Ухвала суду № 11746656, 03.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 р.Справа № 2-а-2517/10/2070

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретареві Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року по справі за позовом приватної фірми "Укрроспромснаб"до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В с т а н о в и л а:

У березні 2010 року приватна фірма "Укрроспромснаб" (далі - ПФ "Укрроспромснаб"), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомленнь-рішеннь Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова):

- від 12.02.2010 року № 0000050700/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 372.766,00 грн.;

- від 12.02.2010 року № 0000060700/0, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 102.957,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції 51.478,50 грн.;

- від 23.02.2010 року № 0000080700/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 73.938,00 грн.

Позов вмотивований неправомірністю висновків відповідача, викладених в актах перевірки стосовно необхідності обкладання ПДВ за ставкою 20% операцій з ремонту залізничних вагонів нерезидентів, проте як згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" слід застосовувати нульову ставку.

Крім того податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.02.2010 року № 0000080700/0 частково ґрунтується на висновках акту перевірки про заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ за листопад 2009 року в сумі 4.188,85 грн. (ТОВ ТД "Укртранс") та грудень 2009 року в сумі 12.240,00 грн. (ТОВ "УКП"), що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки зазначені суми були включені позивачем до складу податкових зобовязань з ПДВ раніше, у вересні-жовтні 2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Будучи не згодною з зазначеною постановою суду, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ПФ "Укрроспромснаб" в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 02.02.2010 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено виїзну позапланову перевірку ПФ "Укрроспромснаб" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період з березня по вересень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки № 431/07-0/30753075 від 02.02.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 6.2 ст. 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2009 року на суму 372.766 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.02.2010 року № 0000050700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 372.766,00 грн. та № 0000060700/0, яким підприємству визначено суму податкового зобовязання з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 102.957,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції 51.478,50 грн.

15.02.2010 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено виїзну позапланову перевірку ПФ "Укрроспромснаб" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період з листопад 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №900/07-0/30753075 від 15.02.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", та не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яке задеклароване позивачем згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року у розмірі 73.938 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2010 року № 0000080700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 73.938,00 грн.

Встановлено, що у березні-грудні 2009 року, на підставі укладених зовнішньоекономічних контрактів з нерезидентами ТОВ «Євразійський трубопровідний консорціум»(Москва, Російська Федерація, договір підряду №04-10/ЕТК від 20.10.2008 року), ТОВ оvо Тrans»(Алмати, Республіка Казахстан, договір підряду № 03-07/КЗН від 24.07.2009 року), ВАТ «Галузевий комітет з науки і техніки»(Москва, Російська Федерація, договір підряду №04-10/ЕТК від 01.11.2009 року) позивач виконував роботи з деповського ремонту залізничних вантажних платформ (вагонів), які належать цим нерезидентам.

Згідно актів приймання відремонтованих вагонів позивачем виконано ремонти вагонів у березні 2009 року на загальну суму 4520600,00 рос. руб. (1018626,09 грн.); у квітні 2009 року на загальну суму 2226300 рос. руб. (530727,80 грн.); у травні 2009 року на загальну суму 640000,00 рос. руб. (185603,41 грн.); у липні 2009 року на загальну суму 609700,00 рос. руб. (167569,29 грн.); у серпні 2009 року на загальну суму 89000,00 рос. руб. (28890,17 грн.); у вересні 2009 року на загальну суму 1279800,00 рос. руб. (338539,32 грн.); у листопаді 2009 року на загальну суму 835325,69 рос. руб. (238580,27 грн.); у грудні 2009 року на загальну суму 45000,00 рос. руб. (26552,73 грн.).

Оплата здійснювалася нерезидентами в російських рублях у відповідності до умов укладених договорів та діючого законодавства.

В податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди (з урахуванням поданих уточнень) позивач декларував ці господарські операції як такі, що оподатковуються за нульовою ставкою.

З приводу формування позивачем податкового кредиту по витратах позивача, повязаних із сплатою ПДВ контрагентам (постачальникам) перевірками порушень не встановлено.

Викладені вище обставини сторонами не заперечуються.

Поряд із цим в актах перевірок зазначається, із посиланнями на п. 4.1 ст. 4 та п.п. 6.1.1, 6.2.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, що по зазначених обсягах продажу, що є обєктом оподаткування, застосовується ставка 20% та нараховане ПДВ у таких розмірах: за березень-вересень 2009 року (акт перевірки № 431/07-0/30753075 від 02.02.2010 року) 463.572,95 грн., за листопад 2009 року (акт перевірки № 900/07-0/30753075 від 15.02.2010 року з урахуванням висновків попереднього акту) 47.716,05 грн., за грудень 2009 року (акт перевірки № 900/07-0/30753075 від 15.02.2010 року)9.792,78 грн.

Крім того, актом перевірки № 900/07-0/30753075 від 15.02.2010 року донараховано ПДВ в сумі 4.188,85 грн. за листопад 2009 року та ПДВ в сумі 12.240,00 грн. за грудень 2009 року по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) українським покупцям, з чим позивач також не погоджується, оскільки зазначені суми ПДВ задекларовані у встановленому порядку у складі його податкових зобовязань, відповідно, у жовтні та вересні місяці 2009 року.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки № 431/07-0/30753075 від 02.02.2010 року під час нарахування суми ПДВ за березень 2009 року представниками відповідача допущена технічна помилка на базу оподаткування 1 018 626,09 грн., де, на думку відповідача, слід нараховувати податок за ставкою 20%, ПДВ визначено відповідачем в сумі 203.752,22 грн., замість 203.725,22 грн. (20% х 1 018 626,09).

