за наступними кодами Номенклатури промислової продукції: 24.51.10.700 - гліцерин (чистотою 95 мас. % і більше), включно синтетичний гліцерин; 24.51.31.550 - мило та органічні поверхнево-активні  препарати у вигляді брусків, кусків і т. ін., господарські.

Як встановлено судом ЗАТ «Миловарний комбінат» були надані послуги ПП ТФ «ЮСІ» по переробці давальницької сировини.

В ході перевірки листами від 17.07.2007 року № 9278/10/231-023, від 03.06.2007 року було органом податкової служби було надано запит керівництву ЗАТ "Миловарний комбінат" про надання обґрунтування цін на переробку за договором № 2312 від 23.12.1998 року. Листом від 18.07.2007 року за № 92 отримано відповідь, що ціни на переробку давальницької сировини за договором № 2312 від 23.12.1998 року є договірними та відповідають визначенню звичайної ціни відповідно до п.1.20 вищевказаного Закону.

Висновок відповідача про те, що підприємством не було доведено обґрунтування цін переробки давальницької сировини за договором № 2312 від 23.12.1998 року, які встановлені нижче ніж фактична собівартість, судом до уваги не приймаються через таке.

По-перше, підприємство надало свою відповідь щодо обґрунтування цін на переробку давальницької сировини за договором № 2312 від 23.12.1998 року, відповідно до якого ціни є договірними.

По-друге, ЗАТ „Миловарний комбінат" є єдиним підприємством в регіоні та галузі, що надає подібні послуги, що підтверджується довідкою Головного управління статистики від 04.09.2007 р. за № 42-9/398.

По-третє, відповідно до приписів п.п. 1.20.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо не встановлено інше, і, якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. А доводити таку відповідність ні продавець, ані покупець не зобов’язані.  Якщо у представників податкової інспекції виникли сумніви щодо звичайності ціни товарів, робіт чи послуг, то доводити зворотне повинен саме орган податкової служби.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ціни, які застосовуються позивачем, не є звичайними та не відповідають рівню справедливих ринкових цін. Відповідно звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена позивачем у договорах, а донарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість є неправомірним.

Крім того, суд зауважує, що посилання відповідача в своїх запереченнях на позов на те, що ЗАТ "Миловарний комбінат" у своїй позовній заяві не зазначив щодо встановлених у ході перевірки порушень відповідно до п.п.5.3.9 п 5.3 ст.5 Закону "не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам", які зазначені п.3.1.2 акту перевірки №2072/231-019/00373923 від 19.07.2007 року, у зв’язку з чим податковий орган робить висновок про те, що підприємство погодилось з порушеннями, визначеними у п.3.1.2 даного акту в частині завищення за І квартал 2007 року валових витрат на суму 328 623,49 грн., судом до уваги не приймаються, оскільки це не має відношення до предмету позову.

Таким чином, відповідач не виконав приписи п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України і не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ЗАТ „Миловарний комбінат” до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 31 липня 2007 р. № 0000060854/0.

Стягнути з Державного бюджету України на  користь ЗАТ „Миловарний комбінат” 3,40грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлений 19.10.2007р.

           Суддя                                                                                          П'янова Я.В.