Ухвала суду № 11746505, 12.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4191/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року у справі за позовом військового прокурора Житомирського гарнізону, що діє в інтересах держави в особі Державного підприємства «Житомирський ремонтно-механічний завод»до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001272302/0 від 19.04.2010 року про зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування за квітень, липень, вересень, жовтень та листопад 2009 року в розмірі 2703634,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є безумовними підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 16.04.2010 року по 19.04.2010 року ДПІ у Житомирському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка ДП «Житомирський ремонтно-механічний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок платника у квітні, липні, вересні, жовтні та листопаді 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки № 749/23-01/07620094 від 19.04.2010 року та встановлено порушення підприємством п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищена сума бюджетного відшкодування на 2703634,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було винесено рішення № 0001272302/0 від 13.04.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 2703634,00 грн.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, а судова колегія погоджується з такими висновками Житомирського окружного адміністративного суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції при розгляді справи було встановлено, що висновок відповідача щодо завищення підприємством суми бюджетного відшкодування не ґрунтується на вимогах закону з огляду на наступне: станом на 16.04.2010 року не підтверджено зустрічними перевірками факт надмірної сплати податку на додану вартість в сумі 2703634,00 грн. з контрагентами ПП «Кодіс-Сервіс»на суму 117823,00 грн.; ТОВ «Сервіс Партнер»на суму 63750,00 грн.; ПП «Ольвія-агро»на суму 120700,00 грн.; ТОВ «Кепіталторгмаш»на суму 11334,00 грн.; ТОВ «Еталон строй»на суму 58583,00 грн.; ПП «Пацифік-2»на суму 158854,00 грн.; ТОВ «Компанія Промімпекс»на суму 313600,00 грн.; ТОВ «Діалект-Транс»на суму 458230,00 грн.; ПП «Агротехкомплект»на суму 610548,00 грн.; ТОВ Завод «Гідроарматура»»на суму 124 050,00 грн.; ДП НВК «Фотоприбор»на суму 190000,00 грн.; ТОВ «Юридична компанія «Український правовий альянс»на суму 77820,00 грн.; ТОВ «Анкар 10»на суму 190000,00 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених цим Законом.

Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що ДП «Житомирський ремонтно-механічний завод»були укладені договори купівлі продажу з з TOB "Анкар 10" № в-09/1 від 16.09.2009 р.; ТOB Юридична компанія "Український правовий альянс" № 16/02/09 від 16.02.2009 р.; ПП "Пацифік-2" № 49 від 15.04.2009 р.; TOB "Сервіс Партер" № 1/09-09 від 09.06.2009 р.; ООО "Компанія "Еталонстрой" № 24/04/09 від 24.04.2009 р. та доповнення до нього від 24.04.2009 р.; ДП НВК "Фотоприлад" № 405 від 22.12.2008 р. та додаткову угоду № 1 до даного договору від 26.01.2009 р.; ПП "Пацифік-2" № 90 від 15.07.2009 р.; № 92 від 28.07.2009 р. та додаткову угоду до нього № 1; TOB "Діалект-Транс" № 113 від 01.09.2009 р.; TOB «Компанія Промімпекс»№ 106 від 20.08.2009 р.; TOB завод "Гідроапаратури" № 107 від 20.08.2009 р. на виконання яких позивачем було отримано товар.

Відповідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Сума ПДВ в розмірі 2703634,00 грн. була віднесена позивачем до податкового кредиту, на підставі наданих йому постачальниками податкових накладних, які за формою та змістом повністю відповідають вимогам податкового обліку та зміст яких містить достовірні відомості.

Крім того, позивачем була здійснена оплата за отриману продукцію в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Суд першої інстанції правомірно зауважив, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачено обов'язок покупця товару - платника податку на додану вартість сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету.

За таких підстав, судова колегія знаходить за необхідним зазначити, що право платника ПДВ на відшкодування з бюджету податку, сплаченого постачальникам товару в ціні придбання, в сумі, яка перевищує суму податкових зобов'язань за відповідний звітний період, не залежить від виконання постачальниками цих товарів в ланцюгу своїх податкових зобов'язань. Лише у випадках встановлення факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями чи сприянню таким, факт ухилення постачальниками товару в ланцюгу поставок від виконання податкового обов'язку може слугувати підставою для відмовлення в отриманні бюджетного відшкодування, проте фактично, такі підстави відсутні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державній податковій інспекції у Житомирському районі - відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року у справі за позовом військового прокурора Житомирського гарнізону, що діє в інтересах держави в особі Державного підприємства «Житомирський ремонтно-механічний завод»до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.10.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: