Рішення № 11750765, 28.09.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-827/ 2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2010 року

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого-судді Охрімчук І.Г.

з участю секретаря Федорчук О.В.

з участю представника позивача Колодяжної О.М.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» Житомирської області до ОСОБА_2 про стягнення недостачі

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь 12477.53 грн. недостачі, так як відповідачка працюючи продавцем магазину «Колосок № 3», будучи матеріально відповідальною особою, відповідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, отримала під реалізацію товарно матеріальні цінності і в результаті здійснення своїх повноважень допустила недостачу, що стверджується порівняльною відомістю. В добровільному порядку недостачу відповідачка не погасила мотивуючи тим, що в неї тяжке матеріальне становище.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, які в ньому зазначені і просить суд стягнути з відповідачки 11325.53 грн. спричиненої відповідачкою недостачі, так як при подачі позову було частково погашено суму недостачі відповідачкою в добровільному порядку.

Відповідачка стосовно позову не заперечує, мотивуючи тим, що вона дійсно працювала продавцем зазначеного у позові магазину і за час її роботи у неї було виявлено недостачу, яку на даний час у добровільному порядку вона не погасила через складне матеріальне положення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка була прийнята на роботу до позивача продавцем магазину «Колосок № 3» з 04 серпня 2001 року, що стверджується наказом № 84-к. Між позивачем та відповідачкою було укладено договір від 01 липня 2005 року про повну матеріальну відповідальність. Строк дії договору було встановлено на весь час роботи відповідачки з довіреними їй товарно матеріальними цінностями. Відповідачка працював у позивача, отримувала під реалізацію товарно матеріальні цінності, здавала виручку, робила звіти щодо них до звільнення, тобто до 30 липня 2010 року, що стверджується наказом про звільнення з роботи позивачки. На час звільнення відповідачки з роботи встановлено суму недостачі ТМЦ, отриманих відповідачкою під реалізацію в сумі 11325.53 грн., так як частково недостача була відшкодована відповідачкою в добровільному порядку, що стверджується довідкою відповідача про суму недостачі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 130, 134, 135-1 КЗпП України відповідно до яких слідує, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків. Працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству у випадку коли на працівника, відповідно до законодавства, покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству при виконанні трудових обовязків. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівником, який займає посаду або виконує обовязки безпосередньо повязані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

В даному випадку відповідачка дійсно, фактично у період з 04 серпня 2001 року по 30 липня 2010 року перебувала у трудових відносинах з позивачем. Вона виконувала роботу повязану із зберіганням, продажем, перевезенням цінностей наданих позивачем, тому несла повну матеріальну відповідальність. Судом встановлено, що відповідачка не виконала належним чином свої трудові обовязки, чим спричинила позивачу збиток, який повинен бути стягнутий з неї у примусовому порядку та в повному розмірі.

Виходячи з вище наведеного суд вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача за рахунок відповідача повинно бути стягнуто сплачені ним витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір в частині задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. ст. 130, 134, 135-1, 232 КЗпП України

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» до ОСОБА_2 стягнення недостачі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Сущани Олевського району Житомирської області, жительки АДРЕСА_1, пенсіонерки на користь Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» на рахунок № 260033173 відкритого в ЖОД «Райффайзен Банк Аваль» МФО 311528 код 00375964 ІПН 003759606170 кошти в сумі 11325.53 грн. / одинадцять тисяч триста двадцять пять гривень 53 копійки / недостачі.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Сущани Олевського району Житомирської області, жительки АДРЕСА_1, пенсіонерки на користь Відкритого акціонерного товариства «Олевський хлібозавод» на рахунок № 260033173 відкритого в ЖОД «Райффайзен Банк Аваль» МФО 311528 код 00375964 ІПН 003759606170 кошти в сумі 120 грн. витрат понесених позивачем по розгляду справи та 124.78 грн. сплаченого позивачем судового збору, всього 244.78 грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області, на протязі 10 днів з дня оголошення рішення суду.

Суддя :