Постанова № 11746175, 06.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2010 р. Справа № 2а-4742/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - Груздо Т.С.,

представника відповідача - Шинкаренко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми "Хоружівка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми "Хоружівка", в якій просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 87691 грн. 02 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 315 грн.72 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон), відповідач повинен у разі невиконання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві в сумі 14615 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в сумі 315 грн. 72 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначає, що сума адміністративно-господарських санкцій, а також пені відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, в письмовому відзиві, поданому до суду зазначає, що протягом 2009 року на підприємстві працевлаштовані 11 інвалідів. Про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів підприємство напротязі 2009 року повідомляло Недригайлівський районний центр зайнятості, Фонд соціального захисту інвалідів про наявність вакантних місць, всі інваліди, які самостійно зверталися до товариства були працевлаштовані, відсутні випадки відмови інвалідам у працевлаштуванні, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірними, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно із ч. 9 ст.19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно звіту відповідача за 2009 рік про зайнятість і працевлаштування інвалідів, середньорічна заробітна плата штатного працівника складала у 2009 році - 14 615 грн., середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила в 2009 році - 290 осіб, тобто відповідач повинен був створити в 2009 році 12 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Згідно даних, поданих відповідачем у звіті, середньооблікова кількість штатних працівників - інвалідів, становила 6 осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач постійно подавав до Недригайлівського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми 3-ПН (а.с. 12-22).

Згідно довідки Недригайлівського районного центру зайнятості №01-05/343 від 31.05.2010р. (а.с. 23) ТОВ Агрофірма "Хоружівка" напротязі 2009 року 10 разів зверталась з офіційною заявкою про направлення на їх підприємство для працевлаштування інвалідів. Для працевлаштування на підприємство направлялись 3 особи, а саме інваліди ОСОБА_3 (не відповідає вимогам), ОСОБА_4 (не відповідає вимогам) та ОСОБА_5 (відмова особи).

Вказані обставини підтверджуються також довідкою, наданою представником відповідача, №59 від 30.06.2010 року щодо направлення центром зайнятості інвалідів для працевлаштування в господарстві (а.с. 34).

Як зазначалося вище, відповідно до звіту за 2009 рік про зайнятість і працевлаштування інвалідів відповідач повинен був створити в 2009 році 12 робочих місць для працевлаштування інвалідів, але середньооблікова кількість штатних працівників - інвалідів, які працювали на ТОВ АФ "Хоружівка" становила лише 6 осіб.

Із пояснень представника відповідача вбачається, що підприємство повідомляло Недригайлівський районний центр зайнятості лише щодо наявності 4 вакансій замість потрібних 6 вакансій, що підтверджується довідкою Недригайлівського районного центру зайнятості №01-05/396 від 29.06.2010р. (а.с. 32).

Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Таким чином, на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Виходячи із зазначених норм, відповідач частково виконував вимоги щодо належного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущений господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та застосування штрафних санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів виходячи із невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів щодо 2х осіб, що виходячи із середньорічної заробітної плати штатного працівника на підприємстві в розмірі 14615,17 грн, що правомірно заявлено позивачем в сумі 29230 грн. 34 коп.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Виходячи із правомірно заявленого позивачем розміру адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів щодо 2-х осіб в сумі 29230 грн. 34 коп., пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2010р. по 27.04.2010р. включно, правомірно заявлена позивачем в сумі 105 грн. 24 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 29230,34 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів щодо 2-х осіб та 105,24 грн. пені за порушення термінів їх сплати правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми "Хоружівка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми "Хоружівка" (42130, с. Хоружівка, Недригайлівський район, вул. Центральна, 9, і.к. 30133681) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми, вул. Горького, 2) 29230 грн. 34 коп. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2009 році та 105 грн. 24 коп. пені.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2010 року.

"Згідно з оригіналом"

СуддяС.М.Гелета