Постанова № 11746220, 22.09.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2714/10/1970

"22" вересня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Лавренюк О.М.

за участю:

прокурораСвачій М.І.

представника позивача Дарморіз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі до товариства з обмеженою відповідальністю «Вербів»про стягнення заборгованості суд,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Бережанського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі, надалі позивач, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вербів»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем всупереч норм Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески, внаслідок чого виникла заборгованість по їх сплаті.

В судовому засіданні представник позивача за погодження з прокурором, подав заяву про зменшення позовних вимог в якій просять стягнути з відповідача заборгованість на суму 15247,64грн., яка виникла за березень червень 2010р., з мотивів передбачених у позові

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст.35 та ч.4 ст.128 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні думку прокурора та представника позивача, оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини.

Відповідач, відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р., ст.15 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (далі Закон про пенсійне страхування) та ст. 1 Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. (далі Закон України), є платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування, порядок сплати яких передбачений „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України” (затвердженої постановою правління ПФ України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція).

Статтею 1 Закону України про пенсійне страхування встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 6. ст. 20. Закону про пенсійне страхування та підп. 5.1.4., п. 5. Інструкції, відповідач зобовязаний сплачувати нараховані за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, страхові внески, в розмірі встановленому законом шляхом перерахування безготівкових сум з його рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески;

Ставки страхового збору встановлені ст. 4. Закону України, підп. 4.1., 4.4. п. 4. Інструкції встановлюються для підприємств в розмірі нарахування відсотків від обєкта оподаткування визначеного підп. 2.1.1, 2.1.2. п.2.1 цієї Інструкції, а для фізичних осіб в розмірі нарахування відсотків від обєкта оподаткування визначеного підп. 4.4. п. 4. цієї Інструкції.

Обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески органам Пенсійного фонду України збору покладено на страхувальника, згідно п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування.

У відповідності з вимогами ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Пунктом 9.3.2. Інструкції встановлено, що коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду шляхом винесення рішення накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача встановлено, що за відповідачем за березень червень 2010р., рахується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного Фонду на загальну суму 15247,64грн. грн. в чому числі:

- заборгованість за ставкою 33,2%, 4% на суму 14148,56грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий червень 2010р.;

- заборгованість за ставкою 1-5% на суму 1099,08грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий червень 2010р.,

Всупереч п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування, відповідачем не сплачено заборгованості зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на суму 30258,08 грн. за березень червень 2010р.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Згідно п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин заявлений позов підлягає до задоволення як обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та не заперечений належним чином відповідачем.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись, статтями 122,128,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.20,106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вербів» (код 30787350) на користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі (вул.Шевченка, 13а, м.Бережани Тернопільської області) заборгованість по внесках на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 15247,64грн. ( п'ятнадцять тисяч двісті сорок сім гривень 64 копійок), яка виникла за березень червень 2010р. на р\р25606332101446 в ТВБВ №10019/032 філії Тернопільського обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.