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках відповідача про необхідність обкладання операцій з ремонту вагонів нерезидентів податком на додану вартість за ставкою 20%, а також висновках акту перевірки № 900/07-0/30753075 від 15.02.2010 року, про те, що позивач в листопаді 2009 року занизив суму податкових зобовязань з продажу товарів ТОВ ТД "Укртранс" на 4.188,85 грн. та у грудні 2009 року занизив суму податкових зобовязань по комісійному договору з ТОВ "Українське комплексне постачання" на 12.240,00 грн.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки робіт, що складаються з робіт із рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, що у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу обєкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого обєкта.

Як вбачається з довідки про дислокацію вагонів за даними Міжзалізничного архіву, та довідок форми 2651 "Технічний паспорт вагона", довідок форми 2612, які були надані Інформаційно-обчислювальним центром Статутного територіально-галузевого обєднання "Південна залізниця" листом № ІОЦ-08-15/356 від 15.02.2010 року за підписом заступника головного інженера Південної залізниці, всі вагони, що були відремонтовані відповідачем, належали нерезидентам, були попередньо ввезені цими нерезидентами на митну територію України, та вивезені ними за межі митної території України після ремонту.

Той факт, що виконані позивачем ремонтні роботи за своїм характером мають на меті часткове або повне відновлення виробничого ресурсу вагонів або їх складових частин, визначеного нормативно-технічною документацією, і в результаті їх виконання поліпшений стан вагонів, є загальновідомим і відповідачем не заперечується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всі виконані позивачем роботи з деповського ремонту вагонів нерезидентів підпадають під визначення підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" і тому оподатковуються за нульовою ставкою.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість»встановлює наявність вантажних митних декларацій як обовязкову передумову для застосування нульової ставки лише у випадку експорту товарів, тобто для продажу майна з переходом права власності до нерезидента, а не на підтвердження перетину митного кордону України рухомим майном, власник якого не змінювався.

Для застосування підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" певні засоби доказування ввезення та вивезення одержувачем-нерезидентом рухомого майна законодавством не встановлені.

Крім того, відповідно до п. 3 Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.03 року № 1989 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 1.11.1951 декларування самих вагонів (завантажених і порожніх) через митний кордон України, здійснюється за накладними УМВС (СМГС).

А тому доводи відповідача про неможливість застосування підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" за відсутності вантажних митних декларацій, які підтверджують ввезення на митну територію України та вивезення за її межі вагонів є необґрунтованими.

Окрім цього, подання на сам вагон окремої вантажної митної декларації законодавством України не передбачене. Якщо вагон прямує через митний кордон України з вантажем, номер вагону зазначається у графах 18 та/або 21 ВМД відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 та Інструкції Держмитслужби України від 09.07.1997 року № 307 "Про порядок заповнення вантажної митної декларації". Однак і в таких випадках, коли спірні вагони перетинали митний кордон України завантаженими, позивач не був ні відправником ні отримувачем вантажу (експортером або імпортером) і тому не може мати у своєму розпорядженні ВМД, які не стосуються його прав та обовязків.

За таких обставин лист Харківської митниці № 32/01-990 від 03.02.2010 року, доводів позивача не спростовує, адже доводить лише той факт, що позивач під час здійснення своїх експортно-імпортних операцій не використовував ті вагони, що ремонтував, а під час переміщення вантажів спірними вагонами не був експортером або імпортером вантажу, що вони перевозили.

Посилання відповідача на Закон «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» колегією суддів до уваги не беруться оскільки рухомий залізничний склад (вагони) не підпадає під встановлене цим законом визначення сировини і рух залізничного транспорту через митний кордон цим законом не регулюється.

Щодо висновків акту перевірки № 900/07-0/30753075 від 15.02.2010 року про заниження податкових зобовязань операціях з резидентами, судом встановлено, що за договором комісії № 01/04-08-СТ від 01.05.2008 року та згідно зі звітом комісіонера № 10 від 18.08.2009 року позивач (комісіонер) від свого імені та за рахунок комітента ТОВ "Українське комплексне постачання" придбав та поставив комітентові товар (хрестовини Р65), причому витрати по України склали 73.440 грн. послуги контрагентів, 17.742,62 грн. послуги залізничного транспортування (техпд), 521,97 грн. мито та послуги митного брокера, а комісійна винагорода склала 40000 грн.

На загальну суму 131.704,59 грн. зазначених витрат та комісійної винагороди позивачем 30.09.2009 року виписана комітентові податкова накладна № 17, за якою сума ПДВ 21.950,17 грн. включена до складу податкових зобовязань позивача по декларації за вересень місяць 2009 року по факту передання товару відповідно до ч. 3 п. 4.7 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість". Частка (73.440 грн. у т.ч. ПДВ 12.440 грн.) витрат комісіонера по цій операції була фактично понесена позивачем і виставлена до оплати комітентові пізніше і тому оплачена комітентом лише 02.12.2010 року платіжним дорученням № 314.

Отже, висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ в сумі 12.440 грн. в грудні 2009 року не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується документально, адже ця сума мала бути і була задекларована позивачем у вересні 2009 року. Висновок акту перевірки № 900/07-0/30753075 від 15.02.2010 року про не нарахування позивачем ПДВ 4.188,85 грн. на обсяг поставки 25.133,09 грн. послуг (провізна плата) ТОВ "ТД Укртранс" спростовується податковою накладною № 8 від 30.10.2009 року, виписаною позивачем по даті підписання акту ОУ-0000004 від 30.10.09 року і включеною до складу податкових зобовязань позивача з ПДВ за жовтень місяць 2009 року у відповідності до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На зазначені обставини під час здійснення перевірки відповідач уваги не звернув, будь-яких пояснень з цього приводу, представником відповідача, окрім посилань на акт перевірки, не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 09 серпня 2010 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.