Вирок № 11760233, 23.09.2010, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-575/2010 року.

ряд. стат. звіту №46

код суду 0707

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого судді Монич В. О.

при секретарі Решко С.І.

за участю : прокурора Кюкало П.П. підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Свалява, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого.

за ст.286 ч.2 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 21 квітня 2010 року біля 01 год. 20 хв., керуючи по дорученню автомобілем марки “ВАЗ-2110”, д/н НОМЕР_5 рухаючись на 777 км. по автодорозі сполученням Київ-Чоп, між населеними пунктами с.Давидково-Іванівці Мукачівського району у напрямку м.Мукачево, перевозячи на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_2, не забезпечив безпеку дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, грубо порушив вимоги п.п.1.2,1.3,1.4,1.5,11.3,12.1,12.3 ПДР України, а саме : не дотримався безпечної дистанції з транспортним засобом марки “ІВЕКО” д/н НОМЕР_2 з напівпричіпом марки ПП д/н НОМЕР_3 під керуванням гр.ОСОБА_3, який рухався попереду нього і виконував маневр повороту вліво, допустив зіткнення попередньою частиною керуємого автомобіля з задньою частиною напівпричіпа вантажного автомобіля “ІВЕКО”.

Водій ОСОБА_1 грубо порушив : пункт 1.3 Правил дорожнього руху України згідно якого, учасники дорожнього руху зобов”язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими; пункт 1.4 Правил дорожнього руху України згідно якого, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила; пункт 1.5 Правил дорожнього руху України згідно якого, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю, або здоров”ю громадян, завдати їм матеріальних збитків; пункт 10.1 Правил дорожнього руху України згідно якого, перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; пункт 12.1 Правил дорожнього руху України згідно якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; пункт 12.3 Правил дорожнього руху України згідно якого, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об”єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу; пункт 13.1 Правил дорожнього руху України згідно якого, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир транспортного засобу марки “ВАЗ-2110”, д/н НОМЕР_4 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта судово-медичної експертизи за №15/10 від 06.05.2010 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення і знаходяться у прямому причинному зв”язку з настанням смерті.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і пояснив, що дійсно, 21 квітня 2010 року біля 01 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки “ВАЗ 2110”, д/н НОМЕР_5 на 777 км. по автодорозі сполученням Київ-Чоп, між населеними пунктами с.Давидково-Іванівці Мукачівського району у напрямку м.Мукачево та перевозячи на передньому сидінні пасажира ОСОБА_2 допустив зіткнення з транспортним засобом марки “ІВЕКО” д/н НОМЕР_2 з напівпричіпом марки ПП д/н НОМЕР_3. Вину свою визнає, розкаюється у вчиненому.

З врахуванням того, що фактичні обставини по справі ніким не оспорюються, суд за згодою учасників судового розгляду, у відповідності до ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежитись допитом підсудного.

За висновком експерта №15/10 від 06.05.2010 року судово-медичної експертизи, ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення і знаходяться у прямому причинному зв”язку з настанням смерті (а.с.110-115).

Згідно висновку експерта №823/157 від 06.05.2010 року автотехнічної експертизи, система рульового керування, робоча гальмівна система та система освітлення та світлової сигналізації автомобіля марки “ІВЕКО” державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_3 відповідали вимогам на експлуатацію і знаходились у справному стані, технічних несправностей не виявлено (а.с.77-84).

Згідно висновку експерта №824/156 від 06.05.2010 року автотехнічної експертизи, система рульового керування, робоча гальмівна система та система освітлення та світлової сигналізації автомобіля марки “ВАЗ-2110” державний номерний знак НОМЕР_5 відповідали вимогам на експлуатацію і знаходились у справному стані, технічних несправностей не виявлено (а.с.88-95).

Згідно характеристик ОСОБА_1 по місцю роботи та проживання характеризується позитивно (а.с.134-135).

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що що досудовим слідством вірно кваліфіковано необережні дії підсудного ОСОБА_1 за ст.286 ч.2 КК України і суд кваліфікує його дії, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, а вина його доведена і ним повністю визнана.

Обираючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані про особу винного. Так, ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с.133), за місцем проживання та по місцю роботи характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітніх дітей (а.с.143). Крім того, суд враховує, що потерпіла претензій до підсудного не має, що стверджується заявою (а.с.182).

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_1 є визнання і усвідомлення ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілій (а.с.142).

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не визнано.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення підсудного та запобігання новим злочинам, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, оскільки таке за даних обставин справи було б надмірно суворим покаранням, а підсудному слід призначити покарання в межах санкції ст.286 ч.2 КК України із застосування ст.75 КК України. Щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд приходить до висновку про недоцільність його застосування, так-як підсудний є водієм вантажних автомобілів, займається перевезеннями вантажів, і це є єдиним джерелом доходу його сімї.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі - автомобіль марки “ВАЗ-2110” державний номерний знак НОМЕР_5 переданий на зберігання під розписку ОСОБА_4 (а.с.63) - слід залишити в її власності, автомобіль марки “ІВЕКО” державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_3 переданий на зберігання ТзОВ “Вест транс груп”- слід залишити в власності ТзОВ “Вест транс груп”.

Судові витрати по справі складають 4 744 грн. 92 коп. за проведення автотехнічних та транспортно-трасологічної експертиз.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 - за ст.286 ч.2 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 п.2,3 ч.1 КК України зобов”язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази по справі : автомобіль марки “ВАЗ-2110” державний номерний знак НОМЕР_5 переданий на зберігання під розписку ОСОБА_4 (а.с.63) - залишити в її власності, автомобіль марки “ІВЕКО” державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_3 переданий на зберігання ТзОВ “Вест транс груп”- залишити в власності ТзОВ “Вест транс груп”.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Закарпатській області за реквізитами: НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк УДК в Закарпатській області МФО 812016 р/р № 31256272210434 з відміткою щодо призначення платежу : “За виконання експертизи”, судові витрати в сумі 4 744 грн. 92 коп. за виконання автотехнічних та транспортно-трасологічної експертиз. .

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку в законну силу. .

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення.

Головуючий В.О.Монич