Постанова № 11746216, 12.08.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2665/10/1970

"12" серпня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Лавренюк О.М.

за участю:

прокурора Марцун А.А.

представника позивача Гук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в Теребовлянському районі до Теребовлянського міжколгоспного комбікормового заводу про стягнення коштів, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Теребовлянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, надалі позивач, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Теребовлянського міжколгоспного комбікормового заводу про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафних санкціях та пені.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем всупереч норм Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески, пеня та штрафні санкції,внаслідок чого виникла заборгованість по їх сплаті.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, передбачених у позові і просили стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків, штрафних санкціях та пені на суму 12165,47грн. за період з 01.03.2010р. по 01.07.2010р.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справ за їх відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст.128 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора та представника позивача, оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини.

Відповідач, відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р., ст.15 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (далі Закон про пенсійне страхування) та ст. 1 Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. (далі Закон України), є платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування, порядок сплати яких передбачений „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України” (затверджена постановою правління ПФ України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція).

Статтею 1 Закону України про пенсійне страхування встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 6. ст. 20. Закону про пенсійне страхування та підп. 5.1.4., п. 5. Інструкції, відповідач зобовязаний сплачувати нараховані за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, страхові внески, в розмірі встановленому законом шляхом перерахування безготівкових сум з його рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески;

Ставки страхового збору встановлені ст. 4. Закону України, підп. 4.1., 4.4. п. 4. Інструкції встановлюються для підприємств в розмірі нарахування відсотків від обєкта оподаткування визначеного підп. 2.1.1, 2.1.2. п.2.1 цієї Інструкції, а для фізичних осіб в розмірі нарахування відсотків від обєкта оподаткування визначеного підп. 4.4. п. 4. цієї Інструкції.

Обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески органам Пенсійного фонду України збору покладено на страхувальника, згідно п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування.

У відповідності з вимогами ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Пунктом 9.3.2. Інструкції встановлено, що коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду шляхом винесення рішення накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача за відповідачем, станом на 1.07.2010р., рахується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного Фонду на загальну суму 12165,47грн. в т.ч. недоімки зі сплати страхових внесків на суму 881,81грн., штрафних санкцій на суму 647,55грн. та пені на суму 10636,11грн. яка виникла за період з 01.03.2010р. по 01.07.2010р.

Заборгованість в сумі 12165,47грн. не охоплена заходами примусового стягнення.

Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- довідкою про заборгованість по Теребовлянському міжколгоспному комбікормовому заводу»;

- рішеннями №48 від 4 березня 2010р. та №94 від 01.06.2010р., про застосування фінансових санкцій та нарахування пені (а.с.10-11);

- розрахунками сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (а.с.8-9);

Всупереч п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування, станом на 01.07.2010р. відповідачем не сплачено заборгованості зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, пені та штрафних санкціях на суму 12165,47грн.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Згідно п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин заявлений позов підлягає до задоволення як обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та не заперечений належним чином відповідачем.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись, статтями 122,128,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.20,106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058 суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Теребовлянського міжколгоспного комбікормового заводу (код 00687592) на користь управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі (вул.22 Січня,17 м.Теребовля, Тернопільської області, код 21156278) 12165,47грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят пять гривень 47 коп.) заборгованості, в т.ч. недоімка зі сплати страхових внесків на суму 881,81грн., фінансові санкції на суму 647,55грн. та пеня на суму 10636,11грн, яка виникла за період з 01.03.2010р. по 01.07.2010р.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.