Ухвала суду № 11746652, 28.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 р.Справа № 2-а-43477/09/2070

судова колегія Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання: Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Інтерфакт ЛТД»до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Інтерфакт ЛТД»(далі ТОВ НВФ «Інтерфакт ЛТД») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі Чугуївська ОДПІ) № 0000031810/0 від 18.06.2009 року, № 0000031810/1 від 07.07.2009 року та № 0000031810/2 від 28.08.2009 року, яким підприємству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 3.570 грн., у тому числі 2.380 грн. за основним платежем та 1.190 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; а також № 0000021810/0 від 18.06.2009 року, № 0000021810/1 від 07.07.2009 року, № 0000021810/2 від 28.08.2009 року, яким підприємству визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2856 грн., у тому числі 1904 грн. за основним платежем та 952 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт перевірки відповідача не містить посилань на конкретні факти порушення підприємством вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», висновки щодо невикористання у власній господарській діяльності продукції, придбаної у ТОВ «РТІ-Трейд»(стрічка конвеєрна), не відповідають дійсності.

Щодо висновків відповідача про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виданими ТОВ «РТІ-Трейд», вважає такі висновки безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено відповідальності субєкта господарювання за неналежне виконання обовязку щодо сплати податків контрагентами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтовує тим, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаної у ТОВ «РТІ-Трейд»продукції, оскільки використання даної продукції у власній господарській діяльності підтверджено матеріалами справи. Також, суд зазначив, що діючим законодавством не передбачено обовязку покупця або замовника робіт слідкувати та контролювати подання податкової звітності контрагентами.

Не погоджуючи із зазначеною постановою, відповідач Чугуївська ОДПІ в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року належить залишити без змін відповідно до положень статті 200 КАС України виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ НВФ «Інтерфакт ЛТД»знаходиться на податковому обліку в Чугуївській ОДПІ з 07.07.1994 року, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 30115382 НБ 337882 від 15.10.2004 року.

У період з 29.04 по 29.05.2009 року фахівцем відповідача проведена документальна невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала взаємовідносини з платником податків ТОВ «РТІ-Трейд»за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складений акт № 568/1800/21238131 від 03.06.2009 року.

Згідно висновків даного акту встановлено порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2008 року на суму 9520,32 грн.

Також встановлено порушення пп.7.3.1, п 7.3, пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1904,06 грн.

На підставі даного акту перевірки та рішень про відхилення скарг, прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення.

Позиція податкового органу обґрунтована тим, що ТОВ «РТІ-Трейд», яке є контрагентом позивача у господарських операціях щодо поставки стрічки конвеєрної ТК-200, в свою чергу придбало даний товар у ТОВ «Третій фактор»за нікчемними правочинами, що виключає економічний ефект від здійснення даної господарської діяльності, а отже не може бути підставою для формування податку на прибуток.

Податковий орган вважає безпідставним віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по зазначеним операціям.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що згідно з п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2008 року між позивачем та ТОВ «РТІ-Трейд»було укладено договір поставки продукції (стрічка конвеєрна ТК-200).

Про фактичне виконання даного договору свідчать рахунок-фактура № СФ-000053 від 15.02.2008 року щодо отримання продукції, видаткова накладна № РН-0000057 від 26.02.2009 року та податкові накладні № 71 від 19.02.2008 року та № 80 від 26.02.2009 року на загальну суму 11424,38 грн., у тому числі ПДВ 1904,06 грн. Оплата продукції здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1596 від 19.02.2008 року та № 1618 від 27.02.2008 року.

Суми сплаченого податку на додану вартість були включені позивачем до складу податкового кредиту після проведення фактичної оплати продукції у лютому 2008 року на підставі виданих накладних.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 даного Закону, який встановлює необхідність реєстрації особи як платника податку на додану вартість у податковому органі.

Оскільки матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що ТОВ «РТІ-Трейд»на момент здійснення господарської операції з позивачем було зареєстровано як платник податку на додану вартість та інформація щодо нього містилась у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності включення позивачем сум податку на додану вартість за деклараціями ТОВ «РТІ-Трейд»до складу податкового кредиту.

Щодо твердження відповідача про те, що дана продукція не була використала позивачем у власній господарській діяльності, колегія судді зазначає, що таке твердження протирічить відомостям, зазначеним у акті перевірки, де вказано, що стрічка конвеєрна придбана ТОВ «Інтерфакт ЛТД»для виробничих потреб заміна стрічки на транспортерах.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.

Інші доводи та заперечення апеляційної скарги на рішення, прийняте колегією суддів, не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200 ч.1, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді(підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02 серпня 2010 року.

Згідно з оригіналомМельнікова Л.В.