Постанова № 11745935, 13.10.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3925/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

при секретарі Зайчекно Н.О.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Пусан Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікса ЛТД"до Кременчуцькоої об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікса ЛТД"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000532302/0/31 від 21.05.2010 року та № 0000532302/1/95 від 09.08.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, на те що відповідач неправомірно зменшив суму бюджетного відшкодування, у зв'язку з тим, що підприємства-постачальники Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікса ЛТД" мають рівень податкового навантаження значно нижчий середньогалузевого, а також у зв'язку з ненадходженням від митного органу відповідей на запит щодо підтвердження факту завезення автомобіля на митну територію України. Однак, такий висновок відповідача суперечить чинному законодавству, оскільки жодним нормативно-правовим актом не надано податковому органу права зменшити суму бюджетного відшкодування у зв'язку з неотриманням відповідей на запити.

Представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив в задоволенні позову відмовити посилаючись, на те що Кременчуцькою ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за період: листопад 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, червень 2008 року. З метою підтвердження факту перетину автомобілем DAF митної території були направленні запити на митницю перетину товару. Митними органами не було надано відповіді на вказаний запит, що унеможливлює підтвердження правомірності даної операції. Крім того, в ході систематичного аналізу фінансово-господарської діяльності постачальників позивача та її відображення в податковій звітності встановлено, що постачальники мають рівень податкового навантаження нижчий середньогалузевого.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКСА ЛТД" 27.07.1993 року зареєстровано Виконавчим комітетом Крменчуцької міської ради Полтавської області /код 13967465/.

Відповідно до свідоцтва № 23699758 від 09.01.2003 року виданого Кременчуцькою ОДПІ позивач є платником податку на додану вартість.

19.12.2006 року позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року.

19.02.2007 року та 19.03.2009 року ТОВ "Нікса ЛТД" подано до відповідача розрахуноки суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року та лютий 2007 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року та лютий 2007 року.

16.07.2008 року позивачем подано до відповідача розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року.

Відповідачем в період з 19.05.2010 року по 20.05.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Нікса ЛТД" з питань достовірності, нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: листопад 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, червень 2008 року.

За результатами перевірки 20.05.2010 року відповідачем складено акт, в якому зафіксовано порушення п. 1.3 ст. 1, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме не підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування в сумі 141 451,00 грн. в тому числі за листопад 2006 року - 5 105,00 грн., січень 2007 року - 4 499,00 грн., лютий 2007 року - 2 718,00 грн. та червень 2008 року - 129 129 грн.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 21.05.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000532302/0/31.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0000532302/1/95 від 09.08.2010 року якими залишено без змін рішення № 0000532302/0/31 від 21.05.2010 року.

З вимогою про визнання недійсними вищезазначених податкових повідомлень - рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцькою ОДПІ № 0000532302/0/31 від 21.05.2010 року та № 0000532302/1/95 від 09.08.2010 року, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З вказаної норми вбачається, що податковий кредит визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг) та сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Жодним нормативно правовим актом не встановлено залежність податкового кредиту від рівня податкового навантаження контр-агентів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач помилково дійшов висновку про зменшення суми бюджетного відшкодування у зв'язку з тим, що постачальники позивача мають рівень податкового навантаження нижчий середньогалузевого.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що між "ОСОБА_3" та позивачем укладено контракт № SEES/2008/NIKSA/1х105XF/31.03.08 IB від 31.03.2008 року про купівлю - продаж одного тягача DAF XF 105 згідно специфікації: UA/NIKSA/1x105XF/31.03.08 IB.

В підтвердження факту завезення вказаного автомобіля на територію України позивачем надано суду митну декларацію № 3198.

Полтавською митницею підтверджено перерахування на рахунок митниці 132 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 693 від 14.05.2008 року як передоплату за митне оформлення.

З повідомлення Полтавської митниці вбачається, що 23.05.2008 року проведено митне оформлення вантажу "Автомобіль-сідловий тягач марки DAF за ВМД № 806010006/2008/007537 зі сплатою податку на додану вартість у сумі 130160,10 грн. Сума ПДВ перерахована до Державного бюджету згідно платіжного доручення № 987 від 26.05.2008 року.

Крім того, правомірність суми заявленої до бюджетного відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: платіжних доручень за жовтень, грудень 2006 року, січень 2007 року та травень 2008 року; актами виконаних робіт № 261780 від 05.10.2006 року, № 263957 від 24.10.2006 року, № 272207 від 28.12.2006 року; видаткових накладних № 60955 від 29.06.2006 року, № РН-00011 від 17.01.2007 року, № ЄТ-047 від 31.01.2007 року, № 1310-5 від 13.10.2006 року, № 2010-12 від 20.10.2006 року, № 62140 від 10.10.2006 року, накладних за жовтень, грудень 2006 року, січень 2007 року; фіскальних чеків; квитанцій № 114657 від 28.01.2007 року, № 114667 від 29.01.2007 року, № 293204 від 05.01.2007 року, № 114666 від 29.01.2007 року, № 361343 від 30.01.2007 року, № 114051 від 12.10.2006 року, № 177632 від 26.10.2006 року; актом здачі-приймання виконаних послуг від 31.03.2008 року № 39-676 та копіями рахунків за телекомунікаційні послуги за грудень 2006 року та січень 2007 року згідно договору № 2672.

Таким чином, суд приходить до висновку що податковим органом безпідставно та протиправно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період: листопад 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, червень 2008 року.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0000532302/0/31 від 21.05.2010 року та № 0000532302/1/95 від 09.08.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікса ЛТД" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 жовтня 2010 року.

СуддяС.С. Бойко